Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян

Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
Ніхто ні за кого не повинен нести покарання, але кожен за самого себе Якби хто за Казимира і Олександра був володарем чогось, і ніхто інший не пред'являв на те претензій Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у четвертий судовий строк Постанова про давність земську Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу, той має заявити про це перед гетьманом Про того, кого пошлють на заставу, щоби він туди з'явився в строк, а його у вказаний строк там не буде Господарь дозволяє всім вільно виїжджати із землі господарської для навчання лицарської справи в усякі землі, окрім земель неприятельских Як має бути покарано того, хто віднісся би без поваги до листів наших воєвод, старост і державців Про видання дівчат заміж, як за життя батька, так і після його смерті Княгинь, пані вдов і дівиць не мають ні за кого силою видавати, а тільки за їхньою згодою Опікун не має права продати або розтринькати спадковий маєток дітей Маючи у опіці чужий маєток, не повинен з нього за свою вину платити Про свідків, які мають бути присутні при складанні заповітів Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен апелювати до господаря, але обидві сторони зобов'язані довести справу в суді до кінця Про виплату судових зборів Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян Про розміри децькування, яке слід платити дворянам нашим панів воєвод, маршалків, старост, державців та їхніх намісників Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства Якби хто, отримавши поранення, їздив по бенкетах, або по корчмах, а потім помер За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів грошей Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за якийсь злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми А хто може з державців судитися у копному суді Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи Про землю відмежовану і про сумісні, як мають доказ чинити Ціна звіра Якби хто-небудь виловив рибу з чужого озера, садка чи пруда В яких випадках необхідно присягати про борг Якби хто заставив кому маєток на термін і в листі своєму відписав би без термінів не викупати його Про залік закупам суми в рахунок боргу за відпрацьований час Якби хто кому в гаю вирощеному шкоду вчинив
179233
знака
0
таблиц
0
изображений

19. Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян

Також постановляємо, що міщани наших міст і міст усіх наших підданих, духовних і світських осіб, мусять відповідати за земським правом за рани і вбивства людей, селян наших і наших підданих. А якби зволікали із розглядом таких справ і до встановленого для їхнього розгляду року вироку не винесли, а позивача без потреби затримували тяганиною і на завитому року не винесли вироку, то вся провина і обов'язок платити покладається на міських суддів.

20. Про судові збори суддям, які будуть судити за відсутністю воєвод із їхніми намісниками

Судді, яких має бути призначено у повітах, якщо судять із врядниками воєвод або старост, то мусять ділити судові збори на три частки: одна частка воєводі, друга — суддям, а третя — наміснику воєводи. А якщо судить воєвода, тоді вся плата воєводі. А якби судове рішення намісника було оскаржене, то судді разом із намісником мусять відповідати панам у призначений судом рок.

21. Ніхто не повинен брати судових зборів більше, ніж установлено

Якби який воєвода або староста, або державця, або суддя взяв би судових зборів більше, ніж визначено нашою постановою, той зобов'язаний стороні повернути з нав'язкою, а нам, господарю, мусить заплатити штраф дванадцять рублів грошей.

22. Якби хто після суду і присяги добивався того ж, що раніше втратив по суду

Також постановляємо: якби хто, подав до кого позов, допустив відповідача до присяги і той присягнув би, а потім той, хто допустив відповідача до присяги, обвинуватив його, що він присягнув неправильно, то він уже не повинен знову позивати, тому що він сам допустив відповідача до присяги.

23. Якби хто представив свідків, а вони показали проти нього

Також постановляємо: якби хто подав іншому позов і надав свідків, а ці свідки показали б проти нього, і позивач захотів би обвинуватити цих свідків, що вони неправильно свідчили проти нього, то той, хто надав свідків, не може подавати докази проти своїх свідків. Проте, якби один надав свідків проти іншого і ці свідки засвідчили, а тому здасться, що ці свідки дали невірні свідчення, то він відразу ж, не виходячи із суду, може сказати перед судом цим свідкам, що вони неправильно свідчили. І якщо ці свідки будуть шляхтичами, то вони мусять навести вагомі докази, що свідчили правильно. Якщо ж це були б люди прості, то той, хто їх обвинуватить, мусить довести звинувачення. Якщо ж ці свідки були б прості люди різних панів, а перед судом вони особисто не свідчили, а були б опитані децьким, якому дали правильні свідчення, тоді той обвинувачений за їхнім свідченням мусить про те об'явити суду; і коли він стане перед їхніми панами, то разом зі своїми свідками мусить їх обвинуватити, що вони неправильно проти нього свідчили. І коли буде доведено їхню провину, то вони за свої неправильні свідчення мусять відшкодувати збитки потерпілому. А якщо ці свідки, панські піддані, будуть шляхтичами, то вони також мусять виправдовуватися свідченнями інших свідків.

24. Якби хто з іншим володів не поділеним спільним маєтком

Постановляємо також, що якби декілька виділених або невиділених братів або які інші співвласники мали спільно яких неподілених людей, данників або млинарів, то кожен із цих братів або співвласників мусить чинити справедливість особисто кожному сусідові та іншим з людей спільних, не чекаючи ні братів, ні співвласників. А якби йому самому від такої людини було спричинено кривди, тоді потерпілий має право на суд і позов, хоча би без братів своїх або названих вище співвласників. Якщо ж ці брати або співвласники були б у маєтку, то він має сповістити їх про цей суд.

Також постановляємо: хоча ми дали всій землі писані права, за якими судді мають судити, проте всі права повністю не можуть бути відразу ж написані, і ці права не можуть включати до себе усі артикули. Тому якби суддям прийшлося розглядати те, що в цих правах не було записане, то подаємо це на розсуд суддів за їхньою совістю, і вони мусять, покладаючись на Бога, винести вирок у відповідності до здавна встановленого звичаю. Проте на найближчому ж сеймі повинні про ці випадки довести до нашого або наших панів ради відома. І якщо ми або наші пани радні затвердять ці випадки, то вони також мають бути вписані до цих прав.

25. Державці, які нещодавно стали державцями, а до того тіунами були, не повинні судити шляхтичів, бо їх судять тільки воєводи, маршалки і старости

Постановляємо, що державці, яких нещодавно стали називати державцями, а раніше називалися вони тіунами, не повинні самі судити шляхтичів і бояр наших і посилати за ними своїх децьких, але їх повинні судити воєводи і маршалки наші, земський і двірний, і старости. Проте, якби шляхтичі і бояри наші самі з доброї волі захотіли постати перед судом державців, то вони мають право їх судити. При цьому, якби одна із сторін визнала вирок несправедливим, то вона може апелювати до воєводи або старости, хто з них буде в якому повіті. Державці ж не повинні їм перешкоджати у цьому, але повинні допустити їх апелювати до того воєводи, в чиєму повіті вони будуть.


Информация о работе «Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 179233
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
115573
0
0

... єдина грошова одиниця; – Литва зберігала певну автономію, маючи окремі закони – Литовський статут, судову систему, військо, уряд і адміністрацію; – до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина, Холмщина та Західне Поділля, відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям: Підляшшя (сьогодні – територія Польщі), Волинь, Поділля, Брацлавщина та Київщина; – українська шляхта зрі ...

Скачать
241376
0
0

... її у межах української етнічної території, тобто від Львова, Галича і Холма до Слобожанщини. На півдні кордон з Кримом складало Дике поле між Дністром і Дніпром. За часів Б.Хмельницького територія Української держави становила майже 200 тис. км². Ознака третя – політико-адміністративний устрій. На визволеній території було ліквідовано органи влади Речі Посполитої. В основу адміністративного ...

Скачать
255949
0
0

... на особисто вільних землевласників (посполитих) з правом (хоча і обмеженим) володіння оброблюваною ними землею в обмін на сплату податків до військової скарбниці. Значення Запорозької Січі в історії українського народу. Ліквідація козацької республіки в останній чверті XVIII ст. Запорозька Січ — українська козацька республіка. Виникла і розвинулась на Наддніпрянщині, за порогами, в перших ...

Скачать
36236
1
0

... ї служби. Першим гетьманом реєстровців польський король призначив шляхтича Я. Бадовського. Отже, низове і городове козацтво виникають в часи, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, і виникають з волі населення, а реєстрове створене вже польською владою для своїх потреб. В кінці XVI – на початку XVII ст. чисельність козацтва становила: городового – біля 100 тис. сі ...

0 комментариев


Наверх