Написання цифр та символів у ділових паперах

25. Написання цифр та символів у ділових паперах.

У текстах службових документах слід застосовувати стандартизовані одиниці величин та одиниці обліку, їхні назви й позначення.

Числа при одиницях величин та одиницях обліку слід давати цифрами. Коли однозначні числа не при одиницях фізичних величин стоять у непрямих відмінках або коли з кількісного числівника починається речення, рекомендується буквення форма чисел, наприклад: «Здійснити випробування семи труб завдовжки 12 м кожна.»; «Дібрати 15 труб для випробувань на тиск.». Числа до десяти рекомендується в текстах писати словами, а після десяти - цифрами: п’ять комп’ютерiв; 156 студентiв.

У разі зазначення інтервалу числових значень фізичної величиний при перелікові числових значень, виражених однією й тією самою одиницею фізичної величини, позначення одиниці наводять лише після останньої цифри, наприклад: Від 100 до 110 мм; 10...100 кг; 5,0; 5,5; 6,3 мм.

Ступінь точності цифрових значень величин, що наводяться в документі, має забезпечувати найбільшу їх інформативність; при цьому треба, щоб у ряду однотипних даних ступінь точності (кількість цифр після коми) був однаковим, наприклад: «...товщина сталевої гарячекатаної стрічки 1,50; 1,75; 2,00 мм».

Позначення одиниць слід указувати після числових значень величин і розміщувати в рядок із ними (не переносити на наступний рядок). Між останньою цифрою числа й позначенням одиниці слід залишати пробіл.

Багатозначнi числа розбиваються на класи по три цифри справа наліво і відокремлюються одна від одної проміжком в один знак. Чотиризначні числа не поділяються на класи. Наприклад: 10 513; 1997.

Не розбивають на групи цифри в числах, що позначають номер (після знака номера), в марках машин, механізмів, у позначеннях нормативних документів.

Цифри, як арабськi, так i римськi, відокремлюються вiд слів промiжком. Винятком є букви, що входять до складу словесно-цифрових позначень, які пишуться разом або через дефіс. Наприклад: будинок 7б; до справи 34Б; стереопрогравач «Діана П406С».

Порядковi числiвники мають відмінковi закiнчення, які пишуться через дефiс. Наприклад: 1-ша лiнія; 3-тє видання. .

Якщо записаний цiлий ряд порядкових числiвникiв, то відмінкове закiнчення ставлять тiльки пiся останньої цифри. Наприклад: 1, 2 i 3-й томи.

Порядковi числівники, що позначаються римськими цифрами, пишуться без вiдмiнкових закiнчень. Наприклад: II ґатунок; I курс.

Складнi прикметники, першою частиною яких є числiвник‚ що позначається цифрою, пишуть без вiдмiнкових закінчень через дефiс. Наприклад: 2-ступеневий; 5-поверховий.

Десятковi дроби, як і цілі числа , поділяють пробілами на групи по три знаки в кожній, але після коми в зворотному напрямі порівняно з цілими, наприклад: 25, 128 137; 3, 887 93; 42, 140 1.

Простi дроби пишуться через косу риску в одну лінію. Промiжка мiж чисельником i знаменником не роблять. Наприклад: 4/5; 2/3; 1/4.

У змiшаних дробах ціле число вiддiляють вiд дрбової частини iнтервалом в один знак. Налрмклад: 1 2/3.

Римські цифри вiд слiв відокремлюють промiжком. Наприклад:

ХХ століття.

Знаки “номер” (№); “параграф” (§) i “градус” (°) вiдокремлюють від цифри інтервалом: № 25; § 17; 45 °. Проте знак “за Цельсієм” (С) пишеться разом із знаком “градус”: 36,6 °С.

Символи “процент” (%), “хвилина” ('), “секунда” ('') пишуться разом iз цифрою: 110%; 30'; 30'20''.

Знаки “номер”, “параграф”, “процент”, “градус” у множині не подвоюються.

Арифметичнi знаки “плюс” (+), “мiнус” , “множення” (х), “дiлення” (:), знак “дорiвнює” (=) вiдокремлюютъ вiд цифри промiжком в один знак. Вони записуються тiльки з цифрами, у текстi — словами.

Знак граничного вiдхилення (±) пишуть iз цифрою разом: ±0,43.

Між вiд’ємними та додатними величинами, якi означають кайні межi, знак “тире” не ставитъся. У цьому разі пишуть прийменники “вiд” i “до”. Наприклад: температура повітря пiднялася вiд -5 до +10 °С.

Показники сетепеня та iндекси пишуь разом iз цифрою: 10²; 25³.

Географiчнi та математичнi позначення пишутъ скорочено.

Міри довжини i ваги позначають вiдповiдно до метричної системи мір:

 км (кiлометр), м (метр), дм (дециметр), см (сантиметр), мм (мелiметр),

т (тонна), ц ( центнер), кг (кiлограм), г (грам), мг (мiлiграм), млрд (мiльярд), млн (мiльйон), тис. (тисяча).

Мiри площi та об’єму скорочують так:

 км² (квадратний кiлометр),

 м² (квадратний метр),

 м³ (кубiчний метр),

см³ (кубiчний сантиметр).

У хiмічних формулах iнтервал між цифрами i буквами не роблять. Наприклад: Н₂О, Н₂SO₄ .

33. Протоколи. Види, реквізити, вимоги до укладання.

Протокол – це службовий документ із записом ходу обговорення питань і рішень, ухвалених на зборах, нарадах, конференціях, іншх засіданнях колегіальних органів. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, а також рішення, прийняті в результаті обговорення.

Залежно від повноти висвітлення процесу засідання протоколи бувають стислими і повними. В стислих протоколах зазначають прізвища доповідачів, теми доповідей, прізвища тих, хто виступив, рішення. За такими протоколами важко судити за перебіг зборів. Стислий протокол доцільно оформляти, коли є стенограми, тексти доповідей. Стисло протоколюють оперативні наради. В решті випадків слід складати повний протокол, який містить записи всіх виступів, а отже, відбиває роботу колективу, процес напрацювання рішення в сутичці думок, у дискусіях.

Проведенню таких заходів колегіальних органів передує велика подготовча робота, в ході якої складають низку документів, що супроводжують протокол: порядок денний, списки учасників засідання, списки запрошених, тексти доповідей чи тези виступів, довідки щодо обговорюваних питань, проекти рішень (постанов) із кожного питання порядку денного засідання.

Протокол ведуть під час засідання колегіального органу. Якщо засідання стенографують або записують на магнітну плівку, то протокол можуть складати після розшифрування записів. Веде протокол технічний секретар чи обрана особа. Призначення особи для протоколювання – важливий етап підготовки роботи колегіального органу, оскільки від її кваліфікації, вміння вникатив суть обговорюваних питань та обізнаності в них залежить якість запису виступів.

Реквизити протоколу: назва виду документа (П Р О Т О К О Л); дата засідання; індекс (номер); місце засідання; гриф затвердження (оформляють, якщо протокол підлягає затвердженню); заголовок (найменування колегіального органу або назва наради); вступна частина тексту (склад присутніх); порядок денний; текст; підпис.

Протоколи можна оформляти від руки в спеціальному прошнурованому журналі або за допомогою друкарської машини чи іншої оргтехніки.

Оформляють протоколи на чистих аркушах паперу формату А4 або на загальних чи спеціальних бланках підприємства, організації, установи.

Назву виду документа (П Р О Т О К О Л) розташовують зліва або посередині рядка. Вона зумовлює особливості викладу й побудови тексту документа, характеризує його призначення й ступінь обов’язковості виконання положень, які в ньому викладаються, а також підвищує його інформативність, її друкують великими літерами.

Дата засідання ставиться зліва. Вона записується словесно-цифровим способом (24 серпня 1996 р.) або цифровим – трьома парами арабських цифр у такій послідовності: день, місяць, рік – 17.06.96. Зазначають дату проведення засідання колегіального органу, а не дату остаточного оформлення чи підписанняпротоколу. Якщо засідання тривало кілька днів, то зазначають через тире дати першого й останнього днів роботи колегіального органу (10-13. 04. 2000; 29. 05.- 03. 06. 2000; 28. 12. 98 – 04. 01. 99).

Індекс. Становить порядковий номер засідання цього колегіального органу; нумерація може вестися протягом календарного року, навчального року (в навчальних закладах) чи від виборів до виборів (у виборних органах).

Місце складання або видання розташовується у верхній частині сторінки зліва, містить назву міста чи населеного пункту.

Гриф затвердження (оформляють, якщо протокол підлягає затвердженню). Розташовується у верхній правій частині документа. Великими літерами пишеться слово «ЗАТВЕРДЖУЮ», під ним назва посади, особистий підпис, ініціали та призвище особи, що затвердила документ, нижче дата затвердження трьома парами арабських цифр. Затвердження документа відбувається після його підписання. Воно має на меті санкціонувати зміст документа або поширити його дію на певне коло організацій.

У заголовку наводять стислий виклад змісту документа, він має бути максимально коротким, ємким, точно передавати зміст тексту й граматично узгоджуватися з назвою документа. Містить назви виду колегіальної діяльності (засідання, збори, нарада) та колегіального органу. Пишеться малими літерами, розміщується під номером і датою.

Текст протоколу поділяють на дві частини: вступну та основну. У вступній частині зазначають прізвища й ініціали головуючого, секретаря, присутніх, порядок денний; в основній – фіксують перебіг засідання колегіального органу.

Слова «Голова», «Секретар», «Були присутніми» друкують зліва (одне під одним), на рівні кожного проставляють тире й зазначають прізвища та ініціали в називному відмінку.

Порядок оформлення цього елемента протоколу такий. У протоколі засідання постійнодіючого колегіального органу спочатку фіксують присутніхпостійних членів (за алфавітом), а потім – запрошених (із зазначенням їхніх посад). У протоколі розширених засідань і зборів, де присутніх багато, склад їх зазначають кількісно, а список із прізвищами додають до протоколу, про що роблять відповідний запис, наприклад: «Присутні: 97 чоловік (список додається).

У протоколах зборів, конференцій або з’їздів, де для ухвалення рішень потрібен певний кворум, зазначають, скільки мало бути присутніх і скільки було (чи кількість відсутніх). Наприклад у протоколах зборів пишуть: «На обліку в профспілковій організації – 282 особи, присутніх – 273, відсутніх – 9, із них 5 – у відрядженні; 4 – з невідомої причини». Їх друкують в один рядок, через один інтервал.

Вступ протоколу закінчується порядком денним. З 0-го положення табулятора друкують «Порядок денний», ставлять дві крапки. Через два інтервали нижче друкують з нового рядка порядкові номери питань.

Питання в порядку денному (доповідь, звіт, інформація) необхідно розташовувати так, щоб найважливіші та складні були першими. Питання перелічують у називному відмінку.Назва посади, ініціали і прізвище друкують у родовому відмінку.

Іноді, наприклад у разі протоколювання засідань колегій міністерств, комітетів, порядок денний може додаватися до протоколу. Тоді його не вносять у текст протоколу, а роблять посилання: «Порядок денний засідання додається».

Основну частину тексту протоколу поділяють на розділи, що відповідають пунктам порядку денного. Кожну позицію нумерують арабськими цифрами. В кожному з розділів є такі підрозділи: «СЛУХАЛИ», «ВИСТУПИЛИ», «УХВАЛИЛИ» («ПОСТАНОВИЛИ», «ВИРІШИЛИ»).

Слово «СЛУХАЛИ» друкують великими літерами, перед словом ставлять цифру, що відповідає питанню, після слова «СЛУХАЛИ» ставлять двокрапку. Прізвище й ініціали доповідача необхідно писати у родовому відмінку з абзацу, після прізвища з ініціалами ставлять тире і з великої літери пишуть зміст доповіді у вигляді прямої мови. Якщо текст доповіді стенографуєються або додається окремо, то після прізвища з ініціалами ставлять тире і з великої літери роблять запис: «Текст доповіді додається».

Слово «ВИСТУПИЛИ» друкують великими літерами, після нього ставлять двокрапку. Ініціали і прізвище виступаючого пишуть у називному відмінку з абзацу (в дужках вказують посаду), потім ставлять тире і з малої літери друкують текст доповіді.

Запитання доповідачу і його відповіді розміщують у розділі «ВИСТУПИЛИ» і оформлюють так само.

Наприкінці кожного розділу записують прийняту ухвалу (постанову, рішення) з обговорюваного питання порядку денного.

Слово «УХВАЛИЛИ» друкують великими літерами, через два інтервали нижче попереднього тексту. Ухвали, що містять кілька питань, поділяють на пункти й підпункти, котрі нумерують арабськими цифрами. Кожний пункт друкують з нового рядка. Ухвала, як і всі розпорядчі документи, має бути конкретною (кому, що виконати, до якого числа тощо).

Підписи розташовуються один під одним у послідовності, що відповідає займаній посаді – зазначення посади (ліворуч), ініціали і прізвище особи, що підписала документ (праворуч), підпис (посередині). Розшифрування підпису в дужки не береться. Протоколи загальних зборів (засідань, нарад) підписують голова й секретар, а протоколи засідань комісій – усі члени комісій.

Під час засідання можна скласти лише чорновий варіант протоколу. В п’ятиденний термін протокол уточнюють, вивіряють згідно зі стенограмами й фонозаписами, редагують і оформляють. Якщо до протоколу додають стенограму , то про це роблять запис після першої частини тексту, наприклад: «Засідання вченої ради стеноргафували. Стенограма додається».

Рішення колегіальних органів доводять до виконавців у вигляді окремих документів – постанов, ухвал, а на підприємствах, що діють на основі єдиноначальності, - у вигляді наказів. У решті випадків оформляють витяг із протоколу.

Похожие работы

Стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики

Скачать

28938

4

1

... і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення. 7.3 Стилістична норма і стилістична помилка. 7.4 Практична стилістика і культура мовлення. 7.5 Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови. Ви знатимете: •  рівні мовної системи та норми української літературної мови; •  види й засоби спілкування; •  вимоги до культури мовлення; •  особливості ...

Украінське ділове мовлення: Навчальний посібник

Скачать

37248

3

0

... у правильному перекладі слів, словосполучень, виразів, які, як правило, викликають труднощі. Мовну норму допоможе засвоїти й рубрика “Переклад стійких виразів”. У посібнику акцентується увага також на складних випадках українського правопису, формо- та словотворення, побудови словосполучень і речень. Для збагачення лексичного словника пропонується “Тлумачний словник єкономіч- них і фі ...

Лексико-стилістичні особливості творчості Еріка Еммануеля Шміта на прикладі роману "Оскар та Рожева пані"

Скачать

88014

0

0

... конструкцій, експресивної та афективної лексики, а токож синтаксичні та граматичні особливості роману. ВИСНОВКИ  Дана робота представляє собою дослідження лексико-стилістичних особливостей роману відомого сучасного письменника Еріка Еммануеля Шміта «Оскар і Рожева пані». Слідуючи визначеному колу завдань, ми розглянули та дослідили основні теоретичні положення даної роботи. Перш за все, ми ...

Українське ділове мовлення

Скачать

18017

0

0

... йти згоди. Запорукою успіху в цьому є взаємодовір'я. Отже, уважне, дбайливе ставлення до мови є зовнішньою ознакою мовного етикету. Текстове оформлення документів Документ – основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованим і оформленим, повинен містити конкретні й реальні пропозиції та вказівки. Обов’язковими для документа є заголовок, чітка ...