Навигация
Договірні зв’язки та укладання комерційної угоди
49516
знаков
8
таблиц
1
изображение
5. Договірні зв’язки та укладання комерційної угоди.
Як зазначалось раніш, ТОВ „Техноімпекс”, завдяки зв’язкам іноземного інвестора „Canada Wood Inc.” буде здійснювати прямі поставки своєї продукції ряду іноземних фірм Фінляндії, Швеції, Німеччини, Італії та Голландії.
Здійснення як зовнішньоторговельної так і комерційної діяльності на внутрішньому ринку пов’язано з необхідністю складання і укладання комерційної угоди або контракту.
Структура і зміст контракту значною мірою визначаються видом зовнішньоторговельних операцій (експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт), видом товару і послуг (торгівля промисловими товарами, машинами й устаткуванням, торгівля ліцензіями і ноу-хау, транспортне обслуговування і т.д.), а також характером угоди (бартер, кліринг і т.д.).
Однак, незважаючи на розходження, загальними розділами контракту як при зовнішньоекономічних так і при внутрішніх комерційних операціях, як правило, є:
· Юридичні особи.
· Предмет контракту.
· Термін постачання.
· Ціна і загальна сума контракту.
· Кількість.
· Базисні умови постачань.
· Якість товару.
· Умови платежів.
· Упакування і маркірування.
· Здача і приймання.
· Страхування.
· Претензії.
· Форс-мажор.
· Санкції.
· Рішення спорів.
· Інші умови контракту.
У ряді випадків, окремі розділи контракту сполучаються. Це залежить від ступеня деталізації договірних відносин партнерів. Нижче розглянемо зміст розділів зовнішньоторговельного контракту (так як ця діяльність є пріоритетною для ТОВ „Техноімпекс”).
Контракт починається з позначення назви документа "Контракт", номера, міста, дати підписання.
1. Розділ "Юридичні особи"
Контракт починається з визначення сторін, тобто з назви фірми, організації, місцезнаходження, країни, юридичної адреси, посади і прізвища керівника, що підписує контракт.
Текст контракту повинний починатися з преамбули, у якій указується повне юридичне найменування сторін, що укладають договір, з обов'язковою вказівкою, яка зі сторін є Продавцем--Покупцем (експортером-імпортером).
2. Розділ "Предмет контракту"
У цьому розділі зазвичай визначається вид угоди. Указується найменування товару, характеристики, асортимент. У випадку постачання цілого ряду різних товарів вони перераховуються в специфікації, що є невід'ємною частиною контракту, про що наводиться відповідне застереження.
У випадках, коли предметом угоди є товар зі складними технічними характеристиками, те необхідно ввести в проформу контракту спеціальний розділ "Технічні умови" чи "Технічні специфікації".
3. Розділ "Терміни постачання"
Термін постачання - це момент, коли продавець зобов'язаний передати товар покупцю. У контракті він установлюється звичайно визначенням календарного дня поставки, визначенням періоду, протягом якого необхідно поставити товар. Термін може також визначатися періодом часу, що починається з моменту виконання однієї зі сторін обумовленої в контракті дії (наприклад, "після повідомлення" чи "після одержання підтвердження і т.п.). У контракті може обумовлюватися право продавця поставити товар достроково. У противному випадку, вона можлива тільки за згодою покупця.
Датою постачання називається дата передачі товару покупцю. Нею може вважатися: дата транспортного документа організації, що прийняла товар для перевезення; дата розписки транспортно-експедиторської фірми; дата складського свідоцтва (якщо покупець спізнився з наданням тоннажу, і продавець скористався правом здати товар на склад), дата підписання приймально-здавального акта.
За правилами Міжнародної торгівлі термін "негайно" означає поставку товару в будь-який день протягом не більш двох тижнів.
У зв'язку з уведенням ліцензування і квотування ряду товарів правомірне застереження: "... товар поставляється в міру його готовності до відвантаження і після одержання експортної ліцензії від відповідних органів".
Датою постачання вважається дата коносамента. Дозволяється дострокове і часткове постачання, перевантаження в шляху і відвантаження на палубі. При акредитивній формі розрахунків вищевказана умова повинна бути включена в текст акредитива.
4. Розділ "Ціна і загальна сума контракту"
У контрактах звичайно встановлюється ціна за одиницю кількості товару і вказується загальна сума контракту.
Ціни контрактів виражаються у визначених валютах (валюта ціни). Однак для платежу за контрактом, може бути обрана й інша валюта (валюта платежу). Варто мати на увазі, що всі розрахунки українських організацій по зовнішньоторгових операціях здійснюються в іноземних валютах.
Валютою ціни товару теоретично може бути будь-яка вільноконвертована валюта країни-імпортера, однак, по сформованій практиці, у торгівлі з розвитими країнами виступають такі основні валюти, по пріоритетності розташовувані в наступному порядку:
· долар США;
· євро
· фунт стерлінгів;
· швейцарський франк;
· японська ієна.
Міжнародні взаєморозрахунки, як правило, здійснюються в конвертованій і твердій валюті.
Існує три основних способи фіксації цін.
Тверда фіксація ціни. У цьому випадку в ході виконання контракту ціни не міняються.
Ціни з наступною фіксацією. У момент укладання контракту визначається тільки принцип установлення цін (тобто обумовлюється, що ціна на продані товари буде встановлена на рівні цін світового ринку на визначену дату, на дату постачання окремих партій товару і т.д.).
Змінні ціни. Застосовуються в контрактах із тривалими термінами поставок, протягом яких економічні умови виробництва товарів можуть суттєво мінятися.
Світові ціни повинні визначатися на основі наступних документів і зведень:
· біржові котирування;
· аукціонні ціни і ціни торгів;
· контракти і рахунки інофірм і зовнішньоторговельних організацій країн з фірмами на координуємі товари;
· пропозиції, каталоги і прейскуранти солідних (ведучих) інофірм з обліком наданих ними знижок чи націнок, розміри яких повинні бути обґрунтовані;
· довідкові ціни, що публікуються в періодичній пресі для окремих видів товарів;
· ціни по разових угодах, що публікуються в спеціальній комерційній інформації;
· контракти зовнішньоторговельних об'єднань, зовнішньоторговельних організацій України;
· ціни статистики зовнішньої торгівлі закордонних країн;
· порівнянні дані про ціни, отриманих від різних інофірм у виді ціни пропозицій з обов'язковою умовою, що ці фірми не представляють один концерн, асоціацію, страхові об'єднання, що працюють на демпінгових цінах українських зовнішньоторговельних організацій;
Похожие работы
... ії. Протее чинний рівень потоку ПІІ по відношенню до ВВП уже є порівнювальним із показниками більшості країн Східної Європи. 4.1 Аналіз негативних і позитивних тенденцій перебігу взаємної інвестиційної діяльності Детальніший аналіз процесу залучення польських інвестицій в Україну дозволяє виявити цілу низку негативних тенденцій: 1. Обсяги надходження інвестицій з Польщі в українську ...
... регулювання ЗЕД залишається нез'ясованим. Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" від 13 серпня 1990 р. встановлено, що Україна самостійно здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю, бере безпосередню участь у міжнародному поділі праці та розвиває економічне співробітництво з іншими державами на основі принципів зацікавлення, рівноправності й взаємної вигоди. Пі ...
... , що не мають відповідного дозволу, створити 2-3 екскурсійних пункти в центральній частині міста; · тощо. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НОВИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У м. КИЄВІ 3.1.Мета розвитку рекреаційних зон туристичного призначення в м. Києві Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів ...
... умови, які впливають на формування інвестиційної привабливості підприємства. Наявність повної інформації про галузь, регіон та, особливо, умови господарювання суттєво впливають на привабливість підприємства. Отже, інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону. Підприємство — це об'єкт, в який вкладаються кошти інвестором і чия привабливість повинна визначатися обов' ...
0 комментариев