Основні поняття лірики
Видатні поети XIX-XX ст., які входять у коло дитячого читання
Особливості сприймання поезії молодшими школярами
Методична робота з віршованими творами в початкових класах
Спосіб за допомогою малюнків
Аналіз підручників з читання щодо наявності віршованих творів
Дослідне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення до поетичних творів
Результати дослідного навчання
Навигация
Видатні поети XIX-XX ст., які входять у коло дитячого читання
Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах
83241
знак
3
таблицы
0
изображений
1.2 Видатні поети XIX-XX ст., які входять у коло дитячого читання
Молодші школярі, працюючи за читанками здобувають початкову літературну освіту, поступово оволодівають умінням сприймати художній твір, помічати образні засоби та художні особливості, оцінювати жанрову специфіку творів. Третьокласники вже мають уявлення про творчість улюблених поетів і письменників, уміють визначати тематику їхніх творів. Учні третього класу вивчають невеликими монографічними блоками твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко. Така подача літературних творів дає учителеві унікальну змогу актуалізувати й розширювати знання дітей про митців слова, а дитині – усвідомлено простежити взаємозв’язок між автором і тематикою його творів. Зростає інформаційно-пізнавальна функція уроку читання, учні знайомляться з новими відомостями про життя і творчість поетів.
У коло дитячого читання входять такі поети-класики XIX, поети XX ст. і поети-сучасники.
Тарас Шевченко (1814-1861) – один із найбільших поетів світу, художник, прозаїк. Він не написав жодного твору спеціально для дітей. Та ще при житті письменника його пейзажна та автобіографічна лірика увійшла в шкільні читанки „І досі сниться...”, „Садок вишневий коло хати”, „Село! І серце одпочине” та ін. Але не все, написане Тарасом Григоровичем Шевченком, зрозуміле школярам. У „Малому Кобзарі” зібрано поезії, доступні учням восьмирічної школи. Для учнів молодших класів найближчим є поезії про дитинство і пов’язані з ним враження, картини природи із змінами пір року, багатством барв і звуків. Близькою стала дитячому читачеві пейзажна лірика Т.Шевченка, що тісно пов’язана з живописом, бо малював поет словами, писав картинами. Майже до кожного віршованого рядка можна намалювати картину. Така образність дуже зрозуміла дітям, наприклад у мініатюрі „Тече вода з-під явора” розкішна барвиста природа близька й знайома дітям – тут і калина, і верболіз з лозами, що схилились над водою. Шевченко створив поетичні картини рідної природи в різні пори року, дня і ночі, які відзначаються поетичністю, образністю, багатством мови, характеризуються теплотою, ліризмом і свідчать, що поет тонко відчував красу природи, прагнув передати її багатство й неповторні барви.
Одними з найкращих дарунків для дітей Т.Шевченка була остання його книжка – „Букварь южнорусский” (1861) – для початкового навчання. „Буквар” – перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою. Вдало підібраний різножанровий матеріал давав можливість учням вивчати звуки і букви, сполучати їх у склади, коротко знайомив з історичним минулим нашого народу, зразками усної народної творчості (загадками, прислів’ями, приказками тощо) [16,170].
Значення творчості Т.Шевченка в розвитку дитячої літератури полягає в тому, що вона з літератури про дітей швидко стала і літературою для дітей [15,71].
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач 1871-1913) – видатна письменниця. Залишила глибокий слід у таких літературних жанрах і видах, як поема, драматургія „Лісова пісня”, проза „Приязнь”, у публіцистиці, критиці. Леся Українка написала поезії для дітей, які об’єднала в цикл „В дитячому крузі”. Там уміщено твори для дошкільнят і молодших школярів „На зеленому горбочку”, „Літо краснеє минуло”, „Вишеньки” та ін. У своїх творах для молодших дітей поетеса змальовує красу рідної природи, допитливу дітвору. У ліричному вірші „Мамо, іде вже зима” тема любові пов’язана з любов’ю до рідної землі. Дітям близька зміна пір року, пов’язана з приходом зими, проблема зимівлі птахів. З вірша діти черпають деякі конкретні відомості природознавчого характеру, вірш викликає прагнення берегти природу, співчувати знедоленим. Леся українка спробувала розширити коло читання дітей молодшого шкільного віку за рахунок уривків з її драми-фієрії „Лісова пісня”.
У поетесі жив великий педагогічний талант, вроджений хист виховательки. Нею було написано підручника з всесвітньої історії. Леся Українка надавала дитячій літературі першорядного значення у вихованні підростаючого покоління, активно працювала над її збагаченням [15,105].
Павло Тичина (1891-1967) – геніальний митець, наділений талантом поета, художника й музиканта. Учений – енциклопедист, поет – академік, Павло Тичина володів п’ятнадцятьма мовами світу.
Павло Тичина – це один з найвидатніших поетів (автор трьох поетичних книг), диригент (керував хором-студією при музичному товаристві М.Леонтовича), живописець (створив малюнки-пейзажі й інтер’єри, найкращий живописний твір – автопортрет), музикант (грав на кларнеті, гобої, кобзі, піаніно), композитор (написав музичні твори під псевдонімом Лялич).
Твори поета ввійшли в скарбницю класики. У збірці „Сонячні кларнети” були надруковані перші вірші Тичини для дітей. У вірші „А я у гай ходила” поет добре відтворив особливість дитячої мови, безпосередність і наївність. Дитячі враження передані через відповідну лексику („А там дерева люлі”), звуконаслідувальний звук „ку-ку!”. Описуючи красу рідної природи, поет створює життєрадісний малюнок, світлі картини. Оптимістичності і мелодійності тичина досягає через звукові й зорові асоціації, метафоричність мови, легкі епітети. Всі ці художні прийоми доступні сприйманню дітей і запозичені поетом з уявлень малят:
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День! День!
Багато віршів П.Г.Тичини вивчаються за шкільною програмою: „Осінь рака мила...”, „Дощ”, „А я у гай ходила”. Ряд поезій поет написав спеціально для дітей „Гаї шумлять”, „Хор лісових дзвіночків. Ліричні вірші П.Г.Тичини „Лідка” вчать дітей естетично сприймати навколишнє середовище, відчувати радість від спілкування з природою. Вони стали золотими сторінками дитячої світової класики [32,244].
Наталя Забіла (1903-1985) – видатна поетеса, змалку любила писати вірші та казки, які потім виходили багатотисячними тиражами. Як ніхто інший, поетеса писала для тієї і про ту малечу, яка ще на маминих руках слухає цікаві віршовані забавлянки, що створені за мотивами народних. Н.Забілою випущено близько 200 книжок для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, різноманітних за жанрами – приспівки „Перша ялинка”, „Кізонька”, примовки, лічилки, абетки „Весела абетка”, пісеньки, казки „Плескачик”, „Котигорошок”, вірші „Кожен місяць, кожну пору”, „У дитячому театрі”, „Дванадцять місяців”, п’єси. Крім того, вона була автором підручників „Читанка” для другого класу (1933) і „Читанка” для третього класу (1939), які перевидавалися кілька разів. Творчість Наталі Забіли характеризується різноманітністю тем і жанрів. Її твори легкі для сприймання дитини, відзначаються багатою, образною мовою, вибором близьких дітям тем, задушевним ліризмом, доброзичливим гумором, реалістичністю образів. Вони збагачують знання юних читачів про природу, вчать помічати цікаве в навколишньому середовищі, гуманно ставитися до всього живого [32,253].
Грицько Бойко (1923-1978) – український поеті письменник. Віддав дитячій літературі 28 років творчого життя. Створив близько ста книг для дітей. Найвідоміші з них – „Вереда”, „Смішинки”, „Ніс у сметані”, „Шпаргалка-виручалка”, „Хлопчик Ох”, „Веселики, вірші, скоромовки” та ін. А ще на слова поета створено понад чотириста пісень, здебільшого для дітей. Збірник пісень на слова Г.Бойка „Соловейко” вийшов у 1974 році. Грицько Бойко – майстер сміху, що не просто розважає, а й виховує дітвору. Поезія у нього особлива: у ній тонко поєдналися задушевний ліризм і м’який гумор. Різноманітна вона і за своєю тематикою: повсякденний побут дитини – вдома і в дитячому садочку, у школі й на вулиці; перші успіхи й невдачі, природа й близькі люди, здоров’я й праця, правдивість, сміливість, чесність, безкорисливість, людяність. Цього поет навчав, висміюючи все аморальне та огидне „Хвастунець”, „Як невдаха виступав”, „Сашко” та ін. Виховував ліричними віршами, сміховинками-веселинками, билицями й небилицями, казками скоромовками й загадками [32,258].
Дмитро Павличко (1929) – відомий поет, пісняр, публіцист. Невеликі поезії Д.Павличко почав писати ще в дитинстві, а поява першої поетичної книжки „Любов і ненависть” збіглася з роком закінчення ним Львівського університету. Дошкільнятам та молодшим школярам полюбилися Павличкові поезії „Птиця”, „Мрія”, „Розмова”, „Соняшник”, які друкувалися в дитячих журналах, у календарі „Дванадцять місяців”, виходили окремими книжками: „Золоторогий олень”, „Дядько Дощ”, „Де найкраще місце на землі?”, „Обруч” тощо.
Його вірші надзвичайно мелодійні, пісенні, тому поета без перебільшення вважають „найвидатнішим творцем музичної барви у віршах”. „Впали роси на покоси”, „Лелеченьки”, „Віконце”, „Два кольори”... Багато людей захоплюються мелодійністю, ліричністю цих пісень. Співтворчість поета з композитором Олександром Білашем народжує невмирущі пісні. Дмитро Васильович Павличко усвідомив своє призначення як поета, плідно працює на літературній ниві [16,104].
Ліна Костенко (1930) – талановитий поет з великим майбутнім. Її поезія увібрала в себе дві найбільші людські риси – мужність і розум. Вірші Ліни Костенко вражають своєю задушевністю, теплотою і щирістю. Видала єдину збірку для дітей „Бузиновий цар”. Її поетичні образи для дітей особливі, вони пробуджують почуття прекрасного, прилучають дітей до художнього сприйняття світу. Глибина стосунків Ліни Костенко з дітьми чиста, особлива. Її вірші для дітей опоетизовують живу природу, навчають фантазувати, спостерігати й відкривати таємниці прекрасного „Шипшина важко віддає плоди”, „Соловейко застудився”, „Польові дзвіночки” та ін. І крім того – вчать відчувати багатство мови:
Де ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, осінь!
Осінь брами твої замикала вночі,
погубила у небі журавлині ключі [32,262].
Тамара Коломієць (1935) – відома дитяча письменниця та поетеса. У її творчому доробку – понад тридцять збірок оригінальних казок, небилиць, лічилок, смішинок, загадок. Перша збірка поезій „Пролісок” вийшла в світ, коли її авторці виповнився двадцять один рік. У літературній діяльності Тамарі Коломієць щастило. На початку творчого шляху її помітив М. Рильський. Першим редактором був М. Стельмах. Чимало віршів поетеси включено в підручники та читанки для молодших школярів „Їжаки”, „Чоловічки”, „Корінець”, „Снігова казка” та багато інших.
Письменниця продовжує працювати на літературній ниві та тішить малечу своїми книжечками [16,66].
Анатолій Костецький (1948-2005) – український поет і письменник, кандидат філологічних наук, автор наукових, лінгвістичних і літературних праць. Присвятив дитячій літературі понад тридцять років і за цей час встиг подарувати дітям майже тридцять книг. Письменник умів говорити зі своїми маленькими читачами про найскладніші життєві проблеми – з повною серйозністю чи гумором, але неодмінно – із любов’ю, взаєморозумінням та повагою. У своїх творах майстерно поєднував дитячі мрії та фантазії з реальним світом. Привертають увагу лірично-гумористичні вірші поета. „Все про мене”, „Лист до птахів”, „Бюро знахідок”, „Де літо живе” та ін. Чимало творів Анатолія Костецького включено в підручники та читанки для молодших школярів, і в їхню першу книгу „Буквар” [32,272].
Іван Малкович (1961) – самобутній поет гуцульського краю, упорядник, автор і перекладач декількох десятків книжок для дітей, засновник і директор видавництва дитячої літератури „А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Ще дев’ятнадцятирічним юнаком на всеукраїнському семінарі молодих авторів його було обрано найкращім поетом. Вихід першої книжки „Білий камінь” (1984) відстоювала українська поетеса Ліна Костенко. В 1988 році виходить друга збірка „Ключ”. Третя книжка під назвою „Вірші” вийшла в 1992 році. Вірші Івана Малковича входять до літературних (вітчизняних і перекладних) антологій, хрестоматій, шкільних підручників. На них пишуть музику Марія Бурмака, Віктор Морозов, Тарас Чубай та інші композитори та виконавці. Він має музичну освіту, що благодатно відбивається на його творах.
Його варто знати вже хоч би за те, що він в жодному своєму слові не покривив почуттям, що він у кожному образі являє свіжість і вишуканість [16,88].
Учням початкових класів необхідно ознайомитися з творчістю видатних поетів-класиків XIX-XX ст., бо на цій основі продовжує свій розвиток сучасна література. Познайомившись з деякими особливостями творчості видатних поетів школярі зможуть глибше сприймати й розуміти поезію в цілому.
Похожие работы
... і і бути спрямованими на зону найближчого розвитку кожного школяра. Ми розробили систему вправ, які можна використовувати на уроках читання в початкових класах для розвитку психічних процесів і кращого засвоєння творів через врахування особливостей сприймання молодших школярів під час аналізу художніх творів. Насамперед, перед проведенням експерименту (використання спеціальних вправ на уроках ...
... людського буття, уявлення про красу. Тому з метою духовного розвитку школярів у процесі роботи використовують матеріал українського декоративного мистецтва. Розділ 2. Формування національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного мистецтва 2.1 Методика експериментального дослідження Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що ...
... домостей у плані формування навичок виразного читання й мовлення. Формування в учнів навичок виразного читання у плані завдань основних положень теорії і практики виразного читання — це методи і прийоми роботи над засобами логіко-емоційної виразності читання (паузою, логічним наголосом, емоційним зарядом наголошених слів, мелодикою і темпом), а також позамовними (руховими) засобами виразності ( ...
... дослідження, аналіз його результатів З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування естетичного ставлення молодших школярів до творів портретного жанру на уроках образотворчого мистецтва. Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2007/08 н. р.), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова ...
0 комментариев