Особливості та труднощі відмінювання прикметників у німецькій мові

Міністерство освіти та науки України

Житомирський державний університет ім. Івана Франка

Кафедра німецької мови

Особливості та труднощі відмінювання прикметників у німецькій мові

Курсова робота

студентки 31 групи

ННІ іноземної філології

Бондарчук Аліни

Науковий керівник:

Пилипко Олена Василівна

Житомир 2009

Зміст

Вступ

1.  Поняття прикметника, та його види

2.  Місце прикметника у реченні та його категорії

3.  Відмінювання прикметників

3.1 Схема відмінкових закінчень прикметника

3.2 Сильна відміна прикметників

3.3 Слабка відміна прикметників

3.4 Мішана відміна прикметників

4.  Відмінювання прикметника у сполученні з займенником

5.  Відмінювання прикметника у сполученні з різними займенниками

6.  Особливості відмінювання прикметників

6.1 Відмінювання кількох прикметників

6.2 Відмінювання субстантивованих прикметників та партиципу

6.3 Зміна відмінкових закінчень у складених прикметниках, сталих зворотах, іменах

Висновок

Список використаних джерел

1. 

Вступ

Прикметники є прикрасою мови, вони надають їй емоційного відтінку, є прекрасним показником емоцій, настрою. З їх допомогою ми маємо змогу лише одним словом охарактеризувати поведінку людини, показати наше відношення до того чи іншого явища. Неможливо уявити розмову будь-якого характеру (офіційну, ділову, дружню, інтимну) без використання якісних та кількісних прикметників.

Дана курсова робота вказує на деякі особливості відмінювання, вживання прикметників. Тут наочно представлено ( у вигляді таблиць ) всі три типи відмін, подані приклади, які добре пояснюють наведені правила та виключення.

1. Поняття прикметника, та його види

Прикметник – частина мови, яка виражає якість, ознаку або властивість предмету.

По значенню прикметники діляться на:

·  якісні – позначають різні фізичні властивості: міри ( groß, klein, lang ), тяжкості, міри навантаження ( leicht, schwer ), віку ( alt, jung), кольору ( rot, gelb ), та деяких інших( kalt, heiß, blind), а також внутрішніх якостей ( gut, müde, klug usw.).

·  відносні - позначають властивість предмету, вказуючи на його відношення до інших предметів. Так позначають вони матеріал, з якого зроблений предмет ( silbern, eisern ), позначають відношення предмету до часу або місця ( jetzig, jährlich, hiesig ), або виражають інші властивості ( elektrisch, tierisch).

2. Місце прикметника у реченні та його категорії

Вживання прикметників

До поняття прикметник належать всі слова, які можна підставити у дану конструкцію :

(1) die ….Frage → die politische Frage

(2) Die Frage ist…. → Die Frage ist politisch.

У першому випадку ми бачимо атрибутивне вживання прикметника, у другому - предикативне вживання. Тільки атрибутивні прикметники можуть відмінюватися.В ролі предикативу буде прикметник вживатися в його початковій формі, тобто у формі основи.

Прикметники в німецькій мові мають коротку та повну форму. Зрівняйте:

коротка форма прикметників повна форма прикметників

gut, schlecht gute, guter, schlechte,

schlechten

В короткій формі прикметник вживається в основному в ролі іменникової частини підмету( предикативу). В даному випадку прикметник не змінюється на відміну від української мови, де в ролі іменникової частини підмету прикметник вживається в повній формі. Зрівняйте:

Die Arbeit ist schwer. Робота важка.

Der Text ist schwer. Текст важкий.

Die Texte sind schwer. Тексти важкі.

В повній формі прикметник вживається в реченні в якості означення до іменника і стоїть зазвичай перед означуваним іменником між артиклем (або займенником який його заміщає) і іменником. В цьому випадку прикметник узгоджується з означуваним імеником в роді, числі та відмінку:

Dort steht ein schwarzer Tisch. (чол.рід, номінатив)

Dort liegt eine schwarze Mappe. (жін.рід, номінатив)

Er hilft seinem alten Freund. (чол.рід, датів)

Dort stehen schwarze Tische. (мн., номінатив)

Якісні прикметники можуть слугувати для порівняння однакових по якості предметів. Таке порівняння оформлюється за допомогою сполучника ebenso…wie (so…wie):

Dieser Fluß ist ebenso tief wie Ця річка така ж глибока,

die Wolga. як і Волга.

Прикметнику властиві категорії роду, числа та відмінку, за якими він відповідно змінюється.

3. Відмінювання прикметників

Відмінювання прикметників залежить від артикля або від займенника, який супроводжує іменник.

3.1 Схема відмінкових закінчень прикметників

Однина
після озаченого артикля і вказівного займенника		після неозначеного артикля,присвійного займенника і займенника kein	у випадку відсутності артикля або займенника, який його заміщає
Відмінок	чол. сер. жін. рід рід рід	чол. сер. жін. рід рід рід	чол. сер. жін. рід рід рід
Nom. Gen. Dat. Akk.	-e -e -e  -en -en -e -e	-er -es -e  -en -en -es -e	-er -es -e -en -en -er -em -em -er -en -es -e

Множина
Відмінок	після неозначеного артикля, вказівного і присвійного займенника і займенника kein	у випадку відсутності артикля або займенника, який заміщає артикль
Nom. Gen. Dat. Akk.	-en	-e -er -en -e

Прикметник в якості означення до іменника виступає в такому складі:

-  прикметник + іменник;

-  артикль + прикметник + іменник;

-  займенник + прикметник + іменник.

В залелжності від складу цих груп розрізняють три типи відмінювання прикметників:

-   сильний тип відмінювання, коли перед іменником відсутній артикль або займенник, який його заміщає;

-   слабкий тип відмінювання прикметників, коли іменник супроводжується означеним артиклем, вказівним та іншим займенником, який відмінюється як означений артикль;

-   відмінювання прикметників в однині після неозначеного артикля, присвійних займенників та займенника kein (мішана відміна).