Роль задач у початковому курсі математики
За кількістю невідомих у структурі задач. Ю.М.Колягін пропонує їх класифікувати на навчальні, пошукові та проблемні
Проблема формування вмінь у другокласників розв’язувати складені задачі
Зміна елементів задачі
Пропедевтична робота до введення складених задач
Дано умову задачі, в якій три числових даних, і вирази, складені з цих даних
Розв'язування задач з двома запитаннями (число, одержане у відповідь на перше запитання задачі, є даним у другій задачі)
Кг фарби купили
Троянд розквітло на кущах
Порівняння розв'язання задач
Складіть задачі за скороченим записом і розв'яжіть їх
Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його ефективності
Навигация
Пропедевтична робота до введення складених задач
Формування у другокласників умінь розв’язувати складені задачі
136667
знаков
5
таблиц
2
изображения
2.1 Пропедевтична робота до введення складених задач
У 2 класі учні ознайомлюються із „системою складених задач таких видів: складені задачі, які містять відношення "більше на"; складені задачі, які містять відношення "менше на"; задачі на знаходження третього доданка за сумою і двома відомими доданками; задачі на знаходження невідомого від'ємника; задачі на знаходження числа, яке задане подвійним різницевим відношенням; задачі на знаходження числа, яке на кілька одиниць більше (менше) від суми двох чисел” [53, 167-167].
Пропедевтична робота при введенні складених задач кожного із вказаних видів базується на уявленні дітей про відмінність складеної задачі від простої [56, 7-8]. Так, проста арифметична задача містить два числа, які перебувають у певному арифметичному відношенні, а саме: у відношенні суми, різниці, добутку або частки. Відношення між числами визначається умовою або запитаннями.
Щоб розв'язати просту задачу, треба виконати відповідну арифметичну дію. Для розв'язання складеної задачі не досить встановити й обчислити арифметичні відношення між даними числами, а треба обов'язково знайти і обчислити одне або кілька відношень між ними і проміжними результатами чи між самими проміжними результатами [19].
Покажемо особливості підготовки учнів до ознайомлення із складеною задачею.
1. Розв'язування задач з двома запитаннями (число, одержане у відповіді на перше запитання, є даним у другій задачі).
Задача. Оля розв'язала 4 задачі, а Надійка — на одну задачу більше. Скільки задач розв'язала Надійка? Скільки задач розв'язали Оля і Надійка разом?
— Прочитайте задачу з її першим запитанням.
— Оля розв'язала 4 задачі, а Надійка — на одну задачу більше. Скільки задач розв'язала Надійка?
— Яку дію треба виконати, щоб дати відповідь на запитання задачі?
Дію додавання.
Чому?
— Надійка розв'язала стільки задач, скільки Оля, і ще одну.
Прочитайте розв'язання задачі.
До числа 4 додати 1, буде 5.
Прочитайте відповідь задачі.
Надійка розв'язала 5 задач.
Прочитайте друге запитання задачі.
Скільки задач розв'язали Оля і Надійка разом?
Що треба знати, щоб дізнатися, скільки задач розв'язали Оля і Надійка разом?
Треба знати, скільки задач розв'язали Оля і Надійка окремо.
Чи відомо, скільки задач розв'язали Оля і Надійка окремо?
Відомо.
Прочитайте розв'язання задачі.
До числа 4 додати 5, буде 9.
Ці дві задачі можна замінити однією задачею: "Оля розв'язала 4 задачі, а Надійка — на одну задачу більше. Скільки задач розв'язали Оля і Надійка разом?"
2. Розв’язування задач.
Задача 1. На першій клумбі росло 10 кущів троянд, на другій — на 3 кущі менше. Скільки кущів троянд росло на другій клумбі?
Задача 2. На першій клумбі росло 10 кущів троянд, на другій — □ кущів. Скільки кущів троянд росло на двох клумбах?
Вивчивши першу задачу, учні розв'язують її самостійно.
—Яку дію виконали, щоб взнати, скільки троянд росло на другій клумбі?
— Дію віднімання.
Чому?
На другій клумбі росло стільки кущів троянд, скільки на першій, але без трьох. Треба від числа 10 відняти 3, буде 7.
— Прочитайте другу задачу. (Учні читають.)
— Скільки троянд росло на другій клумбі, нам підказала відповідь першої задачі. Скільки кущів троянд росло на другій клумбі?
— Сім кущів троянд росло на другій клумбі.
Повторіть задачу з цим числом.
На першій клумбі росло 10 кущів троянд, на другій — 7 кущів. Скільки кущів троянд росло на двох клумбах?
Про що взнали в першій задачі?
Скільки кущів троянд росло на другій клумбі.
Про що дізнавались у другій задачі?
Скільки кущів троянд росло на двох клумбах?
Отже, друга задача є продовженням першої. З першої задачі ми дізналися, скільки кущів троянд росло на другій клумбі, а з другої — скільки кущів троянд росло на першій і другій клумбах разом.
3. Постановка запитання до умови задачі.
— Послухайте уважно умову задачі. Подумайте, яке запитання можна поставити. У шкільному саду росло 5 слив і 8 вишень.
— Прочитайте умову задачі (Учні читають.)
Що відомо за умовою задачі?
Відомо, що в саду росло 5 слив.
Що ще відомо?
Ще відомо, що в саду росло 8 вишень.
Чи сказано, що треба взнати?
Не сказано.
Що можна взнати за даною умовою?
— Скільки фруктових дерев росло в шкільному саду.
— Прочитайте задачу. (Учні читають.)
— Розв'яжіть задачу з цим запитанням. Прочитайте відповідь задачі.
— У шкільному саду росло 13 фруктових дерев.
— Яке ще запитання можна поставити до умови задачі?
— На скільки більше вишень, ніж слив, росло в саду?
Якою дією потрібно розв'язати цю задачу?
Дією віднімання.
Чому?
— Щоб взнати, на скільки одне число більше, ніж друге, треба від більшого числа відняти менше.
— Запишіть розв'язання задачі. Прочитайте його.
— 8-5-3.
— Що означає число 3?
— Вишень росло на 3 більше, ніж слив.
Яке ще запитання можна поставити до умови задачі?
На скільки менше слив, ніж вишень, росло в саду?
Якою дією можна розв'язати задачу з цим запитанням.
Дією віднімання.
— Чому треба виконати дію віднімання?
Щоб взнати, на скільки одне число менше від другого, треба від більшого числа відняти менше.
Дайте відповідь на запитання останньої задачі.
Слив росло на 3 менше, ніж вишень.
Похожие работы
... правильність результатів; показувати, до яких негативних результатів можуть привести допущені в розв'язанні задачі помилки. Розглянемо прийоми перевірки правильності розв'язування задач та питання методики формування у молодших школярі" уміння застосовувати їх. У 1-4 класах доцільно поступово запроваджувати такі прийоми перевірки; порівняння результату, який дістати учні в процесі розв'язання ...
... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...
... ння запам'ятовувати, організовувати своє робоче місце, берегти час. 1.3 Стан даної проблеми в масовому педагогічному досвіді З метою вивчення питання формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проведено спостереження уроків, анкетування вчителів початкових класів, проаналізовано нормативні документи, навчальні посібники для вчителів, ...
... клас (Язлівецької школи) — контрольний. Всього в експериментальному дослідженні взяли участь 60 учнів. Предметом нашого дослідження став процес взаємодії дитини з дитячою художньою книжкою, спрямований на формування читацьких інтересів. На початку експерименту ми поставили за мету побудувати модель типу правильної читацької діяльності з тим, щоб показати яким же чином забезпечується безперервна ...
0 комментариев