1.2  Вміст вуглеводів у спиртних напоях

 

1.2.1  Незброджені цукри рослинної сировини [4,5,6]

У процесі спиртового бродіння з глюкози утворюються два головних продукти – етиловий спирт, діоксид вуглецю – а також проміжні вторинні продукти.

Склад та вміст домішок залежить від виду та якості сировини, від прийнятих технологічних режимів її переробки.

Найбільша кількість домішок (0,35-0,45% до кількості етилового спирту) припадає на долю спиртів – метилового, ізопропілового, ізобутилового, пропілового, ізоамілового. Ці спирти, крім метилового, складають основну сивушну фракцію.

Інша частина (0,05-0,1 об %) складається із альдегідів, ефірів, диацетилів, ацетонів. Взагалі визначено 12 альдегідів, які містять від 2 до 12 атомів вуглеводів. Всі ці сполуки впливають на смак та аромат готової продукції. Домішки етилового спирту утворюються, в основному, на стадії бродіння, при перегонці та ректифікації спирту. Кількісний склад домішок залежить від вмісту вуглеводної сировини. Різні цукри зброджуються з різною швидкістю. Найбільш легко бродять глюкоза і фруктоза, повільніше – маноза і галактоза; пентози дріжджами не зброжуються. Сахароза є гарним субстратом спиртового бродіння, але лише після гідролізу на складові моноцукри за допомогою 3-фруктофуранозидази (інвертази), яка завжди присутня у дріжджах.

Дріжджі мають здатність зброджувати дуже високі концентрації цукру – до 60 %. Вони витримують також високі концентрації спирту – до 14-16 % об. При цьому токсична дія спирту збільшується з підвищенням температури. У присутності кисню спиртове бродіння припиняється і дріжджі одержують енергію шляхом кисневого дихання (утворюється 686 ккал тепла). Так як цей процес енергетично більш вигідний, ніж процес бродіння (56 ккал тепла), то дріжджі при бродінні витрачають цукор значно ощадливіше.

С6Н12О6 2Н5ОН + 2СО2

При спиртовому бродінні одержана піровиноградна кислота піддається розщепленню під дією ферменту піруватдекарбоксилази на вуглекислий газ і оцтовий альдегід, який під дією ферменту алкогольдегідрогенази (коферментом його є НАД) відновлюється в етиловий спирт за рівнянням

СН3-СО-СООН  СО2 +СН3СНО СН3-СН2ОН

Механізм утворення вторинних продуктів спиртового бродіння розкритий ще не повністю. Утворення гліцерину може бути пояснене за ІІ формою бродіння Нейберга, що називається гліцеропіровиноградним:

глюкоза → гліцерин → оцтовий альдегід → вуглекислий газ

 

1.2.2  Використання вуглеводів у рецептурах спиртних напоїв

Підсолоджувачі досить широко використовують при розробці рецептур нових виробів. Серед них слід виділити синтетичні та природні речовини, так звані цукрозамісники, так як з хімічної точки зору вони не є сахаридами. Традиційно в виробництві горілки використовувався дисахарид сахароза, але розвиток асортименту цих напоїв йде за шляхом використання інших цукрів, наприклад фруктози, яка справляє більш сприйнятну дію на обмін речовин людини, ніж сахароза більш високої солодкості. Також використовуються глюкоза („5 капель”, „Цитрон”, „Олімп” та ПЧ „На джерельній воді”), мальтоза („Чарка”), фруктоза (ПЧ „На талій воді”), мед (ПК „Буковинська”, „Київська”, „Вдала”, „Українська з медом”).

Одним з цікавих та важливих напрямків розвитку асортименту горілок є розробка на підприємствах виробів з лактулозою (дисахарид із залишків галактози та фруктози). Лактулоза в 1,5 рази солодша за молочний цукор (лактоза), із одержують шляхом лужної трансформації. Також використовують алкософт.

1.3  Вимоги до вмісту цукрів у спиртних напоях згідно нормативним документам

Вміст спирту та цукру у спирних напоях повинен відповідати затвердженим для кожного найменування вина та горілки кондиціям [5,7]. Відхилення, якщо вони не обговорені спеціально, не повинні перевищувати за вмістом спирту ±0,5 % об., за вмістом цукрів ±0,5 г/100см3. Розбіжність в аналізах зразків вин та горілки виробника і споживача не повинна перевищувати 0,2% за цукром та спиртом. Нижче приведені вимоги до вмісту цукру та спирту для вин та коньяків

Таблиця 1.3.1 Вимоги до коньяків

Типи коньяку Витримка, не менше років Обьємна частка етилового спирту, % об. Масова коцентрація цукрів, масова частка %
1. Коньяки ординарні
Три зірочки 3 40-42 0,7-1,5
Чотири зірочки 4 40-42 0,7-1,5
П’ять зірочок 5 40-42 0,7-1,5
2. Марочні коньяки
Коньяк витриманий (КВ) 6 40-42 0,7-1,2
Коньяк витриманий вищої якості (КВВК) 8 40-45 0,7-2,5
Коньяк старий 10 42-57 0,7-2,5
Таблиця 1.3.2 Вимоги до вин
Типи вин Обьємна частка етилового спирту, % об.

Масова коцентрація цукрів, г/100 дм3

І. Тихі вина
1. Столові вина
сухі 9-14 До 0,3
напівсухі 9-14 1-3,0
напівсолодкі 9-12 3-8
2. Кріплені вина
міцні 17-20 1-14
напівдесертні 14-16 5-12
десертні 15-17 14-20
лікерні 12-17 21-35
3. Ароматизовані 16-18 6-16
ІІ. Вина, що містять діоксид вуглецю
1. Шампанське
брют 10,5-12,5 до 0,3
сухе 10,5-12,5 3,0
напівсухе 10,5-12,5 5,0
напівсолодке 10,5-12,5 6,0
солодке 10,5-12,5 8,0
2. Ігристі вина
червоні 11-13,5 7-8
рожеві 10,5-12,5 6-7
мускатні 10,5-12,5 9-12
3. Шипучі, або газовані 9-12 3-8

Згідно ДСТУ кількість цукру в горілці не нормується, а визначається лише рецептурами (Таблиця 1.3.3)


Таблиця 1.3.3 Вимоги до горілок
Назва горілки Джерела Назва вуглеводу діапазон концентрацій, кг/1000дал
Гусарська СР1994 мед 5.0
Джерельна СР1994 цукор 25.0
Дніпрянська СР1994 цукор 20.0
Злата Русь СР1994 цукор 10.0
золоті ворота СР1994 цукор 10.0
Косарська СР1994 цукор 10.0
Сіверська СР1994 цукор 10.0
Суханівська СР1994 цукор 5.0
українська оксамитова СР1994 цукор 10.0
українська оригінальна СР1994 мед 30.0
мягкая RU2197520С2 цукор 17-19
Самсон золотой RU2111243С12 мед 4.7-5.3
Смоленская RU2034019С1 цукровий сироп 9.0-9.4
Київська ювілейна СР1994 Мед 20.0
Пік чистоти. На джерельній воді. ТМ “Олімп” РЦ32744-2415 Глюкоза 1.5
Пік чистоти. На талій воді. ТМ “Олімп” РЦ32744-2413-04 Фруктоза 1.5

5 капель.

ТМ “5 капель”

РЦ32744164-02 Глюкоза 1.5

Як видно з таблиці, методи аналізу цукру в горілках повинні мати чутливість від 0,1 мг/см3, для вин від 3 мг/см3.

 


Информация о работе «Фотометричне визначення вуглеводів в горілках»
Раздел: Химия
Количество знаков с пробелами: 63585
Количество таблиц: 37
Количество изображений: 39

Похожие работы

Скачать
129526
2
3

... амілази і пуллуланази або альфа-амілази і глюкоамілази, активних при високій температурі. Однак складність культивування анаеробних бактерій в заводських умовах робить цей спосіб отримання препарату амілолітичних ферментів практично непридатним. З літературних даних відомо, що найбільш термостабільними гідролітичними ферментами, такими як альфа-амілази, пуллуланази, а в ряді випадків і протеази є ...

0 комментариев


Наверх