1. Знаходимо середину кожного інтервалу.
Це буде варіаційна ознака, частотою буде кількість робітників, що отримують відповідну заробітну плату. Побудуємо таблицю, в якій зазначимо середини інтервалів.
Місячна ЗРП, X | І цех | II цех | По заводу |
104.56 | 11 | 2 | 13 |
130,76 | 11 | 4 | 15 |
156,97 | 2 | 17 | 19 |
183,16 | 1 | 7 | 8 |
Разом: | 25 | 30 | 55 |
2. За формулою середньої зваженої одчислюємо середню ЗРП:
По І цеху:
по II цеху:
по заводу:
2. Модою називається величина ознаки, тобто варіанта, яка найчастіше зустрічається у даній сукупності.
Модою в дискретному ряду розподілу буде варіанта, яка має найбільшу частоту.
Отже, модою тарифного розряду у І цеху буде: Мо1= "3-ій розряд";
II цеху: Мо2="4-ий розряд";
по заводу: Мо3 = "4-ий розряд"
Модою в інтервальному ряду розподілу визначається за залежністю:
(3)
де хо та h - відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу;
fmo, fmо-1 fmо+1 - частоти модального, перед модального та після модального інтервалу.
Звідси мода заробітної плати дорівнює:
По І цеху:
по II цеху:
по заводу:
3.Медіана - це варіанта, яка знаходиться всередині варіаційного ряду, тобто медіана поділяє ряд розподілу на 2 рівні за чисельністю частини.
(4)
де хо та h - відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу;
fme - частота медіанного інтервалу;
Sfme-1 - кумулятивна частота передмедіанного інтервалу.
Для того, щоб знайти медіану тарифного розряду, треба спочатку знайти серединну частоту:
(5)
Далі потрібно накопичувати частоти доти, поки їхня сума не буде перевищувати величину серединної частоти. Потому значенню, на якому ми зупинилися, визначаємо ознаку, а отже, і медіану.
Для знаходження медіани побудуємо допоміжні таблиці.
Для І цеху:
для II цеху:
для заводу:
Для І цеху
Розряд | І цех | |
чол. | накопичення частот | |
І | 6 | 6 |
ІІ | 5 | 11 |
III | 7 | 19>12,5 |
IV | 4 | |
V | 2 | |
VI | 1 | |
Разом: | 25 |
Отже, Ме1= "3-ій розряд";
Для II цеху
Розряд | II цех | |
чол. | накопичення частот | |
І | - | - |
II | 2 | 2 |
III | 4 | 6 |
IV | 10 | 16>15 |
V | 7 | |
Разом: | 30 |
Ме2= "4-ий розряд";
Для заводу
Розряд | Для заводу | |
чол. | накопичення частот | |
І | 6 | 6 |
II | 7 | 13 |
III | 11 | 24 |
IV | 14 | 38>27,5 |
V | 9 | |
Разом: | 55 |
Отже, Ме3= "4-ий розряд"
Медіана заробітної плати визначається за формулою 4.
По І цеху: , тоді медіанний інтервал визначаємо за допомогою накопичення частот:
ЗРП, грн. | І цех | |
чол. | накопичення частот | |
91,46-117,66 117.66-143,86 143,86 - 170,06 170,06- 196,26 | 11 11 2 1 | 11 22>12,5 |
Разом: | 25 |
Отже, інтервал від 117,66 до 143,86 грн.
Тоді
для II цеху:
ЗРП, грн. | II цех | |
чол. | накопичення частот | |
91,46-117,66 | 2 | 2 |
117,66-143,86 | 4 | 6 |
143.86-170,06 | 17 | 23>15 |
170,06-196,26 | 7 | |
Разом: | 30 |
4. Загальна дисперсія σ2 характеризує відхилення індивідуальних значень ознаки сукупності від загальної середньої і розраховується за формулою:
(6)
де m - число одиниць сукупності; х - значення варіант; f - частота; - середнє арифметичне значення ознаки.
Для того, щоб знайти дисперсно, необхідно:
1). Знайти середню арифметичну кожного ряду розподілу ;
2). Знайти відхилення кожної варіанти від середньої величини: х-; Підносимо кожне відхилення до квадрату: (х-)2;
4).Множимо кожний квадрат відхилення на відповідну частоту: (х-)2 * f;
5). Додаємо всі отримані добутки:
6). Ділимо суму отриманих добутків на суму частот:
отримаємо показник дисперсії.
Знайдемо дисперсію по тарифному розряду.
І цех:
№ розряду (х) | К-сть працівників (f) | X*f | х- | (х-)2 | (х-)2 * f |
1 | 6 | 6 | -1,76 | 3,0976 | 18,5856 |
2 | 5 | 10 | -0,76 | 0,5776 | 2,888 |
3 | 7 | 21 | 0,24 | 0,0576 | 0,4032 |
4 | 4 | 16 | 1,24 | 1,5376 | 6,1504 |
5 | 2 | 10 | 2,24 | 5,0176 | 10,0352 |
6 | 1 | 6 | 3,24 | 10,4976 | 10,4976 |
Разом | 25 | 69 | X | X | 48,56 |
1.
2
II цех
№ розряду (х) | К-сть працівників(f) | X*f | х- | (х-)2 | (х-)2 * f |
1 | - | - | - | - | - |
2 | 2 | 4 | -2,43 | 5,9049 | 11,8098 |
3 | 4 | 12 | -1,43 | 2,0449 | 8,1796 |
4 | 10 | 40 | -0,43 | 0,1849 | 1,849 |
5 | 7 | 35 | 0,57 | 0,3249 | 2,2743 |
6 | 7 | 42 | 1,57 | 2,4649 | 17,2543 |
Разом | 30 | 133 | X | X | 41,367 |
1.
2.
По заводу
№ розряду (х) | К-сть працівників (f) | X*f | х- | (х-)2 | (х-)2 * f |
1 | 6 | 6 | -2,67 | 7,1289 | 42,7734 |
2 | 7 | 14 | -1,67 | 2,7889 | 19,5223 |
3 | 11 | 33 | -0,67 | 0,4489 | 4,9379 |
4 | 14 | 56 | 0,33 | 0,1089 | 1,5246 |
5 | 9 | 45 | 45 | 1,7689 | 15,9201 |
6 | 8 | 48 | 2,33 | 5,4289 | 43,4312 |
Разом | 55 | 202 | X | X | 128,1095 |
1.
2.
Дисперсія по заробітній платі
По І цеху:
Серед. інтервалу (X) | К-сть працівників (f) | X*f | х- | (х-)2 | (х-)2 * f |
104,56 | 11 | 1150,16 | -18,84 | 354,9456 | 3904,402 |
130,76 | 11 | 1438,36 | 7,36 | 54,1696 | 595,8656 |
156,96 | 2 | 313,92 | 33,56 | 1126,274 | 2252,547 |
183,16 | 1 | 183,16 | 59,76 | 3571,258 | 3571,258 |
Разом | 25 | 3085,6 | X | X | 10324,07 |
1.
2.
По II цеху
Серед. інтервалу (X) | К-сть працівників (f) | X*f | х- | (х-)2 | (х-)2 * f |
104,56 | 2 | 209,12 | -51,44 | 2646,074 | 5292,147 |
130,76 | 4 | 523,04 | -25,24 | 637,0576 | 2548,23 |
156,96 | 17 | 2668,32 | 0,96 | 0,9216 | 15,6672 |
183,16 | 7 | 1282,12 | 27,16 | 737,6656 | 5163,659 |
Разом | 30 | 4682,6 | X | X | 13019,7 |
1.
2.
По заводу
Серед, інтервал (X) | К-сть працівників (f) | X*f | х- | (х-)2 | (х-)2 * f |
104,56 | 13 | 1359,28 | -36,68 | 1345,422 | 17490,49 |
130,76 | 15 | 1961,4 | -10,48 | 109,8304 | 1647,456 |
156,96 | 19 | 2982,24 | 15,72 | 247,1184 | 4695,25 |
183,16 | 8 | 1465,28 | 41,92 | 1757,286 | 14058,29 |
Разом | 55 | 7768,2 | X | X | 37891,49 |
1.
2.
5. Відносною мірою варіації є коефіцієнт варіації. Він дозволяє порівнювати ступінь варіації ознаки у варіаційних рядах, які мають різний рівень середніх величин. Обчислюються як відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки. В свою чергу середнє квадратичне відхилення обчислюється, як корінь квадратний з дисперсії.
(7)
(8)
По заробітній платі
Iцех:
(отже сукупність якісно однорідна);
IIцех:
(отже сукупність якісно однорідна);
По заводу:
(отже сукупність якісно однорідна);
По тарифному розряду
Iцех:
(отже сукупність якісно неоднорідна);
IIцех:
(отже сукупність якісно однорідна);
По заводу:
(отже сукупність якісно неоднорідна).
Завдання №6.
Представивши сукупність робітників заводу, як генеральну, сформулювавши вибіркову сукупність, відібравши кожного п'ятого робітника. Для вибіркової сукупності:
а)побудувати графік кореляційного поля для залежності ЗРП від розряду;
б)розрахуйте параметри лінійного рівняння регресії;
в)за допомогою коефіцієнта кореляції оцініть тісноту зв'язку і визначте його достовірність.
Розв'язання:
а) Для початку зазначу, що генеральною сукупністю називають всю кількість значень, які підлягають вибірковому спостереженню. Вибіркове спостереження — це спостереження, при якому із генеральної сукупності (N) випадково відбирають п одиниць, які складають вибіркову сукупність. Для відібраних одиниць обчислюють узагальнюючі характеристики, а потім результати вибіркового спостереження розповсюджуються на всю генеральну сукупність (репрезентативність вибіркової сукупності).
Тож сформулюємо вибіркову сукупність робітників заводу (результати помістимо в таблицю):
Розряд | Заробітна плата |
2 | 104,13 |
4 | 137,15 |
3 | 123,5 |
3 | 123,5 |
1 | 91,46 |
3 | 133 |
3 | 133 |
6 | 196 |
5 | 163,8 |
6 | 196 |
5 | 163,8 |
=1565,34 |
б) Рівняння регресії записується:
де параметр а0 показує осереднений вплив на результативну ознаку не врахованих факторів; а параметр а1 — на скільки змінюється, в середньому, значення результативної ознаки при збільшенні факторної на одиницю.
В свою чергу:
Розрахунки для зручності зведемо в таблицю:
№п/п | Розряд (X) | Заробітна плата (Y) | Y*Х | X2 | Yx |
1 | 2 | 104,13 | 208,26 | 4 | 106,6639 |
2 | 4 | 137,15 | 548,6 | 16 | 148,1059 |
3 | з | 123,5 | 370,5 | 9 | 127,3849 |
4 | 3 | 123,5 | 370,5 | 9 | 127,3849 |
5 | 1 | 91,46 | 91,46 | 1 | 85,94295 |
6 | 3 | 133 | 399 | 9 | 127,3849 |
7 | 3 | 133 | 399 | 9 | 127,3849 |
8 | 6 | 196 | 1176 | 36 | 189,5478 |
9 | 5 | 163,8 | 819 | 25 | 168,8268 |
10 | 6 | 196 | 1176 | 36 | 189,5478 |
11 | 5 | 163,8 | 819 | 25 | 168,8268 |
Разом | 41 | 1565,34 | 6377,32 | 179 | 1567,002 |
В серед. | 3,72 | 142,304 | 579,756 | 16,27 | 142,4547 |
Для подальшого розв'язку нам потрібні ще деякі розрахунки:
(Yх-Y)2 | (Y-Y)2 | (Y-Yx)2 | (Х-Х)2 |
1270,215302 | 1457,25428 | 6,420751 | 2,9584 |
33,66157946 | 26,563716 | 120,0309 | 0,0784 |
222,5798432 | 353,590416 | 15,09237 | 0,5184 |
222,5798432 | 353,590416 | 15,09237 | 0,5184 |
3176,567957 | 2585,11234 | 30,43784 | 7,3984 |
222,5798432 | 86,564416 | 31,52946 | 0,5184 |
222,5798432 | 86,564416 | 31,52946 | 0,5184 |
2231,976638 | 2883,26042 | 41,63088 | 5,1984 |
703,4605112 | 462,078016 | 25,26902 | 1,6384 |
2231,976638 | 2883,26042 | 41,63088 | 5,1984 |
703,4605112 | 462,078016 | 25,26902 | 1,6384 |
= 11241,63851 | = 11639,9169 | = 383,9329 | = 26,1824 |
Отже лінійне рівняння регресії запишеться: якщо а1 = 20,72097 та а2 = 65,22198, тоді Yx = 65,198 + 20,72097*X. Судячи по рівнянню регресії можна сказати, що зв'язок між розрядом і розміром ЗРП - прямий; при зростанні розряду на одиницю ЗРП зростає, в середньому, на 20,72097; а 65,198 - це показник впливу неврахованих факторів.
На основі отриманих даних побудуємо графік кореляційного поля для залежності ЗРП від розряду:
в) Як відомо, кореляція - це залежність коли кожному значенню X відповідає множина значень Y. Одним із завдань теорії кореляції є визначення тісноти зв'язку. Для всіх форм зв'язку (криволінійного, прямолінійного) тіснота оцінюється за допомогою кореляційного співвідношення:
— дисперсія в ряду вирівняних значень Y;
— дисперсія в ряду фактичних значень Y.
де D - коефіцієнт детермінації.
Коефіцієнт детермінації - характеризує ту частину варіації результативної ознаки Y, яка відповідає лінійному рівнянню регресії; він показує яку питому вагу у загальній дисперсії ознаки Y займає дисперсія, викликана варіацією фактора X.
Тож знайдемо ці два показники:
, відповідно: D = 0,966 2 = 0,933
Це означає, що зв'язок тісний і ЗРП на 93,3% залежить від розряду.
У випадку лінійної залежності тісноту зв'язку вимірюють лінійним коефіцієнтом кореляції, який знаходиться в межах [-1;1]:
Для даного випадку:
,
тоді це характеризує прямий тісний зв'язок.
Показник R характеризує індекс кореляції або теоретичне кореляційне співвідношення; знаходиться в таких межах [0;1]:
Для даних значень:
зв’язок - тісний.
За залежністю: r = R = η = отримаємо: 0,99=0,98=0,96=0,96.
Завдання №7.
Відомі дані про оплату праці в цеху:
Таблиця 6
№п/п | Професії робітників | Заг. сума коштів на оплату праці за період, тис.грн.(F) | Середньоспискова чисельність за період, чoл.(t) | Середня ЗРП (f) | |||
базисний період | звітний період | базисний період | Звітний період | базисний період | звітний період | ||
1 | слюсарі | 3200 | 5460 | 30 | 42 | 106,667 | 130 |
2 | токарі | 2900 | 3120 | 20 | 20 | 145 | 156 |
3 | штампувальники | 3640 | 2750 | 15 | 10 | 242,667 | 275 |
Разом | X | 9740 | 11330 | 65 | 72 | 494,334 | 561 |
Обчисліть:
а)Індекси середньої ЗРП по кожній групі робітників;
б)Індекси середньої заробітної плати, фіксованого складу та структурних зрушень;
в)Загальні індекси фонду оплати праці і чисельності робітників (охарактеризуйте їхній взаємозв'язок з індексом середньої ЗРП).
г)Сформулюйте висновки.
Розв’язання:
Індекси - показники, які дозволяють аналізувати зміну явища у часі і просторі, а також оцінювати ступінь виконання плану. Це особлива відносна величина, за допомогою якої можна вивчати безпосередньо неспівставні явища.
За ступенем охоплення елементів сукупності розрізняють:
о Індивідуальні - результат порівняння двох показників у звітному і базисному періодах; визначається у відсотках або в одиницях або в долях від одиниці. Наприклад: ціна одиниці товару звітного періоду поділити на ціну одиниці товару базисного періоду:
ір=Р1/Р0;
Групові - порівнюють певні групи;
Загальні - виражають співвідношення між складними соціально-економічними явищами з неспівставними елементами або з окремих частин всіх явищ; складаються з двох частин: індексуючої величини та вимірника (ваги).
Як відомо на зміну середнього значення показника впливає як зміна середнього значення ознаки, так і зміна ваги.
Якщо в чисельнику і знаменнику вага фіксується на рівні одного періоду, то такий індекс називається індексом фіксованого складу.
,
де p1 iq1 - відповідно ціна і обсяг звітного періоду,
а ро і qo - ціна і обсяг базисного періоду.
Індекс змінного складу - це співвідношення середніх значень показника у звітному і базисному періодах:
Для відображення впливу змін в структурі сукупності, що вивчається, на динаміку явища визначається індекс структурних зрушень:
а) іс = 130/106,667 = 1,219
ЗРП слюсарів в середньому збільшилась на 21,9%.
іт = 156/145 = 1,076
ЗРП токарів в середньому збільшилась на 7,6%.
іш = 275/242,667 = 1,133
ЗРП штампувальників в середньому збільшилась на 13,3%.
Загальна ЗРП в середньому збільшилась на 5%.
В розрахунку на одного робітника по кожній професії середня ЗРП збільшилась на 15,5%.
В результаті структурних зрушень середня ЗРП на одного робітника зменшилась на 9,1%.
Між цими показниками існує залежність:
Індекс показує, що фонд оплати праці збільшився на 16%
Судячи по результату можна сказати, що середньоспискова, чисельність зросла на 10,8%.
Відоме співвідношення:
Висновки
Отже, провівши розрахунки, я прийшла до таких висновків:
ü Найбільша чисельність робітників першого цеху мають І-П розряд зі стажем роботи 1-2 та 3-4 роки (5 чол. або 45,46% від загальної чисельності). Найбільш розповсюдженою є місячна ЗРП в розмірі 91,46-117,66 і 117,66-143,86 грн.(по 44%). Найбільша доля робітників мають III розряд (28%). Переважна більшість отримує заробітну плату у розмірі 117,66 грн. Половина отримує ЗРП меншу за 121,33 грн., а половина — більшу.
ü Найбільша чисельність робітників другого цеху мають III-IV розряд зі стажем роботи 9 і більше років (11 чол. або 78,57% від загальної чисельності). Найбільш розповсюдженою є місячна ЗРП в розмірі 143,86-170,06 грн.(56,67%). Найбільша доля робітників мають IV розряд (33,34%). Переважна більшість отримує заробітну плату у розмірі 158,79 грн. Половина отримує ЗРП меншу за 157,75 грн., а половина - більшу.
ü Найбільша чисельність робітників заводу мають III-IV розряд зі стажем роботи 9 і більше років (14 чол. або 56% від загальної чисельності). Найбільш розповсюдженою є місячна ЗРП в розмірі 143,86— 170,06грн.(34,55%). Найбільша доля робітників мають IV розряд (25,45%). Переважна більшість отримує заробітну плату у розмірі 150,93 грн. Половина отримує ЗРП меншу за 142,98 грн., а половина - більшу.
ü Дослідивши зв'язок між ЗРП і розрядом бачимо, що між ними існує суттєвий тісний зв'язок.
ü Дослідивши зміни ЗРП, ФОП, ч бачимо:
· ЗРП слюсарів зросла на 21,9% у звітному періоді порівняно з базисним;
- ЗРП токарів зросла на 7,6% у звітному періоді порівняно збазисним;
· ЗРП штампувальників зросла на 13,3% у звітному періоді
· порівняно з базисним;
· Під впливом зростання індивідуальних ЗРП і структурних зрушень
· ЗРП зросла на 5%;
· За рахунок зростання індивідуальних ЗРП, ЗРП зросла на 15,5%; Внаслідок зміни структури виробництва ЗРП зменшилась на 9,1%;
· В загальному ФОП збільшився на 16% у порівнянна з базисним роком; а середньоспискова чисельність збільшилась на 10,8%.
Список використаної літератури
1. Гетало А.В., Борух В.О Економічна статистика: Навч. Посібник. К.: ТОВ «УВПУ»ЕК Об», 2002, - 214 с.
2. Головач А.В., Єріна А.М., Кзирев О.В. та ін Статистика. Збірник задач: навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1994.-448 с.
3. Економічна статистика: Навч. Посібник. / за ред.. Р.М. Моторіна. К.: КНЕУ 2005.
4. Єріна А.М., Мазуренко О.К., Кальян З.О. Економічна статистика: Практикум. - К.: ТОВ «УВПУЕкс Об», 2002, - 232 с.
5. Завінська Г.П., Економіка праці: Навч. Посібник. К.: КНЕУ, 2003.-300 с.
6. Захожний В. Статистика праці і зайнятості. К.: МАУП, 200. – 80 с.
7. Кулинюг О.І. Економічна статистика: Навчальний посібник. – Хмельницький: Поділля, 200. – 286 с.
8. Особливості статистичного аналізу діяльності основних галузей матеріального виробництва і обігу суспільного продукту: Навч. Посібник / За заг. ред. О.В. Козирєва. – К.: НМК 80, 1991.
9. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. / за наук. Ред.. С.С. Герасименко – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 200 – 460 с.
10. www.ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державного комітету статистики України.
... у виробництво конвейєрів, напівавтоматів і автоматів з примусовим ритмом роботи, де інтенсивність праці задається швидкістю руху конвейєра. В сучасній економічній системі застосовують такі системи заробітної плати: тарифні, преміальні,колективні форми оплати. Їх вибір залежить від трьох оснсвних факторів: а) ступені контролю робітником кількості і якості виробленної продукції; б) ретельності, ...
... аудиторський ризик, який становить 1,1 %. Обов’язковою умовою написання другого розділу курсової роботи є фактичне проведення аудиту нарахування та використання заробітної плати. В ході перевірки аудитором для одержання аудиторських доказів проведено наступні процедури: документальну перевірку, спостереження, опитування, арифметичний контроль та аналітичні процедури. В результаті особливих ...
... є додаткові витрати на установлення та налаштування програми. При оновлені 1С потрібно додатково навчати працівників для роботи з новою версією програми. Ці недоліки були усунені в розробленій програмі. Програма 1С містить багато додаткових функцій, які не використовуються в процесі нарахування заробітної плати, але з рахунок цього ця прикладка займає на жорсткому дискі більше місця, та потребує ...
... чином у третьому розділі розглянуто удосконалення розрахунку середньої заробітної плати за допомогою компютера та програмного забезпечення. ВИСНОВОК Нормативна база, яка регулює подання статистичної та спеціальної звітності по виплатам працівникам, відносяться Конституція України, Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», Наказ ...
0 комментариев