Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства

1. Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства

Також постановляємо: якби хто навмисне напав на чий дім із метою вбивства або ж напав на дім з озброєними людьми і поранив кого у цім домі або вбив, або хоча б і не поранив би нікого, а тільки напав, той засуджується до позбавлення життя; головщину має бути заплачено родичам убитого з маєтку вбивці, а в нашу господарську казну така сама сума, а також штраф за рани.

А якби той, на чий дім скоєно напад, обороняючись, утік із свого дому і нікого не було б убито або поранено, то все одно той, хто напав на дім, засуджується до смертної кари, а нав'язку має бути заплачено господарю домівки; а що залишиться від маєтку насильника з-понад заплаченої суми, те зараховується як штраф на користь господаря.

2. Про докази насильства, чим воно має бути підтверджене і як воно має бути оскаржене

Якби хто напав на чий дім і скоїв убивство, то проти цього насильника потребується наступний доказ. Якби хто напав на чий дім і кого-небудь поранив або вбив, то той, хто постраждав із цього дому, відразу ж після нападу мусить сповістити про це своїх найближчих сусідів і показатися їм, від наших властей взяти вижа, який буде поблизу і показати йому сліди насильства, рани або вбитого. І потім, якби насильник не признався, той, на кого напали, буде мати можливість викрити його через навколишніх сусідів і вижа, а сам має при пораненому, з дружиною, якби він не мав дітей, а якби були дорослі діти, то із дорослими дітьми і слугами або челяддю, а якщо не було би слуг, то із двома співприсяжними він мусить про те присягнути. А того, хто скоїв напад, має бути присуджено до смертної кари як насильника.

3. Якби насильник убив кого-небудь, утік із держави, як мають стягатися платежі з його маєтку

Також, якби насильник убив кого, утік із країни, то з його маєтку мають бути стягнуті головщина, нанесені збитки і вказаний вище штраф господарю. І якби маєток стільки не коштував, то такий маєток має бути відданий у держання, поки діти або родичі не сплатять належної суми.

Вбивцю має бути вигнано з країни; і якби він потім повернувся і хтось його вбив, то за це той, хто вбив не повинен платити головщину і штраф.

4. Якби хто убив насильника і його співучасників у своєму домі або під час нападу

Також постановляємо: хто скоїть напад на чийсь дім, а хазяїн, знаходячись у домі і захищаючи свій дім, уб'є або поранить у своєму домі цього насильника або кого із його співучасників, то він не повинен платити ні за вбивство, ні за рани, але ще має право зажадати одержання з цих поранених виплати за напад. Проте факт нападу він мусить підтвердити своєю присягою, присягою дружини і дорослих дітей сам із двома співприсяжни-ми, і якби були свідки, то при свідках він зобов'язаний особисто присягнути. І якщо він присягою підтвердить факт нападу, то йому має бути заплачено дванадцять рублів грошей у відповідності до присяги і свідчень його свідків.

5. Якби хто напав на чий маєток і його підданих, а той, захищаючи своє, його вбив

Також постановляємо: якби хто захищав свій маєток або своїх підданих від нападу і при цьому вбив шляхтича, то не повинен платити головщину. Проте він мусить надати вагомих доказів, що вбив на своїй землі, і це має підтвердити своєю особистою присягою і свідченнями своїх сусідів.

6. Про зґвалтування жінок і дівчат

Також постановляємо: якби хто зґвалтував жінку або дівчину незалежно від її стану, вищого або нижчого, і ця жінка або дівчина кликала на допомогу, а на її крик прибігли б люди і вона показала б їм сліди насильства, а потім притягла би ґвалтівника до суду і надала двох або трьох свідків і при цих свідках присягнула б, то такого ґвалтівника має бути присуджено до смертної кари. Якщо ж потерпіла захотіла б вийти за нього заміж, на то її воля. А якби жінка або дівчина не могла покликати на допомогу, то як тільки її було б відпущено після зґвалтування і розповіла про це людям, потім притягла ґвалтівника до суду і надала б тих людей як свідків, то ґвалтівника також має бути покарано так, як про це написано вище.

7. Якби хто кому загрожував або похвалявся, а після цього скоїлося би вбивство, або згоріло подвір'я

Також, якби хто у присутності людей загрожував або похвалявся, що хоче спричинити кому шкоди, спалити подвір'я або гумно або вбити, а після цієї загрози або розмови тому було спричинено шкоди від вогню або скоїлося вбивство і було б доведено, що він загрожував підпалом або вбивством, то ця шкода має бути відшкодована з того, хто загрожував. Якщо ж він відмовлявся б, кажучи, що того не робив, то, щоб надалі ніхто не загрожував іншому, нехай цю шкоду відшкодує, а сам потім шукає винуватого. Але така загроза має бути доведена ні чим іншим, як тільки свідченнями трьох шляхтичів проти шляхтича, а про розміри спричиненої шкоди потерпілий мусить присягнути разом із дружиною і дітьми.

8. Якби декілька осіб було притягнуто до суду за вбивство одного шляхтича

Також, якби декілька осіб було притягнуто до суду за вбивство одного шляхтича, то тільки вбивцю має бути засуджено за таке вбивство, і саме того, проти кого той, що скаржиться, мусить присягнути із двома собі рівними шляхтичами-співприсяжниками, якщо не мав би сам інших вірогідних доказів і особливо якщо сам убивця не зізнався у скоєнні цього вбивства.

9. Якби хто поранив шляхтича в руку або ногу або вибив око

Якби хто поранив шляхтича в руку або поранив у ногу так, що той став кульгавий, або вибив око, або відрізав носа, або вибив зуби, або відрізав вуха, то мусить за це заплатити половину викупу за вбивство, а якби поранив його в обличчя, то мусить заплатити пораненому тридцять коп грошей і стільки ж штрафу у господарську казну, якщо потерпілий, не має інших вірогідних доказів і якщо сам злочинець не зізнався у скоєнні цього злочину, присягне проти нього із двома співприсяжними.