Самостійна діяльність в процесі розвитку дитини як наукова проблема
Самостійна робота як метод навчання: характеристика основних понять проблеми
Психолого-педагогічні особливості самостійної учбової діяльності молодших школярів
Загальна характеристика досвіду використання самостійної учбової діяльності молодших школярів
Пошук шляхів вдосконалення самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; актуальні проблеми і знахідки
Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
Виразне читання оповідання В. Артемонової «їжачок-реп'яшок»
Вправа на розвиток уваги, швидкості читання
Фонетична зарядка і відгадування загадки
Читання в особах
Фронтальна перевірка
Робота з підручником
Навигация
Читання в особах
Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи
148353
знака
19
таблиц
3
изображения
5. Читання в особах.
- З якою інтонацією слід читати слова хлопчика? А синички?
VII. Підсумок уроку.
- Коли на уроці ви раділи, хвилювалися?
- Чи виникало у вас почуття обурення, незадоволення? Коли саме? Пам'ятайте: де б ви не були — у лісі чи полі, у гаю чи парку, — не ображайте нікого, не лякайте, гілочок не ламайте, пташок не чіпайте, а, навпаки, робіть їм шпаківні, носіть до годівничок друзям-пташкам крихти. І пташки, і вся природа віддячать вам за добре ставлення до всього, що нас оточує, добром і міцним здоров'ям.
Ми всі повинні пам'ятати:
І птахи, і звірі, й квіти
У природі вільні діти.
Всіх природа не забула,
Всіх до себе пригорнула.
Все візьмемо до уваги,
Не порушим рівноваги (В. Косовський).
Додаток Е
Тема. Як матусю рідну, бережіть природу
Мета. Вдосконалювати навички виразного читання, уміння швидко орієнтуватися в тексті, порівнювати зміст різних творів, збагачувати словник учнів, виховувати спостережливість, любов до природи, привчати їх до мудрого використання багатств природи.
Обладнання. Складові таблиці (додаток 1), картки з текстом, запис вірша Олександра Олеся, малюнок ремеза і його гнізда, картини, фотоілюстрації повені.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Гра "Назви групу слів — одним".
Ялинка, береза, ромашка, верба — це... (рослини). Заєць, синичка, лисиця, жабка — це... (тварини). Тетяна, тато, Карпо Іванович, лісник — це... (люди). Рослини, тварини, люди — це... (жива природа).
2. Скоромовка.
Лили, лили, лили, Пили, пили, пили, Лили, лили, діти, Пили, пили квіти. Виростали квіти. Виростали й діти.
П. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні на уроці ми опрацюємо оповідання С. Носаня і вірш О. Олеся, які однаково називаються - «Ялинка».
- Прослухавши їх, ви повинні зважити, до яких почуттів прислухатись: страху і бажання ялинок жити чи кількаденної радості людей.
Ш. Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка».
1. Виразне читання вчителем.
- Хто дійові особи в оповіданні?
- В яку пору року відбувалися події?
- 2.Повторне читання тексту вголос.
- Чому сім'я перестала купувати ялинки? 3.Аналіз змісту. Вибіркове читання.
- З ким зустрілися тато і Оленка Ким працював Карпо Іванович?
- Що несла сім'я з базару?
- Прочитайте, які почуття оволоділи лісником.
- Чому пожалів він деревце? Прочитайте.
- Що б зробив Карпо Іванович, якби мав можливість?
- Що вирішив автор після розмови з лісником?
- Яка головна думка твору?
- Чи погоджуєтесь ви з думкою лісника ? Чому? 4.Читання оповідання в особах.
- Читаючи, чиїми словами треба передати почуття жалю, смутку, обурення? А в чиїх словах звучить здивування?
IV. Опрацювання вірша О. Олеся «Ялинка».
1. Слухання вірша.
- Послухайте і скажіть, від чийого імені ведеться розповідь у вірші.
- З ким зустрівся хлопчик у лісі? 2.Повторне читання вірша мовчки. Аналіз змісту.
- Чому зайчик напав на хлопчика?
- Які почуття переживав зайчик?
- На що схожий вірш? Що тут казкового? А що справжнє?
- Що спільного і змісті вірша з попереднім оповідан Яке значення мають ялинки для тварин лісу?
- Чи закінчений цей вірш ? З чого це видно? 3.Творча робота над віршем.
- Подумайте, чим могла закінчитись ця суперечка у лісі.
- Чи зрозумів хлопчик, чому треба оберігати, а не рубати ялинки?
- Що ви можете запропонувати взамін пишного деревця на Новий рік, щоб було і гарно і святково?
V. Опрацювання оповідання В. Чухліба «Повінь».
1. Робота над заголовком.
- Що означає: бути природі другом? Адже це не тільки не «рубай, не ламай, не убий», це ще - «вивчай, спостерігай, милуйся».
І сьогодні ми з вами за допомогою оповідання В. Чухліба познайомимось з явищем природи, яке буває на весні. Це повінь. Чи знаєте ви, що таке повінь?
Повінь - це коли річка виходить з берегів, затоплює прибережну місцевість: ліски, гаї, поля і навіть села.
2.Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
VI. Підсумок уроку.
- Хто з героїв опрацьованих творів був природі другом? А хто з них став другом?
Додаток Є
Тема. Дерева, кущі, трави. Плоди, насіння.
Мета. Продовжувати розширювати знання дітей про дерева, кущі, трави своєї місцевості; вчити визначати породи дерев; спостерігати за рослинами, особливостями їх будови, розрізняти їх за певними ознаками; виховувати любов до природи, бажання охороняти і примножувати її красу.
Обладнання: листя і насіння різних порід дерев, предметні малюнки Й зображенням різних порід дерев, їх плодів і насіння. Казкові герої: Зайчик, Білочка та їжачок. Загадки, прислів'я, вірші Л. Костенко, В. Крищенка.
Хід уроку
І. Хвилинка спостережень.
- Яка зараз пора року? І
- Який місяць?
- Це початок осені чи кінець?
- Якого кольору небо? Чи є хмарки?
- Чи світить сонечко? Чи є вітер?
II. Перевірка домашнього завдання.
Похожие работы
... ійності і активності учнів у навчальному процесі з основ наук у школі» (1959), М. Морозової «Виховання самостійності думки школяра у навчальній роботі» (1959), Д. Вількеєва «Розвиток пізнавальної активності в учнів вечірніх шкіл у процесі навчання» (1961), М. Єнікеєва «Активізація пізнавальної діяльності учнів при викладанні знань учителем» (1961). Втілювались і плідно розвивались ці ідеї у досв ...
... від одного. Без їх розрізнення неможливий і самий процес формування довільної логічної пам'яті у школярів. У сучасний період проблема розвитку процесів запам’ятовування у молодших школярів одержав своє обґрунтування у працях видатних українських вчених та педагогів, проте його переважно розглядають як наскрізний, що пронизує інші дидактичні принципи. Відповідно до логіки навчального процесу (мета ...
... педагога співробітничати з учнями). Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів ( 40 % ) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60 % відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Формувальний етап експериментального ...
... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...
0 комментариев