Державне конституційне право зарубіжних країн

 

Державне конституційне право зарубіжних країн

Тема №1

Предмет, метод, джерела ( державного ) конституційного права зарубіжних країн

1.Поняття конституції, предмет

2.Метод

3.Джерела КП

4.Види і форми конституції. Функції конституції.

-1-

Конституція ( від. Лат. «конституціо» - устрій, установа. Установлення)

Причини прийняття Конституції:

-   обмеження влади монарха;

-   встановлення особливого права;

Перші конституції регулювали:

1.Основи устрою держави ( з’явились перші виборчі органи).

2.Закріплення і гарантованість важливих прав людини ( громадянські права ).

3.Предмет ДПЗК – це система правових норм, які регулюють засади устрою суспільства, держави і статус людини в них, а також відносини пов’язані з участю населення в здійсненні публічної влади.

-2-

 

Методи галузі: Методи науки:

1.Метод дозволу. 1. Порівняльно - правовий

2.Метод обов’язку. 2. структурний ( функціональний аналіз )

3.Метод заборони.

Норми КПЗК, їх класифікація:

I. Юридична сила:

1. Найвища юридична сила – норми Конституції, норми судових органів, які здійснюють конституційний контроль. Закони конституційного значення, підзаконні акти, які регулюють діяльність державних органів.

II. По способу впливу:

1.Регулятивні.

2.Охоронні.

III. За характером припису:

1.Дозволяють

2.Забов’язуючі.

3.Забороняючі.

IV. За характером регулювання:

1.Матеріальні.

2.процесуальні ( мало )

 

V. За дією у часі:

1. Постійні.

2. Тимчасові.

3. Надзвичайні.

VI. За способом викладення:

1.Пряме.

2.Відсильні

3.Бланкетні.

Принципи КП:

Загальні принципи:

1.Народний суверентет

2.Принципи поділу влади.

3.представницьке правління.

4.Природний характер права і свобод.

Спеціальні принципи:

1.Недоторканість суддів.

-3-

Джерела – це зовнішнє закріплення і зовнішнє вираження норм КП:

Джерела:

1. Нормативно – правові акти:

- Конституції;

- Закони ( про вибори )

- Кодекси;

- Галузеві закони;

- Договори ( угоди )

А) міждународні.

Б) внутрішньодержавні .

- Нормативні акти вищих органів виконавчої влади;

- Акти органів конституційного контролю;

- Регламенти парламентів;

- Акти органів місцевого самоврядування.

 

2.Правові звичаї – це ніде офіційно не зафіксовані правила поведінки, які застосовуються на протязі значного часу і санкціоновані державою.

-   наявність уряду;

-   голова партії переможця, керує створення уряду.

-   Обов’язки монарха погоджується рішенням двох палат парламента.

3.Судові прецинденти ( в англо – саксонській правова система ) – рішення вищих судових органів по питанням не врегульованих правом.

4.Доктринальні положення – офіційно опубліковані думки, судження вчених – юристів.

5.Релігіозні джерела ( мусульманські держави )

Дія КП: у 3 вимірах, але є особливості:

1.У часі:

–  Починає діяти вказано в Конституції.

–  Момент закінчення дії, вказано в перехідному положенні.

–  Зворотня сила відсутня, але питання з громадянства мають зворотню силу.

2.У просторі:

-   Конституційні норми діють на всій території держави ( повітряний простір – 21 км.)

-   Норми можуть діяти в окреих регіонах.

-   Екстириторіальна дія, норми конституційного права діють на громадян України, де б вони не були.

3.По колу осіб:

-   по відношенню до своїх громадян, а також до інших осіб.

-4-

1. Юридична Констиуція – система правових норм.

2. Фактична Конституція – система суспільних відносин ( Конституційний устрій)

Юридична Конституція використовується в 2-х значеннях:

Види:

1.Матеріальному – це система пр. норм, які регулюють.

2.Формальному – це нормативний акт, який має таку ж назву.

Форми Конституції:

1.Писана ( розуміється як 1 акт або декілька актів. Кількість цих актів чітко визначена ) Наприклад – Швеція – 4 акти!

2.Неписані ( складаються з необмеженої кількості джерел, які не можна визначити).

Функції Конституції:

1.Юридична функція – полягає в тому, що конституція – це головне джерело всіх галузей права, визначає розвтиток всіх галузей права.

2.Політична функція - Конституція встановлює засади організації публічної влади.

3.Ідеолгогічна функція – в Констуції сформована кінцева мета.

Зміст Констиції:

1.Правове становище людини і громадянина.

2.Конституція закріплює державний устрій.

Тема №2

Конституційно – правовий статус людини і громадянина

План:

1.Зміст інституту Конституційного права .

2.Конституційне право і Конституційні свободи і принципи їх закріплення. Види прав і свобод.

3.Конституційні обов’язки.

4.Громадянство і режим іноземців.

-1-

Зміст інституту Конституційного права:

1.Права і свободи і обов’язки

2.Принципи і способи формолювання прав і свобод.

3.Конституційна правосуб’єктність фізичних осіб.

4.Громадянство і режим іноземців.

5.Конституція гарантує права і свободи.

-2-

Констиуційні права і свободи – це визначенні Конституцією найважливіші можливості фіз. Особи по досягненні своїх інтересів в межах визначених Констиуцією або законами.

Два способи закріплення прав і свобод:

1.Позитивний – контитуція гарантує чи встановлює, що суб’єкт володіє певним правом ( має право «може»).

2.Негативний – являє собою конституційну заборону для будь – якого суб’єкта порушити або обмежити певне право.

Принципи правового статусу:

I. Для демократичних держава:

1.природне походження прав і свобод.

2.Рівноправність.

3.Принципи верховенства міжнародного права.

II.   Для соціолістичних держав:

1.Класовий підхід до закріплення прав і свобод.

2.Відповідність прав і свобод будівництву соціалізма.

III. Мусульманським державам:

1.Принципи ісламу.

2.Особливість закріплення прав і свобод в Констиуціїє те що вони не є вичерпним.

-3-

Обов’язки – це найважливіші повинності, які підлягають виконанню в межах встановлених Конституцією або іншими законами.

Харктерними рисами є :

1.Конституційні обов’язки встановлюються виключно Конституцією або виключно законами.

2.Перелік обов’язків завжди є вичерпним.

3.Обов’язок в порівняні з правом і свободами є значно меншими.

4.Кожному обов’язку є юридична відповідальність за не виконання конституційного обов’язку.

-4-

Громадянин, відомий в древньому Римі, зустрічається в Біблії, в період феодалізму виник термін «піданний».

Зміст громадянства:

1.правовий стан особи, виражається в індивідуальному юридичному оформленні громадянства.

2.Постіний характер громадянства.

3.Громадянство – це двохстороній зв’язок між державою і фіз. Особою ( виражається в права і обов’язок і відповідальність ).

4.Розповсюдження на громадянина суверенної влади країни, де б він не знаходився.

Громадянство – це постійний політико – правовий зв’язок між людиною і державою, що виражається у сутності їх взаємин прав, обов’язків і відповідальності.

Інститут громадянства має 3 види норм:

1.Норми регулюють порядок набуття громадянства.

2.Норми регулюють право припинення громадянства.

3.Норми регулюють право розгляду справ з питань громадянства.

Набуття громадянства, підстави:

1.Філіація – за народження, визначається 2 принципи:

-   право крові ( якого громадянство батьки)

-   право грунту ( на території якої держави народився)

2.Натуралізація – набуття громадянства за законом, який діє в цій країні, шляхом прийняття і видачі індивідуального акта; може натуріалізуватися лише повнолітня особа, письмова заява, готовність відмовитись від іншого громадянства, знання державної мови, мінімальний строк проживання, відсутність певних хвороб, наявність законних засобів існування. Внаслідок правонаступництва держави.

3.Оптація ( вибір ).

4.Відновлення громадянства.

5.Репатріація – групове надання громадянства.

6.Дароване громадянство за особливі заслуги.

7.Усиновлення.

Підстави припинення громадянства:

1.Добровільна відмова.

2.Позбавлення громадянства, може позбавити лише набутого громадянства.

3.Автоматична втрата громадянства.

Режим іноземця ( є в демократичних країнах, крім КНР і Туркміністан ).

1.Національний режим іноземці = до громадян за деякими виключенями).

2.Режим найбільшого благосприйняття ( встановлюється лише до деяких категорій іноземців, лише до тих коли ін. країна встановлює такий режим).

3.Спеціальний режим.

Лекція №3

Гарантії прав і свобод громадян

Гарантії – це правові, політичніЮ, ідеологічні, організаційні, економічні засади, які створюють умови для забеспечення прав і свобод людини і громадянина і в ряді випадків не уможливлюють їх порушення з боку будь – якого суб’єкта права і держави.

Гарантії:

1.Міждународно – правові:

-   «Декларація прав людини і громадянина»;

-   «Декларація прав дитини» 1ст. новонароджена дитина має право на громадянство і сім’ю

2.Внутрішні – залежать від державного і політичного режиму.

Державні режими – це спосіб здійснення влади, який закріплює Конституція.

Політичний режим – як здійснюється влада.

 

Лекція №4

Форми державного правління в зарубіжних країнах.

План:

1.Поняття і види форм правління.

2. Монархія та її види:

А) абсолютна;

Б) обмежена ( дуалістична і парліментська )

В) нетрадиційні види монархій.

3.Республіка:

А) Президентська;

Б) Парламентська;

В) Змішаний тип;

Г) Радянська;

Ґ) Нетрадиційні види республік.