4.2.5 Вимоги електробезпеки обладнання
Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальна машини і персональні комп’ютери відображені у ДНФОП 0.00-1.31-99. Відповідно до цього нормативного документу під час проектування систем електропостачання, монтажу основного електрообладнання будівель та приміщень для ПК необхідно дотримуватись вимог правил влаштування електроустановок, ГОСТ 12.1-006-84, ГОСТ 12.1019-71 ГОСТ 12.1-030-81, ГОСТ 12.1. 045-84, ПГЕ, ПБЕ, ВСН 59-88” Электрооборудование жилых и общественных зданий. Норми проектирования”.
Ліній електромережі для живлення ПК, периферичних пристроїв ПК та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК виконування як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.
У приміщенні, де одночасно експедирується або обслуговується більше п’яти ПК, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вилети електричне живлення, крім освітлення.
Для підключення переносною електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляцій. Тимчасово електропровідна від переносних прикладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, прикладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанням ізолювання місць з’єднання.
У ВТК ЗАТ НКМЗ тільки три компьютери, але за ними працюють висококваліфіковані робітники. Всі ПК встановленні згідно вимог правил влаштування електроустановок.
4.2.6 Вимоги пожежної безпеки
Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео термінали та ЕОМ такі заходи визначені правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами.
Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче її ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорій в слід відділити від примушень з ЕОМ противопожежними стінами.
Фальшпідлога у приміщення ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів. Простір під змінною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250м2. Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год.
Звукопоглинання обмащування стін та стель у приміщення ЕОМ слід виготовляти з негорючих або високогорючих матеріалів.
Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ дисплейні зали, повинна бути оснащені системною автоматичною пожежною сигналізацією, з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними з розрахунку 2 шт.на кожні 20 м2 Площі приміщення з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної речовини.
Не рідше одного разу на квартал необхідно очищення від пилу агрегати та вузли, не білі канали та простір між підлогами.
На ЗАТ “НКМЗ” не використовують у ВДТ цих заходів, поблизу їх кімнати навіть не має вогнегасника. Це дуже погано і може призвести до поганих наслідків.
4.3 Штучне освітлення
Для загального освітлення приміщень слід використовувати, головним чином, люмінесцентні лампи, що обумовлюється наступними їх перевагами: високого світловою віддачею (до 75 лм\Вт і більше), довготривалими строками служби (до 10000 год), невеликою яскравістю поверхні, яка світиться, спектральним складом випромінює мого світла.
Найбільш прийнятний для приміщень являються люмінесцентні лампи ЛБ (білого світла) та ЛТБ (тепло-білого кольору) потужністю 20, 40 або 80 Вт. Виробничі приміщення обладнуються спеціальними конструктивними елементами – типовими автономними конструкціями інтер’єра машинного зала. Складовою частиною є підвісна перфорована стеля, на якій розміщенні джерела освітлення. Світильники, вмонтовані в підвісну стелю, повинні встановлюватися так, щоб їх ковпаки виступали не більше ніж на 50 мм від поверхні стелі для зменшення запиленості. Ковпаки світильників виготовляються з світлорозсіювального матеріалу з коефіцієнтом пропускання не менше 0.7.
Вихідними даними для розрахунку машинного залу є довжина приміщення ВТК: А=4 м, В=6 м, Н= 3 м.
Підвісна стеля обладнується світильниками УВЛН2 (чотирилампові), люмінесцентними лампами ЛБ-40 коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі до стін відповідно:
Рстеля=70%; Рстіна =50%.
Визначимо необхідну кількість світильників при загальній системі освітлення.
Для машинних залів рівень робочої поверхні над підлогою hp=0.8 м. Тоді відстань від світильників до робочої поверхні.
h=H-hp (4.1)
h=3-0.8=2,2 м
У світильників УВЛН найвигідніше відхилення l=1,4
l=L/h (4.2)
де L –відстань між рядами світильників.
Тоді відстань між світильниками L=1,4*2,2=3 м
відстань між стінами та крайніми рядами світильників
l=(0,3…0,5)L (4.3)
l=0,4*3=1,2 м
Знаючи ширину В= 6 м. Визначимо число рядів світильників.
Складаємо розрахункову нерівність:
В>=2*l +L*(n-1).
Вирішимо його відносно n: В>=2*l+n*L-L,
n<=(B+L-2*l)/L (4.4),
n<=2,2, приймаємо число n=2.
Для машинних залів при загальному освітленні норма освітленості Е= 500-700 лк.
З врахуванням заданих Рстелі=70%, Рстіни=50% визначимо індекс приміщення.
і=А*В/(h*(A+B)) (4. 5)
i=(4*6)/(2,2*(4+6))=1,1
З довідникових даних знаходимо коефіцієнт використання випромінювання світлового потоку h=0,4
Номінальний світловий потік лампи ЛБ-40 Фл=3120 мм. Відповідно, світловий потік світильника УВЛ
Св.=4*Фл (4. 6)
Св.=4*3120=12480 мм.
Маючи всі данні, можливо визначити необхідну кількість світильників в ряду
N=(E*k3*r*z)/(n*Фсв*h*n) (4. 7),
де S=A*B=4=6=24 м2 – Освітлювана площа.
Коефіцієнт запасу Кз=1,4...1,5 за умови чинення світильників не рідше двох разів на рік.
Коефіцієнт нерівномірності освітлення z=1,1... 1,2
Коефіцієнт затемнення =0,8... 0,9
Підставимо всі значення у формулу (4. 7):
При довжині одного світильника lсв=1,33 загальна довжина N*lсв=2*1,33=3 м.
Залишаємо між світильниками відстань
R=(A-N*lcв)/(N-1) (4. 8)
У процесі роботи над дипломом були досліджені аспекти управління якістю продукції, запропоновані заходи щодо покращення якості продукції та збільшення її конкурентоспроможності.
Також були розглянуті головні показники якості, система якості, також стандартизація та сертифікація продукції. Проаналізовано: контроль якості на підприємстві, зменшення проценту втрат від браку по відношенню до собівартості за останні дев’ять років, а також процент втрат від браку по окремим виробництвам. Запропоновані заходи щодо зменшення появи забракованої продукції взагалі по заводу.
Оскільки металургійне виробництво складає найбільшу частку проценту усієї забракованої продукції, то в дипломній роботі розглянуті причини, які найбільш впливають на прояв браку у цьому виробництві, розглянуто шляхи їх усунення. Також представлена модель впливу цих причин ефективність металургійного виробництва.
Більшість вітчизняних підприємств машинобудівної галузі сьогодні знаходяться в дуже поганому стані: скорочені виробничі потужності, більшість цехів не працює, втрачено багатий досвід та професійний склад. В цій безрадісній картині ЗАТ “НКМЗ” – є яскравим прикладом того, як вижити в нових економічних умовах, підняти підприємство на високий рівень виробництва, зробити його конкурентоспроможним не тільки на вітчизняному ринку, але й на міжнародному, створити унікальну систему роботи з персоналом.
Одним з важливих моментів підвищення якості продукції у світі забезпечення її конкурентоспроможності та успішної діяльності підприємств в сучасних умовах виступає розробка та опанування принципово нових товарів, зміна системи контролю якості. Контроль здійснюється не за якістю вже вироблених деталей та вузлів, а за всім виробничо-технологічним процесом. Це дозволить знизити і ціну якості до 50% загального обсягу продажу. Таким чином необхідно відмітити, що виробник розв’язуючи проблему успішної діяльності на ринку повинен мати достатню гнучкість в управлінні товарною політикою та виробничими структурами з метою забезпечення достатньої і необхідної якості товару і оптимального рівня його конкурентоспроможності, від якого залежить ринковий успіх або невдачу від реалізації даного товару.
Вже сьогодні ми можемо випускати продукцію високої якості, конкурентоспроможну на будь-якому ринку, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO серії 9000. Це забезпечить витіснення низькопробного імпорту, зупинку відтоку валюти за рубіж, створення нових робочих місць, можливість реалізувати товари “Зроблено в Україні” за кордоном, і як результат цього – збільшення надходжень в бюджет.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1 Закон України Про підприємництво в Україні // Закони України К.: Право, 1996. – Т.1. - С. 53-66.
2 Закон України “Про стандартизацію” №2408-11/ від 17.05.2001.
3 Скударь Р.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения. – К.: Наук. думка, 1999. – 496 с.
4 Беляцкий Н.П. Менеджмент: Деловая карьера / Н.П.Беляцкий. – Мн.: Выш. шк., 2005. – 302 с.
5 Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика – СПб: Питер, 2002. – 416 с.: ил. - (Серия “Теория и практика менеджмента”).
6 Басовский Л.Е., Протасьев В.Б. Управление качеством: Учебник. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 212 с.
7 Вісник. Серія “Економіка”. Київського національного університету імені Тараса Шевченка, № 55-57, 2002. – 240 с.
8 Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / О.П.Глудкин, Н.М.Горбунов, А.И.Гуров, Ю.В.Зорин: под ред. О.П.Глудкина. – М.: Горячая линия – Телеком, 2001. – 600 с.
9 Гапонов В. Працюючим з комп ютером // Охорона праці – 2007, №10, 47-49 с.
10 Даценко І.І. Габовіч Р.Д. Умови праці з комп ютером і їх оптимізація. – Львів: Афіша, 2001. – 254 с.
11 ДСТУ3230-95 Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення. 1999. С.27
12 В.Ц. Жидецький Охорона праці користувачів комп ютерів. – Львів: Афіша, 2004. – 176 с.
13 Крейчман Ф.С. Эффективная организация акционерными предприятиями в условиях рынка. – М.: ЗАО “Финстатинформ”, 2003. – 316 с.
14 Портер Майкл, Э. Конкуренция.: Пер. с англ.: Уч. пос. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2004. – 495 с.: ил. – Парал. тит. англ.
15 Пінчик К.В. Формування ринкових відносин в Україні // Финансовая консультация. 2004 - № 21-22. – 37-39 с.
16 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ К.: Держнаглядохоронпраці, 1999. – 112 с.
17 Справочник директора предприятия / Под ред. М.Г.Лапусты. Изд. 3-е, испр. И доп. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 784 с.
18 Томпсон А.А., Стриекленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / Пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
19 Управління якістю продукції. Навчальний посібник. / О.Й.Запунний, О.О.Запунний, І.В.Полуда, С.М.Савченко. За редакцією В.Д.Нємцова. – К.: ІЗМН, 1998. – 135 с.
20 Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1997. – 447с.
21 Экономика предприятия. Серия “Учебники и учебные пособия”. Ростов н/Д: “Феникс”, 2002. – 416с.
... , чим вище рівень концентрації виробництва, його спеціалізації і кооперування, тим вище рівень системи якості, а, отже, складніше механізм, що забезпечує її функціонування. 1.4 Категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві Для ефективної організації управління якістю продукції необхідно, щоб був не тільки ясно виділений об'єкт управління, але й ...
... дприємства, напрямків підвищення кваліфікації окремих категорій співробітників. 1.2 Показники і критерії оцінювання ефективності менеджменту персоналу підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Основу концепції управління персоналом підприємства складають [19]: розробка принципів, напрямків та методів управління персоналом; урахування роботи з персоналом на всіх рівнях ...
... висока продуктивність праці низький імідж підприємства РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ВАТ "ЮНІСТЬ" 3.1 Формування механізмів управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок Кожне підприємство функціонує в певному зовнішньому середовищі, з елементами якого воно взаємодіє. Це середовище постійно змінюється, а тому і підприємству ...
... причин відхилень та їх реалізацію; § перевірку, яка передбачає підтвердження ефекту від контрзаходів та їх стандартизацію; § реакцію, що включає оцінювання всієї процедури. Як уже зазначалось, організація системи управління якістю на підприємстві полягає у створенні організаційної структури в межах підприємства, яка охоплює всі сфери його діяльності й підрозділи в сукупності з відповідними ...
0 комментариев