Фронтальна перевірка

1. Фронтальна перевірка

-  Чому природу треба охороняти?

-  Що потребує охорони у нашій місцевості?

-  Що дають рослини тваринам, людям?

-  Для чого охороняють рослини?

-  Які рослини потребують охорони у нашій місцевості?

-  Чому потрібно охороняти ті рослини, яких багато навколо нас?

-  Що кожен з вас зробив доброго для рослин?

2. Індивідуальна перевірка.

- Чим жива природа відрізняється від неживої?

Користуючись таблицею, розкажіть про значення кожного органу для рослини. (Відповіді оцінюють Білочка і Зайчик).

3.Письмова перевірка (для всього класу), а). К-2, ст. 6-7 ("Жива і нежива природа"). б).К-3,ст.8-9.

в). З перелічених назв рослин (гречка, деревій, просо, осот, перець, звіробій) виписати назви дикорослих рослин (І-В), культурних - ІІ-В. За якими ознаками ви їх розпізнавали?

III.Повідомлення теми та завдань уроку.

Відгадування загадок.

+ Червонясту шубку має, по гілках вона стрибає, Хоч

мала сама на зріст, та великий має хвіст, Як намисто —

оченята. Хто це? Спробуй відгадати. (Білка), + Звірок маленький, взимку біленький, влітку сіренький. По

полях стрибає, в кущах спочиває. Хто це? (Зайчик).

-  Ви здогадалися, чому саме Білочка і Зайчик завітали до нас? Тому, що тема нашого уроку — "Дерева, кущі, трави. Плоди, насіння".

-  Як ви думаєте, хто з цих звірят може нам розповісти багато цікавого про дерева, кущі?

-  Звичайно, Білочка живе на деревах, а Зайчик - в кущах. Про це і в загадках сказано.

-  А урок проведемо у вигляді гри. Для цього поділимо клас на дві групи: команда дівчаток - "Білочки", команда хлопчиків —"Зайчики".

IV. Актуалізація опорних знань.

а). "Білочки" загадують загадки команді "Зайчиків" про дерева. + Один батько тисячі синів має, всім шапки справляє. (Дуб). + Маю плаття зелененьке, гнучкі, ніжні віти, білі ноги, стан тоненький, як я звуся, діти? (Береза).

+ Зелененькі їжачки почіплялись на гілки. Хто зірветься з деревини, той колючу шубку скине. (Каштан).

"Зайчики" загадують загадки про кущі. + У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина). + Хоч росту в чагарниках, мене знає кожен птах. І ведмідь в кущах щоднини дуже ласий до... (малини).

+ Як весною зацвітаю, линуть пахощі по гаю, В квітах щастя всі шукають, тільки, жаль, гілки ламають. (Бузок/ -Молодці! Журі оцінить вашу працю відповідними балами. -Діти, які органи мають рослини?

-  Розгляньте зображені на таблиці тополю, калину, сосну і грицики.

-  Чи однакові ці рослини ззовні?

- Поміркуйте, чому вони такі різноманітні? Як ви думаєте?

V. Вивчення нового матеріалу.

Бесіда.

-  На які дві групи можна поділити перелічені рослини, якщо брати „, уваги їх місце в житті людини: яблуню, череду, шипшину, вільху, смородину!

-  На які три групи можна розподілити перелічені рослини за їх зовнішнім виглядом?

-  Які із рослин - дерева?

(На основі малюнка яблуні іде пояснення про органи рослин).

-  Який орган знаходиться в землі?

-  Скільки стовбурів росте від кореня?

-  Який стовбур у яблуні?

-  Стовбур розгалужується на багато гілок. Що на них розташовано?

-  Крім листків, що ще є на гілках?

Згадайте яблуню, яка росте у вашому чи в шкільному саду. Які вона органи?

-  Погляньте на цей малюнок і знайдіть на ньому дерево.

За якими ознаками ви його розпізнали? Міркуйте так: дерева міцний дерев'янистий стовбур. У сосни, наприклад, стовбур міцний і дерев'янистий, тому сосна-дерево. Міркуючи так само, доведіть, що каштан -дерево.

- Поділіть за формою листя на дві групи такі рослини: клен, ялина, осика, ялівець, ліщина, сосна.

Діти відповідають, а вчитель доповнює їхні відповіді і пояснює, що листки у хвойних дерев не тільки вузенькі, а й покриті восковим нальотом, від менше випаровують вологи.

2. Фізкультхвилинка.

Ми в стрункі стаєм рядки,

виправляємо гілки.

Ледь зіп'явшись з корінців, Дістаєм до промінців,

Ми стискаєм їх вогонь в зелені своїх долонь,

Хилять свіжі вітерці вправо, вліво стовбурці,

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед, назад.

3. Робота з колекційним матеріалом. Діти розглядають колекцію і визначають, яким рослинам належать плоди і насіння, які в них розміри, форма, забарвлення. Яке значення для рослин має плід?

Яке значення для поширення насіння й плодів мають гачечки (лопух, череда), парашутик (кульбаба, осот), а також смак і забарвлення ягід горобини, ожини, бузини?

Чому, на вашу думку, птахів називають "шишкар", "дрізд - горобинник"?

VI. Закріплення нового матеріалу. 1. Робота з підручником.

Опрацювання статті "Дерева, кущі, трави", "Плоди і насіння",

Як спостерігати за рослинами". За допомогою вчителя учні будують схему розвитку рослин:

набубнявіли бруньки — з'явилися листочки — рослина квітує - на місці квіток утворилися плоди — плоди дозріли — листя пожовкло — листя опало. Журі визначає, хто найправильніше це зробить.

2.  Відповіді на питання після текстів.

3.  Робота у зошитах.

Діти записують свої спостереження у зошити і дають відповіді (письмово) на поставлені у ньому запитання (сторінка 22-23).

4. Цікава вікторина (запитання до команд).

Які дерева (кущі) є символами України?

З якими деревами і кущами порівнюють гарних дівчат?

З яким деревом порівнюють сильних юнаків?

Які місяці мають назву, що походить від назви дерева?

V І. Підсумок уроку.

Чим відрізняється дерево від куща?

Які ви знаєте дерева? Кущі?

Які зміни відбуваються з рослинами протягом року? Які хвойні рослини ростуть у вашій місцевості? Яке значення для рослин має плід? Всі дуже добре попрацювали на уроці, були активними. А зараз Зайчик і Білочка визначать переможців і нагородять їх призами.

VIІ. Домашнє завдання.

Опрацювати статті підручника: "Дерева, кущі, трави", "Плоди і насіння", " Як спостерігати за рослинами", спостерігати за змінами в житті рослин, дати відповіді на питання у підручнику.

Додаток Ж

Тема. Розмноження рослин. Охорона рослин.

Мета. Продовжити формування в учнів поняття: "Рослина - частина живої¹1 ч І роди". Ознайомити учнів з різними типами рослин, їх розмноженням. Зверн у т и увагу учнів на значення рослин в житті людини, дати відомості про Червону мину. Виховувати бережливе ставлення до природи, любов до рідного краю. Розвивати спостережливість, кмітливість, розуміння прекрасного в природі.

Обладнання: ілюстрації із зображенням різних рослин; формати із зображенням саду, городу, лісу; натуральні наочні предмети (насіння, бульби, листки, стебла рослин).

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень.

-Які зміни ви спостерігали в неживій природі?

-  Який сьогодні день?

-  Чи були протягом тижня опади? Які саме?

-  В яких межах коливалася температура? Про що це свідчить?

-  Чи змінили свій вигляд рослини? Як саме?

-  Що змінилося в поведінці тварин? -Які птахи відлетіли у теплі краї?

-Які роботи люди виконують на полях, фермах, вулицях? (Черговий учень перевіряє виконання записів у зошитах для самостійної І м» поти).

П.Перевірка домашнього завдання. 1.1ндивідуальне опитування: К-5, ст. 13-14. 2.Гра "Хто де росте?"

(Розвішують формати із зображенням саду, городу, лісу, на яких є порожні квадрати; учням дають конверти, в яких містяться картинки із зображенням І й і них рослин).

-Зараз ми будемо садівниками. Для цього розділимось на дві команди, і .ждання полягає в тому, щоб посадити рослини там, де вони мають рости. Виграє та команда, яка швидше і безпомилково виконає завдання.

- Що потрібно для того, щоб ці рослини росли? - Як доглядати за кімнатними рослинами?

Ш. Актуалізація опорних знань.

- Сьогодні ми "посадили" багато рослин. Вони водночас і схожі, і ршоманітні. Цікаво, звідки взялась така велика кількість рослин? Ось яку історію мені розповіли.

В одному царстві росла прекрасна квітка. Всі милувалися її красою. Але вона була сумна, бо не мала біля себе сусідів. Єдиною її втіхою була насінинка, з якою вона розмовляла та голубила й колисала її. Та однієї ночі безжальний вітер вирвав з рук квітки насінинку і кинув у землю. Красуня дуже плакала, поливаючи насінинку дрібними сльозами. Але одного ранку сталося диво: там, де впала насінинка, виросла чудова рослина, схожа на свою матір. З того часу квітка не була сама.

IV. Повідомлення теми та завдань уроку.

Ми дізналися, як з насіння виросла нова рослина. Тому на сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з розмноженням рослин та їх охороною.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди. Розмноження — це відтворення собі подібних, що є властивістю всіх живих організмів. Саме завдяки цьому підтримується чисельність рослин. Ви вже знаєте, що більшість рослин розмножується насінням.

-  За яких умов проростає насіння?

-  Насіння яких рослин ви зібрали восени?

-  Зараз я роздам вам різне насіння, а ви скажете, яким рослинам воно належить. (Насіння пшениці, маку, жита, гороху...). Коли його збирають?

- Для проростання насіння потрібні сприятливі умови; певна температурі вода, повітря. Висівають повноцінне насіння, без домішок бур'янів. Під чаї сівби враховують глибину його загортання. Дрібнонасінні культури сіють на глибину 1-2 см (цибуля, морква, кріп), крупнонасінне - на 4-5 см (квасоля, гарбузи). Часто глибину висіву збільшують (коли в ґрунті мало вологи).

Але рослини розмножуються не тільки насінням, але й іншими способами стеблами, листками, бульбами, цибулинами, кореневими паростками.

- Які рослини розмножуються бульбами? Які цибулинами?

Так, цибулинами і бульбами розмножуються не тільки картопля, тюльпани, а й деякі дикорослі рослини: проліски, ряст. Збирати ці рослини треба уважної щоб не пошкодити цибулину.

А от стеблами найчастіше розмножуються кущі.

-  Які кущі ви знаєте?

-  Ось всім вам відома суниця. Вона розмножується довгими тонким* стебельцями, які дістали назву "вуса".

- Яким способом ви розмножували рослини? Які саме? 2.Фізкультхвилинка.

І.Знайомство з Червоною книгою (див. ст. 147).

VI. Закріплення нового матеріалу.

1.Гра "Назви зайве слово".

-  Бульбами розмножуються: картопля, горох, цибулина, мак, пролісок! тюльпан.

-  Стеблом розмножуються: верба, смородина, аґрус, нарцис.

-  Насінням розмножуються: огірок, кріп, цибуля, горох, квасоля, малини} суниця, абрикос.

Похожие работы

Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів

Скачать

159561

25

1

... ійності і активності учнів у навчальному процесі з основ наук у школі» (1959), М. Морозової «Виховання самостійності думки школяра у навчальній роботі» (1959), Д. Вількеєва «Розвиток пізнавальної активності в учнів вечірніх шкіл у процесі навчання» (1961), М. Єнікеєва «Активізація пізнавальної діяльності учнів при викладанні знань учителем» (1961). Втілювались і плідно розвивались ці ідеї у досв ...

Педагогічні основи розвитку процесів запам’ятовування у молодших школярів

Скачать

139453

8

2

... від одного. Без їх розрізнення неможливий і самий процес формування довільної логічної пам'яті у школярів. У сучасний період проблема розвитку процесів запам’ятовування у молодших школярів одержав своє обґрунтування у працях видатних українських вчених та педагогів, проте його переважно розглядають як наскрізний, що пронизує інші дидактичні принципи. Відповідно до логіки навчального процесу (мета ...

Стимулювання навчальної діяльності молодших школярів

Скачать

137728

11

15

... педагога співробітничати з учнями). Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів ( 40 % ) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60 % відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Формувальний етап експериментального ...

Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення

Скачать

143707

5

0

... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації   Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...