Результати дослідного навчання

2.3 Результати дослідного навчання

Проходячи активну педагогічну практику, в 3-В класі в Харківській загальноосвітній школі №151 з російською мовою навчання, ми на практиці провели дослідне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах. На початку дослідного навчання було проведено анкетування учнів, яким було запропоновано такі запитання:

- Тобі подобається читати книжки?

- Чи подобається тобі вчити вірші напам’ять? Якщо так, напиши автора та назву улюбленого вірша.

- Яких українських поетів ти знаєш?

- Які вірші вони написали?

Результати першого опитування виявилися не дуже втішними. На запитання «Чи подобається тобі читати книжки?» всі діти відповіли позитивно і навели приклади улюблених книжок: С.Т. Аксаков „Аленький цветочек”, Х.К. Андерсен „Русалочка”, Джоан Роултнг „Гарри Потер...” та ін.

Учити напам’ять подобається лише 45% учнів. Улюбленими поетами учнів навали російських поетів (С.Я.Маршак, А.Л. Барто, А.С.Пушкин) та ін.

Імена та прізвища українських поетів учні написали в цілому вірно в середньому один учень назвав приблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли.

Протягом дослідно навчання систематично проводилася робота по розучуванню віршів за допомогою прийомів, які полегшують розуміння і запам’ятовування вірша, а саме прийоми: за допомогою рухів, за допомогою одночасного малювання, за допомогою малюнків, за опорними словами , які використовувалися як у позаурочний час, так і на уроках читання. Тематика віршів була переважно про дітей, школу, батьків, природу. Перевага віддавалася творам гумористичного спрямування.

Проводячи заняття, ми використовували розроблені нами завдання, спрямовані на з’ясування і поглиблення знань учнів стосовно окремих відомостей поетів-класиків, а також завдання на перевірку знань змісту твору.

Наприкінці дослідного навчання нами було проведено повторне анкетування учнів за тими ж запитаннями, що на початку роботи. Результати опитування показали, що робота була проведена недаремно. Учні показали більш високі результати, бо основними причинами через які учням не подобалося вчити напам’ять були проблеми із запам’ятовуванням та із незацікавленістю. Було з’ясовано, що в кінці дослідного навчання вчити напам’ять подобається приблизно 70% учнів. Діти, в яких виникали труднощі саме із запам’ятовуванням, змогли дібрали найбільш зручні для себе способи розучування віршів, а зацікавити дітей вдалося добираючи вірші гумористичного спрямування і використання прийомів та завдання, які відповідають віковим особливостям учнів і розкривають красу віршів. Учні мають уявлення про творчість українських поетів (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко та ін.), уміють визначати тематику їхніх творів. У загалі можна сказати, що змінилося ставлення учнів до віршованих творів українських поетів: з нейтрального на позитивне.

Таким чином, можна стверджувати, що завдання, поставлені в дипломному дослідженні, виконані, мета досягнута.

ВИСНОВКИ

Працюючи над темою дипломної роботи „Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах”, ми дійшли таких висновків.

1) Для з’ясування знань учнів щодо віршованих творів було проведено анкетування в 3-В класі в №151 м. Харкова з російською мовою навчання. Не всі діти показали високі результати, імена та прізвища українських поетів учні написали в цілому вірно, в середньому один учень назвав приблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли. Крім того, було з’ясовано, що читати книжки подобається всім, а ось вчити напам’ять вірші – тільки 45% учнів. Таким чином, ставлення учнів до поезії неможна вважати позитивним, а значить діти мають прогалини в літературному, естетичному, мовленнєвому розвиткові.

Актуальність проблеми обумовила вибір теми дипломної роботи. Над питаннями з теми „Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах” займалися учені: Омарокова, Коваль, Наумчик, Ткачук та ін. На сьогоднішній день ці питання не достатньо вивчені.

2) На основі аналізу наукових джерел з теми дипломної роботи було з’ясовано сутність поняття «лірика», основні поняття, що відновіться до неї: рима, ритм, мелодика вірша, стопа, строфа та ін. Лірика це один із родів художньої літератури, це твори, у яких життя зображується через людські почуття, переживання та думки.

Основними поняттями лірики є рима – співзвучність кінцівок віршів; ритм – звукова будова віршованого рядка; мелодика вірша – гармонійна модуляція тону голосу в поетичному мовленні (зниження - підвищення); стопа – найкоротший відрізок певного віршованого метра; строфа – найменша форма віршованого твору, яка має ритмічну та інтонаційну побудову. Учитель початкових класів повинен точно розуміти зміст цих понять, для того щоб підготувати дітей до більш глибшого, повноцінного сприймання поезії.

3) Учні початкових класів знайомляться з творчістю видатних поетів-класиків XIX, поетів XX ст. і поетів-сучасників. Вони вивчають невеликими монографічними блоками твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко. Така подача літературних творів дає учителеві унікальну змогу актуалізувати й розширювати знання дітей про митців слова, а дитині – усвідомлено простежити взаємозв’язок між автором і тематикою його творів. Зростає інформаційно-пізнавальна функція уроку читання, учні знайомляться з новими відомостями про життя і творчість поетів. Це їм допоможе глибше сприймати й розуміти поезію в цілому та на цій основі продовжити вивчати літературу.

4) Говорячи про дітей – читачів поезії, дослідники дитячого читання зазвичай підрозділяють їх на три стадії: 1) читачі, які люблять вірші, 2) читачі, які не люблять вірші, 3) читачі, які не вміють чітко виразити своє ставлення до віршів. Для справжнього розуміння поезії читач долає багато труднощів, він проходить різні стадії поетичної начитаності та розуміння поезії. В.Разова вважає, що у залежності від того, на якій із стадій знаходиться читач, його можна зарахувати до певного читацького типу. Типи читачів поезії знаходяться в дуже слабкій залежності від віку та шкільного класу. Літературознавці виділяють такі типи читачів, як: наївний реаліст, читач - практицист, фанатик слова, поетична натура та читач-дикун. На наш погляд вчителю необхідно знати ці стадії і обов’язково враховувати їх під час проведення уроків з читання.досягнутіоботиковіатковій школі до поетичних творів на уроках читання в початковій школі.

5) Однією з проблем, яка пов’язана з роботою над віршем є його запам’ятовування. У шкільній практиці вчителі припускаються великій помилці, коли змушують дітей запам’ятовувати вірш напам’ять, при цьому не навчивши їх виразно читати. Виходить механічне запам’ятовування. При розборі з дітьми віршів для виразного читання, запам’ятовування напам’ять відбувається легко та непомітно в процесі цієї підготовчої роботи. Майже до кожного матеріалу можна підібрати один зі способів розучування. Найбільш продуктивними у віці, 6 – 9 років є ті, що ґрунтуються на дитячому уявленні, збереженні у пам’яті певних картин, опорних слів. Оптимальними способами розучування віршів є:

за допомогою рухів;

за допомогою одночасного малювання;

за допомогою малюнків;

за опорними словами.

Ці прийоми полегшать залучення дітей до краси поетичних творів, до поетичної творчості.

6) Аналіз підручників для 3 класу для шкіл з російською та українською мовами навчання щодо наявності віршованих творів показав, що, навчаючись за підручником О.Н.Хорошковської (для шкіл з російською мовою навчання), діти знайомляться з творчістю 26 українських поетів. Твори поетів ХІХ ст. представлені 3-4 віршами Т.Шевченка, Лесі Українки, Я.Щоголіва. Із поетів XX ст., можна виділити О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського, творчість яких представлена по два-три вірша. У малій кількості вивчаються вірші Л.Костенко, Д.Павличка, Т.Коломієць, Д.Білоуса та ін., Порівняно з підручниками для шкіл з українською мовою навчання зовсім не представлені поети К.Перелісна, Г.Бойко, М.Познанська, С.Жупанин та ін. За тематикою вірші різноманітні, але ширше представлені вірші про пори року (зима, весна, осінь) та тварин.

Навчаючись за підручником О.Я.Савченко (для шкіл з українською мовою навчання), учні знайомляться з творчістю 36 українських поетів. Поети ХІХ ст. представлені в малій кількості (Т.Шевченко - 3 вірша, Леся Українка - 1 вірш). Поети ХХ ст. вивчаються ширше: Н.Забіла, Грицько Бойко, Л.Костенко та ін. Тематика віршів різноманітна. Різноманітніше представлені вірші про світ природи і дитинства.

7) Дослідне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення учнів до віршованих творів, дуло проведено в 3–В класі ЗОШ №151 м. Харкова. Під час дослідного навчання були використані віршовані твори, які подано в читанках і додатково дібрані. Дібраний матеріал відповідав віковим особливостям і можливостям дітей. Це були переважно вірші про дітей, школу, батьків, природу. Перевага віддавалася творам гумористичного спрямування.

Для програмних творів були нами було розроблено ряд завдань на осмислення теоретичного матеріалу, на знання змісту твору, а також на з’ясування знань учнів стосовно окремих біографічних відомостей поетів-класиків. Крім того, аналіз підручників дозволив нам дібрали до віршованих творів найбільш ефективний, на нашу думку, спосіб розучування. Прийоми, які полегшують розучування, використовувалися як у позаурочний час, так і на уроках читання. Ми розробили та апробували на практиці серію уроків на тему: „Зимонька-снігуронька. М.Вороний „Пісенька сніжинок”, ,,Людина серед природи. Вірші українських поетів: ,,Журавлик” Н.Забіли та ,,Мамо, іде вже зима…” Лесі Українки”.

8) Результати дослідного навчання показали, що робота була проведена недаремно. Учні показали більш високі результати, бо основними причинами через які учням не подобалося вчити напам’ять були проблеми із запам’ятовуванням та із незацікавленістю. Було з’ясовано, що вчити напам’ять подобається приблизно 70% учнів. Діти, в яких виникали труднощі саме із запам’ятовуванням змогли дібрали для себе найбільш зручні способи розучування віршів, а зацікавити дітей вдалося підбираючи вірші гумористичного спрямування і використання прийомів та завдання, які відповідають віковим особливостям учнів і розкривають красу віршів. Учні мають уявлення про творчість українських поетів (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко), уміють визначати тематику їхніх творів. У загалі можна сказати, що змінилося ставлення учнів до віршованих творів українських поетів: з нейтрального на позитивне.

На нашу думку, завдання, поставлені в дослідному навчанні дипломної роботи виконані, мета досягнута. Проведена робота є ефективною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамович Е.А. Объяснительное чтение в начальной школе. – М.: Учпедгиз, 1950. – 506 с.;

2. Андреева Л.В. Пути анализа лирического стихотворения // Начальная школа. – 1994. – №3. – С. 70;

3. Бадер В. Розвиток інтонаційних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – №2. – С. 9 – 14;

4. Бадер В. Формування інтонаційних умінь і навичок молодших школярів // Початкова школа. – 1999. – №9. – С. 22 – 25;

5. Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики // Початкова школа. – 1997. – №7. – С. 48 –50;

6. Бибко Н.С. Уроки поезии во время педпрактики // Начальная школа. – 2003. – №11. – С. 62;

7. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М.: Учпедгиз, 1960. – 392 с.;

8. Гильбух Ю.З. Темперамент и познавательные способности школьника. // Вопросы психологии.–1996. – №4. – С.54 – 56;

9. Гром'як Р.Т. Літературознавчий словник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 1997. – 752 с.;

10. Джежелей О.В. та ін. Формування навичок читання: Методичні рекомендації щодо використання посібника „Вчуся читати” (Книга 1) для шкіл з українською та російською мовою навчання. – Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2002. – 250 с.;

11. Джежелей О.В., Коваленко О.М. Вчуся читати: Задачник для першокласників, які хочуть навчитися швидко читати і грамотно писати. Книга 1. – Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2001. – 255 с.;

12. Джежелей О.В. Ємець А.А., Коваленко О.М. Вчуся читати: Книга для тих, хто бажає навчитися швидко і без помилок читати і писати. Книга 2. – Х.: Веста: ТОВ Видавництво „Ранок”, 2002. – 270 с.;

13. Ємець А.А. та ін. Допитливим чомучкам: Книга для читання п’ятого року життя. – Х.: Вид група „Основа”, 2007. – 302с.;

14. Изюмова С.А. Мнемические способности и усвоение знаний в школе // Вопросы психологии.–1986. – №3. – С. 53 – 55;

15. Кіліченко Л.Н. Українська дитяча література: Навчальний посібник.–К.: Вища школа. Головне видавництво, 1988. – 264 с.;

16. Колдюк Я.П., Одинцова Г.С. Сто двадцять розповідей про письменників: Довідник для вчителя початкових класів. – К.: Наш час, 2006. – 250 с.

17. Коробко С., Гордієнко С. та ін. Особливості розвитку пам’яті учнів 1 – 4 класів // Початкова школа. – 2002. – №6. – С. 12 –15;

18. Крапі віна О. Запам’ятати з опорою на образ // Початкова школа. – 2003. – №7. – С.14 –16;

19. Кузнєцова Н.А. Методика изучения основ стихотворения в начальной школе // Начальная школа. – 2003. – №10. – С. 16;

20. Локалова Н.П. Непроизвольное запоминание в учебной деятельности младших школьников // Начальная школа. – 1987. – №12. – С. 64;

21. Мовчун А. Наталя забіла // Початкова школа. – 2003. – №3. – С. 49 – 52;

22. Мовчун А. Вивчаємо з третьокласниками книгу природи за ,,Читанкою” Олександри Савченко // Початкова школа. – 2003. – №10. – С. 11 – 13;

23. Мовчун А. Особливості методичної роботи за ,,Читанкою” 3 клас О.Савченко (Частина друга) // Початкова школа. – 2004. – №2. – С. 39 – 43;

24. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. – 2003. – №10. – С. 38;

25. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. – 2004. – №4. – С. 35;

26. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. – 2004. – №7. – С. 44;

27. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. – 2004. – №11. – С. 45 – 46.

28. Мовчун А. Вивчення творів Лесі Українки в 3 (2) класі // Початкова школа. – 2002. – №2. – С. 18 – 22;

29. Науменко В. Програма з читання // Початкова школа. – 2003. – №7. – С. 24 – 28;

30. Науменко В. Програма з читання // Початкова школа. – 2003. – №8. – С. 40 – 43;

31. Разова В. О читателе поези / О литературе для детей. – Вып.15. – Ленинград: Детская література, 1970. – С. 111-128;

32. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів. – К.: Видавництво „Початкова школа”, 2005. – 350 с.;

33. Савченко О.Я. Читанка. Підручник для 3 кл. – К.: Освіта, 2003. – ч.I – 200 с.;

34. Савченко О.Я. Читанка. Підручник для 3 кл. – К.: Освіта, 2003. – ч.II –230 с.;

35. Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником ,,Читанка” 3 клас (Частина перша) // Початкова школа. – 2003. – №8. – С. 23 – 29;

36. Середа Г.К. Что такое память? // Психологический журнал. – 1965. – №6. – С. 44;

37. Середович Г. Розвиток поетичних здібностей молодших школярів // Початкова школа. – 2000. – №10. – С. 15 – 17;

38. Сидорова Л.А. Психологические и методические особенности обучения учащихся заучиванию наизусть стихотворных произведений // Начальная школа. – 1989. – №3. – С. 21 – 25;

39. Скріпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст // Початкова школа. – 1996. – №12. – С. 17 – 21;

40. Скріпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання // Початкова школа. – 1996. – №4. – С. 21;

41. Смирнов А.А. Проблемы психологи памяти. – М.: АН СССР, 1966. – 150 с.;

42. Тикунова Л.И. и др. Литературное чтение: Справочник для учителей и родителей. – М.: ООО „Издательство Астрель”, 2003. – 350 с.;

43. Хорошковська О.Н. Українська мова: Читання і розвиток мовлення: Підручник для 3кл. шкіл з рос. мовою навчання. – К.: Промінь, 2003. – 200 с.;

44. Цимбалюк Л. Проблеми введення літературознавчої пропедевтики в початкових класах // Початкова школа. – 2000. – №11. – С. 21 – 24.

Похожие работы

Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах

Скачать

166584

4

0

... і і бути спрямованими на зону найближчого розвитку кожного школяра. Ми розробили систему вправ, які можна використовувати на уроках читання в початкових класах для розвитку психічних процесів і кращого засвоєння творів через врахування особливостей сприймання молодших школярів під час аналізу художніх творів. Насамперед, перед проведенням експерименту (використання спеціальних вправ на уроках ...

Твори українського народного мистецтва як чинник формування національно-культурної свідомості молодших школярів

Скачать

127105

1

23

... людського буття, уявлення про красу. Тому з метою духовного розвитку школярів у процесі роботи використовують матеріал українського декоративного мистецтва. Розділ 2. Формування національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного мистецтва 2.1 Методика експериментального дослідження Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що ...

Робота над засобами логіко-емоційної виразності читання в початкових класах

Скачать

87451

0

1

... домостей у плані формування навичок виразного читання й мовлення. Формування в учнів навичок виразного читання у плані завдань основних положень теорії і практики виразного читання — це методи і прийоми роботи над засобами логіко-емоційної виразності читання (паузою, логічним наголосом, емоційним зарядом наголошених слів, мелодикою і темпом), а також позамовними (руховими) засобами виразності ( ...

Розвиток у молодших школярів уявлень про портретний жанр на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

Скачать

128869

4

23

... дослідження, аналіз його результатів З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування естетичного ставлення молодших школярів до творів портретного жанру на уроках образотворчого мистецтва. Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2007/08 н. р.), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова ...