2.2 Ряди розподілу вибіркової сукупності, їх характеристика та графічне зображення
Найважливішою частиною статистичного аналізу є побудова рядів розподілу (структурної угруповання) з метою виділення характерних властивостей і закономірностей досліджуваної сукупності. Залежно від того, яка буде ознака (кількісна або якісна), взята за основу групування даних, розрізняють відповідно типи рядів розподілу.
Якщо за основу угруповання взято якісної ознаки, то такий ряд розподілу називають атрибутивним (розподіл за видами праці, за статтю, за професією, за релігійною ознакою, національної приналежності і т.д.).
Якщо ряд розподілу побудований за кількісною ознакою, то такий ряд називають варіаційним. Побудувати варіаційний ряд - значить порядок кількісний розподіл одиниць сукупності за значеннями ознаки, а потім підрахувати числа одиниць сукупності з цими значеннями (побудувати групову таблицю).
Виділяють три форми варіаційного ряду: ранжируваний ряд, дискретний ряд і інтервальний ряд.
Ранжирований ряд - це розподіл окремих одиниць сукупності в порядку зростання або зменшення досліджуваної ознаки. Ранжування дозволяє легко розділити кількісні дані по групах, відразу виявити найменше та найбільше значення ознаки, виділити значення, які найчастіше повторюються.
Інші форми варіаційного ряду - групові таблиці, складені за характером варіації значень досліджуваного ознаки. За характером варіації розрізняють дискретні (переривчастість) і безперервні ознаки.
Дискретний ряд - це такий варіаційний ряд, в основу побудови якої покладено ознаки з перериваним зміною (дискретні ознаки). До останніх можна віднести тарифний розряд, кількість дітей у сім'ї, кількість працівників на підприємстві і т.д. Ці ознаки можуть приймати лише кінцеве число певних значень.
Дискретний варіаційний ряд представляє таблицю, яка складається з двох граф. У першій графі зазначається конкретне значення ознаки, а в другій - число одиниць сукупності з певним значенням ознаки.
Якщо ознака має безперервне зміна (розмір доходу, стаж роботи, вартість основних фондів підприємства тощо, які в певних межах можуть приймати будь-які значення), то для цієї ознаки потрібно будувати інтервальний варіаційний ряд.
Групова таблиця тут також має дві графи. У першій вказується значення ознаки в інтервалі «від - до» (варіанти), у другій - кількість одиниць, що входять в інтервал (частота).
Частота (частота повторення) - кількість повторень окремої варіанти значень ознаки. Дуже часто таблиця доповнюється графою, в якій підраховуються накопичені частоти S, які показують, яку кількість одиниць сукупності має значення ознаки не більше, ніж дане значення.
Частоти ряду f можуть замінюватися частотами, вираженими у відносних числах (частках або відсотках). Вони являють собою відносини частот кожного інтервалу до їх загальній сумі.
При побудові варіаційного ряду з інтервальними значеннями перш за все необхідно встановити величину інтервалу i, яка визначається як відношення розмаху варіації R до числа груп m:
де R = x max - x min; m = 1 + 3,322 lgn (формула Стерджеса);
n - загальне число одиниць сукупності.
Розрахунки до підрозділу 2.2:
1. За результативною ознакою (реалізація, тис. грн.):
Знаходимо кількість груп за формулою:
,
де - кількість груп; - кількість одиниць сукупності.
Отже, нашу загальну кількість областей (25) групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал за формулою:
де - найбільше і найменше значення ознаки; - кількість груп.
Таблиця 2
Ряд розподілу реалізації яєць
Реалізація збуту яєць (результативна ознака,тис. грн.) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
207,27-87136,32 | 17 | 43671,80 | 17 |
87136,33-174065,38 | 6 | 130600,86 | 23 |
174065,39-260994,44 | 1 | 217529,92 | 24 |
260994,45-347923,5 | 0 | 304458,98 | 24 |
347923,51-434852,56 | 1 | 391388,04 | 25 |
Всього: | 25 | х | х |
Оскільки з'являється значення нуль в частотах, то групуємо дані в 4 групи, а отже інтервал групування:
Отримаємо таблицю:
Ряд розподілу реалізації яєць
Реалізація збуту яєць (результативна ознака,тис. грн.) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
207,27-108868,58 | 20 | 54537,93 | 20 |
108868,59-217529,9 | 4 | 163199,25 | 24 |
217529,91-326191,22 | 0 | 271860,57 | 24 |
326191,23-434852,54 | 1 | 380521,89 | 25 |
Всього: | 25 | х | х |
Спробуємо розбити на 3 групи:
Інтервал групування:
Отже, в результаті отримаємо таблицю:
Ряд розподілу реалізації яєць
Реалізація збуту яєць (результативна ознака,тис. грн.) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
207,27-145089,02 | 22 | 72648,15 | 22 |
145089,03-289970,78 | 2 | 217529,91 | 24 |
289970,79-434852,54 | 1 | 362411,67 | 25 |
Всього: | 25 | х | х |
Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для результативної ознаки:
· Гістограма
Рис 2.1. Гістограма розподілу реалізації яєць в областях
· Полігон
Рис 2.2. Полігон розподілу реалізації яєць в областях
· Кумулята
Рис 2.3. Кумулятивна гістограма розподілу реалізації яєць в областях
· Огіва
Рис 2.4. Огіва розподілу реалізації яєць в областях
2. За факторною ознакою (кількість, млн. шт.):
Аналогічно визначаємо кількість груп:
отже, наші 25 областей групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал групування:
Отримуємо дані для таблиці:
Таблиця 3
Ряд розподілу кількості яєць, млн. шт.
Кількість (факторною ознакою, млн. шт.) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
0,7-255,98 | 15 | 128,34 | 15 |
255,99-511,27 | 7 | 383,63 | 22 |
511,28-766,56 | 1 | 638,92 | 23 |
766,57-1021,85 | 1 | 894,21 | 24 |
1021,86-1277,14 | 1 | 1149,50 | 25 |
Всього: | 25 | х | х |
Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для факторної ознаки
· Гістограма
Рис 2.5. Гістограма розподілу кількості яєць в областях
· Полігон
Рис 2.6. Полігон розподілу кількості яєць в областях
· Кумулята
Рис 2.7. Кумулятивна гістограма розподілу кількості яєць в областях
· Огіва
Рис 2.8. Огіва розподілу кількості яєць в областях
3. За факторною ознакою (ціна за тисячу штук, грн):
Визначаємо кількість груп:
отже, наші 25 областей групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал групування:
Отримуємо дані для таблиці:
Таблиця 4
Ряд розподілу за ціною за тисячу, грн.
Ціна за тисячу штук (за факторною ознакою, грн. ) | Кількість областей (частота) | Середина інтервалу | Кумулята частот |
226,1-248,98 | 237,54 | 237,54 | 5 |
248,99-271.87 | 260,43 | 260,43 | 17 |
271,88-294,76 | 283,32 | 283,32 | 19 |
294,77-317,65 | 306,21 | 306,21 | 24 |
317,66-340,54 | 329,10 | 329,10 | 25 |
Всього: | 25 | х | х |
Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для факторної ознаки (ціна за тисячу штук, грн):
· Гістограма
Рис 2.9. Гістограма розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.
· Полігон
Рис 2.10. Полігон розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.
Кумулята
Рис 2.11. Кумулятивна гістограма розподілу ціни тисячу штук по областям, грн.
· Огіва
Рис 2.12. Огіва розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.
... і зменшити собівартість продукції за рахунок гарного врожаю сільськогосподарських культур, підвищення збереженості поголів’я, енергозбереження і дотримання режиму годівлі виробничого скота. 3.2 Вдосконалення обліку витрат продукції птахівництва Удосконаленням обліку витрат є розробка принципів управління витратами та шляхів їх зниження. Основні принципи управління витратами вироблені ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... : факторну і результативну. Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називається результативною. У табл.2.1.1 наведено статистичне вивчення виручки від реалізації молока Таблиця 2.1.1. Статистичне вивчення виручки від реалізації молока № Виробництво тонн Ціна за 1 тонну Виручка від реалізації, тис.грн 1 362,1 95,9 34,73 2 359,6 91,4 32,87 3 ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
0 комментариев