3.2 Визначення розрахункового силового навантаження на другому рівні електропостачання
На другому рівні електропостачання навантаження на живильну лінію створюється групою ЕП, які приєднані до ПРЕ. Оскільки одночасно з максимальним навантаженням усі ЕП не працюють, то результатне навантаження завжди менше від суми їхніх номінальних потужностей і буде більшим від середнього навантаження за максимально завантажену зміну (за малої| кількості ЕП) чи дорівнювати йому (за значної кількості ЕП), що характеризується коефіцієнтами розрахункових активних навантажень Кра і розрахункових реактивних навантажеаь Крр.
Коефіцієнт розрахункових активних навантажень Кра залежить від ефективної кількості ЕП пе, середньозваженого коефіцієнта використання активної потужності Кв та сталої часу нагрівання мережі То, яка на другому рівні електропостачання приймається То = 10 хв, тоді розрахунковий інтервал часу осереднення 3То = 30 хв.
Ефективна кількість ЕП пе – це така умовна кількість однорідних за режимом ЕП однакової потужності, яка зумовлює те саме розрахункове навантаження, як і група ЕП різних за режимом і потужністю. Значення ефективної кількості ЕП пе визначається так:
nе= (2.13)
де п - кількість ЕП в групі;
рні - номінальна активна потужність і-го ЕП з ТВ = 1.
Знайдені за формулою (2.13) значення пеокругляються до найближчого меншого цілого числа.
Можливе визначення кількості ефективних ЕП за спощеною формулою. Кількість ефективних ЕП пеприймається рівним дійсній кількості ЕП п, якщо відношення потужностей найбільш потужного до найменш потужного ЕП у групі не перевищує 3, а саме: .
Для груп ЕП неоднакової потужності та різного режиму середньозважений коефіцієнт використання активної потужності визначається за такою формулою
Кв= (2.14)
де k - кількість характерних груп ЕП;
Рсмi - групова середня активна потужність за максимально завантажену зміну і-ї групи ЕП;
Pні - групова номінальна (встановлена) активна потужність і-ї групи ЕП, яка визначається за формулою (2.5).
Групове середнє активне навантаження за максимально завантажену зміну і-ї групи ЕП визначається за формулою
Рсмi = (2.15)
де n - кількість ЕП в групі;
kві- коефіцієнт використання активної потужності і-го ЕП;
рні - номінальна активна потужність і-го ЕП з ТВ =1.
Коефіцієнти використання активної потужності kв наводяться у відповідній довідковій літературі, а деякі з них є в табл. К1 додатку К [1]. Якщо в довідкових матеріалах наведені інтервальні значення kв, то для розрахунку приймається його найбільше значення.
Кількісні значення коефіцієнтів розрахункових активних навантажень на другому рівні електропостачання наводяться у відповідній технічній та довідковій літературі й у табл. К2 додатку К [1].
На другому рівні електропостачання розрахункове силове активне навантаження Рр2 і розрахункове силове реактивне навантаження Qр2 для п ЕП в групі визначаються за формулами
Рр2 = (2.16)
Qр.2 = рp (2.17)
де рсм.і, qсм.і – відповідно середні активна та реактивна потужності за максимально завантажену зміну і-го ЕП;
tgjні – коефіцієнт реактивної потужності ЕП.
У формулі (2.17) коефіцієнт розрахункових реактивних навантажень Крр з кількістю ефективних ЕП пе< 10 приймається Крр = 1,1, а з nе >10 приймається Крр = 1.
Якщо розрахункове активне навантаження групи ЕП Рр2 менше за номінальну потужність найпотужнішого ЕП групи, то слід приймати Рр2 = рнmax.
Розрахункове силове повне навантаження на другому рівні електропостачання становить
Sp2= (2.18)
Розрахунковий струм
Ip2= . (2.19)
Визначення розрахункового навантаження споживачів електроенергії доцільно виконувати за єдиною формою (табл. 2.2). Перед заповненням цієї таблиці потрібно:
- накреслити проектовану живильну схему з вузлами навантажень;
- записати в таблицю вхідні дані ЕП кожного вузла, які слід розставляти в послідовності їхнього приєднання згідно зі схемою.
Електричні навантаження ЕП напругою до 1 кВ визначаються для кожного ПРЕ (ШРА, СРШ тощо). Для магістральної схеми розрахунок починається від останнього ПРЕ й під час розрахунку наступного (наступних) ПРЕ враховуються навантаження попереднього (попередніх) ПРЕ.
До граф (1–4) табл. 2.2 заносяться вхідні дані (ці дані одержують від технологів й інших фахівців проектної організації, які видають таблиці-завдання на проектування електротехнічної частини), до граф 5, 6 - значення коефіцієнтів використання kв активної потужності та коефіцієнти потужностей (cosj і tgj) для індивідуальних ЕП. Усі ЕП групуються за характерними категоріями з однаковими kв і tgj. У кожному рядку зазначаються ЕП однакової потужності.
У графах 2 і 4 наводяться дані лише для працюючих ЕП. Резервні ЕП, ремонтні зварювальні трансформатори й інші ремонтні ЕП, й також ЕП, що працюють короткочасно (засувки, вентилі, пожежні помпи тощо), не враховуються під час визначення розрахункової потужності (за винятком випадків, коли пожежні помпи й інші протипожежні ЕП визначають вибір елементів ЕПС).
Номінальна потужність ЕД з повторно-короткотривалим режимом до тривалого режиму (ТВ =1) не зводиться.
Однофазний ЕП ураховується в графі 3 як еквівалентний трифазний ЕП з номінальною потужністю:
- у разі вмикання на фазну напругу
рн=3рно, (2.20)
qн= 3qно, (2.21)
- у разі вмикання на міжфазну (лінійну) напругу
рн=рно, (2.22)
qн= qно, (2.23)
де рно , qно – номінальні активна та реактивна потужності однофазного ЕП відповідно.
Усі ЕП групуються рядками за характерними категоріями незалежно від потужності ЕП, а в підсумковому рядку графи 3 зазначаються максимальна та мінімальна потужності ЕП даного вузла навантаженя.
У графах 7 і 8 відповідно записуються рядками величини групової середньої активної потужності за максимально завантажену зміну і-ї групи ЕП Рсмі і групової середньої реактивної потужності за максимально завантажену зміну і-ї групи ЕП Qсмі = kві рніtgjі , а в підсумковому рядку визначається сума цих величин.
Для вузла навантаженя визначається середньозважений коефіцієнт використання активної потужності Кв за формулою (2.14). Його значення заноситься до графи 5 підсумкового рядка.
У графі 9 наводиться значення пе.
Залежно від середньозваженого коефіцієнта використання активної потужності Кв, та ефективної кількості ЕП пе визначається коефіцієнт розрахункового активного навантаження Кра з відповідних таблиць технічної та довідкової літератури чи з табл. К.2 додатку К [1] і заноситься в чисельник дробу графи 10.
Залежно від ефективної кількості ЕП пе визначається коефіцієнт розрахункового реактивного навантаження Крр. Цей коефіцієнт заноситься в знаменник дробу графи 10 таблиці.
Розрахункове активне навантаження Рр2 для приєднаних до вузла живлення ЕП напругою до 1 кВ визначається за формулою (2.16) та заноситься до графи 11, а розрахункове реактивне навантаження Qp2 – за формулою (2.17) до графи 12 цієї таблиці.
Повне розрахункове навантаження силового устаткування Sр2 для кожного вузла живлення визначається за формулою (2.18) та заноситься до графи 13, а розрахунковий струм з боку 0,38 кВ Ір2 - за формулою (2.19) і заноситься до графи 14.
Крім того, окремими рядками в табл. 2.2 заносяться:
- вхідні дані та результати розрахунку силового навантаження на третьому рівні електропостачання;
- результати розрахунку загального освітлювального навантаження;
- результати розрахунку сумарного навантаження.
Приклад 2.2. Визначити модифікованим статистичним методом розрахункове силове навантаження на другому рівні електропостачання для EП ділянки механічного цеху заводу для схеми живлення, що наведена на рис. 2.2.
Вхідні дані |
Розрахункові величини |
Ефектив-на кількість ЕП ne, шт. |
Коеф. розрах. наванта-жень Кра Крp |
Розрахункові потужності |
Розра-хунковий струм, Ір, А |
||||||||
Завдання технологів |
Довідкові дані |
Рсм, кВт |
Qсм, квар |
Актив-на Pa, кВт |
Реак-тивна Qp , квар |
Повна Sp, кВА |
|||||||
Назва ЕП |
К-сть ЕП n, шт. |
Номінальна потужність, кВт |
Коеф. вик-ня, kв |
Коеф. пот-сті, cosj tgj |
|||||||||
одно- го ЕП рн |
загальна, Рн |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
Таблиця 2.2.
Визначення розрахункового навантаження електроприймачів ділянки цеху
на другому та третьому рівнях електропостачання
Рисунок 2.2 - Схема живлення електроприймачів ділянки механічного цеху для розрахунку електричних навантажень:
1 - ЕД штампувальних пресів з важким режимом; 2 – ЕД фрезерних верстатів з важким режимом; 3 - ЕД кран-балки; 4 – ЕД металорізальних верстатів з нормальним режимом; 5 - ЕД револьверних верстатів з важким режимом;
6 - електропечі опору
У табл. 2.3 наведені кількість і встановлена потужність силових ЕП.
Таблиця 2.3
Кількість і встановлена потужність силових ЕП
Преси з важким режимом, шт. на кВт |
Фрезерні верстати з важким режимом , шт. на кВт |
Кран-балка, шт. на кВт |
Металорізальні верстати з нормальним режимом, шт. на кВт |
Револьверні верстати з важким режимом , шт. на кВт |
Електропечі опору з неперервним завантаженням, шт. на кВт |
Нумерація устаткування відповідно з рис. 2.2 |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
2 х 2 2 х 17 |
3 х 30 3 х 37 |
1 х 5,85 |
6 х 3 6 х 8 8 х 10 5 х 13 |
6 х 20 |
4 х 17 |
Розв'язання. 1) Розрахунок навантажень починається для магістралі, до якої приєднані СРШ1 і СРШ2, до того ж слід починати з розрахункунавантажень для СРШ2, до якої приєднані фрезерні верстати з важким режимом.
За формулою (2.5) визначається сумарна активна номінальна потужність ЕП:
Рн.СРШ2=3×30+3×37=201 кВт.
Коефіцієнт використання активної потужності (табл. К.1 додатку К) [1] кв= 0,2, тому за формулою (2.15) сумарне середньозмінне активне навантаження для всіх ЕП СРШ2
РсмСРШ2 = 0,2 ×201 = 40,2 кВт.
Сумарне середньозмінне реактивне навантаження для всіх ЕП СРШ2 з урахуванням tgj =1,17, який відповідає значенню коефіцієнта потужності
соsj = 0,65 (з табл. К.1 додатку К) [1], визначається як
QсмСРШ2 = РсмСРШ2× tgj,
Qсм.СРШ2 = 40,2 × 1,17 = 47 квар.
Приймається ефективна кількість ЕП пе= п = 6, оскільки відношення
рнмакс / рнмін = 37/30 = 1,2 < 3.
Для наведених вище пе= 6 шт. і Кв = 0,2 з табл. К.2 додатку К [1] коефіцієнт розрахункового активного навантаження Кра = 1,62; коефіцієнт розрахункового реактивного навантаження Крр = 1,1, бо пе = 6 < 10 шт.
Розрахункове силове активне навантаження ЕП СРШ2 визначається за формулою (2.16)
Pр2 = 1,62 × 40,2 = 65,1 кВт.
Розрахункове силове реактивне навантаження ЕП СРШ2 визначається за формулою (2.17)
Qр2= 1,1 × 47 = 51,7 квар.
Розрахункове силове повне навантаження ЕП СРІП2 визначається за формулою (2.18)
Sp2 = =83,1 кВА.
Розрахунковий струм ЕП СРШ2 визначається за формулою (2.19)
Ip2 = 126,4 А.
Для лінії, яка живить СРШ1 і СРШ2, розрахункові силові навантаження визначаються для всіх ЕП, які приєднані до цих шаф.
За формулою (2.5) сумарна активна номінальна потужність ЕП
РнСРШ1,2 = РнСРШ1 + РнСРШ2,
РнСРШ1,2 = (2 ×17 + 2 × 2) + 201 = 239 кВт.
Ефективна кількість ЕП визначається за формулою (2.13), оскільки відношення рнмакс / рнмін = 37/2 = 18,5 > 3,
nе = шт.
Приймається найближче менше ціле число пе = 7 шт.
Коефіцієнт використання активної потужності для ЕП СРШ1 (пресів з важким режимом) з табл. К.1 додатка К kв = 0,2 [1]. Сумарне середньозмінне активне навантаження дяя всіх ЕП СРІП1 і СРШ2 визначається так:
РсмСРШ1,2 = РсмСРШ1 + РсмСРШ2,
РсмСРШ1,2= 0,2(2 ×17 + 2 × 2) + 40,2 = 47,8 кВт.
Сумарне середньозмінне реактивне навантаження для всіх ЕП СРШ1 з урахуванням tgj =1,17, який відповідає значенню коефіцієнта потужності соsj = 0,65 (з табл. К.1 додатка К) [1], визначається як
QсмСРШ1 =7,6 ×1,17 = 8,9 квар.
Сумарне середньозмінне реактивне навантаження для всіх ЕП СРШ1 і СРШ2
QсмСРШ1,2= QсмСРШ1+ QсмСРШ2
QсмСРШ1,2=8,9+47=55,9 квар.
Середньозважений коефіцієнт використання активної потужності для СРШ1 і СРШ2 визначається за формулою (2.14)
Кв=
і відповідає даним з табл. К.1 додатка К [1].
З табл. К.2 додатка К [1] для пе= 7 шт. і Кв = 0,2 коефіцієнт розрахункового активного навантаження Кра=1,54. Тому що пе<10 коефіцієнт розрахункового реактивного навантаження приймається Крр = 1,1.
Розрахункове силове активне навантаження СРШ1 і СРШ2 визначається за формулою (2.16)
Рр2 = 1,54 × 47,8 = 73,6 кВт.
Розрахункове силове реактивне навантаження СРШ1 і СРШ2 визначається за формулою (2.17)
Qр2 = 1,1 × 55,9 = 61,5 квар.
Розрахункове силове повне навантаження СРШ1 і СРШ2 визначається за формулою (2.18)
Sр2 = 95,9 кВА.
Розрахунковий струм СРШ1 і СРШ2 визначається за формулою (2.19)
Ір2= =145,9 А.
Від ШРА живляться різні види ЕП: ЕД кран-балки, ЕД металорізальних верстатів з нормальним режимом, ЕД револьверних верстатів з важким режимом.
Для кран-балки з ЕД підіймання, візка та пересування крану наведена сумарна номінальна потужність Рнкå =5,85 кВт, яка до тривалого режиму (ТВ=100%) не зводиться.
Сумарна активна номінальна потужність ЕД металорізальних верстатів з нормальним режимом для першого і кожного рядків визначається за формулою (2.5). Для першого рядка сумарна активна номінальна потужність ЕД металорізальних верстатів
Рнå1 = 6×3 = 18 кВт.
Аналогічно визначаються сумарні активні номінальні потужності ЕД металорізальних верстатів і для інших рядків. Сумарна активна номінальна потужність всіх ЕД металорізальних верстатів
Рнмвå = 6 × 3 + 6 × 8 +8 ×10 + 5 × 13 = 211 кВт
Для револьверних верстатів з важким режимом сумарна активна номінальна потужність визначається за формулою (2.5)
Рнрвå= 6×20 = 120кВт.
Сумарна активна номінальна потужність для всіх ЕП ШРА
Рншраå = Рнкå+ Рнрвå+ Рнмвå,
Рншраå = 5,85 + 211 + 120 = 336,85 кВт.
З табл. К.1 додатка К [1] для кран-балки з середнім режимом приймається середнє значення коефіцієнта використання активної потужності kв = 0,25. Середньозмінне активне навантаження кран-балки за формулою (2.15) становить
Рсмк = 0,25 × 5,85 = 1,5 кВт.
З табл. К.1 додатка К [1] для металорізальних верстатів приймається коефіцієнт використання активної потужності kв=0,14. Середньозмінне активне навантаження металорізальних верстатів за формулою (2.15) становить
Рсммвå = 0,14 × 211 = 29,5 кВт.
З табл. К.1 додатка К для револьверних верстатів з важким режимом приймається коефіцієнт використання активної потужності kв=0,2. Середньозмінне активне навантаження для револьверних верстатів за формулою (2.15) дорівнює
Рсмрв = 0,2 ×120 = 24 кВт.
Сумарне середньозмінне активне навантаження для всіх ЕП ШРА визначається так:
Рсмшраå = Р смк + Рсммвå + Рсмрв,
Рсмшраå = 1,5 + 29,5 + 24 = 55 кВт.
Для кран-балки при прийнятому соsj = 0,5 (з табл. К.1 додатка К) [1], якому відповідає tgj = 1,73, середньозмінне реактивне навантаження
Qсмк = 1,5 × 1,73 = 2,6 квар.
Для ЕД металорізальних верстатів з нормальним режимом з прийнятим соsj = 0,5 з табл. К.1 додатка К [1], якому відповідає tgj = 1,73, середньозмінне реактивне навантаження визначається як
Qсммвå = 29,5 ×1,73 = 51 квар.
Для револьверних верстатів з важким режимом з соsj = 0,65 (табл. К.1 додатка К) [1], якому відповідає tgj = 1,17, середньозмінне реактивне навантаження
Qсмрв =24 × 1,17 = 28,1 квар.
Сумарне середньозмінне реактивне навантаження для всіх ЕП ШРА визначається так:
Qсмшраå = Q см.к + Qсммвå + Qсмрв,
Qсмшраå = 2,6 + 51+28,1 = 81,7квар.
Ефективна кількість ЕП ШРА визначається за формулою (2.13)
ne= шт.
Приймається найближче менше ціле число пе = 25 шт. Середньозважений коефіцієнт використання активної потужності для ЕП ШРА визначається за формулою (2.14)
Квсв=
З табл. К.2 додатка К [1] для пе = 25 шт. і Кв = 0,16 коефіцієнт розрахункового активного навантаження Кра = 1,24. Тому що пе > 10 коефіцієнт розрахункового реактивного навантаження приймається Крр= 1,0.
Розрахункове силове активне навантаження ЕП ШРА визначається за формулою (2.16)
Рр2 = 1,24×55 = 68,2 кВт.
Розрахункове силове реактивне навантаження ЕП ШРА визначається за формулою (2.17)
Qр2 = 1,0 ×81,7 = 81,7 квар.
Розрахункове силове повне навантаження ЕП ШРА визначається за формулою (2.18)
Sp2 =
... мереж е цехові трансформаторні підстанції. Конструктивне виконання мереж повинно забезпечувати безпеку в експлуатації цехової мережі в залежності від аварійного середовища в цеху, без перериву в електропостачанні, захисту струмоведучої частини мережі від механічних пошкоджень. Магістральні схеми живлення мають переваги для рівномірного розподілу навантаження по цеху, коли споживачі розташовані ...
... ї мережі на виробництві дозволяє раціонально і економічно використовувати достоїнства обох видів схем і забезпечувати необхідний рівень надійності електропостачання конкретних споживачів електроенергії. 1.2.6 Для металообробного цеху, де переважною більшістю встановлені споживачі третьої категорії надійності електропостачання, категорія виробничих процесів віднесена до класу «Д», попередньо ...
... проводяться у 2 етапи. На першому аналізують уразливість основних елементів у випадку надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу та оцінюють можливість роботи об'єкта у надзвичайних ситуаціях. На другому етапі розробляють заходи по підвищенню сталості роботи об'єкта до всіх вражаючих факторів. Результат роботи усіх груп — звітна доповідь і план-графік нарощування заходів по підвищенню сталост ...
... металорізальних верстатів. Предмет дослідження - проектування електропостачання цеху металорізальних верстатів. Метою даного курсового проекту є оволодіння основами проектування електропостачання цеху металорізальних верстатів. Поставлена мета припускає рішення наступних завдань: 1. вивчити й проаналізувати літературу, нормативні документи по електропостачанню об'єктів галузі; 2. розрахувати ...
0 комментариев