Особливості використання індійцями англійської мови в США

2.3 Особливості використання індійцями англійської мови в США

У навчальних закладах Сполучених Штатів Америки навчається багато студентів з Індії. В процесі навчання вони стикаються з багатьма труднощами, які пов'язані з використанням англійської мови .

Такі відомі зарубіжні вчені як Bebeau, Bass, Tonjes, Lombardi, Ramstad, Potter, Little, Moon, Contraras, Rosier та Halm вивчали проблеми, які виникають у американських індійців з AM у навчальних закладах Сполучених Штатів.

В своїх дослідженнях Bebeau показує, що індійські студенти гірше виконують завдання з граматики, фонетики та читання у порівнянні з іншими іноземними студентами.

Scoon and Blanchard стверджують, що за результатами проведеного Тестування англійської мови, у якому взяли участь більше 142 студентів американсько-індійського інституту мистецтв у Нью-Мексіко, виявилось, що 82% студентів з Індії виявили посередні знання з AM як другої іноземної.

Bass and Tonjes встановили, що кількість індійських студентів, яких виключають з навчальних закладів, удвічі більша від норми. Лише приблизно 7% індійців, випускників індійських вузів, закінчують успішно коледжі в США.

Опрацьовуючи результати тесту Ілінойса на психолінгвістичні здібності, Ломбарді виявив, що мовні здібності 80 протестованих індійських дітей нижчі за норму, хоча діти мають хорошу візуальну пам'ять.

Ramstad and Potter проводили дослідження дітей 21 індійського дитячого садка. Вони доводять, що у індійських дітей рівень знань з основ лексики, синтаксису нижчий у порівнянні з іншими дітьми.

Downey проводив Ілінойський тест психолінгвістичних здібностей серед 60 дітей. Вчений наголошує, що індійські діти виявили високий рівень розумового розвитку і вмінь зв'язно висловлюватись, але вони мають гіршу зорову та слухову пам'ять.

Little, Moon and Contraras стверджують, що індійські діти дошкільного віку 47 американських дитячих садках показали низький рівень розвитку слухової пам'яті при вивченні мови на початку навчального року у порівнянні з дітьми 61 англійського сільського дитсадка. Але через 20 тижнів навчання результати покращились в обох групах.

Rosier and Halm зауважують, що рівень знань 5000 індійських студентів другого курсу на 0,7% нижче визначеної національної норми згідно Стенфордському дослідницькому тесту. Ця різниця зросла до 2,4% через 6 років навчання.

Але, незважаючи на результати вище згаданих досліджень, немає причин вважати індійців гіршими в розумовому розвитку. Levensky стверджує, що 1700 індійських дітей, які склали невербальний тест на розумові здібності, одержали вищі результати у порівнянні з іншими дітьми [6;54]. У 1942 році такий тест вже був проведений Havighurst and Hilkevitch. I результати індійців вже тоді були вищими за результати англійців.

Ці дослідження не дають підстав приписувати «простоту» мові американських індійців у порівнянні зі складністю англійської мови.

Witherspoon стверджує, що в мові індійців навайо є 225 категорій для класифікації предметів. Крім того є 356200 дієвідмін дієслова «to go» хоча значення цього слова було обмежене значенням «go» і не виключало значення «running» та «walking». Вчений наголошує, що простота чи складність певної мови є найбільш незрозумілим концептом, який залежить від рідної мови та інших мов, котрі вивчає певна людина.

Zints вважає, що вивчення AM в школі для будь-якого учня відрізняється від того, як він опанував рідну мову вдома. Часто замість того, щоб 6 років вивчати мову, студент-іноземець може опинитись в такій ситуації, коли він мусить вивчити її практично за ніч [42; 209].

Відомо, що мовлення, письмо і читання вивчаються разом. Тому потрібно сформувати міцну основу для вербального спілкування іноземною мовою. Але в школах іноземці мають одночасно читати, писати, розмовляти цією мовою.

Входження в нове мовне середовище водночас є частковим і штучним. Той, хто вивчає одну мову (рідну переважно), цього не помічає. Для іноземців цей процес обмежений часовими рамками, тобто перебуванням у школі. Це веде до нестачі життєвого досвіду дітей у спілкуванні поза школою.

Враховуючи вище згадане, виникає необхідність розробити нові способи навчання. Студент-іноземець має більш цілеспрямовано та зосереджено опановувати нові принципи вивчення мови, які частково відображають особливості його рідної мови.

Для того, щоб практикувати успішне вивчення літературної англійської мови в Сполучених Штатах потрібно враховувати особливості англійської мови в Індії.

IE є справжнім феноменом, що розглядається як не стандартизована англійська мова і є певною узагальненою сукупністю лінгвістичних рис мов Індії [1; 84].

Індійська англійська зберігає фонемні: фонологічні особливості, притаманні традиційній індійській мові. Граматика індійської англійської має багато відмінностей від граматики англійської мови. Але принципи словотвору повністю відображають систему словотвору англійської мови. Синтаксичні особливості індійського варіанта є результатом запозичень з багатьох мов Індії.

Певні проблеми, які мають індійці з AM у навчальних закладах США, досить загальні і притаманні всім, хто вивчає AM як іноземну.

З метою виявлення цих труднощів, досліджувалися лінгвістичні явища, які мінімально відрізняються від англійської мови, але існують у американо-індійському мовному середовищі,

Як зазначають вчені Cook і Sharp, багато помилок, які роблять іноземні студенти, виникають у зв'язку з тим, що вони не розпізнають звуки і звукосполучення, що не притаманні їхнім рідним мовам. Крім того, більшість помилок у морфології, синтаксисі відображають труднощі, які виникають у студентів з фонологією. Англомовні діти теж мають ці проблеми. Але вони живуть у середовищі, де дорослі розмовляють AM, наближеною до літературної англійської мови, яку викладають у школах. Зазвичай індійські діти такого досвіду не мають [9; 21].

Індійські студенти дзвінкі та глухі звуки не розрізняють. Як наслідок, слова, у яких /р/ та /Ь/, /ґ/ і /d/ чи /k/ та /g/ сприяють розрізненню значень, викликають труднощі у індійців, звук /ґ/, який притаманний AM, не має прямого відповідника у мові індійців навайо - замість цієї фонеми вживається /t′/. Кінцеві приголосні звуки рідко зустрічаються у мові американських індійців в США. Тому їм важко вимовляти кінцеві сполучення приголосних.

Існують три загальні проблеми, які мають індійці з морфологією.

По-перше, індійці широко використовують флексії, щоб визначити синтаксичну роль слів. А англійська мова має лише кілька флексій і основну роль відіграє порядок слів у реченні.

По-друге, різні іменники американо-індійської мови представлені флексіями, а не окремими словами, як у AM.

По-третє, в AM категорія роду відображається лексичне і репрезентується відповідно іменниками, займенниками та прикметниками на відміну від мови індійців.

В англійській мові є визначені форми однини і множини іменників, а в мовах індійців в США категорія числа виражається формою дієслова. Категорія множини іменника не притаманна рідній мові цих іноземних студентів, а тому закінчення, які додаються до іменників , щоб утворити множину, є фонологічне важким для багатьох індійців. Це стосується і творення присвійних форм.

Категорії часу, способу та стану відіграють важливу роль в AM. На думку Wolfram часові форми є однією з найважливіших і найскладніших рис англійської мови, оскільки відображається письмово [5; 28]. Саме тому індійці роблять багато помилок, пов'язаних з використанням неправильних дієслів. Наприклад, «buyed» замість «bought», «brang» замість «brought», «spended» - «spent».

Вчені Cook і Sharp стверджують, що третя особа дієслів теперішнього часу, виражена закінченнями -(e)s, форми Past Participle з закінченням (e)d, тривалі часи, де використовується закінчення «-ing», становлять значні труднощі для індійщв-навайо [4; 18].

AM розрізняє чоловічий, жіночий і середній рід у третій особі однини особових займенників (he, she, it) , а в американській індійській мові це явище відсутнє.

Проблемним є й використання іменників однини. Наприклад, «They found one in dumpyard», «Jack has white lamb».

Young зауважує, що індійцям в США важко зрозуміти особливості вживання означеного артикля «the» та неозначених артиклів «a», «an», оскільки таке мовне явище не властиве індійським мовам.

На думку Zints, сталі словосполучення, які пишуться разом, є ще одним джерелом труднощів для індійців в США. Наприклад,

«Mary was home sick» - «Mary was homesick»

«Was that the green house ?» - «Was that the greenhouse»

Як і тим, хто вивчає AM, складними здаються прийменникові дієслівні та прислівникові словосполучення. Cook і Sharp наводять такі приклади:

«Joe taked at his grandmother» (Joe talked to his grandmother) «Harry's father aimed the bear and shot him» (Harry's father aimed at(for) the bear and shot him).

Вживання прийменників у англійських ідіомах є також проблемним. Можна зустріти такі помилкові вирази:

«go at store»

«go to store»

«go store»

Характерною рисою мови американських індійців є так звані постпозиції. Наприклад, «toward the mountain» літературно перекладаються на мову індійців-навайо як «mountain it toward».

Порівняно з фонологією, у синтаксисі індійці в США мають не так багато проблем. Можна виділити дві найзагальніші.

По-перше, речення в AM мають прямий порядок слів-підмет-присудок- додаток. У майже всіх індійців в США навпаки - підмет - додаток - присудок. Саме тому деякі труднощі виникають у слухачів та читачів, коли вони намагаються розрізнити прямі і непрямі додатки.

Вчений McCarty стверджує, що студенти-явапі (yavapai) називають англійські мовні конструкції «перекрученими», їм незрозумілий порядок слів у запитанні «Where are you going». Вони користуються такою версією: «Where going you».

По-друге, досить багато помилок зустрічається у мові індійців, коли вони вживають пасивний стан. Наприклад, «the girl drank the water» ma «the water was drunk by the girl». Навайо можуть сказати «The girl was droved by the water», а не «The water drawn the girl». Тому сталі моделі формування пасивного та активного станів здебільшого є незрозумілим для американо-індійців.

При вивченні англійської, як і будь-якої іншої мови, виникає необхідність запам'ятати велику кількість слів. В США був спеціально розроблений список слів (the Dolch World List) з метою визначення мовленнєвого рівня розвитку дітей молодшого та старшого шкільного віку.

Kersey та Fabja провели тестування за допомогою the Dolch World List серед групи семінольських студентів, котрі навчалися на другому і третьому курсах коледжів. Вчені виявили, що лише 2/3 слів, які вживають індійці, частково збігаються з запропонованими словами the Dolch World List, а 1/3 з них є притаманними лише даному населенню.

Результати вище згаданого дослідження були підтверджені Clifton, який прийшов до висновку, що семантична структура слів, якими користуються індійські студенти Cm Junior high school, збігається з семантикою слів, які вживають їх однокурсники. Проте індійці досить часто не використовують ці лексеми у мовленні.

Проблема розвитку лексики, як зазначають Phillionand Galloway, є результатом концептуального розвитку, а не наслідком зростання словникового складу AM [7; 118]. Після того, як виявилось, що індійські студенти штату Колумбія показали низький рівень розвитку навичок читання і розуміння прочитаного, вчені почали переглядати результати тестів з метою визначення труднощів, які виникають в індійців в США під час читання. Було зроблено такі висновки:

По-перше, семантичне значення слів, яке давали студенти з Індії, було дуже обмеженим. Наприклад, слово «leaf» у них мало значення «листок каштана» і не стосувалося інших дерев. Проте дуже часто індійці можуть вживати одне слово для позначення різних предметів. Наприклад, слово «medicine bundle» (аптечка) стосувалося не тільки спеціальної ємкості для медичних препаратів, а й усього її вмісту.

По-друге, форма слова та його звукове оформлення можуть сплутуватись з його значенням. Так, наприклад, індійці вважають синонімами дієслова «to howl», «to vibrate», «to growl;, «roots-embrace» -«bracelet», «hymn», «miracle».

Уваги заслуговують і певні семантичні категорії:

O'Neale та Dolores досліджували мову індійців папаго (Papago Language) та навайо. Предметом вивчення були слова на позначення кольору. Вони виявили те, що ці мови мають обмежений запас термінів на позначення кольорів. Це може пояснюватись собливостями світосприйняттям індійців, які прагнуть гармонізувати і синтезувати всі елементи навколишнього середовища,а не розділяти і не аналізувати їх [7; 131].

Досліджуючи лексеми зобов'язань, Young зазначає, що індійці-навайо не мають модальних слів зі позначенням зобов'язань чи наказу таких як «have to» чи «make to».

Англійські вирази: Еквіваленти індійців-навайо:

І must go thereIt is only good that I shall go there

I make the horse runThe horse is running for me

Отже, мова індійців в США є сукупністю британської англійської та автохтонних мов, якими розмовляють індійці. Тому підіймається питання про існування не лише індійської англійської, а й американо-індійської мови.

ВИСНОВКИ

 

Англійська мова в Індії, як трансплантована мова, є виділеною, але не функціональною цілісністю. Вона не формує загальної субваріативної норми через різнонаправленість нормативної орієнтації і має риси британського та американського національних варіантів англійської мови.

Історія IE пов'язана зі складними суспільно-політичними та лінгвістичними чинниками. Можна виділити три фази її становлення. Перший період (1614 рік - середина XVIII ст.) пов'язаний з місіонерською діяльністю прихильників християнської релігії. Другий (кінець XVIII - початок XIX ст.) характеризує Східно-індійську кампанію, метою якої було навчання місцевих жителів Індії англійської мови. Третій період (1765 - до наших днів) відображає різні погляди орієнталістів та англістів з приводу «Закону Макалея» та «єднальної мови», в ролі якої виступили хінді та англійська.

Лінгвістичний статус англійської мови в Індії вітчизняними та зарубіжними вченими визначається по-різному у зв'язку з специфічною системою навчання AM в Індії, впливові автохтонних мов та неможливістю безпосереднього контакту індійців з носіями літературного варіанта англійської мови.

IE стала об'єктом вивчення мовознавців. Вітчизняне мовознавство досліджує переважно фонетичний, морфологічний, лексичний та синтаксичний аспекти становлення індійської англійської. Проблеми ІЕ викликають великий інтерес зарубіжних вчених, оскільки їх осмислення допомагає прослідкувати тенденції розвитку англомовної картини світу.

Формування лексичної системи IE супроводжувалось процесом її наближення до мовної моделі британської англійської. Особливості лексики англійської мови в Індії проявляються не лише у формі запозичень, а й значною мірою і в формі кальок, гібридних утворень, описового перекладу та зміні словотворчої формули ВгЕ Ці риси відображаються через зміну семантичної структури слова і в специфіці його використання, переосмислення фразеологізмів та утворення їх варіативних форм.

Результат впливу хінді на лексику IE полягає не тільки у збагаченні словникового запасу новими лексичними та фразеологічними одиницями, а й у стимулюванні словотворчих процесів мови-рецептора.

Граматична система IE характеризується меншою кількістю відхилень від літературного варіанта AM, але вона ряд чітко окреслених особливостей.

Англійська мова американських індійців як один із варіантів мови діаспори Індії, характеризуються рядом специфічних фонологічних, морфологічних, семантичних та синтаксичних рис, які пов'язані з інтерференцією автохтонних мов Індії та з проблемами вивчення AM у навчальних закладах США. Ці труднощі вимагають негайного вирішення і реформування системи освіти іноземців у Сполучених Штатах.

Таким чином, у ході дослідження англійської мови в Індії були вивчені особливості функціонування англійської мови в мультилінгвальному просторі, історія становлення індійської англійської, лінгвістична ситуація в Індії, особливості лексичного й граматичного складу англійської мови в Індії, проблеми використання індійцями англійської мови в США.

Проблематика вивчення IE відкриває широкі можливості для подальших досліджень в галузі історії мови та діалектології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.         Бродович О.И, Диалектная вариативность английского язьжа: аспектьі теории: -Л.: Издательство ЛГУ, 1988. - 193с.

2.         Власко Н.К. Вариотивность и норма в синтаксисе современного языка в Индии.- М.,1981.-19с.

3.         Грамматические и лексические аспекты регионального варьирования полинациональных языков: Сб. науч. трудов М.Я. Воронина и др.- К.: КГПИИЯ, 1988.- 114с.

4.         Домашнев А.И. Основные характеристики понятия «национальный вариант литературного языка»// Типология сходств и различий близкородственных языков.- Кишинев: Шнешница, 1975.-с.15-22

5.         Дроздова Н.Н. О некоторых тенденциях употребления перфектных форм с опущением глагола have в разных территориальных вариантах современного английского языка// Вопросы лингвистики. – Ярославль: Издательства Ярославского пед. института, 1973-с.25-36

6.         Лосев А.Ф. В поисках построения общего языкознания как деалектической системы// Теория и методология языкознания: Методы исследования языка, М.,1989.-с.5-92.

7.         Семенец О.Е. Английский язык в развитых странах: проблемы социокультурного варьирования.- К., 1985.- 47с.

8.         Семенець О.Є. Соціальні процеси і мовна дійсність: Англійська мова в країнах Азії і Африки. Навч. посібник для студентів факультетів романо-германської філології університетів.- К.: Вища школа, 1984.- 191с.

9.         Социальная лингвистика й общественная практика: АспектьІ соціокультурного варьирования полизтничного английского язьпса/ Ю.А. Жлуктенко, Ю.А. Зацкой, АДШвайцер й др.; Под.ред. О.Е. Селенца. -К.: Вища школа, 1988. - 165с.

10.      Ahulu, Samuel. 1997. General English. A consideration of the nature of English as an international medium. In English Today, vol. 13, no. 1:17-24.

11.      Baker, Colin. 1988. Key Issues in Bilingualism and Bilingual Education. Clevedon: Multilingual Matters.

12.      Bailey, Richard W. 1991. Images of English. A Cultural History of the Language. Cambridge: CUP.

13.      Baldridge, Jason. 1996. Reconciling Linguistic Diversity: The History and the Future of Language Policy in India [online]. Available:http://www.ling.upenn.edu/ jason2/papers/natlang.htm [9 August 1998].

14.      Bayer, Jennifer. 1990. Language and social identity. In: Multilingualism in India. Clevedon: Multilingual Matters Ltd: 101-111.

15.      Bonvillain, Nancy. 1993. Language, Culture and Communication: the Meaning of Messages.New Jersey: Prentice Hall.

16.      Carranza, M.A. 1982. "Attitudinal research on hispanic language varieties." In Ryan & Giles: 63-84.

17.      Cheshire, Jenny. 1991. English around the World. Sociolinguistic Perspectives. Cambridge: CUP.

18.      Cheshire, Jenny. 1991. Introduction: sociolinguistics and English around the world. In Cheshire: 1-12.

19.      Crystal, David. 1988. The English Language. London: Penguin Books. Ltd.

20.      Crystal, David. 1995. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge: CUP.

21.      Culture on commercenetindia [online]. 1998. Available at: http://www.commercenetindia.com/kit/culture.html [9 August 1998].

22.      Dittmar, Norbert. 1976. Sociolinguistics. London: Edward Arnold Publishers.

23.      Edwards, John R. 1982. "Language attitudes and their implications." In Ryan & Giles: 20-33.

24.      Ellis, R. 1991. Understanding Second Language Acquisition. Oxford: CUP.

25.      Fasold, Ralph. 1984. The Sociolinguistics of Society. Oxford: Basil Blackwell.

26.      Fishman, J.A. 1972. "The Relationship between micro-and macro-sociolinguistics in the study of who speaks what language to whom and when." In Pride, J. B. & Holmes, Janet (eds). Sociolinguistics. Harmondsworth: Penguin Books Ltd: 15-32.

27.      Gardner, R.C. 1985. Social Psychology and Second Language Learning. The Role of Attitudes and Motivation. London: Edward Arnold Ltd.

28.      Gurlach, M. 1991. Studies in Varieties of English around the World. 1984-1988.Amsterdam/Philadephia: John Benjamin's Publishing Company.

29.      Gupta, Anthea Fraser. 1996. "Reading A: English and empire: teaching English in nineteenth-century India." In Mercer, Neil & Swarm, Joan. Learning English: Development and Diversity. London: Routledge: 188-194,

30.      Hamers, Josiane F. & Blanc, Michel H. A. 1989. Bilinguality and Bilingualism. Cambridge: CUP.

31.      Hindi. 1998. Available at: http://www.colostaete.edu/ malaiya/hindiint.html [16 August 1998].

32.      Holmes, Janet. 1992. An Introduction to Sociolinguistics. London: Longman Group UK Ltd.

33.      The Hindu on Indiaserver, Science and Technology Briefs. 3 February, 1997. Pagers on Indian tongues launched. Available at: http://www.indiaserver.com/thehmdu/1997/03/test/03/thblO.htm [9 August 1998].

34.      India 1996. A Reference Annual. 1997. New Delhi: Ministry of Information and Broadcasting. Government of India. Publications Division.

35.      Indian Constitution. 1998. Available at: http://www.unijwierzburg.de/law/, 00034_.html [9 August 1998].

36.      Indian Culture. 1998. Available at: http://www.anand.to/mdia/culture.html [9 August 1998].

37.      Kachru, Braj B. 1982. "English in South Asia." In Bailey & Gnrlach. World Englishes. 353-383.

38.      Kachru, Braj B. 1983. The Indianization of English. The English Language in India. Oxford: OUP.

39.      Kachru, Braj B. 1986a. The Alchemy of English. The Spread, Functions and Models of Non-Native Englishes. Oxford: Pergamon Press Ltd.

40.      Kachru, Braj B. 1986b. "English education in India: a sociolinguistic profile of Indian English." Nagoya Gakuin Daikagu Gaikokugo Kyoiku Kiyo No. 15:11-30..

41.      Kachru, Braj В. 1986с. "The power and politics of English." In World Englishes, Vol. 5, No. 2/3: 121-140.

42.      Kachru, Braj B. 1987. "The spread of English and sacred linguistic cows." In Gurt. Language Spread and Language Policy Issues, Implications and Case Studies. Washington DC: Georgetown University Press: 207-228.

43.      Kachru, Braj B. 1994. "English in South Asia." In Robert Burchfield (ed.). The Cambridge History of the English Language. Vol. V: English in Britain and Overseas. Origins and Development. Cambridge: CUP: 497-626.

44.      Kachru,, Braj B. 1996. "Opening borders with world Englishes: Theory in the classroom." In: On JALT 96: Crossing Borders. The Proceedings of the 23rd Annual JALT International Conference on Language Teaching/Learning. Hiroshima, Japan: 10-20.

45.      Kachru, Braj B. 1997. "World Englishes and English-using communities." In Annual Review of Applied Linguistics 17: 66-87.

46.      Kachru, Braj В. [n.d.]. Paper: The New Englishes.

47.      Kandiah, Trim. 1991. "Variation in society — the background and its impact." In Cheshire: 271-287.

48.      Loveday, Leo. 1982. The Sociolinguistics of Learning and Using a Non-Native Language.Oxford: Pergarnon Press Ltd.

49.      The New Encyclopedia Britannica (Macropedia). 1974. 15th ed., vol. 9. Chicago: Helen Hemingway Benton.

50.      Mahapatra, B.P. 1990. "A demographic appraisal of multilmgualism in India." In Pattanayak: 1-14.

51.      McCrum, Robert, Cran, Willian, McNeil, Robert. 1988. The Story of English. London: Faber& Faber Ltd. & BBC Books.

52.      Pattanayak, D. P. 1990. Introduction. In Pattanayak: v-xii.

53.      Pattanayak, D.P. 1990. Multilingualism in India (ed). Clevedon: Multilingual Matters Ltd.

54.      Pennycook, Alastair. 1994. The Cultural Politics of English as an International Language.

55.      Harlow: Longman Group Ltd.

56.      Platt, J., Weber, H., Ho, M.L. 1984. The New Englishes. London: Routledge & Kegan Paul.

57.      Romaine, Suzanne. 1995. Bilingualism (2nd ed.). Oxford: Blackwell Publishers.

58.      Ryan, Ellen Bouchard & Giles, Howard. Attitudes towards Language Variation.London:Edward Arnold. 1982

59.      Saghal, Anju. 1991. "Patterns of language use in a bilingual setting in India." In Cheshire: 299-307.

60.      Sanyal, S.C. 1987. English Language in India & Indo-Anglian Prose Style. London: TEFL.

61.      Webster's Encyclopedic Unabridged Dictionary of the English Language. 1996. (2nd ed.) New York: Gramercy Books.

62.      Sebastian, Richard J. 1982. "An Integrative Perspective for the Study of Attitudes towards Language Variation." In Ryan & Giles: 1-19.

63.      Spolsky, R. 1978. Educational Linguistics: an Introduction. Rowley, Mass: Newbury House.

64.      Srivastava, A.K. 1990. "Multilingualism and school education in India: special features, problems and prospects." In Pattanayak: 37-53.

65.      Tully, Mark. 1997. "English: and advantage to India?" In ELT Journal vol. 51 no. 2: 157-164.

66.      Webster's Encyclopedic Unabridged Dictionary of the English Language. 1996. (2nd ed.) New York: Gramercy Books.

ДОДАТКИ

 

Додаток 1

 

Особливості розвитку англійської мови в індії [IE].

 

Додаток 2

Мультилінгвізм:

„лінгвістична поведінка учасників мовлення, які послідовно використовують дві, три чи більше мов, що залежить від ситуації чи функції” (Качру, 1986; 159) „мультилінгвальна людина – це людина, котра спроможна розмовляти більш ніж двома мовами на одному і тому ж самому рівні” (Вебстерський енциклопедичний словник англійської мови повного зібрання (1996; 940))

Додаток 3

Фактори становлення АМ в мультилінгвальному просторі

● причини мультилінгвізму (колонізація, приєднання, економічний імперіалізм)

● стандартизація місцевих мов

● кодифікація мови

● міжнародний мовний стандарт

● ставлення до мови представників мовного простору

● сфери вживання мови (рідної - іноземної)

Додаток 4

Параметри значущості АМ та індивідуальної мотивації для вивчення АМ (за Качру – 1986: 130)

● демографічне та кількісно безпрецедентне поширення через культури і мови;

● практично на кожному континенті функціональне забезпечення доступу до найважливіших наукових, технологічних і між культурологічних областей знань;

● нейтралітет, лібералізм, статус та динаміка збільшення через проникнення міжнародних мовних одиниць місцевих мов;

● міжнародна мовна рухливість через різні сфери плюралізму, що результує окультуризацію мови.

Додаток 5

 

Історичні етапи впровадження білінгвінізму в Індії (за Качру)

І (1614 рік)	- місіонерська християнська фаза
ІІ (18 століття)	- вимога південно-азійського народу (Раджа Рамохан Рой (1772 - 1833) Раджунат Харі Наванкар (помер у 1770 р.))
ІІІ (1765 рік)	- політика правління (англійська мова стала основним засобом спілкування та механізмом соціальної успішності)

 

Додаток 6

 

ЛІНГВІСТИЧНА СИТУАЦІЯ В ІНДІЇ

 

ОФІЦІЙНІ МОВИ

 

Хінді (національна основна об’єднуюча мова)

Англійська національна мова (існує на рівних правах з Хінді, забезпечує адміністративну єдність країни)

22 місцеві мови (за Конституцією Індії)

Термін „індійська англійська” – це загальний термін, що охоплює всі діалекти та варіанти англійської мови, якими розмовляють в Індії та на індійському континенті взагалі.

РЕГІОНАЛЬНІ ВАРІАНТИ

Hinglish (хінді + англійська)

Taglish (тагалозька + англійська)

 

Додаток 7

 

Лексичні особливості IE

1. Зміна словотворчої формули Вг Е у напрямку:

-     суфіксації: to serve + er = server (слуга, servant)

-     префіксації: ех + prince = exprince (колишній принц, former prince)

-     словоскладання: sari + clad = sari-clad (одягнутий у сарі)

-     використання напівафіксів: man + tras = mantras (назва чоловічого одягу)

2.Зміна семантичної формули Вг Е: leaf- 1) листок;

2) предмет;

3.Калькування висловів з автохтонних мов: head cloth (капелюх)

4.Вживання ретентів з автохтонних мов: sari (сарі)

guru (гуру)

 

Додаток 8

 

Граматичні особливості IE:

1.Тривалі часи дієслів стану:

"I am liking it very much".

2.Прийменники:

"Let us discuss about this."

3.Неправильні розділові запитання:

"They did it, no?/He is here, isn't it?/She closed the door, did she?"

4.Варіації в порядку слів:

"My all closets are empty."

5. Римування складних іменників:

"Let's go out for some ice-cream-vice-cream."