Ремонтно-будівельна дільниця аналогічно здійснює ремонтно-будівельні роботи, обсяг яких щороку планується
Облік необоротних активів та фінансових інвестицій
Облік запасів
Прихід;
Облік грошових коштів
Облік дебіторської заборгованості
Облік витрат діяльності підприємства
Облік випуску готової продукції та її збуту
Облік розрахунків з оплати праці
Облік власного капіталу та забезпечення майбутніх витрат та платежів
Фінансова звітність підприємства
Контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства
Навигация
Облік необоротних активів та фінансових інвестицій
ДП "Борщівський спиртзавод"
131919
знаков
1
таблица
8
изображений
2. Облік необоротних активів та фінансових інвестицій
Для успішного виконання плану підприємства по виробництву спирту, йому необхідно мати в наявності спеціалізоване обладнання, яке б забезпечувало це виконання.
Більшість основних засобів є власністю підприємства. Так, як Борщівський спиртзавод модернізує своє обладнання, для того, щоб процес виробництва був рентабельним, не енергомістким, швидким, він закупив найновіші технології у провідних фірм.
Основні засоби на підприємстві відображаються в балансі звітності в грошовому вимірнику, що дає можливість визначити їх загальний обсяг, амортизацію, знос та ряд техніко-економічних показників.
Основні засоби відображаються у балансі в першому розділі активу - „Необоротні активи”. При придбанні основні засоби відображалися за їх первинною вартістю (див. додаток №89).
При поступленні основних засобів на спиртзавод оформляється „Акт прийому-передачі основних засобів” (ф.ОЗ-1) (див. додаток №2.1), у якому вказується: номер, дата оформлення, комісія, яка приймає об’єкт, його найменування, коротка технічна характеристика, початкова вартість, відмітка про відкриття інвентарної картки. Після оформлення акту за формою ОЗ-1, складають на кожну одиницю обладнання інвентарну картку (ф.ОС-7). (див. додаток №2.2). В інвентарній картці вказується її номер, назва об’єкта, початкова вартість, акт про введення в експлуатацію (дата і номер), сума зносу.
Аналітичний облік є основною моделлю обліку основних засобів, оскільки в повсякденній роботі доводиться мати справу з окремими об’єктами щодо нарахування амортизації, проведення поточного ремонту. Отже, необхідно мати всі дані про кожен об’єкт основних засобів.
На підприємстві визначена вартісна і експлуатаційна межа об’єктів, які відносяться до основних засобів й інших необоротних матеріальних активів. Цією межею є ціна понад 1000грн. і строк експлуатації більше 1 року. Все інше, що не підпадає під ці критерії вважається малоцінними необоротними матеріальними активами. Підприємство заводить інвентарні номери тільки на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи та проставляє ці номери на них.
Ще одним документом, де реєструються всі основні засоби є журнали нарахування амортизаційних відрахувань. У них записані всі об’єкти основних засобів, МШП, нематеріальних активів, які є на балансі підприємства. Нарахування амортизації здійснюється щоквартально за кожним об’єктом окремо (див. додаток №1,2).
Метод нарахування амортизації визначений в Наказі про облікову політику підприємства. Згідно з ним, амортизація нараховується податковим методом. Цей метод вибраний не випадково. Загальновідомим є факт деякої розбіжності податкового законодавства та бухгалтерського, і для уникнення подвійного відображення амортизаційних відрахувань у різних формах звітності, був обраний податковий метод. Але він не є дуже прийнятний для підприємства, оскільки за ним обладнання відамортизовується значно повільніше ніж за будь-яким іншим бухгалтерським методом нарахування амортизації.
Строк корисної експлуатації обладнання для України становить 18-20 років, у той час як для Японії – 5-7 років. Такий великий термін експлуатації негативно відбивається на конкурентній спроможності вітчизняної продукції на світовому ринку.
Амортизація на об’єкти основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на підприємстві починає нараховуватись з місяця, що настає після місяця введення об’єкта в експлуатацію, і припиняється у місяці наступному, після виведення об’єкта з експлуатації.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується списанням 100% вартості об’єкта, при його передачі у використання матеріально відповідальним особам.
Нарахування амортизації відображається такими записами:
Дт 23 „Виробництво”
91 „Загальновиробничі витрати”
92 „Адміністративні витрати”
Кт 13.1 „Знос основних засобів”
13.2 „Знос інших необоротних матеріальних активів”
Для надання повної, правдивої, неупередженої інформації користувачам про наявні засоби праці, фінансовий стан, результати діяльності на підприємстві щороку проводять інвентаризацію. Вона проводиться відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 р. за № 90.
Наказом про облікову політику визначено склад комісії, необхідної для проведення інвентаризації на підприємстві. На чолі комісії призначений голова комісії, який керує ходом інвентаризації, слідкує за послідовністю її проведення. Комісія на чолі з головою обов’язково перевіряє технічну документацію і фіксує в інвентаризаційному описі повне найменування об’єктів, їх інвентаризаційні номери відповідно до документації.
До інвентаризаційної комісії бухгалтерією передаються дані бухгалтерського обліку з наявності основних засобів.
Основні засоби заносяться в опис під назвою, яка відповідає основному призначенню об’єкта. Після завершення інвентаризації, оформленні належним чином інвентаризаційні описи (наявність усіх реквізитів, включаючи підписи членів комісії) складаються у двох примірниках, один з яких передається в бухгалтерію, а інший – матеріально відповідальній особі (див. додаток №12).
Бухгалтерія перевіряє інвентаризаційні описи. Якщо були виявлені розбіжності між даними обліку і фактичною наявністю основних засобів, то складають порівняльну відомість на об’єкти, що не були раніше взяті на облік або була нестача об’єктів.
Не враховані раніше в обліку основні засоби мають оприбутковуватися:
Дт 10 „Основні засоби”
Кт 719 „Інші доходи від операційної діяльності”
Нараховується знос:
Дт 719 „Інші доходи від операційної діяльності” (на суму зносу)
Кт 131 „Знос основних засобів”
Якщо була б виявлена нестача основних засобів, то вона повинна відшкодовуватися з винних осіб, якщо такі встановлені. Розмір відшкодування регламентується порядком визначення розмірів втрат від крадіжок, нестач, пошкодження матеріальних цінностей, затвердженим КМУ від 22.01.96р. за № 116. При нестачі об’єктів основних засобів, матеріально-відповідальні особи подають інвентаризаційній комісії пояснювальні записки.
Раціональне використання основних засобів та підтримання їх у робочому стані вимагає систематичного проведення ремонту. При цьому частково відтворюються ті якості основних засобів, які були втрачені внаслідок експлуатації.
Поняття ремонтів на підприємстві включає ряд робіт, пов’язаних із технічним оглядом і обслуговуванням виробничого обладнання, виконанням поточного ремонту (усунення дрібних пошкоджень основних засобів, заміна окремих незначних частин, деталей, штукатурні та оздоблювальні роботи). Втрата споживчих вартостей об’єктів основних засобів вимагає коштів, призначених на підтримання в нормі техніко-економічних параметрів об’єкта, тобто, для забезпечення надійної експлуатації основних засобів треба мати кошти на підтримання їх у робочому стані.
У складі підприємства працюють механіки, електрики, майстер по ремонтно-будівельним роботам, шофер, які підтримують існуючі на підприємстві основні засоби в належному робочому стані. Іншими словами, ремонти проводять господарським способом, тобто власними силами.
Ремонт основних засобів проводиться відповідно до плану, розробленого головним механіком. Він визначає за окремими структурними підрозділами підприємства обсяг поточного та капітального ремонту на рік, квартал, місяць.
На капітальний ремонт певного об’єкта складається кошторис, в якому зазначається обсяг робіт, необхідні матеріальні витрати, заробітна плата й накладні витрати. Обсяг ремонту визначається на основі дефектної відомості, яка містить дані про заміну окремих частин об’єкта і необхідне фінансування.
Так, як ремонт здійснюють власними силами, то витрати збирають за дебетом рахунку 23 „Виробництво” та кредиту рахунків:
Кт 13.1 „Знос основних засобів”
13.2 „Знос інших необоротних матеріальних активів”
20.1 „Сировина та матеріали” (вартість списаних матеріалів)
20.5 „Будівельні матеріали” (вартість будівельних матеріалів)
20.7 „Запасні частини” (вартість запасних частин)
63.1 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками”
65 „Розрахунки за страхуванням”
66 „Розрахунки з оплати праці”
91 „Загальновиробничі витрати”
Витрати на ремонт протягом року змінюються – в окремі місяці вони значні, а в інші відсутні, що призводить до коливання собівартості продукції. З метою рівномірного включення витрат на ремонт основних засобів у собівартість продукції доцільно створити на підприємстві резерв забезпечення таких витрат. При цьому необхідно визначати розмір витрат, що включаються y собівартість в дебет того чи іншого рахунка. Щоб визначити розмір відрахувань у резерв, треба провести аналіз витрат на ремонт за попередні 2-3 роки і на його основі визначити суму, що відноситься на витрати поточного періоду. На визначені суми щомісячно має робитися запис у дебет рахунків 23, 91, 92, 93 з кредиту рахунку 47 „Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.
Перед складанням річного звіту при такому способі, потрібно проводити інвентаризацію забезпечення витрат на виконання ремонтів.
На підприємстві, згідно з податковим законодавством, на ремонт основних засобів використовують суму, яка становить 10% від залишкової вартості цих основних засобів на дату проведення ремонту. Якщо підприємство не вкладається у цю суму, то понадлімітна сума витрат на ремонт відноситься на збільшення первісної вартості ремонтованих основних засобів.
Особливу групу активів підприємства формують нематеріальні активи. При визначенні та обліку цієї групи активів у бухгалтерії користуються П(с)БО 8 „Нематеріальні активи”. До таких відносяться активи, які не мають матеріальної форми і придбані підприємством із метою їх використання й отримання майбутніх економічних вигод і переваг.
Для визнання нематеріальних активів необхідно:
· ідентифікувати їх для віднесення до певних груп нематеріальних активів;
· використовувати актив протягом більше одного року.
Придбаний нематеріальний актив відображається в балансі лише за умов, що існує імовірність отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних із його використанням, а вартість може бути достовірно визначена.
Первинною вартістю нематеріальних активів, створених на підприємстві, є фактична собівартість (прямі витрати, оплата реєстрації юридичного права, амортизація платежів тощо). Первинна вартість нематеріальних активів може збільшуватися внаслідок їх поліпшення. Також на підприємстві нематеріальні активи можуть бути дооцінені або уцінені. Переоцінка здійснюється за такою ж методикою, як і основних засобів. Сума дооцінки відноситься на додатковий капітал, а уцінка – на витрати звітного періоду. Втрати від зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів відносяться на витрати із одночасним збільшенням суми зносу.
Нематеріальний актив списується з балансу при вибутті внаслідок продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання економічних вигод. Фінансовий результат від вибуття такого активу визначається як різниця між доходом від вибуття і залишковою вартістю.
У балансі нематеріальний актив обліковується за первинною вартістю, яка складається з ціни придбання, непрямих податків та інших витрат, пов’язаних із придбанням та доведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.
Придбані нематеріальні активи оприбутковуються записом:
Дт 15.4 „Придбання нематеріальних активів”
Кт 68.5 „Розрахунки з іншими кредиторами”
На суму податку на додану вартість:
Дт 64.1 „Розрахунки за податками”
Кт 68.5 „Розрахунки з іншими кредиторами”
На фактичну собівартість придбання нематеріальних активів складають проводку:
Дт 12.3 „Права на знак для товарів та послуг”
Кт 15.4 „Придбання нематеріальних активів”.
Похожие работы
... і чистого грошового потоку (1.9) 4)коефіцієнт покриття відсотків за кредитами (1.10) Отже, згідно наведеної в цьому підрозділі методики здійснюється аналіз структури та динаміки вхідних грошових потоків з метою виявлення недоліків в роботі підприємства і, на основі отриманих даних, розробки рекомендацій щодо заходів, які необхідно провести для покращення ситуації. РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ...
... його зміна позначаться на інших. В другому розділі було розглянено господарську та маркетингову діяльність ТОВ «Цукровий завод Козова», а також проаналізовано вплив факторів макросередовища на роботу підприємства. В ході дослідження виявлено ряд проблем, сере яких: 1. відсутня єдина служба маркетингу; 2. разовий і безсистемний характер витрат на рекламу і стимулювання збуту; 3. розпорошені ...
... Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності дп “українська горілчана компанія nemiroff” та її положення на світовому ринку алкогольної продукції 2.1 Загальна характеристика діяльності ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF" Українська горілочна компанія Nemiroff - дочірнє підприємство кіпрської компанії Biostar Investments Ltd., на ринку працює з 1992 року [51]. У 2006 році в ...
0 комментариев