Лічильні палати ( Рахункові палати)

1. Лічильні палати ( Рахункові палати).

2. Інф. Допоміжні органи.

VI. Уповноважений з прав людини.

VI.       Допоміжний апарат депутата ( патронатна служба).

-4-

Компетенція парламенту ( повноваження, функції):

1.представницькі повноваження парламенту – є загальнонаціональним органом:

– декларація парламентарів;

2.Повноваження по прийняття законів, які після Конституції, мають найвищу юридичну силу:

-   орган законодавчої влади:

Парламенти, щодо прийняття законів:

1.З абсолютною компетенцією ( Італія, Франція, Великобританія, Японія).

2.Парламент федаративних держав ( ФРН, США, Індія):

 - виключна компетенція;

-   залишкова компетенція;

-   конкуруюча ( фед. Накресл. Принципи, а суб. Пр. закони).

Парламенти з обмеженою компетенцією ( Україна).

3.Контрольні повноваження:

-   право контролю уряду;

-   різні комісії;

-   депутатські запити.

4.Надавати згоду на встановлення податків та ін. джерел державних доходів і визначити асегнування на держ. потреби:

-   прийняття бюджету;

-   податки і збори встановлюються викл. законом;

5.Установчі повноваження парламентом – участь парламента у формуванні ін. органів держ. влади.

6.Повноваження у сфері оборони, зовнішньої політики – обмежені повноваження:

-   парламент дає законодавчу підставу орг. зб. сил.

-   в ряді країн парламент вирішує питання війни і миру.

-   Наприклад контингент в ін. країнах.

Зовнішня політика:

-   праламентські делегації

-   ратифікація і денонсація міжн. Угод

7.Судові або квазісудові повноваження:

-   палата парламенту судить;

-   право вирішувати питання щодо депутатських мандатів.

-5-

Термін «парламентська процедура» виник в Англії – це сукупність правил і звичаїв на підставі, яких чиняться справи в Англ. Парламенті.

Дають два різновиди порядку парламенту:

I. Сесійна ( в монархіях: Австрія, Великобританія, в біл. Держав)

II. Постійний – це система постійно діючих зборів ( ФРН, Македонія, Словачинна, Португалія).

Сесія бувають:

1.Чергові;

2.Надзвичайні.

Для скликання чергових сесій є форми:

1.Не потрібно ніякого акту;

2.Необхідний акт держави ( Австрія. Великобританія);

3.Початок і закінчення сесії визначенно в Конституції ( Україна, Іспанія)

Надзвичайні сесії, декілька форм скликання:

1.може спікер чи глава держави.

2.За ініціативою депутатів ( 1/10, 1/3)

3.Спец. акту не існує, але є інші акти, які передбачають скликання парламенту.

4.Пленарні засідання – загальні збори, починаються з реєстрації депутатів для кворуму, якщо він є затвердженим в регламенті, потім голосують.

Закони приймаються в третьому читанні. Кожен депутат одержує пакет документів про голосування, за 2 тижні; зміни до конституції ха 1 місяць, після голосування – це 1 читання відправляють на допрацювання, потім 2 –ге читання, потім 3 читання).

Голосування може бути:

1.За весь закон ( простий);

2.За окремі статті ( які будуть введені пізніше);

Бюджетний процес – є особливості.

Конституційно – правовий статус глави держави і уряду зарубіжних країн

1.Загальна характеристика інституту глави уряду.

2.Монарх, як глава уряду.

3.Глава держави – резидент.

4.Повноваження глави держави.

5.Правовий статус уряду.

-1-

Глава держави – це конституційний орган, одночасно вища посадова особа, яка полягає як равило, юридично вище місце і ієрархії держ. ін. ів. і зд. Верховне представництво держави у вн. політичних і зовнішньо політичному житті.

Існує 2 моделі глав держав ( залежно від функцій)

1.Глава держави, як лідер країни ( в парламентських – прем’єр – міністр).

2.Глава держави – це символ влади, персоніфікована держ. влади і представляє її зовнішніх відносинах ( Монарх).

Шість варіантів набуття глави держави:

I. Монарх:

1.Успадкування ( Великобританія, Японія).

2.Призначається чи вибираєть монарха його сім’єю.

3.вибори монарха іншими монархами ( ОАЕ).

II.               Коли глава держави в формі президента:

1.Народ обирає ( Росія. Франція).

2.парламент обирає ( ФРН, Італія).

3.Колегія виборців ( США)

III. Коли є виборний. Колегіальний глава держави. В Китаї – Постійний комітет- голова КНР.

IV. Глава держави по сумісництву – коли президента немає, його функції можуть виконувати віце – президент, спікер,прем’єр - міністрю

V. Генерал – губернатор ( Україна, Канада).

VI. Одноособовий чи колегіальний орган, який прийшов до влади незаконно.

VII.            Глава держави. Який отримав владу за звичаєм і народ і ін. держави його не визнають.

-2-

Ознаки монарха:

1.Він розглядається як:

- суверений;

- верховний представник;

- державний керівник.