Коли ущемляються інтереси як товаровиробника так і кінцевого споживача

1.               Коли ущемляються інтереси як товаровиробника так і кінцевого споживача.

2.               Коли ущемленими виявляються лише інтереси товаровиробника, а інтереси кінцевого споживача навпаки задовольняються.

До першої групи відноситься близько 70-80% порушень конкурентного законодавства. В першу чергу це виробництво контрафактної продукції під чужою торговельною маркою, дискредитація конкурента, недобросовісна реклама ( в певній мірі) та інші.

Дана група порушень в узагальненому вигляді описується наступною схемою: діяльність недобросовісного конкурента (як правило підробка чужої продукції та реалізація її за зниженою ціною) призводить до того що знижуються обсяги реалізації добросовісного товаровиробника і дискредитується його ім’я при одночасному отриманні споживачем товару неналежної якості.

Але більш складною, в першу чергу в плані боротьби з нею, є друга категорія порушень. До неї в першу чергу відносяться порушення прав інтелектуальної власності на продукцію творчого та інтелектуального характеру.

За даними ІFРІ (Міжнародний альянс інтелектуальної власності), Україна лідирує у Європі за рівнем піратства з показником близько 95% обсягу ринку. Мільйони компакт-дисків, за твердженням цієї організації, експортуються в понад 30 країн світу – Болгарію, Фінляндію, Німеччину, Грецію, Італію, Ізраїль, Нову Зеландію, Парагвай, Перу, ПАР, Велику Британію та США. Збитки світової музичної індустрії від піратства в Україні становлять, за версією ІFРІ, понад 300 млн. доларів[17]. За експерт­ними оцінками, в Україні щорічно продаються 2,0-2,5 млн. лазерних компакт-дисків, з яких мінімум 50% виробляються нелегально[18].

Інша міжнародна організація – Асоціація виробників програмного забезпечення ( Business Software Alliance ) у своєму останньому „Звіті про піратство” віднесла Україну до десятки країн-піратів програмного забезпечення, де вона (разом з іншими країнами-членами СНД) із показником піратства 89% ділить з Індонезією третє-четверте місця після В’єтнаму та Китаю, випереджаючи Росію.

Водночас, при дуже високому відносному рівні піратства в Україні його абсолютні обсяги не є значними. Принаймі, за абсолютними обсягами піратства Україна не належить до країн-лідерів. Десятка країн з найбільшими абсолютними обсягами піратства наведена в таблиці .

Таблиця 3.1.3.

Обсяги піратської продукції на ринках окремих країн[19].

Втрати доходу світових виробників комп’ютерних програм через українське піратство, внаслідок обмеженої кількості комп’ютерів в Україні, становили в 2000 році лише 29,7 млн. дол. , тоді як загалом ці втрати в світі склали 11,75 млрд. дол.[20].

Водночас, зараз в Україні також розпочинається розвиток власних програмних продуктів та відбувається значний розвиток вітчизняного шоубізнесу. Вони також в значній мірі потерпають від піратства.

Але, як вже було вказано вище, даний вид порушень зачіпає інтереси в першу чергу виробників та власників авторських прав. Інтереси кінцевого споживача навпаки є задоволеними на найвищому рівні, оскільки він отримує продукт незмінної якості за ціною, що в 10-20 разів менше ціни оригінального продукту. Саме в цьому і полягає складність боротьби з даним видом порушень.

Від піратства потерпає також економіка в цілому. Так, згідно з дослідженням компанії Datamonitor, здійсненим на замовлення ВSА, втрати ВВП України від порушень в галузі авторських прав на програмні продукти в 2000 р. становили 265 млн. доларів, податкові втрати бюджету — 94 млн. доларів. За умови збереження піратства на рівні 89 % до 2004 р. внесок індустрії розробки програмного забезпечення в український ВВП становитиме лише 57 млн. доларів, а при зниженні до середньосвітових показників піратства (34 %) — зросте до 332 млн. доларів. Відповідно, податкові надходження можуть становити при 89 % — 21 млн., а при 34 % - 93 млн. доларів.

Що стосується впливу на кінцевого споживача, то тут потрібно зробити декілька важливих зауважень.

По-перше, все, що робиться для захисту інтересів суб’єктів господарювання в кінцевому випадку переслідує мету розвитку та ефективного функціонування економіки, а ефективне функціонування економіки в будь-якому випадку позитивним чином відіб’ється на кінцевому споживачі.

По-друге, існування здорової конкуренції є не лише в інтересах суб’єктів господарювання, оскільки сама суть конкуренції (добросовісної звичайно) полягає в тому, щоб завоювати прихильність споживача шляхом якнайповнішого задоволення його потреб по взаємовигідній ціні.

Проте існуюча економічна ситуація в країні змушує споживача поступатись своїми інтересами відносно якості продукції на користь низької вартості підробок. В результаті споживач як правило залишається незадоволеним низькою якістю, а добросовісний товаровиробник, що виробляє оригінальну продукцію під даною маркою, втрачає довіру покупця або, в гіршому випадку, терпить збитки.

А недобросовісна конкуренція в окремих галузях навіть може привести до трагічних наслідків для споживача, що наприклад може відбуватись у фармацевтичній галузі та виробництві і реалізації продуктів харчування тощо.

В масштабі міжнародних економічних зв’язків України вплив захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції можна розглядати з двох точок зору: