Навигация
1.2 МУЗЕЙ "КОБЗАРЯ"
Єдиний у світі музей однієї книги - "Кобзаря" Т. Г. Шевченка відкрито у травні 1989 р. в меморіальному будинку, в якому з 18 по 22 липня 1859 жив у родині Цибульський Т. Г. Шевченка, про що свідчить меморіальна дошка на будівлі музею.
У музеї показана історія видання творів Т. Г. Шевченка, джерела його творчості, найцікавіші видання, простежена еволюція ілюстрування шевченківських поезій, а також "Кобзарі" у перекладах мовами народів світу.
"Кобзар", яким його знає весь світ, склався не відразу. Перше видання було здійснено в Петербурзі в 1840 р. за сприяння Є. Гребінки. У цей "Кобзар" увійшло тільки 8 перших його творів: "Перебендя", "Катерина", "Іван Підкова", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "Тарасова ніч" і вірш "Думи мої, думи мої ", яке написано спеціально для цього збірника і є як би епіграфом не тільки до цього видання, але й до всієї творчості Т. Г. Шевченка.
З усіх прижиттєвих видань творів перший "Кобзар" мав найбільш привабливий вигляд: хороша папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього "Кобзаря" - офорт на початку книги по малюнку В. Штернберга: народний співак - кобзар з хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Цей офорт - фронтиспис створив відповідний настрій, долучив читача до образного світу "Кобзаря". Вихід цього "Кобзаря", навіть урізаного царською цензурою, - подія величезного літературного і національного значення. Вміре збереглося лише кілька примірників "Кобзаря" Т. Г. Шевченка 1840 р., тому один з них є гордістю черкаського музею.
У музеї експонується ще одне прижиттєве видання поета - "Кобзар" 1860 р., який був надрукований засобами Платона Симиренка (з ним Т. Г. Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі по Україні в 1859 р. у с. Мліїв). П. Симиренка - відомий на Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання "Кобзаря" 1100 рублів. Це видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Т. Г. Шевченка. Цей "Кобзар" є дійсною прикрасою шевченківської колекції. Крім цих книг в експозиції представлено багато дуже цінних і не менш рідкісних видань творів Т. Г. Шевченка. Всі вони різні по кількості надрукованих віршів, повноті текстів, ілюстрацій і якості поліграфії. У фондах музею є великі колекції шевченківських листівок, значків, медалей, плакатів та ін, з яких періодично влаштовуються виставки.
Музей унікальний тим, що має значну колекцію шевченківських видань, яка експонується не просто, як у букіністичному магазині, а в супроводі документів і матеріалів в контексті подій навколо того чи іншого видання.
Крім цього музей чудово оформлений деревом, яке дуже гармонійно поєднується з експонатами і виглядає вишукано, затишно і природно.
Директором музею з першого дня працює праправнучка Т. Г. Шевченка Ольга Шарапа.[2]
1.3 ЧЕРКАСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ
Художній музей у Черкаській області створений у 1991 році. Спочатку він діяв як відділ Черкаського обласного краєзнавчого музею, потім як філіал.
Музей розташований в центрі міста у триповерховому фундаментальному приміщенні.
Загальна кількість експонатів на 01.01.2004 р. складає 4649 одиниць, основного фонду-3843, науково-допоміжного - 806.
Експозиція музею складається з двох відділів: декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. Крім цього, чотири зали третього поверху приміщення експозиційною площею 500 м2 постійно використовуються під періодичні виставки.
Перший відділ знайомить з народним мистецтвом середнього Подніпров’я. У другому відділі експозиції представлено іконопис ХVІІ-ХIХ ст.
Живописною майстерністю відзначається ікона "Богоматір" ХVII ст., писана українським народним майстром, знайдена в с.Антипівка Золотоніського району Свята Великомучениця Варвара"- початок ХVIII ст. з с. Дахнівки Черкаської області, світська ікона складна за композицією, відзначається гармонійністю і вишуканістю колориту, співучістю ліній, її складне просторове рішення поєднується з яскравою декоративністю, має усі характерні ознаки українського барокко.
В залах портретного живопису привертає увагу образ ігумена Мотронинського монастиря з Холодного Яру Мельхіседека Значко-Яворського, що був одним з видатних православних церковних діячів ХVIII ст., політичним діячем, захисником православ’я на Правобережній Україні. В традиціях парадного портрету вирішений "Портрет генерал-прокурора графа О.М.Самойлова" виконаний професором Віденської Академії мистецтв Лампі.
Камерний характер носить "Портрет Онисії Максимовни Ланге" 1845 р. роботи австрійського художника Генріха Гольпейна.
На портреті роботи італійського художника Арціоні (1907р.) зображена Ольга Миколаївна Білокопитова - дочка предводителя одеського дворянства, дружина видатного вченого Іллі Ілліча Мечникова. В ній розпізнається неординарна особа, в її очах - воля, розум, багатство внутрішнього світу.
У пейзажах ХVIII ст. Джузепе Дзаіса зберігаються традиції італійської пейзажної школи, - тут все налаштовує на романтичні переживання.
Епоха Відродження представлена роботою школи Рафаеля "Мадонна дель Імпанната".
Черкаський обласний художній музей проводить велику роботу з вивчення і популяризації художньої спадщини черкаських та українських художників. З Черкащиною тісно пов’язане ім’я заслуженого діяча мистецтв РРФСР В.О.Кузнецова, роботи якого широко представлені в експозиції музею.
Оксана Трохимівна Павленко в експозиції представлена не тільки як майстер монументального живопису, демонструються її акварелі, малюнки, ескізи до розпису гончарних виробів.
"Світлиця НАРБУТА" присвячена творчості Народного художника України, лауреата Державної премії України ім.Т.Г.Шевченка Д.Г.Нарбута. Тут експонуються роботи, що показують його як театрального художника, художника ілюстратора та станкові полотна, що йдуть від народної картини. В експозиції широко представлені твори художників черкащан: заслуженого діяча мистецтв України Клименка В.І., якого називають художником з Україною в серці - однією з провідних тем його творчості є тема національно-визвольної війни 1648-1654 рр., пейзажі заслуженого художника України Бондаря І.І. Також зібрання відомих черкаських художників Евича В.П.,Кулика І.0., Іщенка Ю.П., Козіна П.Д., Ніканорова В.Ї., Афоніна В.А., Фізера І.В, подружжя О.В. та М.М.Теліженків.
Суттєвим доповненням до історії розвитку сучасного образотворчого мистецтва України є велика колекція графіки, що представлена в чотирьох залах експозиції Черкаського обласного художнього музею.
Художній музей із перших днів свого життя став своєрідним центром відродження української національної культури. Постійно проводяться зустрічі з художниками, письменницькі поетичні вечори, виступи капели бандуристів, камерних оркестрів, ансамблю духовної музики "Канон", артистів Черкаської обласної філармонії та Черкаського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка, хору музичного училища та фольклорних ансамблів.
Музей є також методичним центром з питань образотворчого мистецтва по організації виставкової, експозиційної і фондової роботи музеїв обласного підпорядкування.[3]
РОЗДІЛ 2. ПАМ’ЯТНИКИ ЧЕРКАС
Похожие работы
... опадів – від 450 до 520 мм. Більше 70% опадів припадає на вегетаційний період, який триває від 167 днів на півночі до 210 на південному заході області. Експозиція знайомить з обладнанням Черкаської авіаметеостанції. Метеорологічні штучні супутники Землі вдосконалюють збір метеорологічної інформації і дозволяють прогнозувати погоду з точністю до 85% в найближчі 1-2 дні. Водні ресурси області ...
... 25 листопада 1997 року завдяки об'єднаним зусиллям державних та громадських природоохоронних організацій, землекористувачів на базі лиманно-гирлового комплексу Тилігульского лиману в Одеській області була створена природоохоронна територія України Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський». Тилігульський лиман знаходиться на межі Одеської та Миколаївської областей. Його довжина складає 60 кі ...
... обраної теми зумовлена потребою глибокого вивчення творчості Василя Стефаника, зокрема ґрунтовного аналізу системи символів у його новелах. Мета курсової роботи. Дослідити образи – символи новели Василя Стефаника «Камінний хрест». Для цього необхідно розв’язати такі завдання: 1) дослідити експресіоністську поетику Василя Стефаника; 2) вивчити смисло – і образотворчу роль символів у новелах ...
... завдяки ним споруда почала виглядати урочистіше і була видна здалека. Червоні ворота, що не збереглися до наших днів, були одним з кращих зразків архітектури російського бароко. Історія їх будівництва і багатократних перебудов тісно пов'язана з життям Москви XVIII століття і дуже показова для тієї епохи. У 1709 році, з нагоди полтавської перемоги російських військ над шведською армією, в кінці ...
0 комментариев