Правова охорона персональних даних

2. Правова охорона персональних даних

В Україні продовжується нормотворча робота у сфері правового регулювання конфіденційної інформації про особу. Так підготовлено проект Закону України про захист персональних даних, який прийнятий Верховною Радою України у другому читанні.

Початок розробки проекту базового (рамкового) Закону України "Про захист персональних даних" було покладено у 1996 р.Практична необхідність розробки закону обґрунтовується наступним:

стан нормативно-правової бази України не в повній мірі забезпечує захист прав людини у сфері персональних даних. Нормативна база має слабку кореляцію з вимогами статей 3, 23, 31, 32, 34 Конституції України та міжнародних стандартів;

діючі у цей час більш як 20 законів України, пов'язані зі збором, використанням і передачею інформації про фізичних осіб, не мають однозначного визначення персональних даних.

Перша версія законопроекту була підготовлена у 1998 році. На той час законопроект 4 рази розглядався у міністерствах і комітетах: Мінекономіки України, Мінфіні України, Мін'юсті України, в МВС України, СБ України, Державній податковій адміністрації України, у Раді національної безпеки і оборони України, Уповноваженим ВР України з прав людини. Було враховано понад 160 зауважень і пропозицій.

На кінець 1999 р. законопроект погодили всі міністерства та відомства і 27 грудня 1999 р. він був направлений до Кабінету Міністрів України.

У червні 2002 року авторами законопроекту був здійснений переклад з англійської на українську мову Конвенції №108 Ради Європи "Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних" та Додаткового протоколу до зазначеної Конвенції щодо органів нагляду та транскордонних потоків від 08.11.2001 р., які були затверджені МЗС України як офіційні переклади (лист МЗС України від 02.07.2002 р. № 72/15-077-1412).

У травні 2003 року законопроект розглянутий у першому читанні та прийнятий за основу (Постанова Верховної Ради України від 15.05.2003 р. №784-Г7). У березні 2006 року законопроект розглянутий у другому читанні і прийнятий 16.03.2006 р. в цілому.¹

3. Перспективи розвитку чинного законодавства України щодо правового регулювання захисту інформації з обмеженим доступом про особу

Передбачається, що Закон України "Про захист персональних даних" набере чинності з 1 січня 2007 року. Він,регулюватиме відносини, пов'язані з обробкою персональних даних.

Дія цього Закону не поширюватиметься на діяльність зі створення баз персональних даних фізичною особою виключно для особистих чи побутових потреб.

У цьому Законі терміни матимуть такі значення: база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних;

власник персональних даних — фізична особа, яка має право власності на персональні дані про себе;

володілець персональних даних - фізична та/або юридична особа, якій власником персональних даних надано право на обробку цих даних;

ідентифікація персональних даних — встановлення тотожності певної фізичної особи відомостям про неї, які визначають її особистість;

обробка персональних даних (обробка) — будь-яка дія або сукупність дій, здійснених в інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, які пов'язані із збиранням (придбанням), реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптуванням, зміною, поновленням, використанням і поширенням (розповсюдженням, реалізацією, передачею), знищенням відомостей про фізичну особу;

персональні дані — окремі відомості про фізичну особу чи сукупність таких відомостей, що ідентифіковані або можуть бути ідентифіковані;

право власності на персональні дані — встановлене законом право фізичної особи на володіння, користування, розпорядження відомостями про себе, а також право забороняти іншим суб'єктам їх використання, крім випадків, встановлених законом.

Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:

-  власник персональних даних;

-  володілець персональних даних;

-  користувач персональних даних;

-  уповноважений орган з питань захисту персональних даних.

За договором або дорученням власник персональних даних зможе надати право розпоряджатися цими даними іншій фізичній або юридичній особі - розпоряднику персональних даних.

Суб'єкти відносин, пов'язані із персональними даними, зобов'язані:

- не допускати розголошення персональних даних;

- виконувати вимоги встановленого відповідно до законодавства режиму доступу до персональних даних та захисту персональних даних.

Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними відповідно до зазначеного Закону, зможуть бути фізичні та/або юридичні особи інших держав та міжнародні організації.

Об'єктами захисту є персональні дані, які обробляються за допомогою інформаційних (автоматизованих) систем та/або картотек персональних даних.

Персональні дані за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

Віднесення персональних даних до категорії відомостей, які становлять державну або іншу визначену законом таємницю, і доступ до них здійснюються відповідно до закону.

Персональні дані фізичної особи, яка претендує чи займає виборну посаду (в представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії, не відноситиметься до інформації з обмеженим доступом, за винятком інформації, яка визначена такою відповідно до закону.

Персональні дані зможуть оброблятися тільки за умови, що:

-  обробка персональних даних здійснюється за письмовою згодою власника персональних даних або відповідно до законів України;

-  персональні дані обробляються відповідно до свого прямого призначення, яке визначається повноваженнями суб'єкта відносин, пов'язаних із персональними даними, і не використовуються для інших цілей, не сумісних із цим призначенням;

-  персональні дані повинні бути точними, у разі необхідності — оновлюватися;

-  персональні дані обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення.

Не допускатиметься обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Обробка персональних даних в інформаційних ^автоматизова-них) системах здійснюватиметься відповідно до вимог, встановлених зазначеним Законом та Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".

Первинними джерелами відомостей про фізичну особу є видані на її ім'я документи; підписані нею документи; відомості про фізичну особу на матеріальних носіях інформації, що обробляються суб'єктами відносин, пов'язаними з персональними даними, які діють відповідно до законодавства України та в межах своїх повноважень.

Джерелами відомостей про фізичну особу є бази персональних даних, які зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Право власності на персональні дані є невід'ємне, непорушне і невідчужуване. Право власності на свої персональні дані має кожна фізична особа. Розпорядження персональними даними особи, яка повністю або частково обмежена в дієздатності, здійснює її повноважний представник.

Право власності на персональні дані фізичної особи, яка померла, належить особам, які визначені її спадкоємцями в частині персональних даних. Кожна фізична особа має право ознайомитися у суб'єкта відносин, пов'язаних із персональними даними, зі своїми персональними даними, що обробляються цим суб'єктом, чи дати доручення ознайомитися з ними уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом.

Користування персональними даними передбачає будь-які дії їх власника щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншими суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними.

Використання персональних даних передбачає дії їх власника щодо користування ними або дії володільця персональних даних, якому їх власником чи законом надано часткове або повне право обробки персональних даних, а також покладені обов'язки щодо їх захисту. Використання персональних даних передбачає також право володільця персональних даних на надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, за згодою власника персональних даних чи відповідно до закону.

Використання персональних даних їх володільцем передбачає створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю персональних даних забороняється розголошувати відомості стосовно власників персональних даних, доступ до персональних даних яких здійснюється іншими суб'єктами відносин, пов'язаних із такими даними.

Використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, повинне здійснюватися тільки відповідно до їх службових або трудових обов'язків.

Особи, яким було надано доступ до персональних даних у порядку, встановленому законодавством, зобов'язані не допускати розголошення будь-яким способом персональних даних, які їм довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання зберігає чинність після припинення їх діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Відомості щодо особистого життя фізичної особи не можуть використовуватися як обумовлювання, яке підтверджує чи не підтверджує її ділові здібності.

Підставами виникнення права на використання персональних даних буде:

- письмова згода фізичної особи на обробку її персональних даних, надана у довільній формі;

-  письмовий договір про введення відомостей про фізичну особу до бази персональних даних. Власник персональних даних матиме право робити в договорі застереження щодо обмеження обробки його персональних даних;

-  дозвіл на обробку персональних даних, наданий відповідно до закону суб'єкту відносин, пов'язаних із персональними даними, виключно для виконання його повноважень.

Збирання персональних даних передбачає будь-які дії щодо зосередження певних відомостей про фізичну особу з будь-яких джерел та розміщення їх у базі персональних даних.

При первісному розміщенні відомостей про фізичну особу до складу бази персональних даних їх власник повідомляється протягом одного місяця про мету розміщення даних.

Повідомлення не здійснюється, якщо персональні дані збираються:

-  для забезпечення захисту персональних даних;

-  у випадках, визначених законом в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини;

-  для тимчасового, на строк не більше трьох місяців, їх зберігання у базі персональних даних. У разі подальшої обробки персональних даних понад зазначеного тримісячного строку їх введення до бази персональних даних їх власник повідомляється протягом одного місяця про мету обробки цих даних;

-  із загальнодоступних джерел.

Відомості про фізичну особу, що зібрані з будь-яких джерел, а також інформація про їх джерела надаються власнику персональних даних за його вимогою.

Накопичення персональних даних передбачає будь-які дії щодо поєднання та систематизацію відомостей про фізичну особу чи групу фізичних осіб або введення цих даних до бази персональних даних. Забороняється накопичення персональних даних, якщо мета їх збирання не відповідає законам.

Зберігання персональних даних передбачає будь-які дії щодо забезпечення їх цілісності та відповідного режиму доступу до них.

У разі зберігання персональних даних з метою їх поширення в знеособленій формі необхідно зберігати окремі відмінності, за якими конкретні відомості про фізичну особу можуть бути поставлені у відповідність з певним суб'єктом відносин, пов'язаних із персональними даними.

Поширення персональних даних передбачає будь-які дії щодо

передачі відомостей про фізичну особу між суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, для їх обробки.

Поширення персональних даних здійснюватиметься безпосередньо власником персональних даних або уповноваженим ним суб'єктом, крім випадків здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом.

Поширення персональних даних без згоди власника персональних даних або уповноваженого ним суб'єкта дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Відповідальність за виконання вимог встановленого режиму захисту даних про фізичну особу несе сторона, що поширює персональні дані.

Будь-який суб'єкт відносин, пов'язаних із персональними даними, матиме право звернутися до будь-якого іншого суб'єкта таких відносин стосовно персональних даних певної фізичної особи. Доступ до персональних даних здійснюється згідно з режимом доступу, встановленим згідно з законодавством. Доступ до персональних даних не надаватиметься, якщо суб'єкт відносин пов'язаних із персональними даними, відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення умов захисту персональних даних.

Держава здійснює контроль за додержанням режиму доступу до персональних даних. Контроль за додержанням режиму доступу до персональних даних здійснюється уповноваженим органом з питань захисту персональних даних. Завдання контролю за додержанням режиму доступу полягає у забезпеченні виконання вимог законодавства про персональні дані всіма суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, недопущення ними несанкціонованого доступу до персональних даних.

Суб'єкт відносин, пов'язаних із персональними даними, подає запит щодо доступу (надалі - запит) до персональних даних іншому суб'єкту відносин, пов'язаних із персональними даними.

Запит повинен містити такі відомості:

-  прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання та реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит;

-  найменування, місцезнаходження та адреса юридичної особи, якою подається запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи;

- прізвище, ім'я та по батькові та інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;

- відомості про інформаційну (автоматизовану) систему обробки персональних даних, стосовно яких подається запит, чи відомості про розпорядника цієї системи;

-  перелік персональних даних, що запитуються;

-  мета запиту.

Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не повинен перевищувати десяти днів. Протягом цього строку будь-який суб'єкт відносин, пов'язаних із персональними даними, сповіщає особу, яка подає запит, про те, що запит буде задоволено, або про те, що відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної в нормативно-правовому акті. Запит задовольняється протягом одного місяця.

Власник персональних даних матиме право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних із персональними даними, згідно із законом.

Віднесення персональних даних до категорії відомостей, які становлять державну або іншу визначену законом таємницю, і доступ до них здійснюються відповідно до закону.

Порядок обробки персональних даних, які становлять державну або іншу визначену законом таємницю, та захисту цих даних визначається законодавством.

Порядок і строк засекречування персональних даних, які становлять державну або іншу визначену законом таємницю, визначаються відповідно до закону.

Відстрочення у доступі до персональних даних допускатиметься в тому разі, коли необхідні дані не можуть бути надані протягом місяця. Повідомлення про відстрочення доводитиметься до відома фізичної або юридичної особи, яка зробила запит, у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

У повідомленні про відстрочення зазначається:

- прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка відмовляє у задоволенні доступу в місячний строк;

-  дата відправлення повідомлення;

-  причина відстрочення;

-  строк, протягом якого буде задоволено запит.

Відмова в доступі до персональних даних допускається в разі, якщо їх віднесено до категорії відомостей, які становлять державну або іншу визначену законом таємницю, або якщо доступ до персональних даних заборонено згідно із законом. У повідомленні про відмову зазначається:

-  прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка відмовляє у доступі;

-  дата відправлення повідомлення;

-  причина відмови.

Рішення про відстрочення або відмову в доступі до персональних даних може бути оскаржено до уповноваженого органу з питань захисту персональних даних або до суду.

Якщо запит зроблено власником персональних даних, обов'язок щодо доведення в суді законності відстрочення чи відмови у його доступі до персональних даних покладається на суб'єкта відносин, пов'язаних із персональними даними, до якого подано запит на доступ.

Кожний власник персональних даних матиме право:

-  знати про місцезнаходження інформаційної (автоматизованої) системи, що обробляє його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження та адресу володільця або розпорядника цієї системи;

-  на доступ до своїх персональних даних, які обробляються в архівних установах;

-  отримати в місячний строк відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній інформаційній (автоматизованій) системі;

-  пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення даних будь-яким володільцем персональних даних щодо обробки персональних даних про нього, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

-  звертатися до суду для захисту своїх прав.

Доступ власника персональних даних до даних про себе здійснюватиметься безоплатно.

Доступ інших суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, до персональних даних певної фізичної особи чи групи фізичних осіб може бути платним. Оплаті підлягає робота, пов'язана із обробкою персональних даних, а також робота з консультування та організації доступу до відповідних даних. Розмір плати за послуги з надання персональних даних органами державної влади визначатиметься Кабінетом Міністрів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право на безперешкодний і безоплатний доступ до персональних даних відповідно до покладених на них повноважень.

Зміни чи доповнення до персональних даних вносяться на підставі вмотивованої письмової вимоги власника персональних даних. Дозволяється внесення зміни до персональних даних за зверненням інших суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, якщо на це є згода власника персональних даних чи відповідна зміна здійснюється за рішенням суду, що набрало законної сили. Зміна персональних даних, які не відповідають дійсності, проводиться протягом чотирнадцяти робочих днів з дня звернення власника персональних даних.

Про зміну, доповнення, знищення персональних даних або обмеження до них доступу володільці персональних даних повідомляють власника персональних даних, а також суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, яким ці дані передаються, якщо це необхідно для захисту інтересів власника персональних даних.

Держава гарантує фізичній особі право на захист персональних даних. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними, повинні забезпечити захист прав власності на персональні дані.

Власник персональних даних має право на захист цих даних від несанкціонованої обробки та випадкової втрати, знищення, завдання шкоди у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.

Основними повноваженнями уповноваженого органу з питань захисту персональних даних будуть:

-  підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері захисту персональних даних;

-  реєстрація баз персональних даних, інформаційних (автоматизованих) систем обробки персональних даних;

-  контроль за виконанням законодавства з питань захисту персональних даних з безперешкодним доступом до приміщень, в яких здійснюється обробка персональних даних;

-  надання приписів щодо припинення роботи баз персональних даних, інформаційних (автоматизованих) систем обробки персональних даних у разі виявлення порушень;

-  розгляд пропозицій, запитів, звернень, вимог та скарг фізичних і юридичних осіб;

-  забезпечення взаємодії з іноземними суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними;

-  участь у роботі міжнародних організацій з питань захисту персональних даних.

Реєстрація баз персональних даних, інформаційних (автоматизованих) систем обробки персональних даних здійснюється за заявами володільців персональних даних.

В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, організаціях, установах і підприємствах усіх форм власності визначається відповідальна особа, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці в інформаційних (автоматизованих) системах та картотеках персональних даних, і несе персональну відповідальність за забезпечення захисту.

Фізичні особи-підприємці, адвокати, приватні нотаріуси несуть персональну відповідальність за організацію захисту персональних даних згідно з вимогами закону.

Обмеження прав, передбачених законом здійснюватиметься лише в інтересах:

-  національної безпеки, економічного добробуту та прав людини;

-  захисту прав і свобод фізичних осіб, персональні дані яких обробляються, чи прав інших суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, а також з метою боротьби з адміністративними порушеннями та злочинністю;

-  забезпечення зведеною знеособленою інформацією щодо персональних даних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відповідно до законодавства.

Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними, здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією України, законами України межах.

Фінансування заходів щодо забезпечення захисту персональних даних здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними.

Порушення законодавства України про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Несанкціоновані дії або бездіяльність володільців персональних даних, що завдали шкоду фізичним чи юридичним особам.

можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом. Шкода, завдана фізичним чи юридичним особам володільцем персональних даних під час виконання ним своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Передача персональних даних іноземним суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, здійснюється лише за умов забезпечення права власності на персональні дані і за наявності дозволу уповноваженого органу з питань захисту персональних даних у випадках, встановлених законом або міжнародним договором України. Персональні дані не можуть поширюватися з іншою метою, ніж та, з якою вони були зібрані.

7. Захист конфіденційної інформації, що є власністю держави

Питання лекції:

1. Зміст поняття "конфіденційна інформація, що є власністю держави".

2. Порядок надання відомостям статусу конфіденційної інформації, що є власністю держави.

3. Система захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави.

4. Центральний орган державної влади, функції якого пов'язані із захистом конфіденційної інформації, що є власністю держави.

Національне законодавство передбачає низку правових норм, якими встановлюються обмеження щодо поширення інформації. На відміну від питань захисту секретної інформації, в якій було застосовано правові напрацювання ще радянських часів, законодавче регулювання захисту конфіденційної інформації в Україні розвинуте слабко і перебуває ще на початкових стадіях формування.

Зі здобуттям незалежності Україна починає самостійно створювати і розвивати власну систему державних органів та національне законодавство. Одним з перших законодавчих актів, який закріпив право громадян України на інформацію, заклав правові основи інформаційної діяльності був прийнятий 2 жовтня 1992 р. Закон України "Про інформацію". Саме цим законом вперше було введено в обіг термін "конфіденціальна інформація", а згодом "конфіденційна інформація".