Некоммерческая хозяйственная деятельность

Предмет и задачи хозяйственного права
Хозяйственные правоотношения: понятие и виды Понятие, признаки и особенности хоз законодательства Коллизии в хоз. Закон-ве Значение хозяйственной практики в совершенствовании хозяйственного законодательства Реализация хозяйственно-правовых норм Досудебный порядок урегулирования хозяйственных споров Участники хозяйственного процесса Пересмотр решений в апелляционном порядке Пересмотр решений хозяйственных судов, вступивших в силу Понятие и признаки предпринимательской деятельности Некоммерческая хозяйственная деятельность Підприємство як організаційна форма господарювання Державні та комунальні унітарні підприємства Приватні підприємства. Інші види підприємств Правовой статус граждан-предпринимателей Правовое положение объединений предприятий Правовое положние холдинговых компаний Общая характеристика хозяйственных обществ Правовое положение общества с ограниченной ответственностью и с дополнительной ответственностью Формы собственности в Украине Способы возникновения и прекращения права собственности Поняття та головні цілі приватизації Процес приватизації. Процеси приватизації в Україні контролює держава Особливості права господарського відання, оперативного управління та використання Неплатоспроможність боржника має бути стійкою і не піддаватися усуненню, попри здійсненим судовим заходам щодо відновлення платоспроможності суб'єкта Возбуждение дела о банкротстве в хозяйственном суде Санация в процессе банкротства Ликвидационная процедура в деле о банкротстве Основания возникновения хозяйственных обязательств Обеспечение исполнения хозяйственных обязательств Имущественно - хозяйственные обязательства Хозяйственный договор как основания возникновения обязательств Классификация хозяйственных договоров Формы хозяйственных договоров Понятие и содержание договора поставки Правовое регулирование торгово-биржевой деятельности Порядок заключения, изменения и расторжение хозяйственных договоров Агентский договор: содержание, исполнение и прекращение Правовое регулирование лизинговых операций в Украине Ответственность за нарушения подрядных отношений в капитальном строительстве Понятие и виды инвестиций сфере хозяйствования Правовой режим иностранных инвестиций Финансовая деятельность субьектов хозяйствавания Кредити, які надаються банками, поділяються: за строками користування на: Правовой статус НБУ Форма и виды кредитов Правовое регулирование страхования в сфере хозяйствования Понятие и содержание договора коммерческой концессии Лицензирование и квотирование внешнеэкономических операций Расчёты при осуществлении внешнеэкономической деятельности Особенности правового статуса субъектов хозяйствования с иностранным капиталом Развитие законодательства о специальных экономических зонах Хозяйственно-правовой ответственности присущий особые признаки Виды санкций по хозяйственному праву Основания хозяйственно – правовой ответственности Классификация хозяйственно – правовой ответственности Понятие недобросовестной конкуренции и монополистических нарушений Правовой статус акционерного общества Правовой статус полного и коммандитного общества Способы приватизации Виды и формы лизинга Общая характеристика концессионного договора Способы возникновения и прекращения права собственности
431302
знака
0
таблиц
0
изображений

21. Некоммерческая хозяйственная деятельность

 

Некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених законами. Під організаційною формою здійснення господарської діяльності розуміють спосіб закріплення і використання майна суб'єктом господарювання. Організаційна форма вказує на майновий статус суб'єкта, що характеризує підставу володіння майном, можливість розпорядження ним, ставлення до майна, прав на нього засновників.

Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів господарювання окремих організаційних форм некомерційної господарської діяльності визначається законами. Існують труднощі, пов'язані з необхідністю чіткого визначення організаційної форми некомерційного господарювання, які зумовлені тим, що некомерційна господарська діяльність може здійснюватися як основна, додаткова або допоміжна. За таких умов дана діяльність може здійснюватися практично всіма суб'єктами господарювання.

У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення законів, якими регулюється підприємництво. Поряд з некомерційним господарюванням, може здійснюватися підприємницька діяльність, що є не основною, а додатковою чи допоміжною діяльністю.

На суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються законодавчими актами.

 

22.Державна реєстрація суб'єктів господарювання

 

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації, крім випад­ків, передбачених Господарським кодексом. Державна реєстрація здійс­нюється в органах державної влади за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом (ст. 58).

Поняття державної реєстрації розкривається в Законі України від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»1. Під нею розуміють засвідчення факту набуття або позбавлення статусу юридичної особи організацією та статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Для державної реєстрації подаються такі документи: копія рішення власника чи власників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; установчі докумен­ти, передбачені законом для відповідних видів суб'єктів господарюван­ня. Такими документами є рішення про утворення суб'єкта господарю­вання або засновницький договір3, а у випадках, передбачених законом, статут3 (положення).

Статут (положення) затверджується власником майна (засновни­ком) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до Закону.

Власник, засновник або уповноважені ними органи несуть відпові­дальність за подання документів, які не відповідають вимогам законо­давства або недостовірні.

Реєстрацію проводить державний реєстратор, який призначається на посаду міським головою міста обласного підпорядкування або голо­вою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адмі­ністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з пи­тань державної реєстрації1. Він здійснює оформлення та видачу свідоцтв про державну реєстрацію, а також їх заміну; формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та змін імені або місця про­живання фізичних осіб — підприємців; передає органам статистики, державної податкової служби. Пенсійного фонду та фондів соціально­го страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про ведення реєстраційних дій, утому числі щодо створення відокремлених підрозділів юридичних осіб (ст. 6 зазначеного Закону).

Свідоцтво про державну реєстрацію — це документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру — автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та на­дання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — запису про їх державну реєстрацію.

Порушення встановленого порядку створення суб'єкта господарювання або недостовірність чи невідповідність вимогам законодавства поданих документів є підставою для відмови в його державній реєст­рації. Відмова у реєстрації суб'єкта господарювання з інших мотивів не допускається. Вона може бути оскаржена в судовому порядку.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється у строк не більше десяти днів з дня подання необхідних документів. Орган, що здійснює реєстрацію, зобов'язаний протягом цього строку видати суб'єкту господарювання свідоцтво про його державну реєстрацію. Це свідоцтво та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в ор­ганах державної податкової служби, є підставою для відкриття рахунків у банках.

Відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарювання включаються, як уже зазначено, до Єдиного державного реестру, відкритого для загального ознайомлення. На печатках і штампах цього суб'єкта по­винен зазначатись ідентифікаційний код, за яким його включено до дер­жавного реестру, ідентифікаційний номер громадянина-підприємця.

Діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання, який підля­гає державній реєстрації, забороняється. Доходи, одержані таким суб'єктом, стягуються до Державного бюджету.

 


Информация о работе «Предмет и задачи хозяйственного права»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 431302
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
18287
0
0

... правового регулирования качества продукции, товаров и услуг. В институтах хозяйственного права, так же, как и в других отраслях права, нормы группируются в зависимости от общности задач, стоящих перед институтом. Понятие науки хозяйственного права Предметом науки хозяйственного права является, прежде всего, хозяйственное право как отрасль права. Она изучает, что есть хозяйственное право, его ...

Скачать
352431
1
0

... принуждения, односторонний отказ от исполнения договора, односторонне изменение условий договора, гражданско-правовая ответственность, административная ответственность, уголовная ответственность. Санкции в хозяйственном праве Санкции в хозяйственном праве – мера наказания лица нарушение норм, предусмотренных хозяйственным правом. Основной особенностью санкций в хозяйственном праве является их ...

Скачать
32497
0
0

... опытных руководителей попадали в точку. Залогом такого провидения, предвидения, кроме интуиции, должно быть единство теории, истории и практики. 2.Функции и задачи экономической истории Функции историко-экономической науки вытекают из сущности и специфики ее предмета. Их можно представить следующим образом: 1. Прагматическая функция – сбор, изучение, обобщение и усвоение хозяйственного ...

Скачать
31332
0
0

... правового регулирования предпринимательских отношений. Вместе с тем, будучи молодой наукой, предпринимательское право непрерывно развивается. Уточняются и совершенствуются понятия и категории, отрабатывается научный и понятийный аппарат. В правовой науке нашей страны широкое распространение получило представление о системе права как о явлении объективном, ибо право как юридическая надстройка ...

0 комментариев


Наверх