Основи організаційної діяльності у виробничій сфері

Курсова робота

з менеджменту підприємства

на тему: «Основи організаційної діяльності у виробничій сфері»

Київ 2010

План

Вступ

Розділ I Оцінка маркетингового середовища майбутньої організації та конкурентоспроможності її продукції

1.1 Роль будівельного комплексу в народному господарстві

1.2 Аналіз сфери діяльності

1.3 Переваги продукції що випускається

Розділ II Виробничо-технологічний менеджмент проекту. Побудова моделі операційної системи організації

2.1 Підприємство як операційна система

2.2 Загальний огляд виробничо – технологічного менеджменту товару

2.3 Операційна система підприємства «ШклоПак»

2.4 Виробничо-технологічний процес підприємства «ШклоПак»

Розділ III Менеджмент персоналу. Формування структури управління організацією

3.1 Організаційна структура організації

3.2 Опис організаційної структури підприємства «ШклоПак»

3.3 Посадові інструкції для основного управлінського складу працівників

Розділ IV. Кошторисна документація поекту. Визначення обсягу та структури інвестицій проекту у виробничій сфері

4.1 Кошторисна вартість проекту

4.2 Визначення обсягу і структури

4.3 Власники і учасники проекту

Розділ V. Економічні характеристики продукції, прогноз фінансових результатів організації та окупності проекту

5.1 Економічні показники продукції

5.2 Фінансово – економічні результати, ефективність діяльності підприємства

Розділ VI. Формування місії та стратегії організації в ринковому середовищі

6.1 Стратегія підприємства

6.2 Цілі та місії підприємства

6.3 Стратегія підприємства «ШклоПак»

6.4 Цілі та місії підприємства «ШклоПак»

Загальні висновки

Вступ

На даний час дуже стрімко йде розвиток метало-пластикових вікон. Модернізація процесів їх виробництва та монтування дуже відрізняється від процесів минулих років. Якщо зазирнути в минуле, то кілька років тому, у кожній хаті, чи квартирі стояли дерев’яні вікна. Далі у цій роботі ми розглянемо різницю якості, між метало-пластиковими вікнами та дерев’яними. Зараз у кожного другого вдома стоять метало-пластикові вікна. Конкуруючі між собою фірми намагаються закріпитись на ринку пропонуючи свою продукцію з підвищеною якістю, або зі знижками, чи навіть з безплатним монтуванням вікон тощо.

Ринок віконної продукції в Україні продовжує зростати. Минув час, коли однією віконною системою можна було задовольнити всі потреби вітчизняних споживачів. Дедалі зростаючі вимоги до вікна як одного із конструктивних елементів споруди сприяли і сприяють створенню десятків і сотень досі незнаних виробів. Критерієм продажу метало-пластикових вікон є ціна та якість продукції.

На сьогодні в Україні нараховують кілька тисяч дрібних та середніх фірм, які випускають метало-пластикові вікна. За останні роки чимало вітчизняних виробників віконної продукції вклали багато коштів у технічне оснащення виробництва, посилили контроль за якістю комплектуючих виробів та монтажних робіт.

Оскільки вікна встановлюють на десятки років, то вимоги покупців до цієї продукції достатньо високі. Нині споживачі хочуть самостійно розібратися у всій різноманітності віконних конструкцій і зробити вибір на підставі повної і об'єктивної інформації.

Щоб впровадити товар своєї фірми, необхідно чітко визначитись з напрямком своєї діяльності, проаналізувати конкурентів, споживачів, загалом дослідити ринок. Для цього бажано знати, що являє собою поняття бізнес та підприємницька діяльність.

Бізнес (англ. business — справа, діло) — підприємницька, комерційна чи будь-яка інша діяльність, що не суперечить закону і спрямована на отримання прибутку (матеріального, морального, духовного, кар’єрного тощо). Як процес, бізнес можна розглядати як сукупність етапів розробки або здійснення якихось певних дії.

В США бізнес розвивається на основі індивідуальної, партнерської та корпоративної форм власності. На індивідуальній власності заснований бізнес, в якому власником і підприємцем є одна особа, що отримує всі доходи і несе відповідальність за ведення справи. У США таких власників понад 15 млн. (75 % від загальної кількості підприємств), але вони отримують лише до 9 % грошових надходжень. Для малого бізнесу характерні незалежний менеджмент, власний капітал, локальний район операцій, невеликі розміри. Він відіграє значну роль у забезпеченні зайнятості (в США майже третина робочих місць припадає на фірми, де працює менше 100 осіб), певною мірою забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, сприяє послабленню монополізму, розвиткові конкуренції, структурній перебудові економіки, є засобом досягнення особистого успіху. Малий бізнес — важливе джерело інновації.

На основі партнерської (групової) форми власності розвивається бізнес добровільно офіційно зареєстрованих асоціацій двох і більше осіб. Партнери створюють компанії, товариства та інші організації і стають співвласниками спільної власності. Партнерство становить майже 8 % обсягу підприємницької діяльності і 4 % відсотка всіх підприємницьких доходів в США.

На корпоративній формі власності заснований великий бізнес. Корпорації існують, як незалежні юридичні суб'єкти, відповідальність акціонерів за зобов'язанням фірми, за правовими претензіями до неї обмежуються їх внесеними грошовими коштами.

Жодна з трьох форм організації бізнесу не є універсальною. Одноосібний бізнес має таку перевагу, як простота. Партнерство сприяє об'єднанню капіталів і талантів декількох осіб. Корпорації пропонують обмежену відповідальність і необмежену діяльність самої організації отримання прибутку. Центральна постать будь-якого бізнесу — менеджери, які формують організаційну структуру бізнесу, контролюють взаємодію всіх ресурсів.

Після проголошення державної незалежності в Україні бізнес розвивається на основі різних форм власності, що формуються відповідно до чинного законодавства. Почав розвиватися і у сфері комерції та послуг, значною мірою обминувши виробництво. Це спричинено:

ü   недосконалою законодавчою базою;

ü   браком економічних знань у справі сучасного менеджменту, недостатнім володінням необхідними навичками, досвідом;

ü   неналежним управлінням, намагання почати бізнес, який немає шансів на успіх.

Однак помилково вважати, що різні організаційні форми бізнесу зможуть розвиватися самостійно. Перехід до регульованої ринкової економіки потребує не лише відповідної правової бази, а й надання відповідної допомоги цим формам бізнесу, а також умілої організації, керівництва (управління) й контролю.

Підприємництво, підприємницька діяльність — самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

У західних країнах підприємництво розглядається як особливий тип господарювання, в основі якого — пошук нових можливостей виробництва товарів і послуг на основі інновацій та уміння залучення ресурсів із найрізноманітніших джерел.

Американські вчені К. Макконнелл і С. Брю, автори відомого підручника «Економікс», розглядають підприємництво як особливий вид діяльності, в основі якої лежить ряд неодмінних умов і вимог. По-перше, підприємець бере на себе ініціативу з'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва чи товару, послуги. Виконуючи роль свічки запалювання і каталізатора, підприємець одночасно є рушійною силою виробництва і посередником, що зводить разом інші ресурси для здійснення процесу, що обіцяє бути прибутковою справою. По-друге, підприємець бере на себе важке завдання прийняття основних рішень у процесі виробництва чи товарів, послуг, ті не рутинні рішення, які й визначають курс діяльності підприємства. По-третє, підприємець — це новатор, особа, яка прагне вводити в побут на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології або навіть нові форми організації підприємства. Нарешті, по-четверте, підприємець — це людина, що йде на ризик. Він ризикує не тільки своїм часом, працею, діловою репутацією, але й вкладеними коштами — своїми власними і або компаньйонів-акціонерів.

Розвиток підприємництва — це один із найпотужніших ресурсів зайнятості та доходів територій і населення при неспроможності держави забезпечити централізовану підтримку розвитку регіонів.

Отже, при розумінні бізнесу та підприємницької діяльності, можна розпочинати свій бізнес. Однак, необхідно враховувати ризики, які виникають при здійсненні бізнесової діяльності.

Пряме відношення до ведення підприємницької діяльності має менеджмент. Його чотири основні функції, з яких починається сама підприємницька діяльність, а саме планування, організація, мотивація, контроль.

Необхідність ведення обраної підприємницької діяльності полягає в задоволенні потреб споживачів метало пластиковими вікнами, а також в отриманні прибутку підприємством, та розширенні власної справи до більш великих масштабів.

Мета цієї курсової роботи: навчитись організовувати підприємницьку діяльність, зрозуміти значення понять бізнес, підприємницька діяльність.

Завданням курсової роботи є вивчення ринку, тобто конкурентів, споживачів, постачальників, визначення асортименту існуючих метало-пластикових вікон, аналіз маркетингового середовища, сфери діяльності підприємства тощо.

Отже, ведення підприємницької діяльності є досить непростою справою. Щоб підприємницька діяльність була успішною справою, необхідно врахувати безліч деталей.

Основою функціонування підприємства є керування. Якщо взяти до уваги керування людьми, то є певний стиль керування. Під стилем розуміється манера поведінки керівника стосовно підлеглих, що дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в даний момент потрібно. Існують два основних стилі: шкала влади, шкала переваг. У першій розглядається відношення керівника до своїх підлеглих як до суб'єктів управління, в другій відбивається відношення керівника до підлеглих як до об'єктів управління.

Розділ I Оцінка маркетингового середовища майбутньої організації та конкурентоспроможності її продукції.

Народне господарство України — це багато-структурна система, в якій можна виділити три основні структури: соціально-економічну, галузеву й територіальну. Соціально-економічну структуру слід враховувати при вивченні розміщення продуктивних сил. Галузева структура відбиває співвідношення, взаємозв'язки і пропорції між складовими частинами народного господарства і реалізовується у територіальній структурі народного господарства, яка є предметом дослідження вітчизняної науки. Для вивчення економіки України велике значення має функціональна класифікація галузей. Це — первинні галузі, у тому числі видобувна промисловість і сільське господарство, та вторинні, що охоплюють обробну промисловість, до якої, в свою чергу, належить переробна. У структуру народного господарства входять транспорт, торгівля, житлове будівництво, охорона здоров'я, сервісні галузі, управління, наука й наукове обслуговування. У ході науково-технічної революції виникають нові галузі виробництва (радіо - та мікроелектроніка, атомна енергетика тощо), зростає роль науки і науко-ємних виробництв, відбувається оновлення продукції.

На основі суспільного поділу праці народне господарство ділиться на такі галузі: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівля та ін. Статистика налічує понад 400 галузей. Від розвитку кожної з них і всієї їх сукупності залежать у кінцевому підсумку величина валового національного продукту, рівень життя населення. Україна, маючи лише 2,7 % території колишнього Союзу, створювала понад 17 % національного доходу, приблизно чверть промислової та третину сільськогосподарської-продукції, що вироблялася всіма республіками, які входили до СРСР.

Таблиця 1. Структура народного господарства України у % (в усіх сферах економічної діяльності)

Кожна галузь, що є частиною народного господарства, у свою чергу складається із сукупності окремих підприємств: державних, кооперативних, акціонерних, приватних та ін„ які випускають одну або споріднену продукцію, потрібну для задоволення певних потреб суспільства.

До останнього часу у народному господарстві переважають державні підприємства. У них зосереджується близько 90 % основних виробничих фондів і лише близько 10 %— у кооперативних підприємствах, які були, по суті, також одержавлені і давно втратили свій кооперативний характер.

Народногосподарський комплекс України охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу та обміну на своїй території. Економіка України виділяється складною, досить диференційованою і диверсифікованою структурою. Для неї характерні: переважання важкої індустрії, недостатній розвиток галузей і виробництва товарів народного споживання, наявність галузей і виробництв, що забезпечують науково-технічний прогрес і розширення й поглиблення внутрішньогалузевих та міжгалузевих виробничих зв'язків.

На галузеву структуру економіки України мають вплив різні економічні та природні фактори, в тому числі наявний рівень розвитку продуктивних сил, темпи зростання або занепаду виробництва, рівень забезпечення сировинними та паливно-енергетичними ресурсами, інтенсивність реалізації досягнень науки і техніки, міжнародний поділ праці, економічна інтеграція.

Функціонування та удосконалення народногосподарського комплексу України пов'язані з раціональним використанням природних, матеріальних і трудових ресурсів, забезпеченням відповідних пропорцій у межах галузей, регіонів, всього народного господарства, переведенням економіки на інтенсивний шлях розвитку, підвищенням суспільного виробництва, охороною навколишнього середовища.

У галузевій структурі економіки України виділяється машинобудування, на яке припадало 38,7 % вартості продукції деяких галузей, з них харчової - 15,3 % і легкої промисловості - 12,0 %.

Спеціалізуються галузі на основі ознаки однорідності, тобто подібності між собою за призначенням продукції, що виробляється (наприклад, галузі паливної промисловості), спільності використовуваної сировини (наприклад, галузі машинобудування) або за характером технології. Вони групуються у так звані комплексні галузі. Тому галузі можна групувати в паливно-енергетичний комплекс, куди належать паливна промисловість і електроенергетика; металургійний, машинобудівний комплекси, хіміко-лісовий, у тому числі хімічна і нафтохімічна, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість.

Науково-технічний прогрес посилює динамічність зрушень у структурі промисловості. Міжгалузеві пропорції в сучасних умовах виявляють залежність від соціальних аспектів, пов'язаних з підвищенням добробуту населення, тому виробництво товарів народного споживання повинно розвиватися як пріоритетне.

Агропромисловий комплекс України - складна виробничо-економічна система, яка становить групу технологічно і економічно взаємопов'язаних галузей народного господарства, промисловості, інфраструктури. В його складі є три основні сфери. Перша забезпечує сільське господарство різним устаткуванням і засобами виробництва; друга - власне сільське господарство; до третьої належить заготівля, збереження і переробка сільськогосподарської продукції. Центральна ланка агропромислового комплексу - сільське Господарство.

Для вивчення економіки України велике значення має функціональна класифікація галузей. Це - первинні галузі, у тому числі видобувна промисловість і сільське господарство, та вторинні, що охоплюють обробну промисловість, до якої, в свою чергу, належить переробна. У структуру народного господарства входять транспорт, торгівля, житлове будівництво, охорона здоров'я, сервісні галузі, управління, наука й наукове обслуговування.

Ефективність реконструкції, темпи економічного зростання значною мірою залежать від розвитку машинобудування, оскільки в ньому матеріалізуються основні науково-технічні ідеї що визначають прогрес в інших галузях народного господарства, закладаються основи широкого виходу на принципово нові ресурсозберігаючі технології, зростання продуктивності праці та поліпшення якості продукції.

Важливим є розв'язання проблем конкуренції у всіх сферах народного господарства. Це конкуренція між підприємствами різних секторів економіки - державним і кооперативним; у науково-технічній сфері (конкурсні проекти, паралельні дослідження і розробки); конкурси на одержання державних ресурсів; раціональне розміщення підприємств; виявлення резервів виробництва, соціальна орієнтація окремих галузей економіки.Потрібна система противаги монополізації, надання підприємствам прав вступу до міжгалузевих об'єднань, створення великих господарських утворень типу концернів або комбінатів.

Удосконалення галузевої структури економіки України потребує значного збалансування розвитку видобувних і оборонних галузей, а також галузей, які виробляють і споживають знаряддя праці, "Необхідні пропорції можна забезпечити на основі удосконалення інвестиційної політики, управління, економії сировини та енергії значною мірою завдяки випуску ресурсозберігаючої техніки.

Зрушення у галузевій структурі економіки України повинні відображати процес інтенсифікації виробництва та зумовлюватися насамперед розвитком галузей, що визначають науково-технічний прогрес і зростання виробництва предметів споживання.

Таблиця 2. Основні показники розвитку промисловості

Похожие работы

Основи організаційної поведінки

Скачать

48841

0

6

... Орієнтація на результати Кожна організація прагне до виробництва якихось конкретних продуктів чи досягнення певних результатів. Домінуючою метою для багатьох є виконання своєї функції, тобто основою організаційної поведінки є орієнтація на результати. Поняття продуктивності, в найпростішому викладі, представляє собою відношення того, що отримано на виході, до того, що вкладено на вході (зазвичай ...

Організація діяльності державної податкової інспекції Святошинського району міста Києва

Скачать

150815

0

0

... та зборів   Контроль за справлянням місцевих податків і зборів покладено на Управління ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів. Це Управління є одним із структурних підрозділів Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва. Він підпорядкований безпосередньо начальнику Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва. Управління у ...

Соціальна психологія організацій

Скачать

125050

1

2

... мотиваційних сил, але і створює свої, організаційно-ментальні форми, що якісно відрізняються від суми узагальнених індивідуальних проявів. Це породжує одну з найбільш складних проблем соціальної психології організацій – переходу або трансформації мотиваційних комплексів особистості в організаційні (колективні) форми як параметри організаційного клімату та формування особистіших «мотиваційних пол ...

Організаційно-адміністративні засади державного регулювання економіки. Органи, що формують економічну політику держави. Їх рівні, склад, структура та функції. Напрями вдосконалення системи державних органів управління

Скачать

54714

2

1

... ліквідація галузевих відділів в апараті та децентралізація повноважень цих підрозділів, функції яких передано міністерствам. [11] 2.Органи, що формують економічну політику держави. Їх рівні, склад, структура та функції У демократичному, правовому суспільстві державна влада базується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. В Україні поділ повноважень між різними гілками влади ...