Вибір системи виробничого навчання

1.3.3 Вибір системи виробничого навчання

Система виробничого навчання - об'єктивне єднання змісту форм, методів навчання і дидактичних засобів професійної підготовки, яка забезпечує таким, що вчиться можливість послідовно оволодіти трудовими прийомами, комплексом трудових операцій і видами робіт, характерних для даних професій.

Існують наступні види систем виробничого навчання:

наочна - побудована по видах продукції, які випускаються; учень виконує ті ж деталі, що і робочий-инструктор; програма навчання включає список виробів, які виготовляються;

операційна - передбачає послідовне засвоєння учнями окремих операцій, які ускладнюються;

операційно-наочна - вивчення операцій в процесі виготовлення деталей складності, що росте;

операційно-потокова - учень виконує конкретну операцію і передає деталь на наступне робоче місце по постійному маршруту;

«ЦИТ» - передбачає розподіл трудового процесу на складники - трудові прийоми, виконання в системі вправ; для кожного трудового процесу розроблена особлива методика;

операційно-комплексна - передбачено засвоєння учнями основних прийомів виконання операцій і поступове ускладнення комплексних робіт; послідовність операцій, а також підбір об'єктів і розміщення їх в певній послідовності;

прийомо-комплексно-видовая - виділяють найважливіші елементи професії - прийоми праці, види робот - і забезпечуються оволодіння прийомами роботи в кожному виді і наступне з'єднання прийомів в комплекси;

проблемно-аналітична - відбувається загальне ознайомлення з технологічним процесом в цілому, після чого слідує вивчення окремих проблемних ситуацій і вправ по їх рішенню, вивчення всього технологічного процесу і самостійне виконання завдань по його веденню, регулюванню і контролю.

Структурними елементами систем виробничого навчання є:

зміст;

форми навчання;

методи навчання;

засоби навчання.

Виходячи із запропонованих систем виробничого навчання, вибираємо для нашого робочого за фахом: ”Електромонтер по обслуговуванню електроустаткування” операційно-комплексну систему виробничого навчання. Виходячи з цього, ми маємо наступні достоїнства і недоліки:

Переваги:

досліджувані операції постійно закріплюються при виконанні наступного комплексу робіт

учні навчаються прийомам і способам виконання робіт в тих з'єднаннях, які можуть зустрічатися на виробництві.

Недоліки:

розрахована на навчання робочих ручним і машино-ручним професіям безпосередньо в учбових умовах

1.3.4 Побудова сводно–тематичного плану професійної підготовки робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»

Сводно-тематичний план - це документ, який включає тематику спеціальних дисциплін, регламентує послідовність вивчення тем і кількість годин, яка відводиться на їх вивчення, посеместрове ділення учбових курсів, відображати форми навчання.

Сводно-тематичний план професійної підготовки фахівця: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці» представлений у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6. Сводно-тематичний план професійної підготовки фахівця

2. Проектування технологій навчання по темі „Контрольно–вимірювальні прилади” курсу „Спецтехнологія”

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання і вибір джерел інформації

На початковому етапі проектування дидактичних матеріалів виникає необхідність вивчити групу, розглянути типи мислення і темпераменту учнів, їх відношення до майбутньої професії, оскільки це впливає на засвоєння навчального матеріалу, який ми висловлюватимемо.

Проаналізувавши групу учнів, ми отримали:

Середній бал з опорних дисциплінах:

«3» - 10%

«4» - 70%

«5» - 20%

логічний тип мислення;

позитивний інтерес до майбутньої професії;

добросовісне відношення до занять;

переважаючий тип темпераменту групи - сангвінік.

Характеристика поведінки групи дала такий результат:

дисциплінованість;

наявність позитивного лідера групи;

доброзичливість один до одного;

згуртованість.

Рівень оперативного цілеутворення включає навчання окремим темам і розділам дисциплін, що конкретизуються до цілей окремих уроків.

При постановці оперативної мети надзвичайно важливо виділити ті елементи технічного і творчого мислення, яке слід формувати в процесі вивчення тієї або іншої навчальної дисципліни, вказати на ті обов'язкові уміння і ту обов'язкову інформацію, яку слід запам'ятати для успішного здійснення професійної діяльності.

Афектна область (емоційно-ціннісна) включає цілі формування емоційно-особових відносин до явищ навколишнього світу, починаючи від простого сприйняття, інтересу, готовності реагувати до засвоєння ціннісних орієнтирів і відносин, їх активного прояву. У цю сферу потрапляють такі цілі, як формування інтересів і схильностей, переживання тих або інших відчуттів, формування відношення, його усвідомлення і прояв в діяльності.

Когнітивна (пізнавальна) область включає цілі від запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу до вирішення проблем, в ході якого необхідно переосмислювати наявні знання, будувати їх нові поєднання із заздалегідь вивченими методами і процедурами, включаючи створення нового.

Когнітивні цілі можуть бути досягнуті в ході уроку або серії уроків, тоді як ефектні цілі, що мають більш особовий характер, не можуть бути досягнуті в такі короткі терміни.

Згідно теорії В.П. Беспалько, існує чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:

Перший рівень: учень не тільки сприймає інформацію, але у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих завдань, на знаходження деякого об'єкту в числі інших, дізнаватися на слух і по зображенню (позначенню) даних елементів і так далі.

Другий рівень: характеризує алгоритмічну діяльність по пам'яті або можливість відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.

Третій рівень: характеризує етап продуктивної діяльності. На цьому рівні орієнтовна основа діяльності влаштована таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і учень здатний виконувати їх в думці. Він вирішує нестандартні завдання відносно до конкретної ситуації і об'єкту. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, одній з складовою якої є уміння вирішувати конструкторські завдання, що приводить до формування нових знань і учень робить ”відкриття для себе. Але він ще не робить нічого нового для суспільства”.

Четвертий рівень: характеризує продуктивну дію, яка виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтованої основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, і цей рівень характеризує наукову діяльність.

Оперативні цілі приведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Постановка оперативних цілей по темі “КВП”