Зміст поняття "конфіденційна інформація, що є власністю держави"

1. Зміст поняття "конфіденційна інформація, що є власністю держави"

Термін "конфіденційна інформація, що є власністю держави" вперше на законодавчому рівні було застосовано в Концепції (Основах державної політики) національної безпеки України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року № 3/97. Витік такої інформації визнавався однією з загроз національній безпеці в інформаційній сфері. На той час чинне законодавство не давало визначення даного терміну.

Другим законодавчим актом, у якому прямо застосовувався термін "конфіденційна інформація, що є власністю держави" став прийнятий 5 квітня 2001 року Кримінальний Кодекс України. Кримінальна відповідальність встановлювалась за передачу іноземній стороні конфіденційної інформації, що є власністю держави, особою, якій ці відомості були довірені у зв'язку з виконанням службових обов'язків (стаття 330). Ця кримінально-правова норма майже повністю відтворювала аналогічну норму, яка була закріплена у КК УРСР (1960). Зміст статті 330 практично залишився без змін (законодавець продублював колишню статтю 68-1 КК). Було змінено лише предмет злочину (термін "службова таємниця" було замінено на "конфіденційна, що є власністю держави) і таким чином криміналізовано діяння, пов'язані з передачею або збиранням з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам інформації з грифом "Для службового користування" (далі - "ДСК").

Лише 11 травня 2004 року до Закону України "Про інформацію" було внесено зміни, завдяки яким в законодавче поле вписуються основи правового регулювання конфіденційної інформації, а саме - доповнено статтю 30, згідно з якою інформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, з метою її збереження може бути відповідно до закону встановлено обмежений доступ — надано статус конфіденційної.

До конфіденційної інформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, не можуть бути віднесені відомості:

-  про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;

-  про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні

-  про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

-  стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;

-  про незаконні дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

- інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути обмеженим.

2. Порядок надання відомостям статусу конфіденційної інформації, що є власністю держави

Відповідно до Закону України "Про інформацію" порядок обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, що містять зазначену інформацію, визначається Кабінетом Міністрів України. З цією метою було затверджено Інструкцію про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави (Постанова КМ України від 27 листопада 1998 р. № 1893).

Переліки відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу "ДСК", розробляються експертними комісіями згідно з орієнтовними критеріями віднесення інформації до конфіденційної і затверджуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, в яких утворюються або у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають ці відомості. На підставі рішення експертної комісії інформація включається до переліку відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави

Інформація, що включається до переліків відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, повинна відповідати таким вимогам:

1)створюватися за кошти державного бюджету або перебувати у володінні, користуванні чи розпорядженні організації;

2)використовуватися з метою забезпечення національних інтересів держави;

3)не належати до державної таємниці;

4)унаслідок розголошення такої інформації можливе:

-  порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина;

-  настання негативних наслідків у внутрішньополітичній, зовнішньополітичній, економічній, військовій, соціальній, гуманітарній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній сферах та у сферах державної безпеки і безпеки державного кордону;

- створення перешкод у роботі державних органів.

Експертні комісії утворюються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями. До їх складу включаються представники режимно-секретного та інших структурних підрозділів з числа найбільш кваліфікованих фахівців. У разі потреби для участі в роботі експертної комісії можуть залучатися фахівці заінтересованих підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) з метою розгляду питань, що належать до їх компетенції. Рішення комісії оформляється протоколом, який затверджується міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.

У разі потреби на державних підприємствах, в установах і організаціях з урахуванням особливостей їхньої діяльності розробляються та за погодженням з міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого вони належать, вводяться в дію переліки конкретних видів документів у відповідній сфері діяльності.

На документах у правому верхньому кутку першої сторінки, а для видань — на обкладинці та на титулі проставляються гриф "ДСК" і номер примірника. Якщо гриф обмеження доступу неможливо нанести безпосередньо на магнітний носій інформації, він має бути зазначений у супровідному документі.

Необхідність проставляння грифа "ДСК" на документі визначається виконавцем та особою, що підписує документ, а на виданні — автором (укладачем) і керівником, який підписав видання до друку на підставі переліків, затверджених відповідними експертними комісіями.

Керівники центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та їхніх структурних підрозділів, державних підприємств, установ і організацій у разі потреби мають право зняти гриф "ДСК" з документів, підготовлених цим органом чи його структурним підрозділом, підприємством, установою, організацією, якщо відомості, що містяться у цих документах, не відповідають перелікам, затвердженим відповідними експертними комісіями.

Керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,

Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, які затвердили переліки відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, мають право зняти гриф "ДСК" з відповідних документів.

З введенням у дію названої вище Інструкції тиражовані документи, видані з грифом "ДСК" до 1991 року, а також тиражовані документи, випущені у світ у різний час з іншими обмежувальними грифами, крім грифів "Службова таємниця", "Таємно", "Цілком таємно" та "Особливої важливості", можуть розглядатися як відкриті документи за наявності письмової згоди організацій, що їх підготували, або правонаступників цих організацій. Тиражовані документи, що вийшли у світ у 1991 році та пізніше з грифом "ДСК" або з нумерацією кожного примірника тиражу, а також всі документи органу законодавчої влади, вищого органу виконавчої влади та вищих судових органів без грифів обмеження доступу, але не опубліковані в офіційних виданнях, з яких знято грифи секретності, розглядаються як матеріали, що містять відомості обмеженого поширення з грифом "ДСК".