Поняття та головні цілі приватизації

Предмет и задачи хозяйственного права
Хозяйственные правоотношения: понятие и виды Понятие, признаки и особенности хоз законодательства Коллизии в хоз. Закон-ве Значение хозяйственной практики в совершенствовании хозяйственного законодательства Реализация хозяйственно-правовых норм Досудебный порядок урегулирования хозяйственных споров Участники хозяйственного процесса Пересмотр решений в апелляционном порядке Пересмотр решений хозяйственных судов, вступивших в силу Понятие и признаки предпринимательской деятельности Некоммерческая хозяйственная деятельность Підприємство як організаційна форма господарювання Державні та комунальні унітарні підприємства Приватні підприємства. Інші види підприємств Правовой статус граждан-предпринимателей Правовое положение объединений предприятий Правовое положние холдинговых компаний Общая характеристика хозяйственных обществ Правовое положение общества с ограниченной ответственностью и с дополнительной ответственностью Формы собственности в Украине Способы возникновения и прекращения права собственности Поняття та головні цілі приватизації Процес приватизації. Процеси приватизації в Україні контролює держава Особливості права господарського відання, оперативного управління та використання Неплатоспроможність боржника має бути стійкою і не піддаватися усуненню, попри здійсненим судовим заходам щодо відновлення платоспроможності суб'єкта Возбуждение дела о банкротстве в хозяйственном суде Санация в процессе банкротства Ликвидационная процедура в деле о банкротстве Основания возникновения хозяйственных обязательств Обеспечение исполнения хозяйственных обязательств Имущественно - хозяйственные обязательства Хозяйственный договор как основания возникновения обязательств Классификация хозяйственных договоров Формы хозяйственных договоров Понятие и содержание договора поставки Правовое регулирование торгово-биржевой деятельности Порядок заключения, изменения и расторжение хозяйственных договоров Агентский договор: содержание, исполнение и прекращение Правовое регулирование лизинговых операций в Украине Ответственность за нарушения подрядных отношений в капитальном строительстве Понятие и виды инвестиций сфере хозяйствования Правовой режим иностранных инвестиций Финансовая деятельность субьектов хозяйствавания Кредити, які надаються банками, поділяються: за строками користування на: Правовой статус НБУ Форма и виды кредитов Правовое регулирование страхования в сфере хозяйствования Понятие и содержание договора коммерческой концессии Лицензирование и квотирование внешнеэкономических операций Расчёты при осуществлении внешнеэкономической деятельности Особенности правового статуса субъектов хозяйствования с иностранным капиталом Развитие законодательства о специальных экономических зонах Хозяйственно-правовой ответственности присущий особые признаки Виды санкций по хозяйственному праву Основания хозяйственно – правовой ответственности Классификация хозяйственно – правовой ответственности Понятие недобросовестной конкуренции и монополистических нарушений Правовой статус акционерного общества Правовой статус полного и коммандитного общества Способы приватизации Виды и формы лизинга Общая характеристика концессионного договора Способы возникновения и прекращения права собственности
431302
знака
0
таблиц
0
изображений

44. Поняття та головні цілі приватизації

Поняття приватизації вживається в економічному і формально-юридичному розумінні.

В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію) державних засобів виробництва та іншого майна на недержавні, тобто на приватну чи колективну власність. Отже, в економічному значенні сутність приватизації полягає у зміні економічних відносин державної власності на відносини приватної чи колективної власності на засоби виробництва.

Визначення приватизації у формально-юридичному значенні цього поняття дає Закон України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 р. (в редакції від 19 лютого 1997 р.). Згідно з зазначеним Законом приватизація - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України .

Головні цілі приватизації є одним із засобів досягнення результатів цього суспільно-економічного процесу. Вони залежать від економічних і суспільно-політичних обставин, що складаються у країні. Внаслідок своєї динамічності головні цілі приватизації регулюються Державною програмою приватизації. Так, основною метою приватизації у 2000-2002 роках є створення умов для сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, установ, організацій та створення конкурентного середовища, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України.

Відповідно до цієї мети головними пріоритетами і завданнями приватизації є:

-приватизація підприємств виключно за кошти з урахуванням їх індивідуальних особливостей;

-забезпечення інформаційної відкритості процесу приватизації;

-формування попиту на об'єкти приватизації вітчизняних та іноземних інвесторів;

-максимальне використання інститутів інфраструктури ринку цінних паперів;

-залучення коштів для розвитку та структурної перебудови економіки;

-створення сприятливих умов для появи приватних власників, які мають довгострокові інтереси у розвитку приватизованого об'єкта та здійснюють ефективне управління ним;

-створення умов для подальшого розвитку фондового ринку;

-підвищення заінтересованості інвесторів щодо українських підприємств на міжнародних ринках.

45. Об'єкти приватизації, суб'єкти

Об'єктами приватизації можуть бути лише певні категорії державного майна, а саме: майно державних підприємств, а також їх структурних підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо у разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань; будівлі (споруди, приміщення), щодо яких немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим (за бажанням покупців будівлі, споруди, приміщення приватизуються разом з об'єктами приватизації). Однак з метою захисту суспільних інтересів встановлено обмеження (заборона) щодо приватизації окремих категорій об'єктів. Так, за загальним правилом об'єкти, що мають загальнодержавне значення, не підлягають приватизації (до них, зокрема, відносяться майнові комплекси підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення). Закон України “Про приватизацію державного майна” (ч. 2 ст. 5) визначає чотири категорії об'єктів, що мають загальнодержавне значення:

1) об'єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність Держави, її економічну незалежність, та об'єкти Права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України;

2) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей;

3) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян внаслідок неконтрольованого виготовлення, використання чи реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв;

4} об'єкти, що забезпечують життєдіяльність держави в цілому.

Вичерпний перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України у формі відповідного закону. Щодо об'єктів, які мають загальнодержавне значення, але водночас потребують технічного переозброєння, відновлення виробництва та поліпшення фінансово-економічного стану (наприклад, підприємства Збройних Сил України) або об'єктів, діяльність яких вимагає контролю з боку держави з метою захисту суспільних інтересів протягом певного періоду, передбачена особлива процедура: можливість корпоратизації таких підприємств (тобто перетворення у відкриті акціонерні товариства) з наступним відчуженням фізичним та юридичним особам, що можуть бути покупцями у процесі приватизації, не всіх, а частини акцій. У власності держави зберігається або контрольний пакет акцій (51 відсоток акцій або 50 відсотків і одна акція), чи 25 відсотків плюс одна акція, що забезпечує контроль (вирішальний чи значний) з боку держави за діяльністю таких акціонерних товариств.

Суб'єкти приватизації -це учасники приватизації, що мають відповідний для цього обсяг право- та дієздатності (правосуб 'єктності).До суб'єктів приватизації належать: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники.Єдину систему державних органів приватизації становлять Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах та органи приватизації в АР К..Державні органи приватизації здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації. Продаж майна, що є комунальною власністю, здійснюють органи, які створюються місцевими радами.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:1) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства) за винятком працівників державних органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних паперів); для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі з членів трудового колективу підприємства, що приватизується;2) юридичні особи, зареєстровані на території України, крім: а) юридичних осіб, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків; б) органів державної влади; в) органів місцевого самоврядування; г) юридичних осіб, майно яких перебуває у комунальній власності; на покупців - юридичних осіб покладається обов'язок подати державному органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників;3) юридичні особи інших держав.

Посередники – це такі учасники приватизаційного процесу, які обслуговують покупців у процесі приватизації державного майна або виконують окремі функції чи завдання державних органів приватизації щодо продажу, експертної оцінки державного майна тощо.


Информация о работе «Предмет и задачи хозяйственного права»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 431302
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
18287
0
0

... правового регулирования качества продукции, товаров и услуг. В институтах хозяйственного права, так же, как и в других отраслях права, нормы группируются в зависимости от общности задач, стоящих перед институтом. Понятие науки хозяйственного права Предметом науки хозяйственного права является, прежде всего, хозяйственное право как отрасль права. Она изучает, что есть хозяйственное право, его ...

Скачать
352431
1
0

... принуждения, односторонний отказ от исполнения договора, односторонне изменение условий договора, гражданско-правовая ответственность, административная ответственность, уголовная ответственность. Санкции в хозяйственном праве Санкции в хозяйственном праве – мера наказания лица нарушение норм, предусмотренных хозяйственным правом. Основной особенностью санкций в хозяйственном праве является их ...

Скачать
32497
0
0

... опытных руководителей попадали в точку. Залогом такого провидения, предвидения, кроме интуиции, должно быть единство теории, истории и практики. 2.Функции и задачи экономической истории Функции историко-экономической науки вытекают из сущности и специфики ее предмета. Их можно представить следующим образом: 1. Прагматическая функция – сбор, изучение, обобщение и усвоение хозяйственного ...

Скачать
31332
0
0

... правового регулирования предпринимательских отношений. Вместе с тем, будучи молодой наукой, предпринимательское право непрерывно развивается. Уточняются и совершенствуются понятия и категории, отрабатывается научный и понятийный аппарат. В правовой науке нашей страны широкое распространение получило представление о системе права как о явлении объективном, ибо право как юридическая надстройка ...

0 комментариев


Наверх