Основні види валютних операцій банків
Поняття та види валютного ринку
Валютний курс та методи управління валютними ризиками
Завдання та спрямованість валютного регулювання
Методи державного регулювання
Операція "Неторговельні операції з іноземною валютою" не потребує додаткових особливих вимог
Структура валютних операцій комерційних банків на прикладі ВАТ «Райффайзенбанк-Аваль»
Проведення валютних документарних операцій
Документарні операції
Проблеми здійснення окремих видів валютних операцій в сучасних умовах та перспективи їх розвитку
Бухгалтерський облік валютного свопу здійснюється банками за позабалансовими рахунками залежно від умов їх укладення
Шляхи вдосконалення здійснення валютних операцій
Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків" // Постанова Правління НБУ від 15.03.2004 № 104
Навигация
Завдання та спрямованість валютного регулювання
Валютні операції банку (на прикладі діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль")
216206
знаков
24
таблицы
7
изображений
2.1 Завдання та спрямованість валютного регулювання
Здійснення валютних операцій як на світовому, так і на національному валютному ринку потребує валютного регулювання. Під валютним регулюванням слід розуміти одну з форм державного регулювання міжнародних економічних відносин, спрямовану на регулювання міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютою та валютними цінностями з метою урівноваження платіжних балансі, зміни структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрації валютних ресурсів в руках держави.
Основними суб’єктами валютного ринку є комерційні банки. У банках відкривають і утримують валютні рахунки інші учасники ринку з метою здійснення необхідних конверсійних та депозитно-кредитних операцій у валюті. Банки акумулюють сукупні потреби ринку у валютних конверсіях, залучають і розміщують кошти через співробітництво з іншими банками. Діяльність комерційних банків на валютних ринках регламентується внутрішнім законодавством, яке визначає права та обов’язки банків, а також їх правила поведінки. Зрозуміло, що в країнах з перехідною економікою, де ринкові відносини перебувають у стадії розбудови (до таких належить і Україна), законодавство спрямоване на певні обмеження діяльності банків на валютному ринку, який є об’єктом посиленої уваги з боку держави. Залежно від форм валютної політики та системи валютного регулювання в кожній країні формується своя структура валютного ринку.
Розвиток валютного ринку в Україні розпочався після проголошення незалежності держави. За своєю функціональною діяльністю валютний ринок в Україні не відрізняється від інших міжнародних та національних валютних ринків. Головна його мета полягає в збалансуванні попиту та пропозиції на іноземну валюту та в обслуговуванні платіжного балансу держави.
Валютне регулювання здійснюється на національному і міждержавному рівні.
Основними завданнями здійснення валютного регулювання та контролю є:
1. організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці;
2. регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточних операцій платіжного балансу;
3. організація внутрішнього валютного ринку;
4. регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями;
5. регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій;
6. встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей;
7. забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок. [16, с. 87-88]
Ефективна діяльність валютного ринку багато в чому залежить від системи його регулювання. Світова практика функціонування ринків знає два методи валютного регулювання – ринковий і державний. Ці методи доповнюють один одного, однак співвідношення між ними постійно змінюється залежно від конкретної економічної ситуації.
Валютне регулювання в Україні здійснюється на основі Декрету Кабінету Міністрів “ Про систему валютного регулювання та валютного контролю ”, який набув чинності у лютому 1993 р. і діє й нині. Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території Україні, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно- фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обовязки субєктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Згідно з Декретом субєкти валютних відносин поділяються на резидентів та нерезидентів. Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що перебувають на території України. Резиденти також мають право бути власниками валютних цінностей, що розміщені за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України
Загальне керівництво валютною політикою здійснюють Президент України та Верховна Рада, які приймають законодавчі акти у сфері валютної політики, забезпечують їх дотримання, розподіляють повноваження і функції з управління валютною сферою всередині країни.
Головною виконуючою установою валютного регулювання є Національний банк України, який:
- здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України
- складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс держави
- контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України
- визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам
- видає в межах, передбачених цим Декретом, обовязкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України
- нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики
- видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування
- установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або в розрахункових (клірингових) одиницях
- забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків
Валютний контроль – це здійснення уповноваженими органами необхідних дій, спрямованих на дотримання фізичними та юридичними особами встановленого законодавством порядку переміщення валюти та валютних цінностей через митний кордон України.
Контроль за правомірністю діяльності уповноважених банків здійснює Національний банк України. Він стежить за виконання правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом до компетенії інших державних органів. Крім НБУ, в межах своєї компетенції, органами валютного контролю є:
- Державна податкова інспекція України, яка здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України
- Міністерство звязку контролює додержання правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України
- Державний митний комітет України здійснює контроль за додержання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України
Законодавство про валютний контроль за зовнішньоекономічною діяльністю підприємств діє лише в країнах СНД. У нашій державі поняття валютного контролю вперше з’явилося в 1993 р. з прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. № 15-93 (далі – Декрет про систему валютного регулювання). Більш детально поняття валютного контролю було визначено у Законі України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (далі – Закон про порядок розрахунків).
Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів та зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України, підлягають валютному контролю.
І так сьогодні валютне регулювання є засобом реалізації валютної політики, яка являє собою сукупність заходів у сфері валютних відносин відповідно до стратегічних цілей держави. В Україні валютна політика спрямована на забезпечення сталості економічного зростання, стримування темпів інфляції, підтримання рівноваги платіжного балансу.
Похожие работы
... наявний ризик неповерненості позики, що в свою чергу вже виключає отримання прибутку від даної операції. Тому необхідно зважувати всі ризики [57]. Провівши детальний аналіз кредитної діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можна виділити ряд недоліків, а саме: – недостатня диверсифікація кредитних вкладень; – збільшення суми зважених класифікованих позик; – занадто ризикова кредитна ...
... належної інфраструктури на ринку фінансових та банківських послуг, обмін досвідом, захист прав кредиторів, розширення доступу до ринку фінансових послуг для всіх категорій клієнтів, розвиток міжнародного партнерства тощо. Перелік організацій, членом яких на цей час є Райффайзен Банк Аваль, включає: — Асоціацію українських банків (АУБ); — Український кредитно-банківський союз (УКБС); — ...
... рынке банковских услуг по предоставлению долгосрочных кредитов и выполнению банков своих стандартных операций по меньшей стоимости. Розділ ІІ. Аналіз ефективності операцій банку по довгостроковому кредитуванню на прикладі Райффайзен – банку Аваль. 2.1. Загальна характеристика банку Аваль відповідно до фінансового звіту 2007 року. ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» є провідним українським банком ...
... ів ROA та власного капіталу ROE АКБ «Укрсоцбанк» у 2008 - 2009 роках 2. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів в ВАТ АКБ „Укрсоцбанк” 2.1 Операції розрахунково-касового обслуговування клієнтів – юридичних, фізичних осіб та інших банків Структура банку складається з трьох бізнес-орієнтованих напрямків [45]: · Корпоративний бізнес — обслуговування юридичних осіб. · Роздрібний бі ...
0 комментариев