Охорона праці при виконання роботи

3. Охорона праці при виконання роботи

У ГОСТ 12.0.002-74 дані наступні визначення: "Техніка безпеки - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів" та "Охорона праці - це система законодавчих актів і відповідних соціально-економічних, технічних і гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці ".

Розглянуті методи зварювання вимагають дотримання певного комплексу правил техніки безпеки і охорони праці, які повинні знаходити відображення в технологічних картах і строго дотримуватися при виконанні зварювальних робіт. Для всіх зазначених методів зварювання плавленням в тій чи іншій мірі існує можливість небезпечних впливів на зварювальника у зв'язку з наступними чинниками:

1) ураження електричним струмом при дотику людини до струмоведучих частин електричного кола;

2) ураження променями електричної дуги очей і відкритої поверхні шкіри;

3) опіки від крапель металу і шлаку при зварюванні;

4) отруєння шкідливими газами, що виділяються при зварюванні і при забрудненні приміщень пилом і випарами різних речовин;

5) вибухи через неправильне поводження з балонами стисненого газу або із-за виробництва зварювання в ємностях з-під горючих речовин, або виконання зварювання поблизу легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин;

6) пожежі від розплавленого металу і шлаку в процесі зварювання;

7) травми різного роду механічного характеру при підготовці важких виробів до зварювання і в процесі зварювання.

Як свідчать статистичні дані, 80% травм зварників пов'язано з транспортними операціями важких металевих виробів.

Запобігання небезпеки ураження електричним струмом. При зварюванні плавленням використовують джерела струму з напругою холостого ходу UKX = 45 - 80 В при постійному струмі Uхх = 55 - 75 В при змінному струмі, Uxx = 180 - 200 В при плазмовому різанні. Тому джерела живлення повинні мати автоматичні пристрої, що відключають їх протягом не більше 0,5 с при обриві дуги.

Враховуючи непостійну величину електричного опору людського тіла (так, при сухій шкірі, наприклад, опір становить 8000-20000 Ом, а при вологих руках, пошкодженнях шкіри опір знижується до 400-1000 Ом), безпечними вважають напругу не вище 12 В (переносне освітлення). Якщо зварювальник працює в тісному приміщенні, може мати більшу площу контакту з металевою поверхнею, з метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом, слід дотримуватись таких заходів:

1. Надійна ізоляція всіх, проводів, пов'язаних з живленням джерела струму і зварювальної дуги, заземлення корпусів зварювальних апаратів. Заземленню підлягають: корпуси джерел живлення, апаратного ящика, допоміжне електричне обладнання. Переріз заземлювальних проводів повинна бути не менше 25 мм². Підключенням, відключенням та ремонтом зварювального обладнання займається тільки черговий електромонтер. Зварювальникам забороняється виконувати ці роботи.

2. Застосування в джерелах живлення автоматичних вимикачів високої напруги, які в момент холостого ходу розривають зварювальний ланцюг і подають на утримувач напруга 12 В.

3. Надійний пристрій електродотримача з гарною ізоляцією, яка гарантує, що не буде випадкового контакту струмоведучих частин електродотримача зі зварюваних виробом або руками зварника (ГОСТ 14651-69). Електродотримачі повинен мати високу механічну міцність і витримувати не менше 8000 затисків електродів.

4.Работа у справному сухму спецодязі і рукавицях. При роботі в тісних відсіках і замкнутих просторах обов'язково використання гумових калош і килимків, джерел освітлення з напругою понад 6-12 В.

3.1 Заходи промислової санітарії, техніки безпеки та протипожежної безпеки

Промислова санітарія - система організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів. Практичні заходи щодо оздоровлення умов праці грунтуються на гіг. нормативах для виробничих приміщень (оптимальна і допустима температура, відносна вологість і швидкість руху повітря, гранично допустимі концентрації шкідливих газів, парів і пилу в повітрі промислових приміщень, гранично допустимі рівні шуму і вібрації та ін.)

Контроль за виконанням сан. норм і правил при проектуванні, будівництві і реконструкції промислових підприємств (попереджувальний сан. нагляд), а також поточний сан. нагляд за сан. станом промислових підприємств та умовами праці на цих підприємствах здійснюють органи державного сан. нагляду. Сан. нагляд на промисловому підприємстві здійснюють санітарні лікарі з гігієни праці та їх помічники спільно з цеховими лікарями медсанчастин або з персоналом здоровпунктів і технічними інспекторами профспілкових органів з контролю за охороною праці і технікою безпеки.

Основними документами є "Санітарні норми проектування промислових підприємств" (CH 245-71), загальнодержавні "Будівельні норми і правила" (БНіП), "Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання" № 1042-73, стандарти з безпеки праці, а також санітарні правила, що стосуються конкретних галузей промисловості і виробництва, інструкції та методичні листи, в яких викладаються вимоги до окремих технологічних процесів, обладнання та матеріалів. У цих документах викладені основні вимоги до вибору промислового майданчика, розташуванню на ній виробничих і допоміжних будівель, до їх влаштування і обладнання (опалення, освітлення, вентиляція, водопостачання і каналізація), а також вимоги, спрямовані на обмеження шуму, вібрації, впливу на працюючих ультразвуку, пилу, токсичних газів, іонізуючих випромінювань, нормалізацію мікроклімату та інших шкідливих виробничих факторів.

Проведення електрозварювальних і газорізальних робіт на тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які унеможливлюють виникнення пожежі:

- очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій;

- забезпечення первинними засобами пожежегасіння /вогнегасниками, ящиком із піском та лопатою, відром з водою, які вказуються в наряді – допуску.

Після закінчення електрозварювальних і газорізальних робіт виконавець зобов’язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути інші ймовірні причини виникнення пожежі.

Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення електрозварювальних і газорізальних робіт, слід привести до пожежовибухонебезпечного стану до початку цих робіт (видалити пожежовибухонебезпечні речовини та відкладення, відключити діючі комунікації, виконати безпечними методами очищення, прошпарення й промивання, забезпечити вентиляцію та контроль за повітряним середовищем тощо).

Щоб унеможливити потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи та розташоване поряд устаткування, всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де проводяться вогневі роботи, закривають негорючими матеріалами.

Приміщення, в яких імовірне скупчення парів легкозаймистих і горючих рідин та горючих газів, перед проведенням електрозварювальних і газорізальних робіт мають бути ретельно провентильовані.

Під час перерв у роботі, а також наприкінці робочої зміни електрозварювальна апаратура має відключатися, в тому числі від електромережі; газорізальна - також має відключатися, а шланги - від’єднуватися й звільнятися від горючих газів. Після закінчення робіт усю апаратуру устаткування прибирають у спеціально відведені місця.

У разі проведення електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварювального виробу до джерела зварювального струму може бути лише ізольований провід, причому за якістю ізоляції він не повинен поступатися прямому провідникові, приєднуваному до електродоутримувача.

У разі зміни електродів їхні залишки (недогарки) слід класти у спеціальний металевий ящик, установлюваний біля місця зварювальних робіт. Перед зварюванням електроди необхідно просушити за температури, вказаної в паспорті на конкретний тип електродного покриття. Покриття електродів має бути однорідним, щільним, без здуття, напливів і тріщин.

Щодня після закінчення роботи слід очищати агрегати та пускову апаратуру. Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегату (трансформаторів, підшипників, щіток, контактів вторинного кола та ін.) не повинна перевищувати 75 С

Балони з газом під час їх зберігання, транспортування й експлуатації слід захищати від дії сонячного проміння та інших джерел тепла.

Балони, що встановлюються у приміщеннях, розміщають на відстані, не менше: від приладів опалення та печей - 1,0м, від джерел тепла з відкритим вогнем – 8м.

Список використаних джерел та літератури

1. Сварные конструкции. Расчёт и проектирование: Учеб. для вузов/Под ред. Николаева Г.А - М.: Высш. шк., 1990.-446 с.

2. Холопов Ю.В. Ультразвуковая сварка пластмасс и металлов. - Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1988. -224 с.

3. Сварка полимерных материалов: Справочник/К.И. Зайцев, Л.Н. Мацюк, А.В. Богдашевский и др.; Под общ.ред. К.И. Зайцев, Л.Н. Мацюк -

М.: Машиностроение, 1988. - 312 с.

4. 05.07-63.247П. Способ ультразвуковой сварки деталей из полимерных материалов.// Реферативный журнал., 2005г., №7, с.24-25.

5. 05.07-63.248. Влияние параметров режима ультразвуковой сварки на разрывное усилие нетканых материалов.// Реферативный журнал., 2005г., №7, с.25.

6. 05.01-63.291П. Устройство для ультразвуковой сварки и обрезки в линии изготовления плоских кабелей.// Реферативный журнал., 2005г., №1, с.37.

7. 05.01-63.292П. Способ и устройство для ультразвуковой приварки поперечной усиливающей накладки на ленты замка [типа "молния"].// Реферативный журнал., 2005г., №1, с.37.

8. 05.09-63.190. Зависимость разрывного усилия нетканых полотен от шага между сварными швами при ультразвуковой сварке.// Реферативный журнал., 2005г., №9, с.20.

9. 05.12-63.262П. Ультразвуковой сварочный пресс.// Реферативный журнал., 2005г., №12, с.31.

10. С.С. Волков, Изготовление нетканых материалов посредством скрепления волокнистых холстов ультразвуковой сваркой.// Сварочное производство., 2001., №4.,с.46-52.

11. С.С. Волков, Влияние параметров режима ультразвуковой сварки на разрывное усилие нетканых материалов.// Сварочное производство, 2005, №1., с.21-27.

12. С.С. Волков, Ультразвуковая сварка синтетических тканей технического назначения.// Сварочное производство, 2008, №2,с.30-36.

13. А.А. Фоменко, Ультразвуковая сварка полимерных многослойных плёночных материалов.// Сварочное производство, 2001, №2,с.50-52.

14. С.С. Волков, Ультразвуковая контурная сварка тары из полимерных материалов, наполненной пищевыми продуктами.// Сварочное производство, 2008, №1,с.29-35.

15. С.С. Волков, Ю.Н. Орлов, Магнитоупругий датчик для контроля качества сварного соединения при ультразвуковой сварке пластмасс.// Сварочное производство, 2001, №5,с.25-30.

16. Н.П. Нестеренко, И.К. Сенченков, Состояние и перспективы совершенствования ультразвуковой сварки полимеров и термопластичных композиционных материалов. // Сварочное производство, 2002, №10,с.19-26.

17. С.С. Волков, Технология ультразвуковой сварки многоэлементных изделий из жестких пластмасс.// Сварочное производство, 2003, №10,с.35-39.

18. С.С. Волков, Влияние размеров разделки кромок на прочность сварных соединений из жестких пластмасс, выполненных ультразвуковой сваркой.// Сварочное производство, 2003, №1,с.22-26.

19. Ультразвуковая сварка // Другие виды сварки [Электронный ресурс]. – Режим доступа

20. Ультразвуковая сварка // История сварки [Электронный ресурс]. – Режим доступа

21. С.С. Волков, Ультразвуковая сварка пластмасс и запрессовка металлов.// [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

22. А. Хольт, Ультразвуковая сварка: дефекты и их выявление.// Полимеры [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.omnexus.com, свободный. – Загл. с экрана.

Додаток А

Похожие работы

Технологія вибору електродів

Скачать

23576

2

1

... ість раковин, пір, тріщин, непроварів і інших зовнішніх і внутрішніх дефектів. Звичайно, на якість отримуваного зварювального шва впливає безліч чинників, але електроди все ж грають вирішальне значення. При виборі електродів в першу чергу керуються складом металу, з якого вони виготовлені, а також їх діаметром, вибираним залежно від товщини деталей, що сполучаються. Основними характеристиками ...