11. Правила оформлення сторінки.

Управлiнскi докумекти оформляють на паперi формату А4 (297х210 мм) та А5 (148х210 мм). Для зручностi з усiх бокiв сторiнки установлюють розміри берегів: лiвого - 35 мм (13 пробілів); правого - не менше ніж 8 мм

(3-4 пробіли); верхнього - 20 мм (4-5 інтервалів); нижнього – не менше ніж 19 мм (для формату А4) та 16 мм (для формату А5).

Тільки перша сторiнка документа друкується на бланку, друга й наступні - на чистих аркушах паперу.

Якщо текст докумета займає не одну сторiнку, то на другу сторінку не можна переносити тiльки пiдпис. На другій сторiнцi має бути не менше двох рядкiв тексту. Також не бажано:

1)         вiдривати один рядок тексту чи слово вiд попереднього абзацу;

2)         починати один рядок нового абзацу на сторінці, що закінчується, краще почати новий абзац на наступній сторінці;

3) переносити слово на межi сторiнок, слiд перенести це слово на нову сторінку.

У документах, оформлених на двох i більше аркушах паперу, нумерацiя сторiнок починається з другої.

Якщо текст документа друкується з одного боку аркуша, то номери проставляються посерединi верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстанi не менше 10 мм вiд краю. Слово “сторiнка” не пишеться, а також бiля цифр не ставляться ніякі позначки.

Якщо текст друкується з обох бокiв аркуша, то непарні сторiнки позначаються у правому верхньому кутку, а парні - у лівому верхньому кутку аркуша.

Заголовок пишеться великими літерами. Він має бути не довшим ніж 40 знаків. Не дозволяється у заголовку переносити слова. Якщо заголовок великий, то його ділять (за змістом) на декілька рядків:

ТЕРМІНИ ТА ЇХ МІСЦЕ

В ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

 

У документах заголовок пишеться з малої літери тоді, коли він розташований після назви виду документа, а з великої літери, якщо передує їй. Наприклад:

ПОЛОЖЕННЯ

про Раду з питань мовної політики

при Президентові України

 

Текст від заголовка пишеться через 3-4 інтервали.

Розміщується заголовок посередині рядка або на початку рядка біля лівого поля. Крапка після заголовка не ставиться. Не слід писати заголовок у кінці сторінки, якщо не має місця для тексту, краще перенести його на наступну сторінку.

Короткі заголовки пишуться з проміжком в один знак між буквами в межах одного слова, наприклад:

З М І С Т

Підзаголовки пишуть малими літерами без підкреслень. Відстань між заголовком і підзаголовком - два інтервали, а від підзаголовка до тексту - три чи чотири. Якщо підзаголовок містить декілька рядків, то вони відділяються один від одного одним інтервалом. Залежно від розташування підзаголовки пишуться ідентично, приміром:

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ

 

Частини, елементи й ділянки опису

Чи біля лівого поля:

ТЕКСТИ З ІЛЮСТРАЦІЯМИ, ТАБЛИЦЯМИ І ФОРМУЛАМИ

 

Ілюстрації, написи, підписи, текст

Для виділення у тексті окремих слів або частин існує чотири способи:

1. ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ. Цей спосіб слугує для виділення окремих слів.

2. У р о з р я д к у оформлюються окремі слова й короткі фрази. Коли слово пишеться у розрядку, то після кожної букви в слові робиться проміжок в один знак, а між словами й текстом роблять відступ у 2-3 знаки, щоб слова відділялись. Розділові знаки після слів у розрядку ставляться на відстані одного знака, а наступне слово починається через 2-3 знаки.

3. Підкреслення - найзручніший спосіб виділення окремих слів і фраз. Лінію підкреслення починають під першою, а закінчують під останньою буквою слова, яке виділяють, включаючи лапки й дужки; розділовий знак, що стоїть після слова, не підкреслюють. Ціле речення треба підкреслювати суцільною рискою, починаючи від першої букви й закінчуючи останньою буквою речення.

4. Курсивом виділяються слова, речення, частини тексту. Цим способом переважно користуються, коли текст набирають на комп’ютері.

Абзац - це вiдступ управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у текстi, а також фрагмент тексту між двома такими вiдступами.

Типовий абзац має три частини:

1) зачин (формулюється мета абзацу, тобто повiдомляєтъся, про що йтиме мова);

2) фраза (мiститься основна iнформацiя абзацу);

З) коментарi (підбивається пiдсумок того, про що говорилося в абзацi).

Вважається, що середня довжина абзацу має бути 4-6 речень, проте в текстах документiв бувають абзаци, що складаються з одного речення. Однак, якою б не була його довжина, слiд пам’ятати, що це внутрiшньо замкнене смислове цiле.

Щоб не утруднювався процес читання й опрацювання документа, у дiлових паперах рубрики нумеруються. Iснує двi ситеми нумерацiї - традицiйна й нова.

Традицiйна — базується на використаннi знакiв рiзних типiв - римських та арабських цифр, великих та малих лiтер. Вона доповнює абзацне членування тексту (нумерування тез, пунктiв, правил), яке залежить вiд, змісту, обсягу, складу документа. Система використання рiзних позначень повинна мати логiчну будову:

А. Б. В. Г. Д ...

І. ІІ. ІІІ. ІV. V...

1. 2. 3. 4. 5...

1) 2) 3) 4) 5)...

а) б) в) г) ґ)...

Рубрики, бiльшi за абзац, можуть називатися: параграф (§), глава, роздiл, частина. Вони теж нумеруються.

Під час рубрікацiї тексту слiд дотримуватися таких правил:

1) нумерувати рубрики, якщо є хоча б два однорiдних елементи перерахування;

2) застосовувати однорiднi засоби нумерації до однотипних частин;

3) дотримуватися правил пунктуації при комбiнованих способах нумерацiї;

4) використовувати лаконiчнi, однозначнi заголовки.

Нова система нумерацiї базується на використаннi лише арабських цифр, розмiщених у певнiй послiдовностi. Застосовуючи її, слiд враховувати:

1) пiсля номера частини, роздiлу, пункту, підпункту ставиться крапка;

2) номер кожної складової частини включає номери вищих ступенів поділу:

роздiли – 1.; 2.; 3.;

номери підроздiлiв включають в себе також номери розділів - 1.1.; 1.2.; 1.3.;

номери пунктів мiстять номер розділу, підрозділу, пункту - 1.1.; 1.1.2.; 1.1.3.

Використання цiєї системи нумерацiї дає можливiсть не вживати словесних найменувань i заголовків до частин документа.



Информация о работе «Офіційно-ділова стилістика»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 94662
Количество таблиц: 8
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
28938
4
1

... і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення. 7.3 Стилістична норма і стилістична помилка. 7.4 Практична стилістика і культура мовлення. 7.5 Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови. Ви знатимете: •  рівні мовної системи та норми української літературної мови; •  види й засоби спілкування; •  вимоги до культури мовлення; •  особливості ...

Скачать
37248
3
0

... у правильному перекладі слів, словосполучень, виразів, які, як правило, викликають труднощі. Мовну норму допоможе засвоїти й рубрика “Переклад стійких виразів”. У посібнику акцентується увага також на складних випадках українського правопису, формо- та словотворення, побудови словосполучень і речень. Для збагачення лексичного словника пропонується “Тлумачний словник єкономіч- них і фі ...

Скачать
88014
0
0

... конструкцій, експресивної та афективної лексики, а токож синтаксичні та граматичні особливості роману. ВИСНОВКИ  Дана робота представляє собою дослідження лексико-стилістичних особливостей роману відомого сучасного письменника Еріка Еммануеля Шміта «Оскар і Рожева пані». Слідуючи визначеному колу завдань, ми розглянули та дослідили основні теоретичні положення даної роботи. Перш за все, ми ...

Скачать
18017
0
0

... йти згоди. Запорукою успіху в цьому є взаємодовір'я. Отже, уважне, дбайливе ставлення до мови є зовнішньою ознакою мовного етикету. Текстове оформлення документів Документ – основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованим і оформленим, повинен містити конкретні й реальні пропозиції та вказівки. Обов’язковими для документа є заголовок, чітка ...

0 комментариев


Наверх