7. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства
На підставі проведеного аналізу й розрахунків показників, що характеризують фінансовий стан підприємства постараємося намітити шляхи щодо його поліпшення за рахунок підвищення ефективності функціонування оборотних активів підприємства.
Коефіцієнти проміжної й оперативної ліквідності не відповідають нормативним значенням. Тобто оборотні кошти підприємства мають не ліквідний характер, тобто більша частина коштів являють собою активи середньої терміновості реалізації (різні види дебіторської заборгованості) і повільно реалізовані активи (запаси товарно-матеріальних цінностей).
Насамперед, варто нормалізувати ситуацію з дебіторською заборгованістю, що становить майже половину всіх оборотних активів, і навіть зниження показника наприкінці періоду істотно не міняє обстановку. Тобто. грошові активи підприємства фактично заморожені в дебіторській заборгованості, вони не можуть бути спрямовані на нормальну діяльність підприємства, наприклад на фінансування оборотних активів, власних коштів для фінансування яких не вистачає й підприємству доводиться прибігати до позикових коштів. Теоретично дебіторська заборгованість може бути зведена до мінімуму, проте, цього не відбувається з багатьох причин, у тому числі й через конкуренцію. Виробляючи політику кредитування покупців своєї продукції, підприємство повинне визначитися по наступних ключових питаннях:
• по строках надання кредиту (найчастіше в компанії існує кілька типових договорів, що передбачають граничний строк оплати продукції);
• стандарти кредитоспроможності (критерії, по яких постачальник визначає фінансову заможність покупця й звідси можливі варіанти, що випливають, оплати);
• система створення резервів по сумнівних боргах (передбачається, що, як би не була налагоджена система роботи з дебіторами, завжди існує ризик неотримання платежу, хоча б по форс-мажорних обставинах; тому, виходячи із принципу обережності, необхідно заздалегідь створювати резерв на втрати у зв'язку з неспроможністю покупця);
• система збору платежів (сюди входять процедури взаємодії з покупцями у випадку порушення умов оплати, сукупність критериальных значень показників, що свідчать про істотність порушень в оплаті, система покарання несумлінних контрагентів і ін.);
• система надаваних знижок (у ринковій економіці є звичайної практика надання знижок у випадку застереженого й досить короткого періоду оплати поставленої продукції).
Ефективна система встановлення взаємин з покупцями має на увазі:
а) якісний відбір клієнтів, яким можна давати кредит;
б) визначення оптимальних умов кредитування;
в) чітку процедуру пред'явлення претензій;
г) контроль за тим, як клієнти виконують умови договорів.
Також варто дозволити ситуацію із вкладенням великих сум у товари для наступного продажу. Важливим завданням є мінімізація викликуваних цим процесом непрямих втрат (які при певних обставинах можуть стати й прямими) з певною часткою умовності чисельно рівних доходу, який можна було б одержати, інвестувавши відповідну суму в якийсь альтернативний проект.
Важливо також звернути увагу на стан запасів товарно-матеріальних цінностей у цілому, тому що на даному підприємстві він займають значну частку всіх оборотних активів. Політика керування запасами вимагає відповіді на наступні питання: чи можна в принципі оптимізувати політикові керування величиною запасів; який обсяг запасів є мінімально необхідним; коли варто замовляти чергову партію запасів; який повинен бути оптимальний обсяг замовляється партії.
У звітному періоді негативним є зниження на 64%коефіцієнта покриття наявними ресурсами процентних платежів по кредитах і інших видатках пов'язаних із залученням позикового капіталу. Варто звернути увагу на забезпечення фінансування оборотних активів готівкою, тобто збільшити суми коштів і їхніх еквівалентів. В умовах ринкової економіки значимість коштів і їхніх еквівалентів визначається наступними причинами: рутинність (необхідність грошового забезпечення поточних операцій); обережність (необхідність погашення непередбачених платежів); спекулятивність (можливість участі в заздалегідь непередбаченому вигідному проекті). Тобто недолік коштів істотно обмежує фінансові можливості підприємства. Система ефективного керування коштами має на увазі виділення чотирьох великих блоків процедур, що вимагають певної уваги фінансового менеджера: розрахунок фінансового циклу; аналіз руху грошових коштів; прогнозування грошових потоків; визначення оптимального рівня коштів.
Суми основних джерел фінансування оборотних активів у звітному році знизилися. Але можливо позитивні зрушення по розглянутим вище пунктах нормалізують ситуацію на підприємстві й по даній проблемі.
Показники рентабельності у звітному періоді мають позитивне й високе значення. Однак варто звернути увагу на негативні тенденції, що намітилися, зниження даних показників у звітному періоді. Дані зміни показників рентабельності обумовлені зниженням обсягу чистого прибутку у звітному періоді. Підприємство несе високі витрати пов'язані із собівартістю реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг.
Також підприємству варто трохи змінити тактикові фінансування оборотних активів, з агресивної на помірну, спрямовану на забезпечення повного задоволення поточної потреби у всіх видах оборотних активів і створення нормальних страхових їхніх розмірів на випадок найбільш типових збоїв у ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується середнє для реальних господарських умов співвідношення між рівнем ризику й рівнем ефективності використання фінансових ресурсів.
Також підприємству необхідно мати деякі фінансові інвестиції, щоб забезпечити собі ще більш стійке й упевнене фінансове становище, тому що прибуток від даних інвестицій може використатися для розвитку виробництва. А якщо буде потреба використати інвестиційні кошти в якості резервного страхового запасу коштів.
У цілому ж на підприємстві спостерігаються тенденції до деякого поліпшення показників фінансової діяльності.
Перелік джерел
1. Методичні вказівки з виконання курсової роботи з дисципліни «Фінансовий аналіз». Напрям підготовки: 0501 Економіка та підприємництво». Спеціальність: 6.050100 «Фінанси»//укладачі: доц.. Рубан Т. Є., доц.. Антоненока В. М. – Донецьк, ІЕК, 2006 – 37с.
... витрат; • мінімум поточних витрат; • мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату; • максимум абсолютної суми отриманого прибутку. Фінансове планування (крім уже згаданих способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб застосовується для кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які ...
0 комментариев