Про розміри децькування, яке слід платити дворянам нашим панів воєвод, маршалків, старост, державців та їхніх намісників

26. Про розміри децькування, яке слід платити дворянам нашим панів воєвод, маршалків, старост, державців та їхніх намісників

До того постановляємо: вижу і децькому нашому вижового і децькування рубль, а вижу і децькому воєводи і маршалків, земського і двірного, і старост, які давно старостами, п'ятдесят грошей. А вижам і децьким тих державців, яких нещодавно було названо державцями, а раніше називались тіунами, по дванадцять грошей, вижам і децьким їхніх намісників помильне по грошу з милі, а вижам і децьким намісників воєвод по дванадцять грошей. Якби вижі і децькі наші і воєвод, маршалків, старост і державців наших, а також їхніх намісників, яких взято вижем або децьким на вижу-зання або децькування, нікуди не виїжджали, то їм має бути заплачено вижевого і децькування половина. Але якби наїли пана луцького було послано для стягнення грошей, то йому децькування від кожного рубля десять грошей.

У Слуцькому списку далі йдуть артикули, які відсутні у Дзялинському списку.

27. Про виклик до суду того, хто у встановлений термін не з'явиться

А якби хто з підданих наших був викликаний до суду і у встановлений термін без жодних слушних на те причин не з'явився і про себе перед судовим розглядом нічого не повідомив, тоді панове [судді] позивачеві мають надати право на відшкодування витрат на харчі і ввести його в маєток, якщо з приводу права на маєток той звернувся за правосуддям; а якщо буде позивати про збитки, про насильство, про головщину і про інші рухомі речі, тоді судді повинні вислухати щодо тих речей докази, які він мав би привести, коли була б присутня інша сторона. І коли він ці докази надасть, судді повинні рішення прийняти і листом повідомити відповідача про те, що вирішили так за його відсутності і встановлюють терміни для сплати. Якщо ж той платити не хотів, тоді судді у відповідності до рішення свого мають тому, кому вкажуть, дати право на людей того винуватого, тобто, за кожну людину десять коп з її служби,

28. Якби хто двох свідків надав, а третього не мав і при тих двох свідках присягнути хотів, тоді тим може справу виграти

Також, якби хто зворотне свідчив про яку річ, як-от про насильство і про побиття, про позичені гроші і про інші речі і мав двох свідків, а третього мати не міг, і при цих двох свідках ще сам присягнути хотів, тоді тим має справу виграти і на суді те свідчення від нього за достатнє прийняти мають. І якби хто надав свідків у справі про землю або про підтвердження листів і записів, і хоча б один із свідків свідчити про те не захотів, або розбіжність у свідченнях допустив, той справу програє.

29. Якби хто кому маєток продав і листа свого дав, а заявив, що йому не заплатили, і квитанцію на той борг від нього мати не буде, той не повинен того платити

Також постановляємо: якби хто кому продав маєток або речі рухомі і листа за свідченнями людей добрих йому на те дав і тих людей, які в листі тому записані, просив щоб печатки свої приклали до того листа, і визнав перед тими свідками, що отримав достатньо і у листі те запише; коли ж ні копійки не взяв і зізнався перед свідками, в листі записаними, і в листі записав, що вже всю плату отримав; а ті свідки печатки свої приклали, тоді такий лист силу має; а той, хто продав, такий запис ані свідками ані присягою відвести і відкликати не може. А якби хто що кому продав і листа свого йому на те дав з печатками і свідченнями людей добрих, а грошей сповна у того не взяв, тоді той, кому продав, втрачає право на того листа.

30. Якби доказів не мали, а про черговість присяги не домовилися, тоді мають жереб кидати

Також постановляємо, у кожній справі, якби доказів не мали, і спір про черговість мали, тоді мають жереб кидати: чий жереб випаде, той і має першим присягати.

31. Якщо кому щось судді сторонні присудять, мають відібрати, взявши вижа

Також, якщо кому щось судді сторонні присудили і термін сплати встановили, а той у ті терміни платити не хотів, тоді ті судді мають взяти вижа у дворі нашому найближчому, і при цьому вижі мають у того відібрати заборговане і віддати тому, кому присудили, і термін винуватому визначити за умови втрати права на викуп відібраного. А якби те відібране викупити у встановлений термін не захотів, тоді той, кому те відібране відійде, отримує право заставити те відібране, продати, кому захоче або собі зоставити.

32. Про вижа, якого ніхто пересвідчити не може

Також постановляємо: якби де послали у справах наших земських або за скаргами підданих наших вижа від нас чи Пани-Ради, то той виж повинен при собі понятих мати. А прий-шлось би у якій справі опитувати вижа, тоді жодний вижа пересвідчити не може. Також, якби якійсь із сторін здалося, що виж свідчив інакше ніж їм заявив, тоді виж повинен буде свої свідчення понятими, яких при собі мав, підтвердити, що саме так було.

33. Після суду не має ніхто без вижа примирення чинити

Також постановляємо, що після суду нашого господарського і панів воєвод, і старост наших, і суддів призначених, що буде кому присуджене — маєток чи сума грошей, по суду і за вироком, не має жодний жодного примирення чинити, окрім перед децьким, і оплати без вижа, якщо той буде наданий, або перед вижем законним, взявши вижа від суду або тих суддів, які будуть йому правосуддя чинити. А якби хто інакше вчинив, то примирення те за законне не визнаємо, а той, хто через заборону нашу посмів те вчинити, повинен буде заплатити тим суддям, які судили, три рублі грошей. А також, хто помирився не за примиренням, а за рішенням суду, мають своє одержати і децьким заплатити. А ті, хто при такому примиренні незаконному були і печатки свої до примирювальних листів прикладали, повинні будуть платити нам, господарю, три рублі грошей.

Розділ СЬОМИЙ

ПРО ЗЕМСЬКІ НАСИЛЬСТВА, ПРО ПОБОЇ І ПРО ВБИВСТВА ШЛЯХТИЧІВ