Показники призначення товару, що характеризують його віддачу, використання по призначенню на конкретному ринку
Базова концепція й ідеологія загального керування якістю (TQM)
Зворотний зв'язок для коректування й поліпшення товару при зіставленні його з аналогічними товарами інших виробників
Безупинне (постійне) поліпшення
Стандартизація і сертифікація продукції
Загальні терміни і визначення
Порядок пред'явлення і здачі продукції ВТК у цехах
Взаємини ВТК із підрозділами підприємства
Аналіз якості продукції на підприємстві
НАПРЯМКИ ПО ПІДВИЩЕННЮ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ, ЯКА ВИГОТОВЛЯЄТЬСЯ
Розробка механізму попередження браку продукції
Вимоги до освітлення
Вимоги електробезпеки обладнання
Навигация
Показники призначення товару, що характеризують його віддачу, використання по призначенню на конкретному ринку
Дослідження аспектів управління якістю продукції
132042
знака
6
таблиц
4
изображения
1 Показники призначення товару, що характеризують його віддачу, використання по призначенню на конкретному ринку.
2 Надійність товару – складна властивість якості, що залежить від безвідмовності, ремонтопридатності, схоронність властивостей і довговічності товару.
Безвідмовність – властивість надійності товару зберігати працездатність протягом деякого наробітку в годинник без змушених перерв.
До показників безвідмовності відносяться ймовірність безвідмовної роботи, середній наробіток першого відмовлення, наробіток на відмовлення, інтенсивність відмовлень, параметр потоку відмовлень, гарантійний наробіток. Безвідмовність – властивість об'єкта безупинно зберігати працездатний стан протягом деякого часу чи деякого наробітку.
Безвідмовність властива об'єкту в кожнім із режимів його експлуатації. Саме ця властивість складає головний зміст поняття надійності. Однак воно не вичерпує всього змісту надійності. Будь-який, навіть найвищий рівень безвідмовності системи не дає абсолютної гарантії того, що відмовлення не виникне. Причому наслідок відмовлення в більшості випадків залежать від того, наскільки швидко може бути відновлена втрачена об'єктом працездатність, тобто усунуте відмовлення. У зв'язку з цим усі об'єкти поділяються на дві групи – відновлювані чи відремонтовані об'єкти і не відновлювані.
Ремонтопридатність – властивість об'єкта, що полягає в пристосуванні до попередження причин виникнення відмовлень і ушкоджень, підтримці і відновленню працездатного стану шляхом проведення технічного обслуговування й ремонтів.
Процес експлуатації технічної системи включає час не тільки його безупинного функціонування, але також планові і непланові перерви в роботі, при транспортуванні, збереженні і т.п. Планові перерви в роботі здійснюються з метою проведення технічних обслуговувань (регламентних робіт), ремонтів, контрольних перевірок і т.д. Позапланові – в основному зв'язані з усуненням виниклих відмовлень. У загальному випадку тривалість функціонування об'єкта, вимірювана технічним ресурсом чи терміном служби, обмежена не його відмовленням, а переходом у граничний стан. Під граничним розуміється стан об'єкта, при якому його подальше застосування по призначенню є неприпустимо недоцільним, або відновлення його працездатного стану неможливо недоцільним.
Ремонтопридатність об'єкта оцінюється коефіцієнтом готовності (технічного використання), що визначається за формулою:
Кг = , (1.1)
де Те – середній наробіток на відмовлення відновлюваного об'єкта, ч;
Тв – середній час відновлення об'єкта після відмовлення, ч.
Схоронність (стабільність) властивостей якості об'єкта характеризує частку зниження найважливіших показників призначення, надійності, ергономічності, екологічності, естетичності (дизайну), патентоспроможності в міру використання об'єкта.
Довговічність – властивість об'єкта зберігати працездатний стан так, щоб настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування й ремонту. Довговічність характеризує властивість надійності з позиції граничної тривалості збереження працездатності об'єкта з урахуванням перерв у роботі. Збереження працездатності об'єкта в межах терміну служби чи терміну до першого капітального ремонту залежить не тільки від режиму й організаційно-технічних умов роботи, заходів відбудовного характеру, проведених у цей час, але також від здатності зберігати ці властивості в часі.
До показників довговічності об'єкта відносять нормативний термін служби (термін збереження), термін служби до першого капітального ремонту, гамма-процентний ресурс (це наробіток, протягом якого об'єкт не досягне граничного стану з заданою імовірністю) і ін. показники.
3 Показники екологічності товару – одні з найважливіших властивостей, що визначають рівень його якості. До них відносяться показники, що роблять шкідливий вплив об'єкта на повітряний басейн, ґрунт, воду, природу, здоров'я людини і тваринного світу. Шкідливий вплив може бути безпосереднім, при застосуванні об'єкта, або перспективним, разовим, або накопичувальним, прямим, або непрямим.
До конкретних показників екологічності товару відносяться:
- зміст шкідливих домішок (елементи, окисли, метали і т.п.) у продуктах згорання двигунів різних машин, устаткування, агрегатів, комплексів;
- викиди шкідливих речовин у повітряний басейн, воду, ґрунт (включаючи надра землі), хімічних, нафтохімічних, гірничодобувних, металургійних, енергетичних, деревообробних, харчових і інших виробництв;
- радіоактивність функціонування атомних електростанцій і інших об'єктів, зв'язаних із дослідженням, “прирученням” і використанням атомної енергії;
- рівень шуму, вібрації й енергетичного впливу транспортних засобів різного призначення й інших машин і агрегатів. Усі ці показники по різних об'єктах регламентуються у відповідних нормативних актах і документах (законах, стандартах, будівельних нормах і правилах, інструкціях і т.п.).
4 Ергономічні показники якості використовуються при визначенні відповідності об'єкта ергономічним вимогам, пропонованим, наприклад, до розмірів, форм, кольору виробу й елементам його конструкції, до взаємного розташування елементів і т.п.
Ергономічні показники продукції класифікуються на:
- гігієнічні – показники, використані при визначенні відповідності виробу гігієнічним умовам життєдіяльності й працездатності людини при взаємодії його з виробом.
Гігієнічні показники характеризують відповідність виробу санітарно-гігієнічним нормам і рекомендаціям. Ця група показників може оцінювати конструктивні й окремі матеріали виробу й середовище замкнутого відсіку (кабіни), що також є елементом конструкції;
- антропометричні – показники, використані при визначенні відповідності виробу розмірам і формі людського тіла і його окремих частин;
- фізіологічні і психофізіологічні – показники, використані при визначенні відповідності виробу фізіологічним властивостям (вимогам) людини й особливостям функціонування його органів почуттів (швидкісні й силові можливості людини, а також пороги слуху, зору, тактильних відчуттів і т.п.);
- психологічні – показники, використані при визначенні відповідності виробу психологічним особливостям людини, що знаходить відображення в інженерно-психологічних вимогах, вимогах психології праці і загальної психології, пропонованих до промислових виробів.
Номенклатура ергономічних показників якості поширюється на промислові вироби, у які входять: устаткування інтер'єра і робочих місць; пульти керування і контролю; мнемосхеми, прилади і сигналізатори; циферблати і покажчики приладів; таблички з оцифровками, написами і безтекстовими позначеннями; ручні і ножні органи керування; меблі виробнича й побутова і т.п.
5 Технологічність – властивість, що показує, наскільки близько конструкція враховує вимоги існуючої технології й організації освоєння, виробництва, транспортування і технічного обслуговування об'єкта. Технологічна конструкція забезпечує мінімізацію тривалості робіт і витрат ресурсів на всіх стадіях життєвого циклу об'єкта. При проведенні технологічного контролю конструкторської документації технологи нав'язують конструкторам ідею уніфікації й стандартизації елементів конструкції для того, щоб спростити й зменшити організаційно-технологіичну підготовку виробництва нового об'єкта.
До основних показників технологічності конструкції відносяться наступні:
- коефіцієнт міжпроектної уніфікації (запозичення) компонентів конструкції;
- коефіцієнт уніфікації технологічних процесів;
- питома вага деталей з механічною обробкою;
- коефіцієнт прогресивності технологічних процесів.
Ці показники безпосередньо впливають на масу виробу, коефіцієнт використання матеріалів, трудомісткість технологічної підготовки виробництва, власне виробництво, підготовку до функціонування, технічне обслуговування й відновлення об'єкта, на витрати по стадіях життєвого циклу. Але економічні показники неправомірно відносити до показників технологічності. Якість і витрати – різні сторони товару, між ними існує прямий зв'язок, наприклад, чим вище якість, тим вище витрати на виробництво, але нижче – на споживання. Тому тільки економічні розрахунки можуть підказати оптимальний рівень того чи іншого показника якості об'єкта.
6 Патентно-правовий рівень промислового виробу оцінюється за допомогою двох безрозмірних показників: показника патентного захисту (чи патентоспроможності) і показника патентної чистоти.
Показник патентного захисту характеризує кількість і вагомість нових вітчизняних винаходів, реалізованих у даному виробі (у тому числі і створених при його розробці), тобто характеризує ступінь захисту виробу приналежними вітчизняним фірмам авторськими посвідченнями в країні й патентами за рубежем з урахуванням значимості окремих технічних рішень.
Показник патентної чистоти характеризує можливість безперешкодної реалізації товару на внутрішньому й зовнішньому ринках.
Товар має патентну чистоту у відношенні даної країни, якщо він не містить технічних рішень, що підпадають під дію патентів, свідчень виключного права на винаходи, показні моделі, промислові зразки і товарні знаки, зареєстрованих у цій країні.
При визначенні показника патентної чистоти товару необхідно враховувати, що товари, які випускаються для реалізації тільки усередині країни, не повинні порушувати діючі патенти виключного права, а виробу, що можуть стати об'єктами експорту, не повинні порушувати діючі патенти третіх облич, видані в передбачуваних країнах експорту.
Для знову розроблювальних товарів ця вимога може бути виконана, забезпечивши їм патентну чистоту у відношенні країн, що займають ведуче положення у світі в даній області.
7 Якість сервісу товару є одним із факторів конкурентної переваги. Необхідно не тільки створити якісний товар з оптимальними витратами, але і забезпечити простоту, надійність і економічність його іспитів, упакування транспортування, монтажу, обслуговування й утилізації. Документи й персонал повинні гарантувати вірогідність інформації, реклами, маркірування товару. Перелік показників якості сервісу визначається особливостями товару і конкретних вимог споживачів.
8 Наявність сертифіката відповідності й знака відповідності на товар.
Передові фірми вважають, що якість – найважливіша стратегічна зброя. Японія, США роблять упор на забезпечення конкурентноздатної якості, що вимагає не тільки впровадження систем керування якістю (Загальне керівництва якості – TQM) на основі стандартів, але і по інших аспектах (стратегічному маркетингу, автоматизації систем менеджменту й ін.).
Одним із деяких підприємств нашої країни, що сертифікували свою продукцію і яка одержала світове визнання є ЗАТ “НКМЗ”.
Похожие работы
... , чим вище рівень концентрації виробництва, його спеціалізації і кооперування, тим вище рівень системи якості, а, отже, складніше механізм, що забезпечує її функціонування. 1.4 Категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві Для ефективної організації управління якістю продукції необхідно, щоб був не тільки ясно виділений об'єкт управління, але й ...
... дприємства, напрямків підвищення кваліфікації окремих категорій співробітників. 1.2 Показники і критерії оцінювання ефективності менеджменту персоналу підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Основу концепції управління персоналом підприємства складають [19]: розробка принципів, напрямків та методів управління персоналом; урахування роботи з персоналом на всіх рівнях ...
... висока продуктивність праці низький імідж підприємства РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ВАТ "ЮНІСТЬ" 3.1 Формування механізмів управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок Кожне підприємство функціонує в певному зовнішньому середовищі, з елементами якого воно взаємодіє. Це середовище постійно змінюється, а тому і підприємству ...
... причин відхилень та їх реалізацію; § перевірку, яка передбачає підтвердження ефекту від контрзаходів та їх стандартизацію; § реакцію, що включає оцінювання всієї процедури. Як уже зазначалось, організація системи управління якістю на підприємстві полягає у створенні організаційної структури в межах підприємства, яка охоплює всі сфери його діяльності й підрозділи в сукупності з відповідними ...
0 комментариев