Правила оформлення сторінки
Вимоги та правила укладання листів, що не потребують відповіді
Написання цифр та символів у ділових паперах
Положення як правовий акт, правила оформлення
Вказівки, розпорядження: реквізити, правила укладання
Укладання договорів про спільну діяльність
Укладання наказу про надання відпустки та про припинення трудового договору
Розписки. Правила укладнення
У своїй роботі секретний архівний відділ взаємодіє з режимно-секретним відділом інституту (далі – «РВС»)
Секретні документи на кожному з видів носіїв інформації мають зберігатися в секретному архівному відділі окремо
Зразок наказу по особовому складу, оформленого на бланку
Навигация
Положення як правовий акт, правила оформлення
Офіційно-ділова стилістика
94662
знака
8
таблиц
2
изображения
35. Положення як правовий акт, правила оформлення.
Положення – це правовий акт, що визначає порядок утворення, права, обов’язки й організацію роботи підприємств, організацій, установ, фірм, їхніх структурних підрозділів, а також підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ, фірм.
За змістом розрізняють такі положення: про підприємства, організації, установи, фірми, заклади й т.д., їхні структурні підрозділи – комісії, бюро, групи тощо з регламентацією порядку їх утворення, структури, функцій, компетенції, обов’язків та організації роботи; що регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин із конкретного питання; про організацію й проведення різних заходів – культурно- й спортивно-масових, конкурсів, оглядів тощо; структуру й зміст таких положень визначають установи, які є організаторами заходів.
За виготовленням положення бувають типові та індивідуальні. Типові положення розробляють вищі органи для системи підприємств, організацій, установ, фірм, а індивідуальні – створюють за вказівкою керівництва на підставі типових положень безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях, фірмах. Проект положення підписує керівник структурного підрозділу, а затверджує керівник вищого рангу, якому безпосередньо підпорядковується даний підрозділ.
Положення про підприємство затверджується розпорядчим документом вищого рангу.
Положення набуває чинності з дня його затвердження (або дати, зазначеної в розпорядчому документі, яким затверджено положення).
Положення повинно мати такі реквізити: назва виду документа, герб, назва установи, дата, місце видання, заголовок, гриф затвердження, текст, підпис.
Положення оформляють на загальних або спеціальних бланках формату А4. Якщо положення не виходить за межі підприємства, то його можна оформляти на чистих аркушах паперу.
Назву виду документа (ПОЛОЖЕННЯ) розташовують зліва або посередині рядка. Вона зумовлює особливості викладу й побудови тексту документа, характеризує його призначення й ступінь обов’язковості виконання положень, які в ньому викладаються, а також підвищує його інформативність, її друкують великими літерами.
Герб розташовується посередині або у кутку над серединою рядка з назвою організації.
Назва установи розташовується посередині рядка або у верхньому лівому кутку. Може наноситися за допомогою штампа.
Дата є обов’язковим реквізитом документа. Позбавлений дати діловий папір до певної міри втрачає юридичну силу. Дата є пошуковою ознакою й використовується при посиланнях на цей документ разом з його назвою та реєстраційним індексом. Дата ставиться зліва. Вона записується словесно-цифровим способом (24 серпня 1996 р.) або цифровим – трьома парами арабських цифр у такій послідовності: день, місяць, рік – 17.06.96.
Місце видання розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить назву міста чи населеного пункту.
Заголовок (вказується структурний підрозділ або колегіальний орган) друкується малими літерами, розміщується в лівому верхньому кутку документа під номером і датою. Він, як правило, починається з прийменника «про». У ньому коротко, однією фразою в узагальненій формі викладається зміст ділового папера. Називається не лише поняття, про яке йдеться, а й викладається суть дії.
Гриф затвердження розміщується у верхній правій частині документа. Великими літерами пишеться слово «ЗАТВЕРДЖУЮ», під ним назва посади, особистий підпис, ініціали та призвище особи, що затвердила документ, нижче дата затвердження трьома парами арабських цифр. Затвердження документа відбувається після його підписання. Воно має на меті санкціонувати зміст документа або поширити його дію на певне коло організацій.
Текст розташовується по всій ширині сторінки (від поля до поля). Його, як правило, поділяють на розділи, кожен з яких може мати підрозділи, пункти, підпункти, котрі нумерують арабськими цифрами. Іноді в тексті зазначають лише пункти. Він звичайно складається з таких розділів:
1. Загальні положення.
2. Майно та кошти підприємства.
3. Виробнича та господарча діяльність.
4. Права та обов’язки підприємства або його підрозділів.
5. Структура управління.
6. Реорганізація та ліквідація установи, організація підприємства.
У першому розділі вказуються мета створення підприємства, установи, організації або їх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв’язки з іншими організаціями, підрозділами.
У другому розділі вказуються основні та оборотні кошти, порядок придбання майна, амортизаційні відрахування та їх призначення, прибуток, відрахування на премії робітникам та службовцям, житловий фонд, службові приміщення, порядок використування надлишків невикористаних оборотних коштів.
В інших розділах регламентується виробнича та господарча діяльність підприємства.
Залежно від специфики діяльності в положенні можна також відобразити процес капітального будівництва, винахідництва та раціоналізації, стан матеріально-технічного забезпечення.
Підпис є обов’язковим реквизитом документа. Він складається з назви посади особи, яка підписує документ (ліворуч), її особистого підпису (посередині) та його розшифрування (праворуч). Розшифрування підпису в дужки не береться. Засвідчення документа означає затвердження підготовки, воно надає документові юридичної сили, підтверджує відповідальність певної службової особи за його зміст.
Положеннями також визначається правовий статус тимчасово створених комісій, груп, бюро тощо.
Похожие работы
... і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення. 7.3 Стилістична норма і стилістична помилка. 7.4 Практична стилістика і культура мовлення. 7.5 Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови. Ви знатимете: • рівні мовної системи та норми української літературної мови; • види й засоби спілкування; • вимоги до культури мовлення; • особливості ...
... у правильному перекладі слів, словосполучень, виразів, які, як правило, викликають труднощі. Мовну норму допоможе засвоїти й рубрика “Переклад стійких виразів”. У посібнику акцентується увага також на складних випадках українського правопису, формо- та словотворення, побудови словосполучень і речень. Для збагачення лексичного словника пропонується “Тлумачний словник єкономіч- них і фі ...
... конструкцій, експресивної та афективної лексики, а токож синтаксичні та граматичні особливості роману. ВИСНОВКИ Дана робота представляє собою дослідження лексико-стилістичних особливостей роману відомого сучасного письменника Еріка Еммануеля Шміта «Оскар і Рожева пані». Слідуючи визначеному колу завдань, ми розглянули та дослідили основні теоретичні положення даної роботи. Перш за все, ми ...
... йти згоди. Запорукою успіху в цьому є взаємодовір'я. Отже, уважне, дбайливе ставлення до мови є зовнішньою ознакою мовного етикету. Текстове оформлення документів Документ – основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованим і оформленим, повинен містити конкретні й реальні пропозиції та вказівки. Обов’язковими для документа є заголовок, чітка ...
0 комментариев