Відмінювання прикметників у сполученні з займенниками

4. Відмінювання прикметників у сполученні з займенниками

-   Прикметники після kein, mein, dein, sein, ihr, unser, euer в однині будуть відмінюватися за мішаним типом, а в множині за слабкою відміною. Наприклад:

однина – kein großer Erfolg; ihre große Sorge;

множина – keine großen Erfolge; ihre großen Sorgen.

-   Прикметники, які стоять після deren, dessen, будуть відмінюватися за сильним типом, тому що ці займенники як атрибутивний генетив ( attributive Genetive ), не мають ніякого впливу на зміну закінчення прикметника, який слідує після нього, особливо це помітно у Dativ напр.: Der Künstler, von dessen tiefempfundenem Spiel alle ergriffen waren…

При такому сполученні в Dat. однини випадково вживана слабка вважається незвичною, але не недопустимою, напр.: Ihre …Augen…,von deren ihm gehörenden Wunderreichtum er nichts wußte( Raabe).

Деколи вживають "dessen" та "deren" проводячи аналогію з "seinem" та "diesem", надаючи їм, та прикметнику, який за ними слідує, закінчення слабкої відміни. Це не є граматичо правильно, напр.: Der Künstler, von dessem tiefempfundenen Spiel… ( statt: von dessen tiefempfundenem…).

Цю помилку навряд чи можна зустріти в літературі, але дуже часто в газетах, журналах та в інших періодичних або щоденних виданнях.

5. Відмінювання прикметника у сполученні з різними займенниками

-  Займенники "der, ein, kein, dieser, jener",присвійні займенники разом із займенниковим прикметником "Pronominaladjektiv" (ander, solch) або з числівником, які стоять перед прикметником, який виконує функцію означення, відмінюються так само, як і прикметник, тобто прикметник є керуючим. Це добре помітно на прикладі: der andere kleine Junge, kein anderer verhaltener Grund, der Verlust meines vielen gesparten Geldes, unsere drei lieben Kinder.

-  Якщо ж на місці займенникового прикметника або числівника стоїть справжній займенник, то відмінюватися прикметник буде відповідного до того, що вимагає саме цей займенник, напр.: ein jeder redliche Mensch.

-  Коли присвійний займенник стоїть після вказівного займенника "dieser" або "jener", буде в даному випадку прикметник по відміні, відповідній присвійному займеннику, змінюватися, тобто по мішаному типу, напр.: dieses mein großes Glück.

6. Особливості відмінювання прикметників

-   Прикметники, які закінчуються на –el втрачають при відмінюванні –е: dunkel – ein dunkles Zimmer.

-   У багатоскладових прикметниках, які закінчуються на –еn та –er, може у розмовній мові голосна – е випадати: bescheiden – ein bescheidner Mensch, teuer - ein teures Kleid, але зазвичай вона зберігається на письмі : ein ebenes Gelände.

-   У прикметниках іншомовного походження, які закінчуються на –er та з дифтонгом перед цим закінченням, випадіння –е є правилом: teuer – ein teures Buch, sauer – saure Gurken.

-   Прикметник hoch змінює при відмінюванні кінцеву приголосну: hoch – das hohe Fenster.

6.1 Відмінювання кількох прикметників

Коли 2 або більше прикметників сполучені дефісом, отримує закінчення лише останній прикметник: die bairisch-österreichische Mundart, mit grün-rot-weißen Bändern-

-   Два або більше прикметники, які слідують один за одним, будуть відмінюватися за однією і тією ж відміною, якщо вони знаходяться в однаковому відношенні з означуваним словом та можуть бути з'єднані сполучником und, напр.: die Auslage schöner, bunter Stoffe. Коли ж прикметники нерівнозначні, тобто один з них більш тісно пов'язаний з іменником і вони не можуть бути з'єднані за допомогою сполучника und, буде перший прикметник іноді отримувати закінчення сильної відміни, а наступний – слабкої, напр.: die Auslage schöner, seidenen Stoffe.

Але в цьому правилі є деякі виключення: після sämtlich, beide і ( в однині ) folgend ,буде другий прикметник ,переважно після ander-, verschieden, viel i wenig по слабкій відміні відмінятися: sämtliches alte Material, beide jungen Leute; mit vielem großen Gepäck, die Ursache anderer grammatischen Fehler.

-   Похідні прикметники від назв міста та географічних назв, які закінчуються на –er, залишаються незмінними, напр.: Viele Touristen besichtigen den Rigaer Dom., Die Girondisten hatten verbreitet, die Marsieller Freiwilligen hätten das Vaterland gerettet…

6.2 Відмінювання субстантивованих прикметників та партиципу

Субстантивовані прикметники та партицип будуть змінювати закінчення за відповідними відмінами, напр.:

N. ein Neuer

G. eines Neuen

D. einem Neuen

Akk. einen Neuen

-   Прикметники будуть вживатися у своїй початковій формі коли вони стоять у постпозиції, тобто прикметник виступає в ролі означення та стоїть після означуваного слова без супроводжуючого слова, напр.: Kirschen, rot und saftig, lagen im Korb.

-   Не відмінюються прикметники коли вони є предикативним означенням, напр.: Sie färbt das Kleid schwarz.

-   Випадки, коли прикметник виступає в ролі підмету, трапляються не часто, переважно у приказках та прислів'ях, та в деяких фразеологізмах, і тоді він також не відмінюється, напр.: Ehrlich währt am längsten.; Gut ist gut, und besser ist besser.

Прикметники не тільки можуть бути залежними від іменника, та узгоджуватися з ним у роді, числі та відмінку, а іноді самі керують . Ця властивість проявляється переважно в предикативному вживанні. Прикметник-предикатив потребує доповнення у формі непрямого відмінку без прийменника або з прийменником, напр.: Das Kind ist der Mutter ähnlich.; Unser Land ist reich an Bodenschätzen. Деякі прикметники зберігають своє управління і у функції означення, напр.: Eine drei Meter hohe Mauer. Але більшість прикметників, які здатні до керування, вживаються лише предикативно, напр.: angst, feind, schade, leid usw.

Є деякі прикметники переважно місцевого та часового значення, які позбавлені керування і ніколи не вживаються в короткій формі як предикатив, їм властива лише функція означення та відмінювана форма, напр.: die heutige Zeitung, der dortige Einwohner, die obere, untere, innere Schublade, eine besondere Regel.

6.3 Зміна відмінкових закінчень у складених прикметниках, сталих зворотах, іменах

Коли прикметник виконує функцію означення, він також може зберігати свою початкову форму при вживанні у:

·  складених словах: Querstraße, Schönwetterperiode;

·  в географічних назвах: Britisch-Guayana;

·  в сталих зворотах: Schön Wetter heute! auf gut Glück;

·  в іменах: Klein Dieter, Schön Rotraud;

·  в поезії: Sie war ein seltsam Mädchen…Röslein rot…Da gab es ein groß Gelächter.

Висновок

Флективні прикметники є складовою іменникової групи,в якій останнім часом все частіше зустрічається тенденція монофлексії, особливо у розмовній німецькій мові. Це означає, що намагаються уникати багаторазових повторюваних категорій роду,числа та відмінку прикметника. Коли при цьому перед прикметником супроводжуюче слово( артикль або займенник ) стоїть, яке виступає як носій закінчення та показник відмінка, роду та числа, то буде прикметник по слабкому типу відмінятися. Якщо ж перед ним немає ні займенника, ні артикля, ані супроводжуючого слова, то прикметник отримує всі закінчення по сильній відміні і є носієм всіх вище вказаних показників. Подані приклади дають змогу зрозуміти про що йде мова:

…wenn sein hübscher kleiner Wagen auf der Straße erschien, blickten die Leute ihm mit Interesse und Erwartung nach. (Th. Mann)

Der Herbst kam, graues Gemäuer stürzte zu Schutt zusammen, und über geräumigen Kellern erwuchs…Thomas Buddenbrooks neues Haus.(Th.Mann)

Ein kleiner Trupp Soldaten trat vor.(W. Bredel)

Відмінювання прикметників є дуже складною та багатогранною темою навіть для жителів Германії, не говорячи про іноземців, які намагаються зрозуміти або вивчити особливості та тонкощі німецької мови.

Звісно, що наведені вище спрощення значно полегшують розмовну живу мову, яка і без того обтяжена численними відмінками, артиклями, узгодженнями та виключеннями. Але це не дає нам ніякого права нехтувати граматикою німецької мови та вживати прикметники у такій формі.

Список використаних джерел

1.  Duden Grammatik der deutschen Gegenwartssprache.- Ленинград, 1962, - 700с.

2.  М.Е. Грабарь-Пассек; В.М. Кирзнер.:

Грамматика немецкого языка. М.: "Высшая школа", 1964, - 271с.

3.  М.Г. Арсеньева; Е.В. Гасилевич; Р.А. Терешенкова; И.А. Цыганова.: Грамматика немецкого языка. М.: "Высшая школа", 1963, - 426с.

4.  Walter Jung.: Grammatik der deutschen Sprache. VEB Bibliographisches Institut Leipzig, 1971, verbesserte Auflage 1986, - 518s.

5.  Москальская О.И.

Теоретическая грамматика немецкого языка для институтов и факультетов иностранного языка. Учебник – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа., 1983. – 344с.

6.  Тимушка А., Зундане Дз., Грамматика немецкого языка.: Справочник для 10-12 классов. – R.: Zvaigzne, 1990. – 268c.

7.  Е.И. Шендельс

Грамматика немецкого языка., 3-е изд. – М.: Изд. лит. на иностр. языках, 1958. – 365с.

8.  Dreyer, Schmitt.: Совершенствуем знания немецкого языка. К.: Методика, 1998.- 366с.(2-е издание)

9.  Helbig, G. Buscha, J.: Deutsche Grammatik. Ein Handbuch für Ausländerunterricht. Langenscheidt, Berlin/München 2002

10.  Helbig, G. Buscha, J.: Kurze deutsche Grammatik für Ausländer. VEB Verlag Enzyklopädie Leipzig 1974 3., unveränderte Auflage 1980

11.  Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache, Berlin×München×Wien×Zürich×New York, 2008

12.  Тагиль И.П.: Грамматика немецкого языка. – 6-е изд. –СПб.: КАРО, 2008, - 496с.