Методики аналізу змін структури балансу та ефективності інвентаризаційної роботи на підприємстві

3.1.     Методики аналізу змін структури балансу та ефективності інвентаризаційної роботи на підприємстві

Проводячи аналіз інвентаризацій активів і зобов'язань підприємства, особливу увагу потрібно звернути на зміни у структурі його балансу. Так як у балансі відображаються облікові показники підприємства на початок і кінець звітного періоду.

Для загальної характеристики активів підприємства, а у нашому випадку відкрите акціонерне товариство Херсонський бавовняний комбінат, вивчається їх наявність, склад, структура і зміни, які відбулися. По даним балансу складемо аналітичну таблицю 3.1. У таблиці відображено середні дані балансу відритого акціонерного товариства Херсонський бавовняний комбінат за 1 квартал 200 і року.

Аналізуючи дані табл. 3,1 бачимо, що загальна сума засобів підприємства зменшилась на 2869 тис. гри, або на 1,64%, Розподіл засобів між довгостроковими і поточними активами на початок року зовсім різний (81,3% й 18,7% відповідно). На кінець кварталу відбулися зміни у цих групах засобів як в абсолютних сумах, так і в структурі. Зменшення довгострокових активів склало 2420 тис. гри, або 1,7%, а поточних активів 445 тис. грн. або 1,37%. Не дивлячись на зменшення суми довгострокових і поточних активів, доля поточних активів у загальній сумі засобів зросла на 0,1%, а довгострокових зменшилась на цю ж величину. Отже, підприємство провело перерозподіл своїх засобів таким чином, що зменшилась їх мобільна частина - оборотні засоби. Це може свідчити про зміну характеру виробництва.

Таблиця 3.1

Аналіз наявності, складу й структури засобів підприємства

Питома вага показників 1.3.1 - 1.3.3 розрахована по відношенню до поточних активів, які прийняті за 100%.

У табл. 3.1. приведена и структура оборотних засобів, їх вивчення говорить про те, що матеріальні оборотні активи склали на початок року 80,9%, грошові - 0,59%, розрахунки й інші активи - 17,9%. Таке співвідношення пояснюється тим, що підприємство вже довгі роки займається виробництвом однієї й тії ж продукції, тому на матеріальні оборотні активи відноситься найбільша сума. Також підприємство освоює нововведення у виробництві і значна сума коштів затрачена на .витрати майбутніх періодів 5872 тис. гри, на початок року. На протязі звітного періоду освоєння нововведень здійснювалось успішно, і до його закінчення витрати майбутніх періодів небагато збільшились, У складі ж оборотних засобів вони дорівнюють 18,6% замість 17,9%, доля усіх матеріальних оборотних засобів зменшилась на 0,8 відсоткових пунктів і склала 80,1%.

По даним табл. 3.1 визначимо реальні активи, які характеризують виробничий потенціал підприємства. До них відносяться основні засоби по залишковій вартості, виробничі запаси і незавершене виробництво. Вони склали на початок року 16 ї 883 тис. грн. (1389294-J 2602+10345), або 92,4% в загальній сумі засобів; на кінець звітного періоду 158882 тис. грн. (136464+1259249826), або 92,2% відповідно.

Наведені дані показують, що в абсолютній сумі підприємство звузило свою матеріально-технічну базу, а також відносне вкладення коштів у виробничий потенціал. На це слід звернути увагу, тому що таке положення може свідчити про зародження негативної тенденції, яка в перспективі може привести до зниження виробничого потенціалу.

Довгострокові активи - це вкладення коштів з довгостроковими цілями в нерухомість, облігації, акції тощо. Воші відображаються у першому розділі активу балансу. Реальність їх оцінки дуже важлива для об'єктивного відображення у балансі первісної вартості. Це пояснюється тим, що користувачам інформацією важливо знати вартість на момент використання інформації. Крім того, у момент аналізу ця інформація потрібна для визначення вартості їх відшкодування.

До довгострокових активів відносяться й нематеріальні активи, Аналітики вивчають їх для оцінки ступеня ризику вкладення у них коштів. Особлива увага звергається на гудвіл - перевищення купівельної ціни підприємства над балансовою. Його реальна вартість знаходить відображення у рості доходу після купівлі підприємства. Якщо таких доходів немає, то вкладення в гудвіл не мають реальної цінності.

Для аналізу складу наявності і структури довгострокових, актив і в складається табл. 3,2.

Дані табл. 3.2 дозволяють зробити висновки про те, що на підприємстві засоби праці не обновлюються. Про це свідчить зменшення основних засобів по залишковій вартості на 1,77% і збільшення коефіцієнта зносу на 1%. Такий висновок підтверджує й зменшення незавершеного будівництва.

Це говорить про неправильну технічну політику на підприємстві, оскільки результати роботи привели до значного збитку.

В структурі довгострокових і нематеріальних активів основні засоби займають найбільшу частину 97,6%.

На початок року питома вага коштів ВАТ ХБК, вкладених в ного майно, тобто його активи: довгострокові активи й матеріальні необоротні фонди, - склала 96,4% (див. табл. 3.1 і 3.2 (показник 1.3.1)) в загальній сумі активів. На кінець звітного періоду цей показник дорівнює 96,3%. Ці дані свідчать про незмінність ресурсоємності підприємства, або про незмінність видів продукції у виробництві.

Потрібно врахувати, що чим вища доля активів, які амортизуються і чим старший їх вік, тим більш нестійким буде прибуток. Послабити цей процес може прискорена амортизація.

Таблиця 3.2

Аналіз наявності, складу й структури довгострокових активів

Поточні активи (оборотні засоби) займають велику питому вагу в загальній сумі засобів, якими володіє підприємство. Від раціональності їх розміщення й ефективності використання у великій мірі залежить успішний результат роботи підприємства. Тому в процесі аналізу вивчається структура поточних активів, розміщення їх у сфері виробництва й сфері обігу, ефективність використання. Вивчаються також і окремі групи поточних активів, які найбільш впливають на платоспроможність й фінансову стійкість підприємства.

В першу чергу дається загальна оцінка змін в наявності й структурі поточних активів по найважливішим їх групам (табл. 3.3).

Дані табл. 3.3 підтверджують зроблений раніше висновок про зміну структури поточних активів, яка визвана в основному подальшим виробництвом однієї й тієї ж продукції, тому ці зміни незначні.

Причини й наслідки змін структури по окремим статтям поточних активів різноманітні. Так, збільшення питомої ваги виробничих запасів може означати їх накопичення в разі наявності неліквідів, розумного накопичення в зв'язку з перебоями в постачанні й інфляційними процесами й з інших причин. Наслідки - втрата споживчих здібностей продукції із-за неякісної сировини, зниження ціни, збитки,

Зменшення питомої ваги вкладень коштів у виробничі запаси й незавершене виробництво може приводити до дефіциту окремих видів сировини й перебоями у процесі виробництва, до недовантаження виробничих потужностей, падіння об'єму виробництва й реалізації, збиткам.

Щоб забезпечити безперебійний виробничий процес і реалізацію продукції, виробничі запаси повинні бути оптимальними. Найважливішими умовами їх досягнення являються узагальнені розрахунки їх потрібної кількості, встановлення постійних договірних відносин з постачальниками й виконання ними своїх зобов'язань.

Таблиця 3.3

Аналіз наявності, складу і структури поточних активів

Залишки готової продукції на кінець звітного періоду зменшились, Це свідчить про ритмічний випуск, відповідність графіка поставок готової продукції плану перевозок, задовільну організацію упаковки й відвантаження готової продукції.

Зменшення питомої ваги незавершеного виробництва свідчить про запуск додаткового обладнання й покращення технологічного процесу.

Значної уваги при аналізі поточних активів потрібно приділити дебіторській заборгованості. При наявності конкуренції і труднощів збуту продукції підприємства продають її, використовуючи форми наступної оплати. Тому дебіторська заборгованість являється важливою частішою оборотних засобів.

Проводиться вивчення складу і структури дебіторської заборгованості по даним другого розділу активу балансу. При цьому складається табл. З.4.

Дані табл. 3.4 свідчать про зміни як абсолютної суми, так і структури дебіторської заборгованості. Якщо на початок року розрахунки за товари, роботи, послуги складали 82,4% всієї дебіторської заборгованості, то на кінець звітного періоду цей показник дорівнює 83,1%, тобто він збільшився на 0,7%. По всім останнім статям, за виключенням іншої поточної заборгованості, відбулося зменшення питомої ваги. Зміни у структурі дебіторської заборгованості свідчать про погіршення платоспроможності.

Підприємство може купити основні, оборотні засоби і нематеріальні активи за рахунок власних й запозичених джерел (власного і залученого капіталу). Для їх попередньої оцінки по даним пасиву балансу складається аналітична таблиця 3,5.

Дані табл. 3.5 показують., що загальне зменшення джерел склало 2869 тис. грн. або 1,64%.

Таблиця 3.4

Аналіз складу й структури дебіторської заборгованості

Це зменшення отримане за рахунок скорочення власних джерел на 13,1%, залучені кошти збільшились, але не значно, лише на 476 тис, грн. Також до кінця аналізуючого періоду відбулися зміни у структурі джерел. Так, якщо на початок року власні джерела складали 47,6%, то до кінця звітного періоду - 42,1%, запозичені ж кошти складали на початок року -42,9%, а до кінця - 43,9%. При цьому виросли кредити банків для робітників й кредиторська заборгованість.

Ріст запозичених коштів свідчить про роботу підприємства в умовах формування ринкової економіки, так як тільки на державному підприємстві і на початковому етапі становлення ринкових відносин може бути така структура джерел коштів, як на підприємстві, що аналізуємо. Для підприємств, які функціонують в умовах розвинутих ринкових відносин, нормальним положенням, що забезпечує достатньо стабільний фінансовий стан в очах інвесторів і кредиторів, вважають відношення власних джерел до загальної їх суми на рівні 60%.

Відношення власних джерел до їх загальної суми називається коефіцієнтом власності (у нашому прикладі він дорівнює 43,9%). Цей коефіцієнт характеризує співвідношення інтересів власників підприємства і власників акцій, позикодавців і кредиторів. Західні економісти вважають, що коефіцієнт власності бажано підтримувати на достатньо високому рівні. Це дає можливість підтримувати стабільну структуру джерел коштів (капіталу). Такій структурі віддають перевагу інвестори й кредитори.

Для глибокого розуміння процесів формування І зміни пасивів, які відбуваються на підприємстві, необхідне більш детальне їх вивчення, що включає порівняльний аналіз джерел і засобів підприємства по різним напрямкам. Порівняння активів і пасивів підприємства дає можливість зробити висновок про ефективність фінансової політики за аналізуючий період.

Проводячи аналіз джерел довгострокових і нематеріальних активів, потрібно мати на увазі, що це, як правило, довгострокові кредити банку, займи, власні джерела. Причому тут дотримуються принципу цільового призначення, тобто покриття окремих активів здійснюється за рахунок окремих джерел.

Таблиця 3.5

Оцінка власних і залучених джерел коштів підприємства

Для аналізу складається табл. 3.6.

Сума власних джерел і довгострокових фінансових зобов'язань є перманентним капіталом, який склав: на початок року 116600 тис.грн.; на кінець звітного періоду - 105578 тис.грн. (33025+72553).

Дані табл. 3.6 показують, що на початок року довгострокові і нематеріальні активи не повністю покривались власними джерелами, на кінець звітного періоду за їх рахунок покривалось лише 26,9%, так як підприємство отримало довгострокові кредити на суму 33025 тис. грн.

За рахунок власних оборотних коштів на початок року покривалось 127,2% (41740*100/32805) поточних активів, на кінець звітного періоду цей показник склав 107,8% (34875*100/32356). Таке положення на кінець звітного періоду склалось за рахунок значного зменшення власних оборотних коштів (табл. 3.2).

Якщо є необхідність, можна більш детально вивчити джерела покриття окремих видів довгострокових і нематеріальних активів. Краще в аналітичній таблиці поділити довгострокові активи на фінансуючи за рахунок залучених коштів і власних. За рахунок залучених (довгострокових кредитів банку і позик), як правило, покривається незавершене будівництво, а за рахунок власних - основні засоби, довгострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи. Але на практиці бувають й відхилення. По відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат вказана вище інформація наведена в табл. 3.7. Дані табл. 3.7 підтверджують висновки, зроблені раніше. По ним також можна помітити, що довгостроковий кредит, який маємо на кінець звітного періоду, є джерелом покриття незавершеного будівництва, частково інших довгострокових і нематеріальних активів і поточних активів. Заключний висновок лише по наведеним даним не можна робити тому, що варто врахувати, за рахунок таких джерел вже були сформовані раніше основні засоби і довгострокові фінансові вкладення. Для цього потрібно детально вивчити власні джерела засобів, які були направлені на ці цілі. Потрібну інформацію необхідно розширити шляхом використання даних аналітичного обліку, що дасть можливість точно встановити джерела отримання довгострокових і нематеріальних активів, зробити правильні висновки і узагальнення.

Таблиця 3.6

Аналіз джерел фінансування довгострокових активів

Таблиця 3.7

Аналіз відповідності довгострокових активів і джерел їх покриття

Важливим напрямком аналізу є вивчення джерел фінансування поточних активів. Використовуються дані бухгалтерського балансу й попередніх розрахунків, на основі яких будується табл. З.8.

Дані табл. 3.8 підтверджують зроблений раніше висновок про значне зниження частки власних джерел у формуванні оборотних засобів. Якщо на початок року ця частка дорівнговала41,6% (41740*100/100351), то до кінця звітного періоду вона склала лише 34,3% (34875*100/101659). В якості недостаючих джерел були залучені короткострокові фінансові зобов'язання, в основному кредиторська заборгованість, у сумі 58611 тис.грн. на початок року і 66764 тис.грн. на кінець звітного періоду. Загальна сума власних джерел (34875) і залучених короткострокових (66764) склала на кінець року 101639 тис. грн.

Значну питому вагу у складі джерел коштів підприємства займають позикові, в тому числі кредиторська заборгованість. На ВАТ ХБК залучені джерела на кінець звітного періоду склали 43,9% (табл.3.3), в тому числі кредиторська заборгованість 32,7% (56327*100/172342). Тому потрібно вивчити склад і структуру кредиторської заборгованості, зміни, що відбулися, провести порівняльний аналіз з дебіторською заборгованістю.

Аналітик повинен бути впевнений в достовірності інформації по видам ї строкам заборгованості. Для цього використовується пряме підтвердження, вивчення контрактів і договорів, розмови з робітниками, які мають інформацію про борги і зобов'язання підприємства; перевірка точності записів в боргових зобов'язаннях й даних про сплату.

Аналітику потрібно дати оцінку умов заборгованості - умов боргових договорів з точки зору їх реальності і повноти. При цьому важливими являються строки, обмеження на використання ресурсів, можливість залучення додаткових джерел фінансування тощо.

Таблиця 3.8

Аналіз джерел фінансування поточних активів

Для вивчення складу і структури кредиторської заборгованості будується табл. 3.9.

Дані табл. 3.9 показують, що в складі і структурі кредиторської заборгованості ВАТ "ХБК" відбулися деякі зміни. Так, якщо на початок року вона складалася в основному з заборгованості бюджету, органам соціального страхування, з іншими кредиторами, то до кінця звітного періоду більшу частку склала заборгованість органам соціального страхування. В зв'язку з цим зменшилась питома вага усіх інших видів кредиторської заборгованості. Основною причиною таких змін структури кредиторської заборгованості стали взаємні неплатежі. Це підтверджують і дані порівняльного аналізу кредиторської і дебіторської заборгованості (табл. 3.10).

Дебіторська заборгованість склала на кінець звітного періоду 3827 тис. грн., а перевищення її кредиторською заборгованістю - 56350 тис. грн. (56401-51). Взаємні неплатежі в наявності, однак не в збиток підприємству, так як загальне перевищення кредиторської заборгованості склало 56401 тис. грн. Така ситуація не тягне за собою погіршення фінансового положення, так як підприємство використовує цю заборгованість як залучені джерела на момент вивчення.

Таблиця 3.9

Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості

Продовження таблиці 3.9

Таблиця 3.10

Порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду

Результати аналізу активів і пасивів не мажуть бути достовірними без даних проведеної Інвентаризації, так як останнє виявляє розбіжності між фактичними і обліковими даними підприємства. Провівши аналіз інвентаризації активів і зобов'язань на відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат ми помітили, що інвентаризації проводились невчасно, а інколи й зовсім не проводились, коефіцієнт якості дорівнює лише 91,3%. Такі результати говорять про невдалу організацію інвентаризаційної роботи на комбінаті,

Ефективність інвентаризації можна вимірювати за допомогою показників, що характеризують своєчасність і якість визначення фактичних залишків майна та відшкодування виявленого збитку.

Проведення інвентаризації за планом характеризує її своєчасність.

Показник своєчасності можна визначити за двома ознаками. Відносний показник першого порядку слід визначити як відношення кількості інвентаризацій, що проведені згідно з планом, до загальної запланованої кількості інвентаризацій за формулою:

, (3.1)

де К₀ - коефіцієнт своєчасності першого порядку,

N - загальна кількість запланованих інвентаризацій,

 - загальна кількість не проведених за планом інвентаризацій з різних причин.

Наприклад, на відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат протягом року планувалось провести 21 інвентаризацію, з яких 3 - не було проведено, 2 - з порушенням термінів без поважних причин. Коефіцієнт своєчасності буде дорівнювати 32%=((21 -3-2)/21 * 100%)

Відносний показник другого порядку характеризує своєчасність закінчення інвентаризації та своєчасність прийняття рішень. Цей показник слід розраховувати як відношення кількості інвентаризацій, закінчених з

порушенням термінів, зазначених в розпорядженні, до загальної кількості інвентаризацій.

, (3.2)

де  - коефіцієнт своєчасності другого порядку, j

- кількість відповідно запланованих і необхідних інвентаризацій, завершених відповідно до термінів і за якими вчасно визначені результати,

- загальна кількість відповідно запланованих та необхідних інвентаризацій у звітному році,

- загальна кількість інвентаризацій, не проведених відповідно до плану з різних причин.

Наприклад, на ВАТ "ХБК" протягом року планувалось провести 21 інвентаризацію, з яких 3 не було проведено. Крім цього, протягом року було 5 необхідних інвентаризацій, пов'язаних з непередбаченими змінами МВО, стихійним лихом, фактами крадіжок тощо.

Із загальної кількості інвентаризацій, що проведені за планом, закінчені вчасно 18, із необхідних - 4. За таких умов коефіцієнт своєчасності ІІ-го порядку буде дорівнювати 95,7%=[(18+4)/( 18+5)* 100].

Поряд з тим, слід визначити показник виконання плану (К_в.п.) по проведенню інвентаризацій.

За наведеним прикладом він буде дорівнювати 85,7%=[(21-3)/21*100%].

Використання наведених показників дозволить визначати своєчасність і повноту виконання плану проведення інвентаризацій за окремі періоди, а також порівнювати їх по підприємствах, що входять до складу корпорації, інших виробничих об'єднань та комплексів.

Необхідно також визначити якісний рівень проведеної інвентаризації, для чого потрібно впевнитись у тому, чи всі відхилення (порушення) виявлені. Тут можуть мати місце дві ситуації, а саме: виявленими можуть бути не всі з фактично наявних відхилень, або всі відхилення є справді виявленими.

Перший випадок свідчить, що інвентаризація є неякісною, у зв'язку з чим необхідно: підвищити компетентність членів інвентаризаційної комісії; удосконалити методику здійснення інвентаризаційного процесу; поєднати впровадження цих заходів. Другий випадок, тобто повнота виявлення відхилень завдяки добрій якості результатів проведеної інвентаризації, вимагає подальшого дослідження.

Коефіцієнт якості інвентаризацій (К_Я) має велике значення для аналізу інвентаризаційної роботи на підприємстві. Даний коефіцієнт розраховується як відношення кількості достовірних інвентаризацій до всіх проведених.

, (3.3)

де К_Я - коефіцієнт якості інвентаризацій,

N - загальна кількість проведених інвентаризацій,

Σх_і - загальна кількість інвентаризацій, результати яких визнані недостовірними.

Наприклад, на відкритому акціонерному товаристві Херсонський бавовняний комбінат було проведено 23 інвентаризації, з яких 2, за даними контрольних перевірок та інвентаризацій, визнані недостовірними. Показник якості проведених інвентаризацій складає 91,3%=[(23-2)/23*100%].

Можна зробити припущення про те, що за умови доброї якості інвентаризації негативного результату її проведення не буває. Тому одержання внаслідок контролю інформації, що відхилень немає, також є важливим результатом (однак лише за умови її якісного проведення), причому, як правило, результатом бажаним, бо чим менше фактичних відхилень від нормативних, планових, облікових даних, тим це краще для оптимального функціонування й розвитку господарюючого суб'єкту.

Доцільно також розраховувати рівень перевірки достовірності (Кп.д.) проведених інвентаризацій як відношення кількості інвентаризацій, за якими було проведено контрольні інвентаризації, до загальної кількості проведених інвентаризацій. Якщо, наприклад, з 38 інвентаризацій було перевірено 12 контрольних, рівень перевірки достовірності складе 31,6%=ЧІ2/38*100%).

Визнаючи своєчасність і достовірність проведених інвентаризацій, в кожному окремому випадку потрібно визначити та вміти оцінити умови, що впливають на запланований час проведення інвентаризацій, а також характер і сутність допущених інвентаризаційною комісією порушень.

Одним з підходів до визначення результативності проведеної інвентаризації є порівняння величини фактичних відхилень з витратами на проведення інвентаризації. Можна припустити, що більш результативними с такі результати інвентаризації, внаслідок яких будуть виявлені відхилення, що перевищують здійснені витрати, Разом з цим це твердження не є однозначним і вимагає поглибленого аналізу.

Важливою умовою одержання ефекту від проведення інвентаризації є цілеспрямованість контрольних дій. Слід також підкреслити, що упущення або неякісне виконання будь-якої інвентаризаційної процедури унеможливлює одержання ефекту від проведення інвентаризації.

Запропоновані показники якості і ефективності інвентаризаційної роботи нескладні при розрахунку, а всю необхідну інформацію можна отримати із матеріалів інвентаризації. Це дозволить власникам, засновникам, аудиторам і ревізорам визначити якість і ефективність проведених інвентаризацій.

Похожие работы

Інвентаризація основних засобів і облік її результатів, складання аудиторського висновку

Скачать

53184

1

0

... сть. Під час перевірки досліджено бухгалтерські принципи оцінки матеріальних статей балансу, використані керівництвом підприємства: оцінка основних засобів, матеріалів, МШП тощо. Вважаємо, що зібрана інформація є достатньою для складання аудиторського висновку". Висновок аудитора про перевірену звітність Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у ...

Автоматизація обліку зносу (амортизації) необоротних активів

Скачать

128688

1

0

... котрих встановлен п.п. 8.2.2. ст 8. Закона України «Про оподаткування доходів підприємств». Наказ прийнятий 3 січня 2009 року. 2. Нормативно-довідникове забезпечення обліку: Автоматизації обліку зносу (амортизації) необоротних активів Для ефективної роботи бухгалтерської програми потрібно мати змогу вводити, редагувати і зберігати довідникову інформацію. Наприклад, якщо у випадку набирання ...

Інвентаризація основних фондів та нематеріальних активів

Скачать

76285

9

0

... 12 „Нематеріальні активи” сума вартості НМА 977 „Інші витрати звичайної діяльності” 12 „Нематеріальні активи” сума нестачі НМА Розділ 3. Інвентаризація основних фондів та нематеріальних активів на ТзОВ «Дукат-Ужгород»   3.1 Організаційні аспекти обліку на ТзОВ „Дукат-Ужгород” Товариство з обмеженою відповідальністю «Дукат-Ужгород» знаходиться в українському місті Ужгород, вул. ...

Розробка заходів щодо врегулювання відносин власності на майно

Скачать

159566

15

3

... паю кожного Співвласника за календарний період обрахування за формулою: Пмі = НЗскор де Пмі – розмір індивідуального майнового паю кожного Співвласника, грн. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ВРЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ НА МАЙНО В СТОВ “АГРОФІРМА “ДРУЖБА”, ПІДПРИЄМСТВІ ПРАВОНАСТУПНИКУ КСП “ДРУЖБА”   2.1 Природно-економічна характеристика СТОВ “Агрофірма “Дружба” Приазовського району Запорізької ...