1. Виразне читання оповідання В. Артемонової «їжачок-реп'яшок».
2. Відповіді на запитання.
III. Повідомлення теми і мети уроку.
- Прочитайте з дошки речення, роз'єднавши слова. Я хочу сказати своє слово.
- Сьогодні ми будемо опрацьовувати оповідання про ваших ровесників, про те, як малі учні вчилися спостерігати красу природи рідного краю і передавати це в своєму мовленні.
IV. Первинне сприймання і його перевірка. Читання оповідання вчителем.
- Скажіть, коли і де відбувається подія, описана в оповіданні? (Подія відбувається осіннім ранком у полі).
- Як звати вчительку? В який клас ходили діти?
(Вчительку звати Катерина Іванівна. Діти ходили у перший клас.)
V. Читання оповідання учнями і робота над ним.
- В яку пору року повела Катерина Іванівна дітей у поле? (Це була осінь).
- Що вчилися робити діти?
(Вони вчилися розповідати про осіннє небо).
І. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
- Знайдіть і прочитайте опис осіннього ранку.
- Чому в степу було сумно? Які слова з цього опису передають спокій, сум?
(Тому що птахи курликали тихо, і від цього в степу було сумно).
- Яке завдання поставила вчителька дітям?
(Щоб кожен добрав для розповіді про осіннє небо красиві і точні слова).
- Хто з школярів дібрав найвлучніше слово? -(Це була Валя)
Яким Валя побачила небо? Як вона про це сказала? Прочитайте. (Небо Валя побачила ласкавим і усміхнулась).
- Яким діти побачили небо після Валиних слів?
(Що воно було сумне , тривожне, зажурене, холодне).
- Прочитайте мовчки останній абзац. Як ви розумієте його зміст?
VI. Підсумок уроку.
- Який твір ми читали на уроці? (Я хочу сказати своє слово).
- Хто написав це оповідання? (Василь Сухомлинський).
VII. Завдання додому.
Навчитися читати оповідання.
Додаток Б
Тема. Калина — символ України
Мета. Розширити знання про калину як символ України, вдосконалювати читацькі навички; уміння ділити текст на логічно-закінчені частини і добирати до них заголовки; збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати у дітей уміння обмінюватись думками; слухати товариша. Виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення до природи.
Обладнання. Малюнок куща калини, запис пісні "Ой є в лісі калина", Таблиця "Впіймай м'яч".
Хід уроку
І Мовна розминка.
І Дихальні вправи.
Щоб ротик і язичок були на уроці слухняними, виконаємо зараз такі дихальні вправи:
1,2,3 — вдихаємо повітря, 4 — видихаємо.
Погасіть свічку.
Я к із кульки виходить повітря? Розчитування.
а) Гра "Впіймай м'яч".
Учитель вставляє картки з буквами кв, ск, мр, рКу що позначають
збіг приголосних.
б)Гра "Утвори слова"
— Продумайте якнайбільше слів, які підходили б до схем:
й
о о
а й а
в) Гра "Розшифруй фразу".
("Пишається над водою червона калина").
—Прочитайте фразу, слідуючи вказаному напрямку. З якого це твору? Хто автор?—Цікаво, що український поет Т.Г. Шевченко дуже любив цю рослину. У "Кобзарі" він ужив слово "калина" 385 разів.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— І не тільки Шевченко любив цю чудову рослину. Калина здавна є символом рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Недарма є народний вислів "Без верби і калини нема України".
Росте калина у тінистих лісах, дібровах, на схилах, узліссях, галявинах. Садять калину і біля хат, криниць, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала.
— Діти, а що ви знаєте про калину?
— Кажуть, калина — порадниця, калина, мов матінка добра. А як з'явилася на світ назва "калина" ми дізнаємось, коли прочитаємо казку Г. Демченко "Калинка".
III.Опрацювання казки Калинка".
1. Словникова робота.
ласкава дівчина іде подорожній
щире серце пташки щебечуть
посадила край шляху зернятко
носила та поливала ім'я
- Прочитайте словосполучення "луною".
- Прочитайте кожен вираз на одному диханні. 2. Складання передбачення. (Групова робота в четвірках).
- Ці слова — ключові. Спробуйте передбачити, про що йтиметься у казці. (Діти складають передбачення. Один учень від групи інформує клас про складене передбачення).
3. Виразне читання казки вчителем. Перевірка первинного сприймання.
— Послухайте казку. Скажіть, передбачення якої групи було найближчим до тексту?
— Як звати головну героїню казки?
— За що всі люди у селі любили Калинку?
— Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?
4. Лексична робота.
курний крислатий звеселилося попідвіконню
- Що означає слово "курний"? (В поросі, куряві). Значення слова "крислатий" прочитайте в підручнику.
- Доберіть слова, близькі за значенням до слова "звеселилося". (Зраділо, розвеселилося, повеселішало).
- З яких слів утворилося останнє слово? (Попід вікном/ 5.Читання казки учнями.
а)Читання І частини на "буксир ". б)Читання II частини вголос "ланцюжком п. в) Читання ІІІ частини мовчки,
г) Читання IV частини напівголосно.
- Читаючи, думайте, який заголовок можна дібрати до кожної частини.
6. Фізкультхвилинка.
Діти виконують пісню "Ой єсть в лісі калина" й імітують рухи.
7. Аналіз казки і вибіркове читання.
- Прочитайте, що написано про характер дівчини.
- Що любила Калинка? За що її любили?
- Прочитайте опис шляху від села до лісу.
- Що вирішила зробити Калинка?
- Прочитайте, як дівчинка доглядала деревце. Про яку рису характеру Калинки це говорить?
- Прочитайте опис стебельця і куща, що розрісся.
- Прочитайте, що сказав подорожній. Чому він дякував? Кому була ця подяка?
- Прочитайте, що сталось з кущем після щирої подяки.
- На що було схоже зернятко ягідки?
- Як віддячив кущ Калинці? Прочитайте.
- Знайдіть і прочитайте уривок казки, до якою вміщено малюнок.
8. Добір заголовків до частин (робота в групах). Орієнтовні заголовки:
1) Ласкава дівчинка Калинка.
2)Тонюсіньке стебельце. 3)Вдячність подорожнього. 4)Чарівний кущ. 5)Подароване ім'я.
9. Перевірка розуміння прочитаної казки.
Тест.
І.Ця казка є...
а) авторською; б) народною. 2.Як звали головну героїню?
а) Калинка; б) Катруся.
З.Що любила дівчинка?
а) Співати українські пісні;
б)садити та доглядати за квітами.
4. Що зробила дівчинка?
а) Посадила заморський кущ;
б)посадила тонесеньке стебельце з лісу.
5.Кому дякував перехожий?
а) Роботящим рукам, які посадили деревце;
б) людям, які жили в сусідньому селі. 6. Яке дерево є символом України?
а) Калина; б) береза.
7. Які риси характеру притаманні дівчинці?
а) Зухвалість, зверхність, жадібність;
б)доброта, людяність, щирість. Відповіді: 1) а; 2) а; 3) б; 4) б; 5) а; 6) а;
7) б.
10. Гра "Інтерв'ю". "Журналіст" бере інтерв'ю у "Калинки" за змістом твору. ( У ролях — учні). 11.Вправляння у виразності читання. 12.Робота в зошитах (с. 15, 16, завдання 1, 2, 3, 4).
IV. Робота над загадкам
- Про калину створено не тільки багато пісень, віршів, легенд, а й загадок. Прочитайте загадки з підручника. Які характерні ознаки калини допомагають їх відгадати?
VІ . Підсумки уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- За що український народ любить, шанує і поважає калину?
- Продовжіть приказки про калину:
• Пишна та красива, як (червона калина).
• Убралась в біле плаття, як... (калина в білий цвіт).
• Молода дівчина така гарна, як... (калина).
• Стоїть у дворі дівонька, як над ставом... (калинонька).
• Вдома підготуйтеся переказати ту частину, яка найбільше вам сподобалася. Знайдіть загадки, прислів'я чи приказки про калину, які склав народ
Додаток В
Тема. Про природу станете ви дбати, вірним другом будете для неї Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, вчити учнів захоплюватися красою природи, розвивати їхню уяву, фантазію, обладнання. Таблиця №4 (додаток 4), картки для розширення кута зору.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
І.Гра -"Впіймай звук".
— Який звук найчастіше звучить? [с].
Смагляву суничку Склювала синичка.
- Суничка солодка?
- Спитала сорока.
- Солодке сало,— Синичка сказала.
2.Чистомовка.
-Промовимо чистомовку, а ви подумайте, хто може співати їх
Ма-ма-ма — ось прийшла зима.
Оз-оз-оз — надворі мороз.
Ло-ло-ло — снігу намело.
Ше-ше-ше — їсти стало менше.
Да-да-да — ми лишаєм гнізда.
Єм-єм-єм — всі перелітаєм.
Ей-ей-ей — до житла людей.
— Чия це пісенька? (Птахів )
— Хто більше знає слів — назв птахів, які починаються звуком [с] (соловей, сорока, сойка, сова, сокіл, снігур, страус, синиця).
-Які з них зимують у нас? Як ви можете стати друзями птахів?
3.Розпитування.
а)3а таблицею №4, рядок 7 з голосними [і, е, о].
— "Побігаємо" по стежині, позбираємо їсти птахам.
— б)Читання слів за стрілками.
— Давайте «збудуємо» годівнички. Для цього прочитайте слова.
в д на щи тів
и й г о
р і о л бать ків по ле
в) Читання деформованих слів.
- Прочитайте, які птахи злетілись до годівничок.
- Які з птахів заблукали? Чому?
убгол (голуб) ргусні (снігур)
ронаво (ворона) сорако (сорока)
агупап (папуга) льражуве (журавель)
нисучка (синичка) роцьбего (горобець)
II. Опрацювання вірша Ліни Костенко "Синички на снігу".
- Чому їді птахи не полетіли у вирій?
- Вашу відповідь доповнить вірш Ліни Костенко "Синички на снігу". Прочитайте його мовчки,
- У яких розділах вірша сказано про життя синиць під час суворої зими? У яких — описано стійкість цих мужніх пташок?
- Що утримує пташок тут, чому їх не лякає ні холод, ні голод?
- Що таке Батьківщина? Батьківщина ~ це земля, де народились і живемо; мова, якою говоримо; рід, з якого походимо; друзі, які оточують; природа, краєвиди, які милують око.
III. Опрацювання вірша М. Вінграновського "Сама cобою річка ця тече."
1.Розвиток зв'язного мовлення.
- Опишіть ваш улюблений куточок природи: де він знаходиться, що там росте, чим вас привабив.
2.Виразне читання вірша вчителем.
- Послухайте вірш, в якому теж описано улюблений куточок природи. Скажіть, хто про нього розповідає?
3.Словникова робота. Вправа на розширення кута зору.
Читання слів з карток, які розрізані вертикально на дві половини і розсуваються на максимальну відстань.
са | ма | лю | блю | |||
рі | чка | го | роді | |||
со | бою | бо | рщем | |||
по | жне | до | лон я | |||
рі | чечка | до | нечка |
4.Повторне читання вірша учнями вголос ("ланцюжком").
- Де протікає і куди тече ця річка?
5. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.
- Прочитайте опис річки. Для чого автор вжив стільки зменшувально-пестливих слів?
- Поясніть, як небо "здоровенно цвіте". Чому для річечки хмаринки "солодкі"?
- З чим хлопчик порівнює річечку? А з чим — любов до неї? 6.Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Читання багаторазове, гра "Засідка-кидок" (2-3 рази т ЗО с.)
б)Гра "Буксир ". Читання в парі — сильніший учень "бере на буксир. Виразне читання вірша учнями.
- Прочитайте так, щоб було зрозуміло., що хлопчик милується улюбленим куточком природи.
IV.Фізкультхвилинка.
V. Опрацювання вірша Д. Пав личка "Звернення".
1. Виразне читання вірша вчителем. — Хто до вас звертається?
2. Словникова робота.
зрубайте згасіте
убийте спиняйте
- Прочитайте слова, правильно наголошуючи.
- Прочитайте ще раз, додавши попереду кожного слова часточку "не". Чи зміниться значення цих слів? Як?
3. Повторне мовчазне читання вірша учнями. Аналіз змісту.
- Які речення переважають у вірші?
- Прочитайте, що поет закликає не рубати, кого — не убивати, що —Ц не згасити, що — не спиняти?
- Як треба ставитись до природи? Доповніть автора, додавши ще слова, що починаються часткою "не". 4
... ійності і активності учнів у навчальному процесі з основ наук у школі» (1959), М. Морозової «Виховання самостійності думки школяра у навчальній роботі» (1959), Д. Вількеєва «Розвиток пізнавальної активності в учнів вечірніх шкіл у процесі навчання» (1961), М. Єнікеєва «Активізація пізнавальної діяльності учнів при викладанні знань учителем» (1961). Втілювались і плідно розвивались ці ідеї у досв ...
... від одного. Без їх розрізнення неможливий і самий процес формування довільної логічної пам'яті у школярів. У сучасний період проблема розвитку процесів запам’ятовування у молодших школярів одержав своє обґрунтування у працях видатних українських вчених та педагогів, проте його переважно розглядають як наскрізний, що пронизує інші дидактичні принципи. Відповідно до логіки навчального процесу (мета ...
... педагога співробітничати з учнями). Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів ( 40 % ) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60 % відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Формувальний етап експериментального ...
... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...
0 комментариев