Проектування плану викладання теми

2.1.2 Проектування плану викладання теми

Для того, щоб педагог зміг освітити всі потрібні питання з теми “Контрольно – вимірювальні прилади”, йому необхідні такі дидактичні матеріали як план і контурний конспект.

Першим етапом є побудова плану. План - це тезове, граматично вірне віддзеркалення логіки викладання матеріалу.

Принцип створення плану:

1) визначення виду плану (складний або простій);

2) визначення способу викладу теми (індукція, дедукція);

3) розташування ознак логіко-семантичної структури відповідно до вибраної послідовності;

4) можна доповнити історичними відомостями, достоїнствами і недоліками і тому подібне

Вище було сказано, що один з принципів створення плану - створення логічної структури. З кожного поняття або категорії витікають логічні складові його суть, яка у свою чергу теж розкриваються детальніше. Це скелетне визначення логічної структури. Упорядкуємо послідовність дій із створення логічної структури:

1) виявлення понять теми;

2) встановлення типів зв'язку між ними;

3) здійснити їх класифікацію і схематизацію.

Логічна структура для теми “Контрольно–вимірювальні прилади” представлена на рис.2.1.

Якщо виписати і упорядкувати набутих понятійних ознак, то отримаємо один з дидактичних матеріалів даної теми - простий план.

План викладу теми «Контрольно–вимірювальні прилади»

1. Загальні відомості про контрольно-вимірювальні прилади

2. Електродинамічні, електростатичні, термоелектричні прилади

3. Електромагнітні, магнітоелектричні, комбіновані прилади

4. Амперметр, ватметр, вольтметр

5. Частотометр, осцилограф, омметр

2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

2.2.1 Аналіз базових знань учнів

Аналіз базових знань включає декілька аспектів діяльності викладача і проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (ввідний контроль), так і перед вивченням кожній з тем(поточний контроль і корекція сформованих умінь).

У основі аналізу базових знань лежить уміння викладача виділяти базовий учбовий матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжнаочних зв'язків, а також умінь розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу (не більш за одну годину перед вивченням розділу і до 10 хвилин перед вивченням невеликої теми) отримати повне уявлення про реальні уміння навчаних, необхідних для освоєння ними нового матеріалу.

Але діяльність педагога в даному напрямі цим не обмежується, бо при отриманні поганих результатів контролю необхідно визначити способи формування необхідних базових знань і умінь за невеликий проміжок часу, інакше вивчення нового матеріалу буде утруднено і не дасть позитивного результату.

Аналіз базових знань учнів представлений в таблиці 2.2.

2.2.2 Аналіз технічних і дидактичних способів навчання

Наочність в навчанні супроводить швидшому сприйняттю нової інформації, її розумінню і міцному запам'ятовуванню, забезпечує цілісність уявлень про навколишню дійсність. Тому важливо, з одного боку, точно визначити засоби наочності (література, плакати, устаткування, макети, моделі і так далі), а з іншою, - підпорядкувати їх використання необхідним умовам (поступовий показ деталей, хороша видимість, чітке виділення головного, відповідність наочності змісту матеріалу, детальне обдумування пояснень, і так далі).

Технічні засоби навчання - застосування дидактичних матеріалів за допомогою технічних засобів навчання.

Дидактичні матеріали - є будь-якою інформацією на яких-небудь носіях.

Технічні пристрої навчання - пристрої, за допомогою яких можна проводити навчання.

При вивченні даної теми використовуватимемо, навчальні посібники, плакати і схеми, наочні учбові моделі, що дозволить успішно засвоїти матеріал по темі: «Контрольно–вимірювальні прилади».

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

Мотивація - це спонука, або так звані психічні явища, що стали до спонуки до виконання тієї або іншої дії, вчинку, які визначають активність особи і її спрямованість на досягнення запланованого результату.

Мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів в професійну учбово-пізнавальну і учбово-виробничу діяльність без того, що тривалого «уживається» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.

Навчальна мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях, і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, що відбуваються в свідомості людини. У такому разі мотівована діяльність є самоціллю, а не способом досягнення іншої мети.

Способи формування внутрішньої мотивації:

- оцінка рівня підготовки учнів по даній темі і приведення у відповідність з цим рівня складності даного матеріалу;

- надання учням можливості вільного вибору завдань і виду діяльності, яка забезпечить індивідуалізацію навчальної діяльності і приведе до появи інтересу;

- передбачення оптимальної складності завдань для учнів, що забезпечить у них «переживання успіху»;

- порушення уваги при пред'явленні навчального матеріалу шляхом нестандартності і новизни, використання різних технічних пристосувань, спонука інтересу.

Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, які відповідають вступній частині заняття і потокової його частини. Характеристика внутрішніх мотиваційних технологій навчання представлена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання.

При викладі теми: “Контрольно–вимірювальні прилади” я застосую наступну мотивацію: Добридень! Тема сьогоднішнього заняття «Контрольний - вимірювальні прилади». Як Ви пам'ятаєте минулого тижня ми ходили на електростанцію. Скажіть мені, там використовувалися контрольно-вимірювальні прилади?... Які Ви з них знаєте?...Скажіть, де ще можна використовувати контрольно-вимірювальні прилади? Правильно, ми їх ще використовуємо в інституті на л/р! Якби ми їх не використали, з Вас би виходили не такі висококваліфіковані фахівці!

Давайте представимо таку ситуацію! Якби не було контрольно-вимірювальних приладів, як би ми жили? Хто мені скаже?...Навіть вдома, коли Ви робите ремонт, Ви не можете обійтися без них: Наприклад у Вас перегоріла проводка, як Ви зможете знайти місце пошкодження без контрольного - вимірювальних приладів?

На кожному підприємстві або на заводі існують контрольно-вимірювальні цеха, де перевіряють якість виготовленої продукції! Якби їх не було, було би багато браку!

Отже, давайте приступимо до вивчення нової теми: «Контрольно-вимірювальні прилади».

2.4 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності

Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності (ООД) включає вибір типу навчання, його структурних елементів, а також методів і прийомів їхньої реалізації.

Відомо три типи навчання:

·  неповна ООД (перший тип),

·  повна ООД у конкретному вигляді (другий тип),

·  повна ООД у загальному виді (третій тип).

Елементами ООД є:

1.  Образ кінцевого продукту або представлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні - це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному - деякі зразки, макети, моделі);

2.  Об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні-це умови задач, завдань, питання, сформульована проблема, а в практичному-заготівлі, матеріали, площадки для монтажу, пристрою, який варто відремонтувати і т.д.);

3.  Засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки);

4.  Технологія діяльності або представлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовність їхнього виконання, представлена у формі карт, таблиць, навчальних елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій).

Неповна ООД характеризується тим, що викладач, представляючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, зразок кінцевого продукту, але не пояснює виконавчу частину дії. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», досить повільно.

Повна ООД у конкретному виді характеризується наявністю всіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, що подаються у виді готового алгоритму діяльності в приватній формі, стосовно деякої задачі.

Повна ООД у загальному виді буде тоді, коли викладачем не даються готові орієнтири, а пояснюються лише принципи їхнього формування. Цей тип навчання має повний склад, орієнтири представлені в загальному виді, характерному для цілого класу явищ. У кожному конкретному випадку ООД при III типі навчання складається суб'єктом (тим, кого навчають,) самостійно за допомогою загального методу, що йому дається. У цьому випадку діям властива чіткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина переносу.

Варто сказати, що вибір першого типу навчання, як правило, здійснюється в тому випадку, коли мається резерв навчального часу, матеріал або може бути засвоєний самостійно, або не має професійної значимості (тобто не передбачене відпрацьовування конкретних навичок).

Другий тип навчання досить розповсюджений у системі ПТО. У результаті його використання учні подібно «зайцеві на барабані» здатні виконувати приватні дії. Вибір цього типу навчання доцільний у тому випадку, коли в рамках деякої теми вивчається незалежна від тих або інших ситуацій діяльність, або конкретні марки устаткування.

Третій тип навчання використовується переважно у вищих навчальних закладах, коли видаються загальні алгоритми, характеристики, які учні самостійно переломлюються під змінюючи одна одну ситуації.

Виходячи з аналізу групи треба вибрати другий тип навчання.

Вибір способів формування ООД наведений у таблиці 2.4.