Навигация
Розділ "Упакування і маркування"
49516
знаков
8
таблиц
1
изображение
9. Розділ "Упакування і маркування"
Вид упакування визначається базисними умовами постачань. Так, при ФОБ, СІФ і інших умовах, що передбачають перевезення товарів морем, продавець зобов'язаний забезпечити морське упакування вантажу; при інших базисних умовах - сухопутну. Спеціальні вимоги до упакування викладаються в контрактах.
Маркування вантажів виконується відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм і спеціальних вимог покупців. Нерідко упакування і маркування товарів, особливо споживчих, використовується як ефектний засіб реклами.
Маркування вантажів є найважливішим і обов'язковим елементом у технології зовнішньоторговельних операцій. Маркування повинне представляти, по - суті, товаросупроводжувальну інформацію, що містить наступні реквізити (якщо інше не обговорено у контракті):
· визначення імпортера;
· номер контракту;
· номер трансу;
· вага і габарити місць;
· номер листа і число місць у партії чи трансі;
· мовні позначки, що характеризують природні властивості товару.
Варто мати на увазі, що, у зв'язку зі сформованою практикою міжнародної торгівлі, продавець повинний відвантажити товар в упакуванні, що застосовується для експорту товарів у нього в країні, якщо в контракті окремо не обговорено особливих вказівок щодо упакування.
Продавець зобов'язаний забезпечити таку тару й упакування (у випадку, коли їх необхідність викликається особливостями товару), що повинні відповідати умовам перевезення й охороняти вантаж від ушкоджень у шляху. Покупець може пред’явити які-небудь додаткові вимоги до тари й упакування винятково у випадках, якщо ці додаткові вимоги обговорені в контракті.
Зміст маркування визначається або за згодою з покупцем, або вимогами правил перевезення, або властивостями самого товару.
10. Розділ "Здавання-прийняття"
Здавання-прийняття. У контракті в обов'язковому порядку повинний обмовлятися цілий ряд умов здавання-прийняття:
· вид здавання-прийняття. Вона може бути попередньою чи остаточною. Ціль попередньої - лише оглянути товар на підприємстві продавця для визначення якості, кількості, правильності упакування і маркірування. Покупець може при якому-небудь відхиленні від цих умов забракувати товар. Остаточне здавання-прийняття установлює фактичне виконання постачання в визначеному місці й у визначений термін. Результати такого приймання для сторін обов’язкові і кладуться в основу для розрахунку по угоді;
· місце здавання-прийняття. Зазвичай точно визначається в контракті (підприємство, склад, порт, станція);
· термін здавання-прийняття. Терміни приймання по якості і кількості звичайно не збігаються. Перевірку кількості покупець повинний зробити негайно по отриманню товару, якість перевіряється протягом більш тривалого терміну;
· перевірка кількості. Покупець не зобов'язаний приймати товар у більшій чи меншій кількості в порівнянні з умовами контракту. Він може оплатити передбачену договором кількість товару, відмовивши від оплати надлишку. Перевірка кількості для визначення суми платежу виробляється по відвантаженій чи вивантаженій вазі.
· приймання по якості. Вона здійснюється або на основі документа, що підтверджує відповідність поставленого товару умовам контракту, або шляхом проведення аналізу, звірення зі зразками, огляду і т.п.
· метод здавання-прийняття. Зазвичай застосовується або вибірковий метод, або метод перевірки всієї кількості товару.
У контракті обов'язково вказується, ким проводиться здавання-прийняття: обома сторонами чи їхніми представниками, зазначеною компетентною організацією, незацікавленою контролюючою організацією. Якщо одна зі сторін не являється, здавання-прийняття може проводитись в її відсутність, але обов'язково в присутності третьої сторони.
11. Розділ "Страхування"
У ході виконання контрактів купівлі-продажу здійснюється страхування товарів від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, а сторона-страхувальник визначається вибором базисних умов постачань. Звичайно вантаж страхується на користь покупців чи одержувачів товарів на 110 % його вартості.
У контракті указуються види страхування чи перелічуються ризики, від яких товар повинний бути застрахований. Якщо в контракті ризики не перераховані, то зовнішнє страхування здійснюється експортером на умовах "з відповідальністю за всі ризики", що, однак, не включає утрати внаслідок навмисних дій чи грубої необережності, а також від ушкоджень через внутрішні властивості товарів і воєнних дій.
12. Розділ "Претензії"
Претензії, пропоновані покупцем продавцю в зв'язку з невідповідністю якості чи кількості товару умовам контракту, можуть пред'являтися тільки по тим питанням, що не були предметом приймання товару, або у випадку, якщо представлені продавцем документи не відповідають фактичним даним. Рекламації представляються в писемній формі з вказівкою всіх необхідних реквізитів і з додатком усіх доказових документів (актів експертизи, рекламаційних актів, коносаментів, специфікацій і т.п.).
13. Розділ "Форс-мажор"
Практично всі зовнішньоторговельні контракти містять застереження про обставини нездоланної силу, чи Форс-мажор. Вона дозволяє переносити термін виконання зобов'язань, або взагалі звільняє сторони від них у випадку обставин, що не залежать від волі сторін. Це може бути, наприклад, війна, блокада, валютні й інші обмеження уряду, а також пожежа, стихійні лиха, закриття морських проток.
14. Розділ "Санкції"
У більшості випадків контракти передбачають матеріальну відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань. Така матеріальна відповідальність може бути передбачена у формі як сплати штрафу, так і відшкодування збитків.
15. Розділ "Вирішення спорів"
Зазвичай сторони прагнуть вирішити виникаючі розбіжності шляхом переговорів. Однак контракти завжди передбачають, що якщо сторонами не вдається вирішити розбіжності шляхом переговорів, то розбіжності віддаються на розгляді арбітражу, рішення якого є остаточними й оскарженню не піддається.
16. Розділ "Інші умови контракту"
Їх може бути незліченна безліч, але до таких які найбільше часто зустрічаються можна віднести наступні:
· зобов'язання експертів у частині надання технічної документації на товар;
· відвантажувальні інструкції і повідомлення про постачання товарів;
· порядок і терміни пред'явлення і розгляду претензій;
· зобов'язання сторін по одержанню ввізних і вивізних ліцензій;
· зобов'язання сторін по оплаті мита, податків і зборів;
ВИСНОВОК
Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Житомирської області дозволить досягти стратегічної мети – соціально-економічного відновлення територій Житомирського Полісся, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рахунок залучення іноземних та власних інвестицій.
Прогнозується пожвавлення процесу капіталовкладень у розробку біомінеральних сировинних запасів, контртехногенні заходи по зниженню радіонуклідності земель, продукції сільського господарства, відтворення нешкідливого виробничого середовища у зоні радіаційного забруднення та посилення соціального захисту потерпілого населення.
Таким чином створення ТОВ „Техноімпекс” на території саме нашої області в даний час є максимально прибутковим і вигідним як для інвестора так і для області.
Для підприємства вигідно по двом основним причинам: по-перше надаються суттєві податкові пільги; по-друге сильна сировинна база.
Для області створення даного підприємства це нові робочі місця і поповнення місцевого бюджету.
Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку призведе до прискореного соціально-економічного становлення Житомирського Полісся, поетапного заміщення власними коштами обсягів дотацій, відновлення життєдіяльності на радіаційно забруднених землях.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України „Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області”
2. Програма організаційного сприяння розвитку територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на 2000-2007 роки
3. Постанова КМУ від 03.08.2005 „Про затвердження Порядку розгляду і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області”.
4. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы. Учебник для вузов/ под ред. Л.Е. Стровского. - М., 1996
5. В.М Дєєв Дослідження ринку. К.: Либідь., 2001
Похожие работы
... ії. Протее чинний рівень потоку ПІІ по відношенню до ВВП уже є порівнювальним із показниками більшості країн Східної Європи. 4.1 Аналіз негативних і позитивних тенденцій перебігу взаємної інвестиційної діяльності Детальніший аналіз процесу залучення польських інвестицій в Україну дозволяє виявити цілу низку негативних тенденцій: 1. Обсяги надходження інвестицій з Польщі в українську ...
... регулювання ЗЕД залишається нез'ясованим. Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" від 13 серпня 1990 р. встановлено, що Україна самостійно здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю, бере безпосередню участь у міжнародному поділі праці та розвиває економічне співробітництво з іншими державами на основі принципів зацікавлення, рівноправності й взаємної вигоди. Пі ...
... , що не мають відповідного дозволу, створити 2-3 екскурсійних пункти в центральній частині міста; · тощо. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НОВИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У м. КИЄВІ 3.1.Мета розвитку рекреаційних зон туристичного призначення в м. Києві Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів ...
... умови, які впливають на формування інвестиційної привабливості підприємства. Наявність повної інформації про галузь, регіон та, особливо, умови господарювання суттєво впливають на привабливість підприємства. Отже, інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону. Підприємство — це об'єкт, в який вкладаються кошти інвестором і чия привабливість повинна визначатися обов' ...
0 комментариев