Операція "Неторговельні операції з іноземною валютою" не потребує додаткових особливих вимог

10. Операція "Неторговельні операції з іноземною валютою" не потребує додаткових особливих вимог.

Розрахунок розміру статутного капіталу та капіталу в євро здійснюється за курсом Національного банку України станом на 31 березня кожного року.

Комерційний банк, який отримав ліцензію на право залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, може також здійснювати операції в іноземній валюті з касового обслуговування клієнтів, надання і отримання кредитів на міжбанківському ринку, факторингу, залучення депозитів юридичних і фізичних осіб та фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів.

Отримання ліцензії на право залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках дає змогу банку здійснювати операції в іноземній валюті з банками-нерезидентами з надання та отримання кредитів.

Порядок та умови проведення уповноваженими банками та кредитно-фінансовими установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами Національного банку України.

Дозволено купівлю уповноваженими банками та кредитно-фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти цієї групи Класифікатора та /або безготівкові (готівкові) гривні за угодами "тод", "том", "стоп" для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов'язань перед власними клієнтами.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи [7, ст. 234]:

• договір з нерезидентом

• вантажна митна декларація

• акт здачі-приймання

• документи, передбачені при документальній формі розрахунків (акредитив, інкасо).'

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, ставиться відмітка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів із відміткою засвідчуються печаткою та підписом керівника (заступника керівника) суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом та зберігаються в уповноваженому банку. [9, ст. 34]

Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-страховиками, а також об'єднаннями страховиків, які створені та мають відповідні повноваження згідно з чинним законодавством України, з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється згідно з вимогами Порядку про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 23 вересня 1996 р. №245, за умови надання довідки державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, крім постійних представництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи [9, ст. 34-36]:а) заявки з розрахунком витрат: на відрядження за кордон; на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

б) документи, які мають силу договору і можуть використовуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою:

— для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

— для оплати за навчання, лікування, патентування тощо;

— для сплати митних платежів;

— для здійснення платежів за користування авторськими правами;

— для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав;

в) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

г) рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів тощо;

ґ) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі України пенсій у іноземній валюті;

д) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представниками нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій є такі документи: заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон; укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами; заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу "П".

Для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України офіційними представниками, представництвами юридичних осіб — нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність, при виконанні неторговельних операцій слід подати такі документи [9, ст. 143]:

а) заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кордон;

б) заявки відповідно до договорів з нерезидентами, пов'язаних із виконанням трудових обов'язків;

в) заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу "Н".

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України фізичними особами-резидентами при здійсненні неторговельних операцій є такі документи [11, ст. 127-128]:

а) заявка на перерахування за кордон власних коштів з поточного рахунку в гривнях та документи, які підтверджують виїзд з України фізичних осіб — резидентів на постійне місце проживання за кордон;

б) документи, передбачені Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб — резидентів і нерезидентів, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 23 вересня 1996 р. №245, у разі здійснення переказів коштів за кордон.

При здійсненні неторговельних операцій фізичними особами — нерезидентами за рахунок коштів з власного поточного рахунку в гривнях підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України е заявка на перерахування іноземної валюти за кордон.

Купівля іноземної валюти з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях здійснюється згідно з вимогами Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 р. №118.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків — членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є [7, ст. 234]:

а) для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами — виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками);

б) для закриття відкритої валютної позиції банку — заявка банку (з розрахунком).

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за капітальними операціями та інших зобов'язань резидентів в іноземній валюті є такі документи:

а) кредитна угода (угода позики), яка свідчить про необхідність виконання юридичними та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності України зобов'язань в іноземній валюті, довідка з інформацією про стан погашення заборгованості за кредитом (позикою) та документи, передбачені чинним законодавством щодо легітимності виконання таких зобов'язань (реєстраційні свідоцтва, індивідуальні ліцензії Національного банку України, гарантії Кабінету Міністрів України тощо);

б) договір про інвестиційну діяльність, у тому числі про інвестиційну діяльність без створення юридичної особи, документ про фактичне внесення інвестицій, які свідчать про правомірність переказу за кордон прибутку (доходу), отриманого нерезидентом на законних підставах в Україні; копія рішення загальних зборів засновників діючих в Україні підприємств з іноземними інвестиціями про розподіл прибутку; копія декларації про прибуток підприємства з відміткою Державної податкової адміністрації України про її прийняття; копія податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та копія декларації про прибуток з відміткою Державної податкової адміністрації про їх прийняття;

в) виписки з рахунку банку про надходження іноземної валюти (із копією повідомлення тощо) та підтвердження конвертації її у гривні (або про надходження гривневих коштів з кореспондентського рахунку банку-нерезидента в українському банку в період до 1 травня 1997 р.) для придбання облігацій внутрішньої державної позики, довідка депозитарію Національного банку України або уповноваженого банку, довідка уповноваженого банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманого нерезидентом на території України (копія платіжного доручення, згідно з яким здійснено перерахування коштів) у випадках, передбачених законами України.

г) депозитний договір, ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, які підтверджують необхідність виконання банком зобов'язань в іноземній валюті перед власником депозиту (вкладу);

ґ) усі види договорів про забезпечення виконання зобов'язань в іноземній валюті та договори, для забезпечення виконання яких останні видані.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України, є індивідуальні ліцензії (дозволи) Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", які передбачають купівлю іноземної валюти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій.

При купівлі-продажу іноземної валюти контроль за документами, що надаються клієнтом, здійснює банк, якому клієнт доручає купити іноземну валюту. При купівлі уповноваженим банком іноземної валюти за рахунок та за дорученням клієнта через інший уповноважений банк підставою для продажу іноземної валюти для уповноваженого банку, що здійснює продаж, є SWIFТ, телекс або інше повідомлення від банку, який має намір купити іноземну валюту.

Іноземна валюта, придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та кредитно-фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, має бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів з часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, зазначені в заяві на купівлю іноземної валюти. [7, ст. 234]

Придбана іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті.

У разі порушення резидентами п'ятиденного строку використання придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

У разі повернення на адресу резидента коштів у іноземній валюті, що були куплені на міжбанківському валютному ринку України та перераховані на користь нерезидента, в зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть бути використані з іншою метою і підлягають продажу з розподільчого рахунку. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюються на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента (фізичної особи-резидента, яка здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з чинним законодавством України підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок.

Уповноважені банки та кредитно-фінансові установи зобов'язані продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнтів у іноземній валюті, що підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, протягом п'яти банківських днів з часу зарахування таких надходжень на їх кореспондентські рахунки або рахунок каси. Обмеження строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно з чинним законодавством України продажу на міжбанківському валютному ринку України, уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа зобов'язані перерахувати на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше п'яти банківських днів з часу зарахування на розподільчий рахунок.

Відповідальність за несвоєчасне інформування клієнтом уповноваженого банку або уповноваженої кредитно-фінансової установи про надходження коштів у іноземній валюті на адресу цього клієнта, які не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, внаслідок чого зазначені кошти були продані, покладається на клієнта банку.

Продаж за дорученням клієнта його власних коштів в іноземній валюті уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа зобов'язані здійснювати протягом п'яти банківських днів з часу списання цих коштів з поточного рахунку клієнта. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Гривневий еквівалент проданої на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти в усіх випадках має бути зарахований на основний поточний рахунок власника коштів не пізніше двох банківських днів після надходження на кореспондентський рахунок відповідної суми в гривнях.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України (у тому числі валютні біржі) при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях. [7, ст. 237]

Уповноваженому банку та уповноваженій кредитно-фінансовій установі згідно з їх тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані із сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції із чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їх послугами.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом купівлі та продажу за кожною операцією без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди. При здійсненні обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб комісійна винагорода уповноваженого банку не може перевищувати 0,05%, включаючи операційні витрати.

При здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання розрахунків за торговельними операціями уповноважені банки повинні вимагати від резидентів документи, передбачені Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

Суб'єкт міжбанківського валютного ринку України, який є покупцем іноземної валюти, несе повну відповідальність як агент валютного контролю за наявністю всіх документів, передбачених Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, які є обов'язковими для здійснення операцій купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. У разі виявлення порушень з боку уповноваженого банку (уповноваженої кредитно-фінансової установи) він несе відповідальність згідно із ст. 16. Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", тобто позбавляється ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями.

Однією із функцій валютного регулювання та валютного контролю, які здійснює Національний банк України, є розробка рекомендацій і організація контролю за додержанням уповноваженими банками нормативів валютних позицій.

Валютною позицією називають співвідношення балансових і позабалансових вимог і зобов'язань із кожної іноземної валюти, яке складається внаслідок здійснення уповноваженим банком валютних операцій. [12, ст. 101]

Валютні позиції класифікують за ознаками: відкрита або закрита, довга або коротка.

Закритою валютну позицію вважають у тому випадку, якщо сума купівлі валюти збігається з сумою проданої валюти.

Відкритою є позиція, якщо сума вимог і зобов'язань не збігається.

Довгою є валютна позиція, якщо вимоги в іноземній валюті перевищують зобов'язання у відповідній валюті, а короткою, якщо зобов'язання перевищують вимоги у відповідній іноземній валюті. [12, ст. 101]

Вперше в Україні управління валютною позицією уповноваженого банку з метою мінімізації валютних ризиків та недопущення спекулятивного впливу на валютний курс було запроваджено постановою Правління Національного банку України "Про заходи щодо лібералізації валютного ринку України" від 16 травня 1995 р. за №119.

Відповідно до цієї постанови для здійснення уповноваженими банками купівлі й продажу на валютному ринку України іноземної валюти за національну валюту Національним банком України залежно від суми власного капіталу банку встановлювався ліміт у розмірі, еквівалентному:

• для уповноважених банків із власними коштами (капіталом) не менше за 300 тис. ЕКЮ — 5 відсотків від загального обсягу власних коштів;

• для уповноважених банків із власними коштами (капіталом) від 300 тисяч до 600 тис. ЕКЮ — 7 відсотків від загального обсягу власних коштів;

• для уповноважених банків із власними коштами (капіталом) від 600 тис. до 1 млн. ЕКЮ — 10 відсотків від загального обсягу власних коштів;

• для уповноважених банків із власними коштами (капіталом) більш як 1 млн. ЕКЮ — 15 відсотків від загального обсягу власних коштів.

Для встановлення мінімуму відкритої валютної позиції уповноважені банки були зобов'язані щокварталу подавати регіональним управлінням НБУ за місцем знаходження розрахунки суми власних коштів. Відповідні управління встановлювали кожному банку в доларовому еквіваленті ліміт відкритої валютної позиції та повідомляли в письмовій формі уповноважений банк. [12, ст. 102-103]

З 1997 р. постановою Правління Національного банку України "Тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України" від 3 січня 1996 р. ліміти відкритої валютної позиції встановлювалися за таким самим принципом, проте в інших розмірах:

• для уповноважених банків з власними коштами (капіталом) 700 тис. і до 1 млн. ЕКЮ — 5 відсотків від загального обсягу власних коштів;

• для уповноважених банків з власними коштами (капіталом) від 1 млн. і до 3 млн. ЕКЮ — 10 відсотків від загального обсягу власних коштів;

• для уповноважених банків з власними коштами 3 млн. ЕКЮ і більше — 15 відсотків від загального обсягу власних коштів.

Сьогодні управління валютною позицією комерційного банку здійснюється за нормативами та в порядку, передбаченому Інструкцією "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" №10, затвердженою постановою Правління Національного банку України в 2004 р.

Оскільки план рахунків бухгалтерського обліку є мульти-валютним, з кожної іноземної валюти підраховується підсумок за всіма балансовими активами та зобов'язаннями банку І, II, III і IV класів (крім розділів 43, 44, 45) та позабалансовими активами й зобов'язаннями банку IX класу (тільки групи 920, 921, 929, 935, 936) Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 листопада 1997 р. за №388.

Загальна сума відкритої валютної позиції в цілому в уповноваженому банку визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знака) за всіма іноземними валютами. Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку до 1 липня 2004 р. було встановлено на рівні до 40 відсотків. З 1 липня 2004 р. до 1 жовтня 2004 р. значення нормативу НІ5 не могло перевищувати 30, а з 1 жовтня 2004 р. — 20 відсотків, а відповідно до постанови Правління НБУ "Про окремі питання, пов'язані з регулюванням діяльності комерційних банків" від 17 грудня 2004 р. №524 у зв'язку із значними коливаннями валютних курсів протягом вересня — жовтня 2004 р. з 15 січня 2005 р. значення нормативу Н 15 встановлено на рівні до 35 відсотків.

Здійснюючи операції з банківськими металами на валютному ринку України, банки керуються Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 р. №637/97-ВР та положенням "Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України", затвердженим постановою Правління Національного банку України 24 лютого 1998 р. №65.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах було встановлено на рівні до 10, а з 15 січня 2005 р. — не більш як 2 відсотки.

Для визначення нормативів відкритої валютної позиції до розрахунку капіталу береться сума капіталу, зафіксована за балансом на попередній день.

Нормативи відкритої валютної позиції розраховуються за формою №450, наведеною в "Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України", затверджених постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 1997 р. за №436.

Валютна позиція уповноваженого банку визначається щодня і окремо щодо кожної іноземної валюти.

До операцій, що впливають на відкриту валютну позицію уповноваженого банку, належать [12, ст. 112]:

§  купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, поточні і строкові операції (на умовах "своп", "форвард", "опціон" та ін.), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах незалежно від способів і форм розрахунків за ними;

§  одержання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат і нарахування доходів і витрат, що обліковуються на гривневих рахунках;

§  купівля (продаж) основних засобів і товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

§  надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду за умови, що банк несе зобов'язання; перед засновниками-нерезидентами в іноземній валюті;

§  погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті, списання якої здійснюється з гривневого рахунку витрат;

§  інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в одній валюті у разі розрахунків за ними в іншій валюті, в тому числі й національній, що приводять до зміни структури активів за незмінності пасивів, і навпаки). Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (продажу) іноземної валюти, а також нарахування доходів (витрат), зарахування на рахунки (списання з рахунків) інших доходів (витрат) та відповідно до перелічених операцій.

Уповноважений банк одержує право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку України банківської ліцензії на право проведення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з дати її відкликання Національним банком України.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про окремі питання, пов'язані з регулюванням діяльності комерційних банків" від 17 грудня 1998 р. №524 статутний капітал банку, сплачений у вільно конвертованій валюті, не береться до уваги при визначенні нормативів відкритої валютної позиції та довгої відкритої позиції у вільно конвертованій валюті за умови, що ці кошти розміщені на окремому рахунку в Національному банку України.

Обсяг валюти на окремому рахунку в Національному банку України для розрахунку відкритої валютної позиції визначається банками самостійно щодекади.

За коштами статутного капіталу банків у вільно конвертованій валюті, розміщеними на окремому рахунку в Національному банку України, сплачується ставка на рівні "LIBOR-1".

Заходи впливу за порушення економічних нормативів до комерційних банків застосовуються регіональними управліннями Національного банку України згідно з постановою Правління Національного банку України "Про затвердження положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства" від 4 лютого 1998 р. за №38 з обов'язковим погодженням з управлінням контролю економічних нормативів Департаменту безвиїзного нагляду. Національний банк України залишає за собою можливість вживати інших заходів впливу та встановлювати порядок їх використання залежно від конкретної економічної ситуації.

У разі неузгодження зазначеного питання між Департаментом безвиїзного нагляду та регіональними управліннями Національного банку України остаточне рішення виносить Правління Національного банку України.

До одноразового порушення належить невиконання протягом одного місяця загальновстановлених економічних нормативів (за нормативами, що встановлюються із розрахунку середньозваженої величини) та протягом одного разу (за нормативами, що розраховуються для кожного випадку порушення).

До повторного порушення належить невиконання протягом двох місяців загальновстановлених економічних нормативів (за нормативами, що визначаються із розрахунку середньозваженої величини) і протягом двох та більше разів (за нормативами, що розраховуються за кожний випадок порушення).

До систематичного порушення належить невиконання протягом трьох місяців загальновстановлених економічних нормативів (за нормативами, що визначаються із розрахунку середньозваженої величини) та протягом місяця (за нормативами, що розраховуються для кожного випадку порушення). При цьому повторним і систематичним порушенням економічних нормативів вважається таке, що відбувається або кожного місяця (дня) поспіль або через певний проміжок часу.

Контроль за співвідношенням довгих і коротких валютних позицій банку, а також додержанням нормативів відкритих валютних позицій має важливе практичне значення для управління валютними ризиками з метою їх зниження чи уникнення.

Враховуючи значні коливання валютного курсу протягом вересня— жовтня 1998 р., Національний банк України постановою від 17 грудня 1998 р. №524 дозволив регіональним управлінням НБУ не вважати порушенням відхилення в додержанні комерційними банками всіх обов'язкових економічних нормативів (крім нормативів ліквідності) тільки в частині відхилень, що спричинені зміною курсу гривні (до завершення строку дії кредитних угод).

Уповноважені банки (комерційні банки, які офіційно зареєстровані на території України та мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій), контролюють проведення через ці банки резидентами і нерезидентами валютних операцій. Суть цього контролю полягає у запобіганні здійсненню незаконних валютних операцій та у своєчасному інформування відповідних державних органів про порушення резидентами та нерезидентами відповідного законодавства.

Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України; Міністерство зв’язку України – за додержанням правил поштових переказів та валютних цінностей через митний кордон України, а Державний митний комітет України – за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 р. № 136, визначає порядок здійснення уповноваженими банками валютного контролю за своєчасністю розрахунків їхніх клієнтів.

В разі коли здійснюється експорт товарів, робіт (послуг), прав інтелектуальної власності виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначених у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на його поточний рахунок.

При імпорті товарів, робіт (послуг), прав інтелектуальної власності банк знімає імпортну операцію резидента після пред’явлення ним акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, надання послуг, оплачених резидентом у 180-денний термін. При пред’явленні резидентом належним чином оформленої вантажно-митної декларації (далі – ВМД) банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу.

Реєстр ВМД – реєстр увізних або вивізних вантажних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується), перетнула митний кордон України.

Отже, у разі здійснення банком платежу на підставі пред’явленої резидентом ВМД без наявності реєстру ВМД відповідного митного органу, банк ставить цю операцію на контроль і знімає з нього лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу.

Для підтвердження факту отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних і платіжних систем використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, що їх формує платіжна система після здійснення взаєморозрахунків тощо.

У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором, у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за його дорученням здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, що підтверджують повернення коштів (за умови, що їх повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідність за порушення цієї вимоги покладається на резидента.

Слід звернути увагу на те, що виручка резидентів в іноземній валюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 180 календарних днів, а розрахунки за експортно-імпортними операціями після перерахування суб’єктами космічної діяльності авансу за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів систем космічних ракетних комплексів, космічних апаратів, іноземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, системи комплектуючих здійснюються у строк до 500 календарних днів.

Порушення резидентами передбачених термінів здійснення експортних та імпортних операцій спричиняє стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

ДПІ визначає, що датою імпорту вважається дата надходження товару на митну територію України, що підтверджується проставленням відбитку штампа “Під митним контролем” на товаросупровідних документах і ВМД, дата якого фіксує момент прийняття вантажу на митну територію України. З цього часу пеня за порушення передбачених термінів не нараховується. Однак НБУ та уповноважені банки знімають операцію з валютного контролю лише з моменту отримання від митних органів реєстру ВМД, який видається після залишення товаром митної території.

Окрім реєстру ВМД, за імпортною операцією підставою для зняття її з контролю може бути письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента чи про отримання такого реєстру, засвідчене підписом відповідальної особи та печаткою банка (у повідомленні зазначають номер і дату реєстру, наводять усю наявну в реєстрі інформація про операцію резидента).

У випадку ненадходження в законодавчо встановлені терміни (або терміни, визначені в ліцензіях) виручки, товарів або об’єкта лізингу банк надає податковим органам та Управлінню НБУ за місцем своєї реєстрації інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень.

Зауважимо, що у разі прийняття судом або господарським судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, обумовлених у експортно-імпортних контрактах, термін, передбачений законодавством, зупиняється і пеня у цей період за порушення їх не сплачується.

Якщо суд або господарський суд винесе рішення про відмову в позові повністю чи частково або про припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, визначені законодавством терміни поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі винесення рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.

Якщо резидент подав до банку документ, який засвідчує прийняття судом рішення про задоволення позову резидента щодо стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання ним термінів, установлених договором, то інформація податковому органу не надається, а доводиться до відома управління НБУ до часу стягнення з нерезидента заборгованості згідно з рішенням суду.

Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування до іншого, то банк, клієнтом якого був резидент, має протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, в якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), всю наявну у нього інформацію про незавершені експортні, імпортні та лізингові операції цього резидента. У разі коли банк не має відомостей про те, до якого банку резидент перейшов на обслуговування, він надає в довільній формі податковим органам за місцем реєстрації резидента інформацію про цей факт.

Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю стосовно запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій призводить до позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штрафу в розмірі 25% від суми валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через них з порушенням чинного законодавства. У разі використання в розрахунках іноземної валюти штраф сплачується у валюті України за обмінним курсом НБУ на день складання відповідного протоколу про порушення валютного законодавства.

За нездійснення уповноваженими банками функції агента валютного контролю в частині своєчасного інформування у випадках та в порядку, передбачених законодавством (у тому числі нормативно-правовими актами НБУ), відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій, накладається штраф у розмірі 5% від суми валютних операцій, про які уповноважений банк згідно зі встановленим порядком зобов’язаний був проінформувати відповідні державні органи.

У разі притягнення їх до відповідальності за нездійснення контролю за валютними операціями, що провадяться резидентами та нерезидентами через ці банки, розмір одного штрафу не може перевищувати 1% від суми зареєстрованого статутного фонду.

За розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку на резидента накладається штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій.

У випадку, коли до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності – резидента України застосовують спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, уповноважені банки не мають права приймати від нього доручення на перерахування коштів на користь нерезидентів.

Якщо ж до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності було застосовано індивідуальний режим ліцензування, уповноважені банки здійснюють розрахунки за зовнішньоекономічними договорами лише тоді, коли резидент має разову індивідуальну ліцензію. Таку ліцензію видає орган, який застосував таку санкцію.

Перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється лише тоді, коли є індивідуальна ліцензія НБУ. Для одержання такої ліцензії необхідно оформити остаточний висновок Державної податкової адміністрації України про можливість продовження термінів за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними ст. 6 Закону про порядок розрахунків. До них належать договори виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії НБУ не розглядатиме.

Радимо резидентам України, контрагенти яких порушують терміни виконання своїх договірних зобов’язань, негайно звертатися до відповідного суду з позовною заявою про захист прав і законних інтересів.

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку валютних операцій комерційних банків України

Похожие работы

Шляхи вдосконалення кредитної діяльності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

Скачать

174741

23

9

... наявний ризик неповерненості позики, що в свою чергу вже виключає отримання прибутку від даної операції. Тому необхідно зважувати всі ризики [57]. Провівши детальний аналіз кредитної діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можна виділити ряд недоліків, а саме: –    недостатня диверсифікація кредитних вкладень; –    збільшення суми зважених класифікованих позик; –    занадто ризикова кредитна ...

Фінансовый звіт за 2007 рік ВАТ "Райффайзен - банк Аваль"

Скачать

62270

0

0

... належної інфраструктури на ринку фінансових та банківських послуг, обмін досвідом, захист прав кредиторів, розширення доступу до ринку фінансових послуг для всіх категорій клієнтів, розвиток міжнародного партнерства тощо. Перелік організацій, членом яких на цей час є Райффайзен Банк Аваль, включає: — Асоціацію українських банків (АУБ); — Український кредитно-банківський союз (УКБС); — ...

Аналіз ефективності операцій банку по довгостроковому кредитуванню

Скачать

48947

9

8

... рынке банковских услуг по предоставлению долгосрочных кредитов и выполнению банков своих стандартных операций по меньшей стоимости. Розділ ІІ. Аналіз ефективності операцій банку по довгостроковому кредитуванню на прикладі Райффайзен – банку Аваль.   2.1.  Загальна характеристика банку Аваль відповідно до фінансового звіту 2007 року. ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» є провідним українським банком ...

"Розрахункові операції банку" (на матеріалах комерційного банку ВАТ АКБ "Укрсоцбанк")

Скачать

88414

1

15

... ів ROA та власного капіталу ROE АКБ «Укрсоцбанк» у 2008 - 2009 роках 2. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів в ВАТ АКБ „Укрсоцбанк”   2.1 Операції розрахунково-касового обслуговування клієнтів – юридичних, фізичних осіб та інших банків   Структура банку складається з трьох бізнес-орієнтованих напрямків [45]: ·  Корпоративний бізнес — обслуговування юридичних осіб. ·  Роздрібний бі ...