Вересня День знищення військової іграшки
Вересня Збройні Сили України відзначають День мобілізаційного працівника
Вересня День винахідника і раціоналізатора України
Вересня День машинобудівника України
Жовтня Міжнародний день музики
Жовтня День художника України
Жовтня День автомобіліста і дорожника
Листопада День інженерних військ України
Листопада День Української письменності і мови
Листопада День працівників гідрометеорологічної служби України
Навигация
Вересня День винахідника і раціоналізатора України
Осінні календарні та християнські свята
65331
знак
0
таблиц
0
изображений
20 вересня День винахідника і раціоналізатора України
Винахідники і раціоналізатори - вічні двигуни прогресу.
Щорічно, в третю суботу вересня в Україні відзначають День винахідника і раціоналізатора, відповідно до Указу Президента № 443/94 від 16 серпня 1994 року.
Діяльність винахідництва і раціоналізаторського регулює Український інститут промислової власності – Укрпатент. На сьогодні Укрпатентом було зареєстроване близько 100000 патентів на винаходи, а також близько 10000 патентів на корисні моделі.
Україна має безперечні інноваційні досягнення світового рівня – літаки з сімейства «Анов», ядерні технології Адаменко, технологія стимулювання зростання рослин в сільському господарстві Пономаренко, медичні винаходи – спосіб боротьби з раком і лікування судин людини неоперабельним методом Бурого.
День винахідника і раціоналізатора об'єднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов'язково наділені рідкісним даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипу.
Свято Різдва Богородиці
За часом своєї появи свято Різдва Богородиці – одне з останніх серед двонадесятих. Перша згадка про нього на Сході зустрічається у V ст. у Прокла, патріарха Константинопольського, а на Заході – в Сакраментарії (Требнику) папи Геласія (кін. V ст.). Однак ці свідчення не є достатньо достовірними. Свято виникло, напевно, спочатку в Грецькій Церкві, скоро було прийняте в Римі, а далі і в дочірніх церквах. Різдво Богородиці святкується Іаковітською й Несторіанською Церквами, що може свідчити про те, що це свято з'явилося в Східній Церкві до V ст., коли ці церкви відділились. Для Андрія Крітського, який склав на Різдво Богородиці два слова і канон, це вже велике урочисте свято. В Єрусалимському канонарі VII ст. (згідно з грузинською версією) Різдво Богородиці – пам'ять з явними святковими відмінностями від інших днів. На Заході регулярні згадки про Різдво Богородиці зустрічаються починаючи з VII ст., але ще в VII-IX століттях це свято не мало загального поширення. Літургісти XVII ст. стверджували, що на Заході його вперше ввів єпископ Шартрський Фульберт (пом. 1028), який сприяв широкому поширенню свята в Північній Франції.
В сучасну службу свята в Православній Церкві увійшли пісноспіви Андрія Крітського, Іоанна Дамаскіна, Германа, патріарха Константинопольського (пом. 740), Іосифа Піснеспівця та інших. Свято Різдва Богородиці має один день передсвята 7 (20) вересня і чотири дні післясвята. Віддання – 12 (25) вересня.
21 вересня День миру
Підтверджує відданість країни ідеалам миру
День миру в Україні встановлений Указом Президента від 05.02.2002 № 100/2002 і наголошується щорічно 21 вересня - в Міжнародний день миру.
Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.
21 вересня День працівника лісу
Україна займає восьме місце в Європі за площею лісу.
День працівника лісу - професійне свято працівників лісового господарства, лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості – відповідно до Указу Президента України № 356/93 від 28.08.1993 наголошується щорічно в третю неділю вересня.
Україна займає восьме місце в Європі за площею лісу.
Загальна площа земель лісової фундації складає 10,8 млн. гектарів, з яких 9,5 млн. покрито лісовою рослинністю. Характерним для України є нерівномірне розташовання лісів, переважно екологічне їх значення і високий відсоток заповідників (13,7%).
Кожний другий гектар лісу в Україні створений штучно. В даний час на підприємствах лісового господарства функціонує 649 постійних розсадників, тепличні господарства, де вирощують щорічно понад 377 млн. шт. стандартного посадочного матеріалу, 16,3 тис. гектарів постійних лесосеменных ділянок.
22 вересня День партизанської слави України
22 вересня 2001 року, в день 60-тих роковин з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше наголошувався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.
День партизанської слави наголошується як дань всенародної пошани до тих, хто в суворий військовий час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не жаліючи крові і самого життя.
6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, наносили відчутні втрати Гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з'єднань Радянської Армії на захід.
За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизан і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.
27 вересня День туризму
Україна туристична.
В Україні День туризму наголошується з 1998 року згідно Указу Президента № 1047/98. Туризм грає значну роль в житті країни.
Завдяки розвитку туризму Україна стає все більш відомою в світі як держава з багатою історією і культурою.
Це свято кожного, хто хоч раз відчув себе мандрівником, вибравшись з щоденної буденної суєти на берег річки, в ліс, в поле або в інші місця, якими так багата наша земля!
Воздвиження Хреста Господнього
Християнське свято, присвячене згадці про знаходження святою рівноапостольною царицею Єленою справжнього хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос, і Воздвиження його для загального вшанування і поклоніння. Святкується 14 (27) вересня. У Православній Церкві – Господське двонадесяте свято. Це єдине свято, що одержало початок одночасно із самою подією, якій воно присвячене. Перше Воздвиження відсвятковане в Єрусалимській Церкві на початку IV ст. при самому знаходженні хреста. Джерела називають різні дати цієї події – 313, 326. Найбільш достовірним є свідчення Олександрійської хроніки VI ст., що відносить його до 14 вересня 320 р.. За переказом, цариця Єлена, мати імператора Костянтина Великого, у 325 р. відправилася в Єрусалим з метою відшукати хрест, на якому був розп'ятий Господь, і місце поховання Христа. У результаті розкопок на місці храму Венери було знайдено три хрести. Для того, щоб довідатися, на якому з них був розп'ятий Господь, хрести по черзі покладали на померлу людину; коли поклали третій хрест, померлий ожив. Від скупчення великої кількості людей не всі могли бачити і цілувати Хрест Господній; тоді Патріарх Єрусалимський Макарій піднявся на відвищення і воздвиг Хрест так, щоб народ міг його бачити. Ця подія і була покладена в основу богослужбового чина Воздвиження Хреста. Частинки древа Животворящого Хреста були розіслані по всій імперії.
Зі святом Воздвиження Хреста в 335 було з'єднане відновлення храму Воскресіння, побудованого Костянтином Великим на місці знаходження Хреста. Єрусалимська церква здійснювала ці свята щорічно з великою урочистістю. За свідченням західної прочанки в Єрусалим кінця IV ст. Сильвії Аквітанки і церковного історика Созомена (V ст.), святкування в Єрусалимі продовжувалося вісім днів, і щодня служба відбувалася в різних місцях при скупченні безлічі прочан. Церкви прикрашалися так само, як на Великдень і Богоявлення.
Особливо широке поширення й урочистість свято Воздвиження одержало після знаходження Хреста Господнього в результаті укладання миру в 628 між Візантією і Персією. Свято стало називатися Всесвітнім Воздвиженням Чесного і Животворящого Хреста, тобто загальним для всіх церков Всесвітньої церкви. 3 травня – день урочистого внесення святого древа Імператором Іраклієм у Єрусалим – став святкуватися в Західній церкві з VII ст. як «день знаходження Хреста».
Воздвиження має день передсвята (13 вересня) і сім днів післясвяткування. Віддання – 21 вересня. Оскільки у свято Воздвиження відбувається служба хрестові, то в цей день належить дотримуватись строгого посту. Після Вечірні хрест Господній виноситься і покладається на престол; на Утрені, після великого славослів'я, хрест виноситься з вівтаря, покладається на середині храму для поклоніння; у соборних храмах і монастирях відбувається особливий чин Воздвиження хреста.
Похожие работы
... цілющі властивості. Багато повір'їв було пов'язано з квіткою папороті. ЗЕЛЕНІ СВЯТА — українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски. Троіцько-русальна обрядовість знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ рослинності, магія закликання майбутнього врожаю. Напередодні зеленої неділі, у суботу, що ...
... . Різдво - одне з найважливіших християнських свят. Змістом його є факт Народження Дівою Марією Сина Божого Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде своє літочислення. Римо-Католицька Церква, більшість протестантських церков, а також деякі православні - включаючи Константинопольску (крім Афона), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й ...
... інформаторів, здійснення аудіозаписів з наступним розшифруванням і транскрибуванням, метод системного опису, зіставно-порівняльний і метод реконструкції з застосуванням елементів комплексної методики етнолінгвістичних досліджень. Зазначимо, що в етнолінгвістиці обряд є однією з форм людської поведінки, в яких реалізована модель світу, а тому його можна розглядати як текст. Обрядовий текст складні ...
... цікавиться культурою слов’ян. Робота складається з вступної частини, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури і додатків. І. Теоретична характеристика та формування уявлень Серцевиною культури стародавніх слов’ян, як і культури будь-якого народу є світогляд. Уяву про світогляд стародавніх слов’ян дають їхні релігійні вірування та міфологія. «Їх вивчення вимагає ...
0 комментариев