Завдання до курсової роботи

1.1 Завдання до курсової роботи

У курсовій роботі необхідно розробити частину внутрішньої електропостачальної системи – ділянки цеху промислового підприємства, яка відповідає основним вимогам до ЕПС промислових підприємств. Конкретні вхідні дані до курсової роботи для студентів усіх форм навчання надаються керівником.

Для студентів заочної форми навчання тема курсової роботи може відповідати профілю дисципліни за місцем праці. Остаточно тема роботи та вхідні дані уточнюються під час настановних лекцій і надаються керівником.

Для виконання курсової роботи потрібні такі вхідні дані:

1) назва ділянки цеху промислового підприємства;

2) вимоги до надійності електропостачання електроприймачів;

3) план ділянки цеху з розташуванням технологічного устаткування;

4) кількість робочих змін ділянки цеху;

5) дані кожного ЕП - номінальні напруга та потужність, коефіцієнт потужності, коефіцієнт використання й тривалість вмикання (ТВ), кількість фаз;

6) категорія електроприймачів за надійністю електропостачання;

7) схема живлення цехової трансформаторної підстанції від ДЖ;

8) дані про джерело живлення цехової (чи цехових) ТП (тип, напруга на шинах, відстань, тип комплектних комірок чи камер, струм трифазного короткого замикання (КЗ) на відповідних шинах);

9) характеристика довкілля цеху;

В окремих випадках керівник курсової роботи може частково змінювати вхідні дані: задавати розрахункове навантаження сусіднього цеху (чи ділянки цеху), компенсувавльні пристрої (тип, потужність тощо), які приєднані до шин ДЖ. Під час узгодження вхідних даних керівник може також задати завдання студентові додатково розробити окреме питання.

1.2 Зміст курсової роботи

Зміст пояснювальної записки до курсової роботи:

ЗМІСТ

Перелік скорочень.

Вступ.

1 Вибір схеми та конструкційного виконання цехової силової електричної мережі.

1.1 Вибір місця розташування цехової трансформаторної підстанції.

1.2 Вибір схеми цехової силової електричної мережі.

1.3 Конструкційне виконання цехової силової мережі.

2 Розрахунок електричних навантажень.

2.1 Визначення розрахункового силового навантаження на першому рівні електропостачання.

2.2 Визначення розрахункового силового навантаження на другому рівні електропостачання.

2.3 Визначення розрахункового силового навантаження на третьому рівні електропостачання.

2.4 Розрахунок навантаження від пристроїв електричного освітлення цеху.

2.5 Визначення розрахункового навантаження цехової трансформаторної підстанції.

2.6 Розрахунок пікових струмів.

4 Вибір перерізу провідників.

4.2 Вибір перерізу провідників живильної мережі напругою до 1 кВ.

4.3 Вибір перерізу провідників розподільної мережі напругою до 1 кВ.

5 Розрахунок струмів короткого замикання.

5.1 Розрахунок струмів трифазного короткого замикання

6 Вибір електричних апаратів.

6.1 Вибір електричних апаратів в електричній мережі напругою до 1 кВ.

6.2 Узгодження вибраного перерізу провідників електричної мережі напругою до 1 кВ з вибраними апаратами захисту.

Висновки.

Список літератури.

Перелік графічної частини:

Аркуш № 1. План ділянки цеху з розташуванням технологічного устаткування (рекомендоване мірило М 1:100, М 1: 200).

Аркуш № 2. Схема електропостачання ділянки цеху.

1.3 Структура й оформлення курсової роботи

Структура й оформлення пояснювальної записки до курсової роботи мають відповідати вимогам ДСТУ 3008-95. "Документація. Звіти у сфері науки і техніки". Цей державний стандарт є наближеним до міжнародного стандарту ISO 5966:1982 "Documentation. Presentation of scientific and technical reports", який використовують фахівці багатьох країн світу.

1.4 Структура пояснювальної записки

Пояснювальна записка з курсової роботи складається зі вступу, основної частини та додатків.

Вступна частина складається з:

- титульної сторінки;

- завдання на роботу;

- реферату;

- змісту;

- переліку скорочень.

Основна частина пояснювальної записки складається з таких елементів:

- вступу;

- викладу;

- висновків;

- списоку літератури.

Додатки розміщують безпосередньо після основної частини.

Така структура пояснювальної записки курсової роботи подібна до структури пояснювальної записки бакалаврської кваліфікаційної роботи.

1.5 Оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка виконується на стан­дартних аркушах формату А4 (297х210 мм). Якщо необхідно, припускається використання аркушів формату АЗ (297х420 мм). Обсяг пояснювальної записки становить 20-30 сторінок рукописного тексту. Текст дозволяється набирати на ПК через півтора інтервалу шрифтом Times New Roman (розмір шрифту - 14 пт, заголовки - 16 пт).

Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід писати великими літерами без крапок у кінці та без підкреслення. Вони центруються симетрично відносно тексту сто­рінки. Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу, який має бути однаковий, становити 5 знакам і писатися малими літерами, крім першої, без крапок у кінці та без підкреслення. Якщо заголовок складається з двох чи більш речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки розділів і підрозділів відокремлюють­ся один від одного та від основного тексту двома інтервалами.

Структурні елементи "ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ", "ВХІДНІ ДАНІ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ" не нумерують, а їхні назви є заголовками структурних елементів.

Титульна сторінка та бланк завдання на роботу не нумеруються. Усі наступні сторінки пояснювальної записки нумеруються арабськими цифрами.

Реферат виконується обсягом не більше 50 слів; бажано - на одній сторінці формату А4. На сторінці з рефератом має бути заповнений великий штамп. Зміст реферату такий:

– відомості про обсяг (кількість сторінок, рисунків, таблиць, джерел літератури, додатків);

– текст реферату (об'єкт, дослідження чи розроблення, мета роботи, методи дослідження й апаратура, результати та їхня новизна, основні конструкційні й технічні характеристики, рекомендації щодо використання результатів роботи, галузь застосування, економічна ефективність, прогнозні пропозиції щодо розвитку об'єкта дослідження чи розроблення);

– перелік ключових слів і словосполучень (від 5 до 15), важливих для розкриття суті та розміщені після тексту реферату (пишуться чи друкуються великими літерами в називному відмінку в рядок через коми).

Частини тексту реферату, відомості про які відсутні, вилучають. Приклад складання реферату до курсової роботи наведений у додатку Д.

Зміст курсової, роботи розташовують на окремій сторінці. Він містить: перелік скорочень, вступ, послідовно перераховані найменування всіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовки), висновки, список літератури, найменування додатків і номери початку кожної частини роботи.

Перелік скорочень (позначень, символів, одиниць, термінів), що використовуються в пояснювальній записці, розміщують безпосередньо за змістом на новій сторінці, їх розшифровують у разі першої появи в тексті. Перелік скорочень подається за алфавітом.

Основна частина записки починається зі вступу, який розміщують на окремій сторінці. У вступі курсової роботи стисло викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми;

- тенденції щодо розв'язання визначених завдань;

- актуальність даної роботи та підставу для її проведення;

- мету роботи і галузь застосування.

Кожний розділ курсової роботи починається з нової сторінки. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами без крапки (наприклад, 1 – перший розділ, 1.1 – перший підрозділ першого розділу, 1.1.1– перший пункт першого підрозділу першого розділу й т.д. Між заголовками розділів і заголовками підрозділів потрібно додержуватись супідрядності, нумеруючи їх таким чином, щоб між заголовками одного рівня рубрикації були однакові номери.

Нумерація ілюстрацій (рисунків, графіків, схем, діаграм), таблиць, формул і рівнянь відповідає нумеруванню в межах розділу (за винятком наведених у додатках). Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, таблиці чи формули, розділених крапкою, наприклад: "Рисунок 5.3 – Принципова схема цехової КТП" (третій рисунок п'ятого розділу). На всі ілюстрації та таблиці мають бути посилання в тексті записки. Ілюстрації та таблиці слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згаду­ються вперше чи на наступній сторінці.

Назви ілюстрацій розміщують під ними, центрують та пишуть без крапок у кінці.

Назву таблиці розміщують над нею, починають з її початку та пишуть без крапок у кінці. Назва має бути короткою та відображати зміст таблиці. Заголовки граф таблиць починаються з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, які мають самостійне значення, пишуться з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків крапку не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф подають у однині.

Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули чи рівняння слід залишити не менше одного вільного рядка. Номер формули чи рівняння вказують на рівні формули чи рівняння в дужках праворуч. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, які містять формули чи рівняння, слід розташовувати безпосередньо під ними в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі чи рівнянні. Пояснення значення величини кожного символу чи числового коефіцієнту починається з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрап­ки. Перенесення формули чи рівняння на інший рядок допускається на знаках операцій, які виконуються, причому знак операції на початку нового рядка повторюють. У разі перенесення знаку операції множення застосовують символ "´". Формули, які йдуть одна за одною, та не розділені текстом, відокремлюються комою.

Примітки розміщуються безпосередньо після тексту, таблиці чи ілюстрації, якщо необхідне їхнє пояснення. Слово "Примітка" друкується з великої літери з абзацним відступом, після якого ставиться крапка та з великбї літери в тому самому рядку наводиться текст примітки. Якщо є декілька приміток, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку та нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою й починають з нового рядка з абзацним відступом. Після номера примітки з великої літери наводиться текст примітки.

Висновки розміщують безпосередньо після викладу основної частини пояснювальної записки курсової роботи на новій сторінці. Текст висновків може бути розділений на пункти. У висновках викладають оцінку отриманих результатів роботи.

Список літератури, на яку посилаються в основній частині пояснювальної записки у відповідних місцях, має бути розміщений на окремій сторінці та наведений у послідовності, в якій використані джерела вперше згадуються в тексті. Порядкові номери джерел літератури в переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Додатки розміщують безпосередньо після списку літератури. Вони повинні мати загальну з іншою частиною пояснювальної записки наскрізну нумерацію сторінок. Кожний додаток починається з нової сторінки. Слово "Додаток" пишеться малими літерами, крім першої, посередині рядка. Додатки позначаються послідовно однією великою літерою української абетки, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А. Під словом "Додаток" у лапках наводиться його призначення (наприклад, обов’язковий чи довідковий). Під призначенням додатка пишеться (друкується) заголовок, який центрується. Якщо в тексті додатку є рисунки, таблиці, формули та рівняння, то їх слід нумерувати в межах кожного додатку (наприклад, рисунок А.З - третій рисунок до­датку А, табл. Б. 2 - друга таблиця додатку Б, формула (В. 6) -шоста формула додатку В). Якщо в додатку один рисунок, одна таблиця, одна формула, то їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, табл. Б.1, формула (В.1).

Перелік необхідних додатків курсової роботи наведений у змісті. Якщо специфікація ЕО міститься на першому аркуші графічної частини, то додаток А в змісті курсової роботи не потрібний.

1.6 Оформлення графічної частини

Креслення виконуються на стандартних аркушах формату А1 чи А2. Обсяг графічної частини курсової роботи - два аркуші. Під час виконання креслення обов’язковим є застосування умовних позначень ЕО на планах (аркуш № 1) і електричних схемах (аркуш № 2) відповідно з ДСТУ (додаток С). Штамп на кресленнях має бути єдиної форми.