5. За формулою 4.9 для кожного із варіантів розрахуємо загальні витрати, які залежать від місця розташування підприємства.
Річні витрати, які безпосередньо залежать від місця розташування підприємства, розраховуються за формулою:
(грн..), (4.9)
Підставивши значення, отримаємо:
B5 = 232.82+8714,55+3955,2+1,001+47935,97 = 60839.54грн.;
B7 = 670.37 +9352,2+4746,24+1,001+157365,58 = 172135.37 грн.;
B10 = 346.43+10372,44+3955,2+0,35+51406,1 = 66080.52 грн.;
B21 = 2552.29+10372,44+5735,04+1,001+338941,26 =357602.03 грн.
6. За формулою 4.1 для кожного із варіантів розрахуємо брутто-прибуток та виберемо найкращий варіант місця розташування підприємства:
БП5 = 177540,66 - 60839.54 = 116701.12 грн.;
БП7 = 582835,5 - 172135.37 = 410700.13 грн.;
БП10 = 543979,8 - 66080.52 = 477899.28 грн.;
БП21 = 1255338 - 357602.03 = 897735.97 грн.
Результати розрахунків зведемо до таблиці 4.2
Таблиця 4.2 – Зведена таблиця розрахунків брутто-прибуткуВаріант | Д,грн. | В1 ,грн. | В2,грн. | В3,грн. | В4, грн. | В5, грн. | ,грн. | БП,грн. |
5 | 177540,66 | 232.82 | 8714,55 | 3955,2 | 1,001 | 47935,97 | 60839.54 | 116701.12 |
7 | 582835,5 | 670.37 | 9352,2 | 4746,24 | 1,001 | 157365,58 | 172135.37 | 410700.13 |
10 | 543979,8 | 346.43 | 10372,44 | 3955,2 | 0,35 | 51406,1 | 66080.52 | 477899.28 |
21 | 1255338 | 2552.29 | 10372,44 | 5735,04 | 1,001 | 338941,26 | 357602.03 | 897735.97 |
7. Зробимо висновки
Найкращий варіант місця розташування підприємства – це 21 – підприємство знаходиться в елітному центрі з дуже розвинутою інфраструктурою. Це пояснюється тим, що брутто-прибуток, тобто прибуток, який безпосередньо залежить від місця знаходження підприємства, найбільший: БП = 897735.97 грн.
5. РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ В СТАРТОВОМУ КАПІТАЛІ ПІДПРИЄМСТВА
Для здійснення підприємницької діяльності потрібно мати певний капітал. Без його наявності не може бути підприємництва. Чим потужнішим є капітал підприємця, тим масштабнішими можуть бути результати його діяльності. Капітал – грошові і матеріальні кошти, об’єкти права інтелектуальної власності і організаторські навички (гудвіл), котрі використовуються в процесі виробництва і виступають джерелом отримання прибутку. До основних капіталоутворювальних елементів відносяться: засоби виробництва, матеріальні оборотні елементи виробництва, оплата праці працівників, оборотні кошти в грошовій формі.
Стартовий капітал – це капітал, який вкладається у будь-яку підприємницьку справу з самого початку практичної реалізації комерційної ідеї. Чим складніше продукція, чим триваліший виробничий цикл, тим більшою повинна бути величина стартового капіталу. В найбільш загальному вигляді потребу в стартовому капіталі К, який необхідний для початку підприємництва, можна розрахувати за формулою:
(5.1)
де – грошові кошти на придбання (оренду) будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин, обчислювальної техніки, інструменту, транспортних засобів;
– грошові кошти на оплату сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії;
– грошові кошти для оплати праці найманих працівників;
– грошові кошти на оплату інформаційних послуг, рекламу, придбання об’єктів інтелектуальної власності та інші кошти.
Стартовий капітал складається з основного та оборотного капіталу. Основний капітал функціонує протягом тривалого часу, в процесі експлуатації не змінює свою натуральну форму, а свою вартість переносить на виготовлену продукцію частинами, в міру зношення. Оборотній капітал функціонує протягом одного виробничого циклу, повністю змінює свою натуральну форму, а свою вартість переносить на готову продукцію одразу і повністю. Також практично завжди стартовий капітал складається з власного капіталу, який вноситься засновниками справи, та капіталу покриття, який вкладається в справу на умовах, обумовлених іншими особами: інвесторами, комерційними банками, кредиторами тощо [2]. Величину стартового капіталу та капіталу покриття розраховують на основі економічних розрахунків. Розрахунок складається з 11 кроків. 1-й крок. Визначаємо загальну величину витрат на придбання або оренду будівель, споруд, машин, обладнання, інструменту і т.д. Вибираємо найефективніший варіант вкладання грошей. Визначаємо терміни протягом яких будуть використані ці кошти. Варіант використання коштів і терміни витрат вже розподілені. 2-й крок. Визначаємо щомісячні витрати на оплату праці працівників з урахуванням всіх обов’язкових виплат. За завданням цей крок вже зроблено. 3-й крок. Визначаємо загальні витрати, згідно варіанту дані наведені в таблиці 5.1 (дані за січень), коефіцієнти зміни витрат по місяцям наведено в таблиці 5.2 [2] а конкретні витрати по місяцям з врахуванням коефіцієнтів зміни витрат в таблиці 5.3 [2].
Таблиця 5.1 – Витрати за січень
, тис. грн. | , тис. грн. | , тис. грн. | , тис. грн. | , тис. грн. |
47 | 312 | 9 | 35 | 6 |
Таблиця 5.2 – Коефіцієнти зміни витрат по місяцях
Г | січ. | лют. | бер. | квіт. | трав. | черв. | лип. | серп. | вер. | жовт. | лист. | груд. |
1 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,1 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | |
1 | 3 | 1 | 1,3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
1 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | |
1 | 1 | 0 | 1,1 | 1,1 | 1,5 | 0,9 | 1,2 | 1 | 1 | 1 | 1 | |
1 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Таблиця 5.3 – Щомісячні витрати
, тис. грн. | , тис. грн. | , тис. грн. | , тис.грн. | , тис. грн. | місяць | ∑Г, тис. грн. |
47 | 312 | 9 | 35 | 6 | Січень | 409 |
56,4 | 936 | 7,2 | 35 | 12 | Лютий | 1046,6 |
56,4 | 312 | 7,2 | 0 | 12 | Березень | 387,6 |
56,4 | 405,6 | 7,2 | 38,5 | 6 | Квітень | 513,7 |
56,4 | 0 | 9,9 | 38,5 | 0 | Травень | 104,8 |
56,4 | 0 | 9,9 | 52,5 | 0 | Червень | 118,8 |
51,7 | 0 | 9,9 | 31,5 | 0 | Липень | 93,1 |
56,4 | 0 | 9,9 | 42 | 0 | Серпень | 108,3 |
56,4 | 0 | 9,9 | 35 | 0 | Вересень | 101,3 |
56,4 | 0 | 9,9 | 35 | 0 | Жовтень | 101,3 |
56,4 | 0 | 9,9 | 35 | 0 | Листопад | 101,3 |
56,4 | 0 | 9,9 | 35 | 0 | Грудень | 101,3 |
4-й крок. Будуємо графік зміни щомісячних загальних витрат у часі, рис. 5.1.
Рисунок 5.1 – Графік зміни загальних щомісячних витрат
5-й крок. Прогнозуємо з якого часу підприємець почне отримувати виручку, а також її можливу величину. Кількість виготовленої продукції (N), вартість реалізації одиниці (P) та час реалізації, дані для розрахунку доходу наведені в таблиці 5.4 [2], величина щомісячного доходу наведена в таблиці 5.5.
Таблиця 5.4 – Дані по реалізації продукції
Р, грн. | N, тис. шт.(по місяцям) | ВК, тис.грн. | ||||||||
4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й | 9-й | 10-й | 11-й | 12-й | ||
62 | 0 | 1 | 2 | 3,1 | 3,1 | 3,1 | 4,1 | 4,1 | 4,1 | 1600 |
Таблиця 5.5 – Прибуток підприємства по місяцях
місяць | 4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й | 9-й | 10-й | 11-й | 12-й |
прибуток, грн. | 0 | 62 | 124 | 192,2 | 192,2 | 192,2 | 254,2 | 254,2 | 254,2 |
6-й крок. Будуємо графік щомісячної потреби в капіталі, рис. 5.2. Для побудови графіка потрібно визначити величину реальних потреб в капіталі.
Використовуючи таблиці 5.3 та 5.5 знайдемо реальну потребу в капіталі, як різницю між витратами та прибутком по місяцям, результати наведені в табл. 5.6.
Таблиця 5.6 – Реальна щомісячна потреба в капіталі
місяць | 1-й | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й | 9-й | 10-й | 11-й | 12-й |
витрати, тис.грн | 409 | 1046,6 | 387,6 | 513,7 – 0 = 513,7 | 104,8 – 62 = 42,8 | 118,8 – 124 = --5,2 | 93,1 – 192,2 = -99,1 | 108,3 – 192,2 = -83,9 | 101,3 – 192,2 = -90,9 | 101,3 – 254,2 = -152,9 | 101,3 – 254,2 = 152,9 | 101,3 – 254,2 = 152,9 |
Рисунок 5.2 – Графік щомісячної потреби в капіталі
Як видно з графіка потреба в капіталі буде відчуватись протягом перших п’яти місяців.
7-й крок. Розраховуємо величину стартового капіталу. Для даного варіанту величину стартового капіталу дорівнює:
409+1046,6+387,6+513,7+42,8 = 2399,7тис. грн.
8-й крок. Розраховуємо величину капіталу покриття. За рахунок власного капіталу підприємства зменшаться щомісячні витрати наступним чином:
Січень – 409 – 409 = 0 тис. грн.
Залишок власного капіталу: 1600 – 409 = 1191 тис. грн.
Лютий – 1046,6 – 1046,6 = 0 тис. грн.
Залишок власного капіталу: 1191 – 1046,6 = 144,4 тис .грн.
Березень – 387,6 – 144,4 = 243,2 тис. грн.
Весь власний капітал вже витрачено.
Загальна величина капіталу покриття дорівнює:
0+0+243,2+513,7+42,8 = 799,7 тис. грн.
9-й крок. Будуємо графік щомісячної потреби капіталу покриття (рис. 5.3). Потреба капіталу покриття по місяцям наведено в таблиці 5.7.
Таблиця 5.7 – Потреба капіталу покриття по місяцям
Місяць | січ. | лют. | бер. | квіт. | трав. | черв. | лип. | серп. | вер. | жовт. | лист. | груд. |
Капітал, тис. грн. | 0 | 0 | 243,2 | 513,7 | 42,8 | -5,2 | -99,1 | -83,9 | -90,9 | -152,9 | -152,9 | -152,9 |
Рисунок 5.3 – Графік щомісячної потреби в капіталі покриття (заштрихована ділянка)
Чистий прибуток підприємства дорівнює:
5,2+99,1+83,9+90,9+152,9+152,9+152,9 = 737,8 тис .грн.
Середньомісячний прибуток дорівнює: 737,8/7 = 105,4 тис .грн.
10-й крок. Визначаємо реальні джерела покриття потреб.
Згідно завдання – це позика.
11-й крок. Визначаємо термін повернення взятої позики.
Величина позики дорівнює: 737,8 тис .грн. Починаючи з 6-ого місяця підприємство починає отримувати середньомісячний прибуток в 105,4 тис. грн.. Припустимо, що 50% цієї суми, тобто 52,7 тис. грн. спрямовано на повернення позики. Тоді термін повернення позики буде дорівнювати:
737,8 (тис. грн.)/52,7 (тис. грн./міс.) = 14 міс.
Загальний термін на який потрібно взяти позику дорівнює: 3+14 = 17 міс.
За перші два місяця затрати повністю покриваються власним капіталом.
Отже, потреба в капіталі необхідному, щоб розпочати діяльність становить: 2399,7 тис. грн. Щоб отримати ці кошти підприємство бере позику в розмірі 737,8 тис. грн. і зможе повернути її лише через 17 місяців.
Проведені розрахунки є приблизними, адже вони не враховують ні інфляції, ні процентних ставок і т. п. На момент відкриття підприємства це є найважливіший підрахунок, адже від його правильності залежить прибуток підприємства на початку його діяльності .
... стали на 1 гр. основних виробничих фондів відповідно доменного або сталеплавильного цеху. Показник фондовіддачі (як вартісний показник використання усієї сукупності Основних фондів підприємства) визначається шляхом розподілу продукції на середньорічну вартість виробничих фондів. При цьому валова продукція враховується в незмінних цінах, а основні фонди - по повної початкової (або відбудовної) ...
... екстенсивного й інтенсивного використання основних виробничих фондів підприємства: (2.7) Результати розрахунків зведемо в таблицю 2.3. Найважливішим показником, що характеризує ефективність використання основних виробничих фондів підприємства, служить показник фондовіддачі, тобто обсяг виробленої продукції у вартісному чи натуральному вираженні, який приходиться на 1 грн. середньорічної ...
... фондів і виробничих потужностей має матеріальне стимулювання робітників. Але перш за все необхідно промисловим підприємствам Тернопільської області, та й України налагоджувати продуктивну економічну діяльність. Адже в умовах простою у виробництві, показники ефективності використання основних фондів, як і інші групи економічних показників мають “негативний” відтінок. Крім того основні фонди ...
... матеріальної основи виробництва визначається, передусім, необхідністю випуску більш якісної продукції, що диктується конкуренцією товаровиробників. 2. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА І АНАЛІЗ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 2.1 Загальна оцінка фінансового стану підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю “Лактум”. Статуний фонд товариства складає 690.80 тисяч гривень. Прибуток підприємства утворю ...
0 комментариев