Міністерство освіти і науки України
Черкаський національний університет Імені Богдана Хмельницького
Кафедра математики та методики навчання математики
Кваліфікаційна робота з математики
Застосування сплайн-функцій до розв’язування задач інтерполяції
Автор:
Вишемірська Тетяна Володимирівна
Четвертий курс, денна форма навчання, математичний факультет
Науковий керівник:
Доктор фізико-математичних наук, професор
Стеблянко Павло Олексійович
Черкаси 2010
Зміст
Вступ
1. В-сплайни
1.1 Базис із В-сплайнів
1.2 В-сплайни нульового степеня та рекурентна форма запису В-сплайнів вищих порядків
1.3 Лінійні В-сплайни
1.4 Квадратичні В-сплайни
2. Кубічні В-сплайни
2.1Формули задання кубічних B-сплайнів
2.2 Базис у просторі кубічних сплайнів
2.3 Задачі інтерполяції з граничними умовами першого та другого роду
2.4.Апроксимація кубічними В-сплайнами
2.5 Практичність вивчення кубічних В-сплайнів у вищих навчальних закладах
3. Практична частина
3.1Задача №1
3.2Задача №2
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Сплайн-інтерполяція на сьогоднішній день є одним із найточніших методів наближення. В теорію наближень сплайни ввійшли зовсім недавно і відразу ж зайняли в ній досить важливе місце. Буквально протягом кількох років для сплайнів були розв’язані апроксимаційні задачі, на розв’язання яких для поліномів були потрачені десятиліття. З подальшим вивченням і застосуванням сплайн-функцій, знадобилося їх певне спрощення, для полегшення розрахунків. Саме тоді і з’явилися В-сплайни, які як виявилося не тільки є простішими для обчислень, але й дають більшу точність наближення, що є дуже важливим при розв’язуванні практичних задач.
Актуальність: Сьогодні сплайн-функції відіграють дуже важливу роль, вони входять в курс «Чисельні методи», як додатковий метод інтерполяції, а також використовуються в курсі «Рівняння математичної фізики» для розв’язування нерозв’язних диференціальних рівнянь; з допомогою сплайнів і В-сплайнів (в основному кубічних) розв’язуються (з великою точністю) ті задачі, які не можна розв’язати іншими, відомими, методами.
В-сплайн – це крива з неперервними старшими похідними до n-ої, де n – порядок сплайна.
Мета курсової роботи: Розглянути кубічні В-сплайни, а також лінійні та квадратичні В-сплайни, форми їх запису та формули для розрахунків інтерполяційних задач, рекурентні формули для представлення В-сплайнів 1-го, 2-го, 3-го та вищих порядків. З’ясувати практичність застосування Кубічних В-сплайнів у ВНЗ при розв’язуванні задач інтерполяції. Застосувати на практиці отримані знання.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
– знайти і опрацювати літературу із даної теми;
– систематизувати опрацьований матеріал;
– отримати формули для розрахунків інтерполяційних задач;
– визначити практичність кубічних В-сплайнів в порівнянні з іншими сплайнами і В-сплайнами;
1 B-сплайни
1.1 Базис із В-сплайнів
Одним з найширше використовуваних представлень кривих в комп'ютерному баченні є представлення у вигляді В-сплайну. Важливо розрізняти сплайни і В-сплайни. В-сплайни є поліноміальними функціями. Сплайни є лінійною комбінацією В-сплайнів. У літературі сплайни зазвичай визначаються як різні види степеневої функції. Для обчислень зручніше визначати сплайни рекурсивними функціями.
Приймемо без доведення наступну лему, яку буде використано для доведення важливої теореми:
Лема 1. Нехай - множина сплайнів порядку m дефекту 1 по розбиттю
. Якщо
і сплайн
із
задовольняє умови
,
то
на
.
Теорема 1. Система із В-сплайнів
,
(1) порядку
за розбитям
з носіями
є базисом в
.
Доведення. Нехай
,
; (2) потрібно довести, що
(
). Безпосередньо із визначення В-сплайнів (1) виплива, що
при
; але тоді з урахуванням (2)
,
і в силу леми 1
для
. Таким чином,
,
.(3)
Оскільки на проміжку
, а при
, то із (3) слідує, що
, так що
,
.
Для
при
і
при
, а тому
і
,
.
Розмірковуючи аналогічно, далі прийдемо до рівності
що й треба було довести.
Наслідок 1. Будь-який сплайн із
єдиним чином представляється у вигляді
,
.(4)
Якщо сплайн із
однозначно визначається деяким набором із
інтерполяційних умов, то, підставляючи в ці умови замість
суму (4), отримаємо систему лінійних рівнянь для визначення коефіцієнтів
. Усилу скінченності носіїв сплайнів
в кожному рядочку визначника цієї системи, не дорівнюватимуть нулю лише
елементів - значення сплайнів
(або їх похідних) в одній із точок
розбиття
. При цьому не нульові елементи, які відповідають внутрішнім умовам інтерполяції, будуть розміщені вздовж головної діагоналі визначника. Саме це і забезпечує, принаймні для малих
, простоту обчислення коефіцієнтів лінійної комбінації (4) [1].
0 комментариев