Зміст поняття "технічний захист інформації"

1. Зміст поняття "технічний захист інформації"

Основи державної політики у сфері захисту інформації інженерно-технічними заходами визначає Концепція технічного захисту інформації в Україні, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. №1126.

У Концепції зазначено, що технічний захист інформації (далі - ТЗІ) є складовою частиною забезпечення національної безпеки України.

Закон України "Про основи національної безпеки України" дає таке визначення: національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Таким чином, технічний захист інформації визнається одним із засобів охорони та захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави.

Згадана вище Концепція має за мету забезпечити єдність принципів формування і проведення політики технічного захисту інформації в усіх сферах життєдіяльності особи, суспільства та держави (соціальній, політичній, економічній, військовій, екологічній, науково-технологічній, інформаційній тощо) і служити підставою для створення програм розвитку сфери ТЗІ.

Нормативне визначення ТЗІ наступне: це діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами порядку доступу, цілісності та доступності (унеможливлення блокування) інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, конфіденційної інформації, а також цілісності та доступності відкритої інформації, важливої для особи, суспільства і держави. Система ТЗІ - це сукупність суб'єктів, об'єднаних цілями та завданнями захисту інформації інженерно-технічними заходами (далі - організаційні структури), нормативно-правова та матеріально-технічна база.

Принципами формування і проведення державної політики у сфері ТЗІ є:

- додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх взаємна відповідальність;

- єдність підходів до забезпечення ТЗІ, які визначаються загрозами безпеці інформації та режимом доступу до неї;

- комплексність, повнота та безперервність заходів ТЗІ;

- відкритість нормативно-правових актів та нормативних документів з питань ТЗІ, які не містять відомостей, що становлять державну таємницю;

- узгодженість нормативно-правових актів та нормативних документів з питань ТЗІ з відповідними міжнародними договорами України;

- обов'язковість захисту інженерно-технічними заходами інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, конфіденційної інформації, що є власністю держави, відкритої інформації, важливої для держави, незалежно від того, де зазначена інформація циркулює, а також відкритої інформації, важливої для особи та суспільства, якщо ця інформація циркулює в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, Національній академії наук, Збройних Силах, інших військових формуваннях, органах внутрішніх справ, на державних підприємствах, в державних установах і організаціях (далі - державні органи, підприємства, установи і організації);

- виконання на власний розсуд суб'єктами інформаційних відносин вимог щодо технічного захисту конфіденційної інформації, що не належить державі, та відкритої інформації, важливої для особи та суспільства, якщо остання циркулює поза межами державних органів, підприємств, установ і організацій;

-  покладення відповідальності за формування та реалізацію державної політики у сфері ТЗІ на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади;

-  ієрархічність побудови організаційних структур системи ТЗІ та керівництво їх діяльністю у межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

-  методичне керівництво спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері ТЗІ діяльністю організаційних структур системи ТЗІ;

-  скоординованість дій та розмежування сфер діяльності організаційних структур системи ТЗІ з іншими системами захисту інформації та системами забезпечення інформаційної та національної безпеки;

-  фінансова забезпеченість системи ТЗІ за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів та інших джерел.

2. Основні положення законодавства України щодо технічного захисту інформації

Правову основу забезпечення ТЗІ в Україні становлять Конституція України, Закон України "Про основи національної безпеки України", Закони України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про науково-технічну інформацію", інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України, що стосуються сфери інформаційних відносин.

Структура нормативно-правової бази системи ТЗІ в Україні є наступною.

1. Закони України, в т.ч. Конституція України і Кримінальний кодекс України (ст. 361, 363), які містять загальні правові норми щодо забезпечення організації діяльності системи ТЗІ в Україні. Вони стосуються правового статусу суб'єктів інформаційних відносин, власників інформації; інформаційної діяльності різноманітних суб'єктів; національної, інформаційної безпеки тощо.

2. Нормативно-правові акти підзаконного характеру (постанови, укази, накази, розпорядження тощо) Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України, інших органів державної влади щодо організації діяльності системи ТЗІ в Україні:

- ліцензування господарської діяльності в галузі ТЗІ, дозвільного порядку проведення робіт з ТЗІ для власних потреб;

- процедур сертифікації, атестації, експертизи, контролю, інспектування в галузі ТЗІ;

- порядку і правил побудови, викладення, оформлення, видання та розповсюдження документів з питань ТЗІ;

- підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців в галузі ТЗІ.

3. Міжвідомчі нормативні документи з питань ТЗІ (державні стандарти, галузеві стандарти, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, технічні умови України, стандарти підприємств, державні (відомчі) будівельні норми). Це стандарти, які містять положення, вимоги, умови щодо ТЗІ або можуть бути використані для забезпечення ТЗІ.

Порядок розроблення, погодження, затвердження, реєстрації та видання нових, перегляду і скасування чинних міжвідомчих нормативних документів технічного характеру (норми, методики, положення, інструкції тощо) системи технічного, захисту інформації, що не належать до нормативних документів із стандартизації, але є обов'язковими для виконання всіма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, військовими частинами всіх військових формувань, створених відповідно до законодавства, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, діяльність яких пов'язана з технічним захистом інформації, визначається Положенням про порядок розроблення, прийняття, перегляду та скасування міжвідомчих нормативних документів системи технічного захисту інформації, затвердженим Наказ Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України від 7.06.2002 р. № 35. Міжвідомчі нормативні документи з питань ТЗІ призначені для забезпечення конфіденційності, цілісності і доступності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, автоматизованих системах і на об'єктах інформаційної діяльності.