Організаційно-економічні умови споживчого кредитування в сучасних умовах

1.2 Організаційно-економічні умови споживчого кредитування в сучасних умовах

Процес кредитування як і будь-який процес містить у собі де – кілька етапів. Вданому випадку процес⁷ кредитування можна розділити на декілька етапів, кожен з яких вносить свій внесок в якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку:

попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім позичальником;

оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з видачею кредиту;

підготовка кредитного договору ( структурування кредиту ) та його підписання;

контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Кожен банк повинен мати чітку та детально пророблену програму розвитку кредитних операцій. Бажано сформувати цілі, принципи та умови видачі кредитів різним категоріям позичальників у спеціальному документі – меморандумі про кредитну політику, де вказані пріоритетні сфери кредитної діяльності банку на майбутній період і визначені такі важливі моменти кредитної роботи банку, як розподілення повноважень при прийнятті рішень про видачу кредиту, граничні розміри суди одному позичальнику, вимоги до забезпечення та погашення кредиту, порядок видачі кредитів працівникам та засновникам банку, комплекс мір з контролю за якістю кредитного портфелю і т. ін.

Підготовка такого документу дозволяє керівництву банка виявити сильні та слабкі сторони його діяльності, його позиції по відношенню до конкурентів, визначити загальну лінію поведінки та забезпечити однозначний підхід до клієнтів працівників різних ієрархічних рівнів банку.

За даними американських аналітиків, 35 – 40% виникає в результаті недостатньо глибокого аналізу фінансового стану позичальника на попередній стадії переговорів.

Клієнт, що звертається в банк за отриманням споживчого кредиту, повинен надати заяву, де містяться початкові дані про необхідний кредит: ціль, розмір кредиту, вид та строк кредиту, можливе забезпечення.

До заяви повинні додаватися документи, які є обгрунтуванням прохання про надання кредиту та поясненням причини звернення в банк. Ці документи - необхідна складова частина заяви. Їх детальний аналіз здійснюється на наступних етапах, після того, як представник банку проведе попереднє інтерв`ю з заявником та зробить висновок про перспективність угоди.

До складу пакета супроводжуючих документів, що надаються в банк разом з заявою, входять наступні:

Податкові декларації. Це важливе джерело додаткової інформації. Там можуть міститися відомості яких не має в інших документах. Крім того вони можуть характеризувати позичальника, якщо буде виявлено, що він ухиляється від сплати податків з частини прибутку.

довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на підприємстві, розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати податків, погашення позичок (у тому числі за товари, придбані в розстрочку, утримання аліментів та інших стягнень);

3) книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;

4) документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних паперах;

5) інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати позичальника та його сім’ї (розрахункові документи, що підтверджують витрати по утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання ).

Заява надходить до відповідного кредитному працівнику, який після розгляду проводить попередню бесіду з майбутнім позичальником – власником чи представником керівництва фірми, фізичної особи. Ця бесіда має дуже важливе значення для вирішення питання про майбутній кредит: вона дозволяє кредитному інспектору вияснити не тільки багато важливих деталей кредитної угоди, а й скласти психологічний портрет позичальника, виявити професійну підготовленість, реалістичність його оцінок положення та перспектив розвитку.

Під час бесіди інтерв’ю єру не слід намагатися вияснити аспекти роботи; він повинен сконцентрувати увагу на основних, базових питаннях, що являють найбільший інтерес для банку. Рекомендується розподілити питання на декілька груп (4 – 5 груп ). Приклади питань наведені нижче.

1. Питання пов`язані з погашенням кредиту :

 як клієнт збирається гасити кредит ; скільки грошової готівки він отримує в ході робочого місяця;

 чи має клієнт спеціальне джерело погашення кредиту;

 чи є особи, що готові дати гарантію та яке їх фінансове становище.

2. Питання стосовно забезпечення кредиту:

 яке забезпечення буде передано в заставу;

 хто власник забезпечення;

 де складовано забезпечення;

 чи знаходиться воно під контролем клієнта та чи може бути що потребується чий–небуть спеціальний дозвіл, щоб продати забезпечення;

 як була проведена оцінка майна, що пропонується в якості забезпечення;

 чи підлягає забезпечення псуванню;

 які витрати на зберігання забезпечення.

3. Питання про зв`язки клієнта з іншими банками:

 які банки використовуються в даний час клієнтом;

 чи звертався він до інших банків за споживчою позичкою;

 чуму клієнт прийшов саме в цей банк;

 чи має він непогашені позички та який їх характер.

При отриманні заявки на кредит, банк повинен вияснити не тільки різні аспекти кредитної угоди, але й дати оцінку персональних якостей позичальника, будь це приватна особа чи керівник фірми. Оцінюючи особу клієнта банк зосереджує увагу на наступних моментах:

 порядність та чесність;

 професійні здібності;

 вік та стан здоров`я;

 наявність наступника ( на випадок захворювання чи смерті );

 матеріальна забезпеченість.

Порядність та чесність. Це ключові якості клієнта, що мають для банка першочергове значення. Банк не повинен надавати кредит особі, якщо ця особа не заслуговує довіри, тобто якщо маються признаки, що позичальник не буде дуже точно притримуватися умов кредитної угоди. Чесний клієнт прикладе максимум зусиль щоб погасити взяті забов`зання, в якому тяжкому стані він би не опинився. Ненадійний клієнт буде гасити борги банку, якщо у нього маються вільні грошові кошти. Коли ж виникають складнощі, то він припиняє сплату заборгованості і відсовує банк в кінець черги.

При оцінці позичальника банк приділяє більше уваги його особистому життю, особливостям його « життєвого стилю «. Банк надає перевагу мати справу з клієнтом, який має будинок та проживає в ньому на протязі декількох років; який рідко змінює місце працевлаштування, одружений, має сім`ю, дітей і т. ін. Це слугує, як правило, свідченням благонадійності та дає певну гарантію, що клієнт не припинить сплату боргу в неекстремальній ситуації. Не слід, однак, думати, що позичальник, який не вписується в цю картину, повинен автоматично відхилятися. Зовсім очевидно, що набагато простіше оцінити цей аспект кредитування, що стосується репутації клієнта.

При вирішенні питання про позичку для банку суттєво , чи має він справу з своїм попереднім клієнтом, для якого він відкрив рахунок і який вже отримував вже позичку в цьому банку, чи незнайома людина, що вперше звернулася до банку. Якщо клієнт вже отримував у банку позичку і в банку не було до нього претензій, то це суттєво підвищує його шанси на отримання нового кредиту. Якщо він не користувався кредитом, але має депозитний рахунок в цьому банку, то наявність солідного залишку на ньому та регулярне перерахування сум на цей рахунок теж може свідчить про його високу платоспроможність. При першому зверненні клієнта банк повинен провести детальне обстеження стану справ майбутнього позичальника та використовувати максимум інформації про його особисті якості та матеріальний стан.

Вік та стан здоров`я клієнта. Якщо позичальник - людина похилого віку, продуктивність якої понижена через вік або тяжке захворювання, то видача споживчого кредиту буде ризикованою. В останньому випадку важливо знати чи є правонаступник, який зможе на себе прийняти зобов`язання по позичці у випадку смерті клієнта або коли він відходить від своїх справ.

Матеріальний аспект платоспроможності характеризує спроможність клієнта погасити борг за рахунок власних коштів. Якщо мова йде про особисту позичку, то банк намагається оцінити розмір особистого майна клієнта. Особисте багатство позичальника складається з нерухомого та рухомого майна. Наявність солідної нерухомості ( земля будівлі ) є покращуючим фактором при отриманні позички. Відомості про нерухомість зберігаються в кадастрі, де вказаний вид майна, його статус, стан та місцезнаходження. При цьому банкір, звичайно, цікавить не номінальна вартість нерухомості, а її реальна цінність, бо продаж нерухомості у випадку банкрутства часто являє собою непросту задачу. Для оцінки майна банкір може звернутися до послуг спеціаліста.

Рухоме майно може включати вклади (термінові ) клієнта, цінні папери, благородні метали, дорогоцінності, картини і т. ін. Це майно теж потребує детальної оцінки.

Зрозуміло, що банк з більшим задоволенням видає кредит клієнту, який володіє солідним майном, має нерухомість та цінні папери, ніж особі яка не має майна і цілком покладається на поточні доходи.

Після бесіди кредитний інспектор повинен прийняти рішення: чи продовжити роботу з кредитною заявкою чи відповісти відмовою. Якщо пропозиція клієнта не збігається в якихось важливих аспектах з принципами та положеннями політики, яку проводить банк в напрямку кредитування, то заявку слід рішуче відвернути. При цьому слід роз`яснити замовнику причини, за якими кредит не може бути наданий. Якщо ж кредитний інспектор за підсумком попереднього інтерв`ю вирішує продовжити роботу з клієнтом, то він заповнює кредитне досьє та направляє його разом з заявкою та документами, які надав клієнт, у відділ по аналізу кредитоспроможності. Там проводиться поглиблений і детальний аналіз фінансового стану фізичної особи - позичальника. При цьому кредитний інспектор повинен вияснити хто з працівників найбільш підходить для проведення експертизи. Наприклад, якщо мова йде про оцінку забезпечення, що надане клієнтом, то потрібен висновок досвідченого аналітика, так як оцінка майна являє собою складну процедуру. Якщо ж потрібно отримати відомості у кредитного агентства, то цим може зайнятись менш кваліфікований працівник. Ефективність кредитного інспектора полягає у вмінні давати доручення тим працівникам, які найкраще підходять для його виконання.

Кредитоспроможність⁸ -наявність передумов для одержання позичок, спроможність повернути їх. Вона визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках по раніше одержаних кредитах, його поточне фінансове становище і перспективи змін, спроможність при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел. Кредитоспроможність розраховується комерційним банком по кожному позичальнику - фізичній особі. Кредитоспроможність це якісна оцінка позичальника, яка робиться банком до вирішення питання про можливість і можливості кредитування та дозволяє передбачити вірогідність своєчасного повернення суд та їх ефективного використання.

Фактори, що оцінюються при оцінці кредитоспроможності позичальника, дозволяють оцінити готовність позичальника повернути суду у визначений термін.

В вітчизняній банківській практиці готовність позичальника до виконання взятих на себе зобов’язань оцінюється через вивчення його дієздатності та репутації по відношенню до суд, здатності отримувати дохід, наявність капіталу, забезпечення суд. Зовнішнім фактором оцінки кредитоспроможності є стан кон`юнктури ринку.

Оцінка дієздатності позичальника включає вивчення відомостей про фізичну особу, а саме її дієздатності.

Оцінка дієздатності дозволяє визначити правомірність отримувача суди до угоди, міру відповідальності та правонаступництва фізичних осіб при порушенні умов кредитної угоди.

Під репутацією позичальника розуміється його готовність до погашення отримуваної суди.

Про репутацію позичальника можна скласти уяву на основі інформації про участь в судових процесах, арбітражах, про видвинуті проти неї звинувачування, наявності штрафів, відомостей про виконання платежів в минулому та на поточний момент.

Здатність фізичної особи отримувати дохід - це величина отримуваної заробітної плати. Економічна ситуація, що складується допомагає визначити який фактор, що враховується при оцінці кредитоспроможності, має вирішальне значення. Так, якщо в умовах підйому вирішальне значення має здатність отримувати дохід, то в умовах спаду - фактор забезпечення суд.

Однак, в любому випадку для банку залишаються важливими дієздатність та репутація позичальника.

Якщо більш детально поговорити про оцінку фінансового стану позичальника - фізичної особи, то тут рекомендується вивчити його місячні доходи та витрати.

Вивчення платоспроможності позичальника здійснюється на підставі таких документів:

-довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на підприємстві, розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати податків, погашення позичок (у тому числі за товари, придбані в розстрочку, утримання аліментів та інших стягнень);

-книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;

-документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних паперах;

-інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати позичальника та його сім’ї (розрахункові документи, що підтверджують витрати по утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання ).

Один з основних показників, які підтверджують платоспроможність позичальника - фінансова та соціальна стабільність. При всіх рівних умовах перевага віддається клієнту, який має більш надійні доходи, тривалий час роботи на підприємстві і проживання у даній місцевості.

Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється за допомогою таких коефіцієнтів та факторів:

- коефіцієнт платоспроможності позичальника Кпп;

- коефіцієнт платоспроможності сім’ї Кпс;

- коефіцієнт забезпечення Кз;

- наявність власної нерухомості ВН;

- наявність постійної роботи ПР.

На підставі цих документів визначаються:

- середньомісячні доходи позичальника (МД)та його сім’ї (МДС) з урахуванням заробітної плати, відсотків по вкладах, облігаціях та інших цінних паперах, доходів від іншої діяльності

- середньомісячні витрати позичальника (МВ) та його сім’ї (МВС) з урахуванням розмірів сплачуваних податків, відрахувань від заробітної плати на сплату аліментів, погашення раніше одержаних позичок, страхових, комунальних та квартирних платежів та ін.

а)Коефіцієнт платоспроможності Кпп

Коефіцієнт платоспроможності позичальника розраховується як відношення середньомісячного доходу (МД) до суми середньомісячних витрат (МВ) та місячних платежів по кредиту та відсотках .

МД

Кпп = ————————,(1.1)

МПП + МВ

де Кпп - коефіцієнт платоспроможності;

МПП - місячні платежі по позичці включаючи відсотки (в розрахунок береться позичка, яку передбачає одержати позичальник).

Коефіцієнт платоспроможності характеризує здатність позичальника забезпечувати своєчасні розрахунки.

Теоретичне значення коефіцієнта платоспроможності Кпп - не менше 2.0

При визначенні коефіцієнта платоспроможності враховано, що відповідно до діючого порядку судові органи, як правило, виносять рішення про утримання за виконавчими листами суми з розрахунку, що загальна сума утримань з доходу позичальника не повинна перевищувати 50 відсотків його доходу.

Зважаючи на те, що реальні місячні доходи позичальника - це лише частина місячного доходу його сім’ї, а витрати, що враховуються при розрахунку платоспроможності, розподіляються на всіх членів сім’ї, то дохід на кожного працюючого члена сім’ї буде більший, а витрати - менші, ніж у наведеному вище розрахунку.

З іншого боку, витрати позичальника на будівництво, придбання чи ремонт житла та інших будов також не можна розглядати як його власні витрати, а тільки як загальносімейні.

Тому при оцінці фінансового стану позичальника використовується коефіцієнт платоспроможності сім’ї (Кпс). За сім’ю приймається тільки дві особи - чоловік та дружина. Цей показник враховується при наявності поручительства одного з них.

При такому підході один із членів сім’ї буде позичальником, а другий - його поручителем. Обидва вони несуть солідарну відповідальність за своєчасне і повне повернення кредиту та сплати відсотків.

а)Коефіцієнт платоспроможності сім’ї (Кпс)

Коефіцієнт платоспроможності сім’ї обчислюється із співвідношення місячного доходу сім’ї до всіх місячних витрат, включаючи витрати по позичці.

МДС

Кпс = -------------------, (1.2)

МВС + МПП

де МДС - місячний дохід сім’ї;

МВС - місячні витрати сім’ї;

МПП - місячні витрати по позичці (у розрахунок приймається позичка, яку планує одержати позичальник).

Теоретичне значення Кпс повинно бути не менше 2,0

У разі, якщо позичальник не має сім’ї або відсутнє поручительство члена сім’ї, коефіцієнт Кпс не визначається. При оцінці фінансового стану позичальника Кап множиться на 2.

в)Коефіцієнт забезпеченості Кз

Одним із засобів забезпечення повернення кредиту є застава:

Вартість застави

Кз= --------------------------------- (1.3)

Сума кредиту і відсотків

Теоретичне значення Кз - не менше 1,5

Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, солідності та можливості виконувати свої зобов’язання перед банком фізична особа – позичальник повинна бути віднесена до одного з п`яти класів , які характеризують його надійність :

КЛАС А - фізична особа з дуже стійким фінансовим станом;

КЛАС Б - фізична особа зі стійким фінансовим станом;

КЛАС В - фізична особа має ознаки фінансового напруження;

КЛАС Г - фізична особа підвищеного ризику;

КЛАС Д - фізична особа з незадовільним фінансовим станом.

Для визначення класу позичальника визначається інтегрований показник його фінансового стану, який розраховується на підставі наведених вище коефіцієнтів, їх вагомих значень та вагомих коефіцієнтів аналітичних груп. Тобто оцінка фінансового стану позичальника і віднесення його до відповідного класу надійності здійснюються після узагальнення визначених коефіцієнтів та розрахунку інтегрованого показника.

г) Наявність власної нерухомості ВН

ВН може набувати таких значень:

ВН = 1 при наявності власної нерухомості;

ВН = 0,5 - нерухомість знаходиться у власності іншого члена сім’ї;

ВН = 0 - не має власної нерухомості.

д) Наявність постійної роботи ПР

ПР може набувати таких значень:

ПР = 2 при стажі роботи на постійному місці понад 3 роки;

ПР = 1 при стажі роботи на постійному місці від 1 до 3 років;

ПР = 0 при стажі роботи менше 1 року.

Для визначення інтегрованого показника фінансового стану позичальника необхідно:

- розраховані за викладеною методикою показники занести до таблиці додатку 2.19;

- значення кожного показника помножити на вагоме значення;

- знайти суму всіх значень.

Після визначення інтегрованого показника визначається клас позичальника за рейтинговою шкалою таблиці додатку 2.20

Дана методика рейтингової оцінки кредитоспроможності фізичної особи – позичальника розроблена для умов нашого середовища і широко застосовується банками України.

Для оцінки надійності та фінансового стану майбутнього позичальника банк використовує всі доступні матеріали, як отриманні безпосередньо від клієнта, так і ті, що знаходяться в кредитному архіві або що надійшли із зовнішніх джерел ( від кредитних агентів, від ділових партнерів позичальника. Але особливо важливим є детальне вивчення фінансового стану та розрахунок коефіцієнтів, що використовуються в практиці кредитного аналізу. Існує багато розрахункових показників, причому кожен банк використовує свою методику їх розрахунку та оцінки.

Одним з можливих способів оцінки кредитоспроможності позичальника є так званий метод рейтингової оцінки кредитоспроможності позичальника, який дуже широко розповсюджений в західних банках. Але в останні часи його часто починають використовувати й українські банки. Тому має сенс розглянути більш детально даний метод оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи.

Рейтингова оцінка кредитоспроможності позичальника - це оцінка кредитного ризику надання короткострокових суд банка.

Методика рейтингової оцінки кредитоспроможності включає:

розробку системи оціночних показників кредитоспроможності;

визначення критеріальних границь оціночних показників;

ранжування оціночних показників;

оцінка сумарної кредитоспроможності.

При виборі показників оцінки кредитоспроможності виділяють традиційні коефіцієнти: ліквідності, прибутковості і т. ін. Поряд з цім пропонується використовувати ряд додаткових показників. Так в західних країнах, визначаючи кредитоспроможність клієнта, банк розглядає комплекс факторів. Інформація ⁹ про позичальника займає інколи до 80% об`єму листа опитування. Питання ж обрані і сформульовані так, щоб не задіти гідність позичальника.

Крім того, існують методики застосування спеціальної шкали для виміру рейтингу позичальника по системі «кредит - скорингу», тобто нарахування балів клієнту в залежності від його рівня кредитоспроможності. Наприклад, «скоринг - формуляр» німецького банку складається з 12 показників, по кожному з яких клієнту нараховуються бали. Чим більше балів набере клієнт в сумі, тим вища його кредитоспроможність. Максимальний бал таблиці -20. Перші п`ять показників відносяться до фінансових можливостей клієнта.

Перший. Відсутність несприятливої інформації кредитно-довідкового бюро - 10 балів.

Другий. Здатність погасити заборгованість: до 60% - 0 балів, 61 - 80% - 10 балів, 81 - 100% - 20балів.

Третій. Наявність забезпечення : 0 - 25% - 1 бал; 26 -50% - 4 бали; 51 - 75% - 7 балів; 76 - 100% - 12 балів, більше 100% - 20 балів.

Четвертий. Наявність майна - нерухомість, цінні папери, вклади в банки - 10 балів.

П`ятий. Кредити, отримані в банку раніше: не отримував раніше кредити - 5 балів; своєчасно гасив раніше отримані кредити - 15 балів.

Шостий. Кваліфікація: нема кваліфікації - 0 балів; допоміжний персонал - 2 бали; спеціаліст - 7 балів; службовець - 9 балів; пенсіонер - 13 балів; керівний працівник - 13 балів.

Сьомий. Трудова діяльність у останнього наймача: до 1 року - 0 балів; до 2 років - 3 бали; до 3 років - 5 балів; до 5 років - 8 балів; більше 5 років - 12 балів; пенсіонер - 0 балів.

Восьмий. Сфера діяльності: держслужба - 10 балів; інші сфери - 6 балів; пенсіонери - 0 балів.

Дев`ятий. Вік: до 20 років - 0 балів; 25 років - 2 бали; 30 - 4 бали; 35 - 8 балів; 50 - 9 балів; 60 - 11 балів; більше 60 - 16 балів.

Десятий. Сімейний стан: неодружений - 8 балів; одружений - 14 балів; розлучений - 8 балів; вдовець - 8 балів.

Одинадцятий. Спосіб найму житла : не має житла - 0 балів; за наймом - 5 балів; власне - 10 балів.

Дванадцятий. Кількість утриманців : 0 - 10 балів; 1 - 7 балів; 2 - 5 балів; 3 - 2 бали; більше 3 - 0 балів.

Таким чином при набраній сумі в 81 бал співробітник банку приймає позитивне рішення про кредитування самостійно, від 61 до 80 балів - потрібна згода вищестоящої особи. Коли рейтинг сягає нижче 60 балів, то в видачі суди клієнту відмовляють.

Для порівняння можна навести також скоринг - формуляри інших банків, наприклад Ощадбанку Російської Федерації. Цим¹⁰ банком видаються кредити на будівництво в сумі, що не перевищує 60000 дол. та терміном до 10 років, та кредити на поточні потреби в сумі, що не перевищують 10000 дол. та терміном до трьох років. Платоспроможність позичальника в цьому банку визначають за слідуючою формулою:

Р = Дч * К * Т (1.4)

де, Р - платоспроможність;

Дч - середньомісячний доход за останні шість місяців, мінус всі обов’язкові платежі;

К - коефіцієнт, який змінюється в залежності від значення Дч:

К = 0,3 при Дч до 500 дол.

К = 0,4 при Дч від 501 до 1000 дол.

К = 0,5 при Дч від 1001 від 2000 дол.

К = 0,6 при Дч від 2001 дол.

Т - термін кредитування в місяцях.

Для визначення платоспроможності позичальника - підприємця замість довідки з місця роботи використовують декларацію про доходи завірену податковою інспекцією. Якщо в процесі аналізу платоспроможності позичальника виявляються об’єктивні передумови незбереження рівня доходів на протязі обумовленого терміну кредиту (Наприклад, при нестійкому положенні організації в якій працює позичальник, наявність в сумі доходу разових не гарантованих виплат і. т.п.), то величина кредиту корегується в меншу сторону.

А взагалі вперше техніка кредитного скорингу¹¹ була запропонована американським економістом Д. Дюраном на початку 40 - х рр. Для відбору позичальників по споживчому кредиту. Дюран зауважував, що виведена ним формула " може допомогти кредитному працівнику легко й бистро оцінити якість звичайного претендента на кредит, але в екстра ординарних випадках її прогнозні якості послаблюються ".

Дюран виявив групу факторів, що дозволяють, на його думку, з достатньою достовірністю визначити ступінь кредитного ризику при отриманні споживчого кредиту. Він використовував слідуючі коефіцієнти при нарахуванні балів:

Вік: 0,01 за кожен рік більше 20 років ( максимум 0,3)

Стать : жіноча - 0,4, чоловіча - 0;

3.Термін проживання : 0,042 за кожен рік проживання в даній місцевості ( максимум 0,42);

4.Професія: 0,55 за професію з низьким ризиком, 0 - за професію з

високим ризиком, 0,16 - для других професій;

5.Робота в галузі: 0,21 - підприємства загального користування, державні установи, банки та брокерські фірми;

6.Зайнятість: 0,059 за кожен рік роботи на даному підприємстві (максимум - 0,59);

7-9. Фінансові показники: 0,45 за наявність банківського рахунку, 0,35 за володіння нерухомістю, 0,19 при наявності полісу страхування життя.

Використовуючи ці коефіцієнти Дюран визначив границю, що розділяє "гарних" та "поганих" позичальників - 1,25 бала. Клієнт, що набрав більше 1,25 бала, може бути віднесений до групи помірного ризику, а той що набрав менше 1,25 бала рахується не бажаним для банка.

Метод скорингу дозволяє провести експрес-аналіз заявки на кредит в присутності клієнта. У французьких банках клієнт, що попросив персональну суду та заповнив спеціальну анкету, може отримати відповідь про можливість надання споживчого кредиту на протязі декількох хвилин.

До спеціальної анкети великого французького банк "Креді агріколь", яку заповнюють індивідуальні позичальники, входять такі дані:

ціль кредиту (від 0 балів при грошовому кредиті до 100 балів при купівлі автомобіля);

Участь клієнта у фінансуванні угоди ( при сплаті готівкою менше 10% суми - 0, від 10 до 45% - 30 балів, більше 45% - 50 балів);

сімейний стан (від 0 для розведених подружь до 60 з кількістю дітей менше трьох );

професія (від 0 балів для студентів до 100 для державних службовців);

вік (від 0 балів для осіб молодше 25 років, до 100 балів більше 65 років);

зайнятість (від 0 балів при терміні менше одного року до 100 - більше 4-х років);

чистий річний дохід (від 0 - при доході до 60 тис. франків до 100 - при доході більше 160 тис. фр.);

володіння нерухомістю (від 0 балів при наймі квартири до 80 при наявності власного будинку);

термін кредиту (від 140 балів при терміні менше 1-го року до 0 при терміні більше 2- х років - 4

сума на банківському рахунку (від 0 при залишку менше 5 тис. фр. До 150 при залишку більше 50 тис. фр. ).

Якщо позичальник набрав більше 510 балів, банк відразу дає згоду на видачу кредиту, при 380 - 509 балах проводиться додаткове вивчення умов ( сума, термін кредиту, гарантії), при набранні менше 380 балів слідує відмова від видачі споживчого кредиту.

Також для прикладу наведу рейтинг якості кредиту(по бальній системі), який рекомендується Світовим Банком¹² для використання (див додаток 1.1 та додаток 1.2).

Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу, ні коштів на їх розробку.

Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони банків України.

У випадку позитивного заключення про кредитоспроможність потенційного позичальника банк приступає до розробки умов кредитного договору. Цей етап називається структуруванням суди. В процесі структурування визначає основні характеристики суди :

ціль кредиту;

суму;

порядок погашення;

строк;

забезпечення;

ціну кредиту;

інші умови.

Ціль кредиту. ¹³Перше питання, що цікавить банк : «Для чого береться кредит?». Ціль кредиту залежить від категорії позичальника. Якщо це фізична особа, то за звичай, воно бере споживчу суду на купівлю нерухомості ( будинок, квартира ), товарів тривалого використання ( автомобіля, холодильника і т. ін. ) або ж персональний кредит для погашення боргів, сплату внесків за навчання , оплати поїздок за кордон і т. ін.

Ціль кредиту служить важливим індикатором ступеня ризику, пов`язаного з видачею споживчої суди. Банк, наприклад, уникає видачі суд для спекулятивних операцій, так як погашення залежить від результату сумнівних, а інколи й заборонених законом угод і, відповідно несе високий ризик. Видаючи кредит акціонерній компанії, банк повинен впевнитися, що кредит береться для виконання цілей, передбачених уставом фірми.

Ціль визначає і форму кредиту. Так, якщо позичальник з допомогою суди хоче подолати короткотерміновий розрив між надходженням коштів та платежам, то найбільш підійде така форма кредиту, як овердрафт. Фінансування капітальних затрат потребує інших форм кредитування, наприклад термінової суди.

Сума кредиту. Банк повинен провірити обгрунтованість заявки по відношенню до суми кредиту. Важливо з самого початку правильно визначити суму кредиту, що потрібно, або в іншому випадку банк обов`язково зіткнеться з проханням про збільшення кредиту при настанні кризисної ситуації. Небезпека полягає в тому, що банку доведеться вибирати між двома однаково невтішливими альтернативами: надати додатковий кредит або ж втратити ті кошти, що вже були видані в кредит. Тому банк, отримавши розрахунки клієнта, повинен сам дати оцінку необхідній сумі кредиту і внести необхідні корективи. Так, наприклад, якщо клієнт просить видати «проміжкову суду» для купівлі нового будинку і має наміри погасити її за рахунок виручки від продажу старого будинку, він може не врахувати всіх витрат, пов`язаних з цією операцією ( консультування, оформлення паперів, переїзд, посередницькі послуги і т. ін. ). Банк повинен поправити розрахунки клієнта, щоб огородити себе від майбутніх несподіванок.

Практика показує, що в основу заявки на кредит позичальник кладе найбільш оптимістичний варіант розрахунків і занижує суму кредиту, думаючи, що її легше буде отримати у банка. Так якщо клієнт банку просить кредит на купівлю нового автомобіля, він не обгрунтовано завищує ціну старого автомобіля, виручку від продажу якого він збирається внести в якості першого внеску автомобільному дилеру. Це може призвести до нездатності погасити суду. Інколи позичальник, навпаки, просить у банка завищену суму, розраховуючи, що якщо його прохання не буде задоволене, він в подальшому знизить суму заявки.

Банк зобов’язаний пересвідчитися, що в фінансуванні угоди, на яку піде кредит, приймають кошти самого клієнта. Бажано, щоб банк і клієнт приймали участь у фінансуванні угоди рівними долями, хоч, як правило, банк видає кредит на більшу суму. Так, при споживчому кредиті банк фінансує від 2/3 до 3/4 вартості речі, що купується. При кредитуванні ділових підприємств доля участі банку суттєво коливається в залежності від виду та терміну кредиту, отриманого банком забезпечення і т. ін. Однак і тут участь коштів позичальника в фінансуванні угоди є обов`язковою умовою.

Погашення кредиту. Воно може проводитися одноразовим внеском по закінченню терміну або рівномірними внесками на протязі всього періоду дії кредиту. В останньому випадку розробляється графік платежів по погашенню в відповідності з термінами обіговості капіталу.

При видачі кредиту повинен бути чітко визначене джерело його погашення. Є два головних джерела - за рахунок надходження доходів або від продажу активів. Банк повинен провірити, чи відповідають умови, запропоновані клієнтом, його реальним можливостям.

В операціях банку з індивідуальними позичальниками здатність останнього погасити кредит частіше за все залежить від величини та регулярності отримуваного доходу. В якості гарантії своєчасного погашення суди банк може потребувати переводу заробітної плати позичальника на його поточний рахунок в цьому банку. Кредитоспроможність ділового підприємства, в свою чергу, залежить від величини та регулярності отримання прибутку. При цьому важливо встановити характер ділових зв`язків фірми. Якщо основний дохід надходить від одного - двох контрагентів чи пов`язаний з деякою однією великою угодою, ризик непогашення кредиту внаслідок ненадходження доходу суттєво зростає. Що стосується реалізації активів ( нерухомості, цінних паперів і т. ін. ) як метода погашення суди, то основна небезпека складається в тому, що виручка від продажу може бути значно меншою, ніж необхідна для погашення боргу. Банк завжди повинен враховувати можливі помилки та брати з клієнтів зобов’язання про погашення неповернутої частини боргу за рахунок власних коштів.

Строк кредиту. Чим більш великий термін суди, тим вище ризик, тим більше ймовірність того, що виникнуть непередбачені труднощі і клієнт не зможе погасити борг у відповідності з договором. Комерційний банк, виходячи з характеру залучених коштів, повинен обмежити свою кредитну діяльність у сфері середньо- та довгострокових операцій, щоб забезпечити необхідну ліквідність балансу та задовольнити вимоги вкладників. Тому кредити терміном до трьох років вважаються найбільш сприятливими для комерційного банка. Разом з тим, з ростом питомої ваги строкових вкладів та розвитком ринку міжбанківських кредитів банки все більш розвивають практику видачі середньо термінових кредитів діловим фірмам ( на термін до 6 - 7 років ) та довгострокового кредитування індивідуальних позичальників на купівлю або ремонт житлових будинків ( на термін 8 - 25 років ).

Забезпечення. Важливим елементом кредитної угоди є те, які активи позичальник зможе заставити в якості забезпечення кредиту. При цьому необхідно підкреслити, що кредит повинен видаватися на визначені цілі, для фінансування конкретної господарської операції, а не в обмін на забезпечення як таке. Забезпечення - це остання лінія оборони для банка і рішення надати споживчий кредит завжди повинно базуватися на перевагах самого проекту, що фінансується, а не на привабливості забезпечення. Якщо сама основа кредитної угоди пов`язана з підвищеним ризиком, було б великою помилкою видати кредит під гарне забезпечення, використавши його як джерело погашення боргу. Тому питання забезпечення повинно вирішуватися вже після того, як кредитна угода вважається придатною для банка.

Без забезпечення кредит може надаватися лише в тих випадках, коли джерело погашення суди має дуже високу надійність.

Ціна кредиту. Винагорода банку за кредит складається із двох основних елементів: відсотку за кредит та комісії за відкриття кредиту. Відсоток за кредитом, як правило, визначається шляхом нарахування надбавки до базової ставки. Базова встановлюється кожним банком індивідуально. Надбавка залежить від характеру споживчого кредиту та ступеня ризику, пов`язаного з нею.

Що стосується комісії, яку банк отримує при заключенні кредитного договору, то можливі варіанти: одноразова сплата фіксованої винагороди в відповідності з шкалою тарифів, що діє в даному банку або сплата комісії в розмірі 1 - 5 % від суми наданого кредиту.

Структурування може здійснити серйозний вплив на успіх кредитної угоди. Якщо банк визначив в договорі дуже короткі терміни погашення суди, то позичальник може залишитись без капіталу, необхідного для нормального функціонування. В результаті випуск продукції не буде рости згідно першопочатковим планам. Напроти, якщо банк надає дуже ліберальні умови сплати боргу ( скажемо, якщо грошові кошти для погашення напіврічної суди будуть отримані на протязі одного місяця ), то позичальник буде тривалий час безконтрольно використовувати отриманий кредит.

Невірне визначення суми кредиту може призвести до серйозних проблем. Якщо сума занижена ( наприклад, замість необхідних 300 тис. дол. отримано 100 тис. дол. ), то позичальнику незабаром потрібно буде ще 200 тис. дол. , першопочатковий кредит не буде погашений в термін. У зворотній ситуації (видали 200 тис. дол., коли необхідно 100 тис. дол. ) клієнт буде мати надлишкові суми та витратить їх на фінансування витрат, не передбачених кредитною угодою.

Прийнявши позитивне рішення про видачу кредиту та провівши структурування суди, банк проводить переговори з клієнтом та розробляє компромісний варіант угоди, що задовольняє обидві сторони. При цьому банк враховує ступінь фінансового обмеження позичальника, наявність у нього альтернативних джерел кредиту зі сторони конкуруючих кредитних установ. Якщо поле маневрів клієнта обмежено, банк може наполягати на більш жорстоких умовах по відношенню до термінів погашення, забезпечення, вартості кредиту і т. ін.

Кредитний договір – це розвернутий документ, який підписують учасники кредитної угоди, та містить детальне описання всіх умов кредиту, що надається. При цьому банк повинен володіти письмовим рішенням ради директорів компанії, що підтверджує повноваження керівних осіб на підписання угоди .

1.2.8Контроль за погашенням кредиту.

Для контролю за ходом погашення суди банк формує спеціальне кредитне досьє, де знаходиться вся документація по кредитній угоді та всі необхідні відомості про позичальника. Документи групуються наступним способом:

матеріали по кредиту ( копії кредитного договору, боргових зобов’язань, гарантійних листів і т. ін.);

фінансово – економічна інформація (аналітичні таблиці, податкові декларації, бізнес-плани і т. ін.);

матеріали про кредитоздатність клієнта ( аналітичні звіти кредитних агентств, відомості, отримані від інших банків, телефонні запити і т. ін.);

документи по забезпеченню суди ( свідоцтво про заставу, документи про передачу прав по вкладам та цінним паперам, закладні і т. ін.);

листування по суді ( листування з клієнтом, записи телефонних розмов і т. ін.).

Банк повинен здійснювати постійний контроль за виконанням умов кредиту, обумовлених договором, або кредитний моніторинг. Кінцева ціль – забезпечити погашення в термін основного боргу та сплату процентів по суді. Кредити, з якими виникають труднощі з погашенням, називаються проблемними кредитами. Поява проблемного кредиту, як правило, не є несподіванкою: досвідчений фінансист може виявити признаки небезпеки задовго до того, як неспроможність клієнта погасити суду стане явною. Детальний аналіз поточної фінансової звітності в спів вставленні з минулими звітами виявляє такі тривожні сигнали, як різке збільшення кредиторської заборгованості, зниження коефіцієнтів ліквідності, падіння об`ємів продажу, збитки від операційної діяльності і т. ін. Поганими симптомами є ненадання в термін запрошеної банком інформації або фінансових звітів, ухилення керівників фірми від телефонних та особистих контактів з банком, захоплення клієнта створенням нових підприємств або скупкою нерухомості, накопичення спекулятивних запасів, втрата клієнтів і т. ін. Багато можуть розповісти кредитному відділу поведінка ділових партнерів позичальника (запити про його кредитоспроможність постачальників, анулювання страховки страховою компанією ) або повідомлення інших відділів банку ( наприклад, поява сальдо на рахунку клієнта в цьому банку).

Якщо банк виявив несприятливу суду, що може призвести до неплатежів, він повинен діяти негайно. Найкращий вихід – обговорення справ з позичальником та розробка програми подолання кризової ситуації. Такий варіант найбільш сприятливий, ніж об`явлення позичальника банкрутом. Судове переслідування позичальника може мати негативний ефект, якщо останній доведе, що дії банку нанесли йому ущерб і довели до банкрутства.

Якщо вдається переконати клієнта, що становище можна виправити, банк може запропонувати продати активи і т. ін.

Отже в кінці першого розділу можна підсумувати, що не дивлячись на те, що за кордоном обсяг кредитних операцій по споживчому кредитуванню складає одну третину від загального обсягу наданих кредитів, споживче кредитування в Україні ще не набуло великого розповсюдження серед банків, але є вже декілька банків які почали займатися кредитування населення. Що ж стосовно самого споживчого кредиту то існує декілька специфічних рис. По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості ( Наприклад. Акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ ( товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами ), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надаються на пільгових умовах. Одним з найбільших банків, який займається споживчим кредитуванням є Ощадний державний спеціалізований банк України, який на даний момент здійснює близько трьох видів короткострокових кредитів та чотирьох довгострокових видів кредитування.

Саме кредитування відбувається шляхом реалізації процесу кредитування, який в свою чергу включає наступні етапи, кожен з яких вносить свій внесок в якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку:

попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім позичальником;

оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з видачею кредиту;

підготовка кредитного договору ( структурування кредиту ) та його підписання;

контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Особливо цікавими є методики оцінки кредитоспроможності позичальника за допомогою рейтингу. Раніше вони в основному використовувалися західними банками. До теперішнього часу розроблена значна кількість методик оцінки кредитоспроможності позичальника. Вони відрізняються по числу показників, що використовуються для оцінки кредитоспроможності, підходом до оцінки критеріальних меж оціночних показників, оцінкою значимості кожного із відібраних показників, методикою підрахунку сумарної кредитоспроможності.

Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу, ні коштів на їх розробку.

Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони банків України і тому все більше і більше українських банків до розробки власних рейтингових систем оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи.

РОЗДІЛ 2

2.Механізм реалізації споживчого кредитування в Ощадбанку України

2.1Аналіз організації споживчого кредитування в Ощадбанку України

Ощадний банк України розпочав діяльність як самостійна установа в 1991 році в умовах, коли 84 млрд.крб., або 44,2% валюти балансу було вилучено Держбанком СРСР. У Ощадбанку залишились зобов’язання перед вкладниками без відповідних ресурсів для їх виконання.

Приведення в аналітичному огляді порівняння Ощадбанку зі Ощадбанком Росії не коректне з наступних причин: 1) з балансу банку не вилучались кошти; 2) банк обслуговує бюджетні і державні акціонерні установи в т.ч. - РАО “ЄЕС”, Державтоінспекція та інші; 3)держава двічі компенсувала вклади громадян віком старше 80 років.

Ощадний банк є державним банком, має найбільш розгалужену мережу(625 відділень, 12000 філій та 300 окремих виносних філій), спеціалізується на проведенні розрахунково-касового обслуговування, але органи державної влади – розпорядники бюджетних коштів та бюджетні організації обслуговуються в різних банках, часто втрачаючи кошти від їх ризикової політики та прямих зловживань.

В минулому році загроза фінансової кризи, інфляційні очікування призвели до відтоку вкладів.

Незважаючи на великий відтік вкладів населення, Ощадбанк України пішов на зустріч Уряду і одним з перших банків погодився на проведення конверсійних операцій з державними цінними паперами. Сума конверсійних цінних паперів склала 349,1млн.грн., або 90,8% портфелю цінних паперів Ощадбанку. Протягом серпня – жовтня повинні були погаситись цінні папери на суму 135,0 млн.грн. з доходом 25,4 млн.грн., тобто на коррахунок банку протягом цього періоду було б зараховано 160,4 млн.грн. Фактично Ощадбанк отримав від Національного банку України кредитні ресурси в сумі 20 млн.грн. під 40% річних зі строком повернення їх в листопаді минулого року

Крім того, Урядом відвернуті з банку і не обслуговуються кредитні ресурси в сумі 133,7 млн.грн., враховуючи неотримані відсотки, Казначейством не відшкодовані витрати Ощадного банку по пільговому кредитуванню громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, в сумі 1,4 млн.грн. Залишились невиконаними зобов’язання Держави щодо виплати компенсації громадянам України, передбачені захищеною статтею Закону “Про державний бюджет на 1998 рік” в сумі 100 млн.грн.

Це різко погіршило ліквідність Ощадбанку, особливо враховуючи різке посилення резервних вимог Національного банку України.

Що стосовно надання кредитів на споживчі цілі установами Ощадбанку, то вони регулюються внутрішніми положеннями банку, згідно з якими установи Ощадного банку України надають кредити повнолітнім дієздатним громадянам України, які мають постійне джерело доходу. При чому, при наданні кредиту перевага надається громадянам, які одержують заробітну плату, пенсію та інші грошові доходи через установи Ощадбанку.

У межах основних напрямків кредитної та процентної політики, що визначається Ощадним банком України, встановлюються:

об'єкти кредитування;

максимальні розміри кредитів;

мінімальні процентні ставки за кредитами;

строки користування кредитом.

В окремих випадках Ощадбанк може вдаватись до впровадження особливих умов кредитування за деякими видами кредитів та категоріями позичальників.

Що стосовно видачі установами банку кредитів населенню, то вона здійснюється в межах кредитних ресурсів, які мобілізуються на місцях, а також купуються у інших установах Ощадбанку. Всі кредити громадянам надаються у національній валюті України.

Обов'язковою умовою надання кредиту є його забезпечення заставою (закладом) майна. Застава (заклад) оформлюється договором застави (закладу) в письмовій формі. Заставодавцем може бути як сам позичальник, так і третя особа - майновий поручитель. Предметом застави (закладу) можуть бути цінності, ліквідне рухоме та нерухоме майно. Предмет застави (закладу) повинен належати на правах власності позичальнику або майновому поручителю і бути вільним від інших зобов'язань.

Майно, що є предметом застави і залишається у володінні заставодавця, має бути застрахованим. Банк може вимагати від заставодавця застрахувати майно на свою користь. Страхування майна здійснюється шляхом укладання Договору страхування із страховою компанією за рахунок заставодавця на суму, не меншу від суми зобов’язань, що забезпечуються цим майном, з урахуванням можливих витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на заставлене майно та його реалізацією.

Страхування майна здійснюється за оцінкою його вартості, яка була узгоджена сторонами при прийманні майна під заставу.

У разі якщо предметом застави є нерухоме майно або транспортний засіб, договір застави повинен бути нотаріально засвідчений (нерухомість – за місцезнаходженням, транспортні засоби – за місцем реєстрації).

Накладання заборони на відчуження та повторну заставу нерухомого майна здійснюється державним нотаріусом за місцезнаходженням цього майна (житлового будинку, квартири, садового будинку, гаражу та ін.), накладання заборони на відчуження та повторну заставу транспортних засобів здійснюється державним нотаріусом за місцем реєстрації транспортних засобів.

Прийняті під заклад цінності передаються банку на схов. Видача позичальнику із схову прийнятих від нього цінностей проводиться банком тільки після виконання всіх умов кредитного договору. За згодою банку заставодавець може зробити заміну предмета застави або закладу за умови, що ліквідність нового предмета застави (закладу) буде не меншою від попереднього предмета застави (закладу).

Розміри кредитів, що надаються громадянам України, обмежуються рядом факторів:

граничними розмірами, встановленими Ощадним банком для конкретного виду кредитів;

платоспроможністю позичальника, його можливістю повністю та у встановлений строк повернути отриманий кредит. Кредити не надаються громадянам, з доходів яких здійснюються обов’язкові місячні платежі (комунальні платежі, оплата дитячого садку, аліменти, утримання по виконавчих документах тощо) у розмірі більше 50 відсотків сукупного доходу.

Розрахунок платоспроможності позичальника може бути здійснений за принципом «сімейного кредитування», тобто коефіцієнти платоспроможності визначаються, виходячи з розміру спільних доходів і витрат сім’ї.

Позичальник повинен надати установі банку письмовий розрахунок, вказавши в ньому реальні джерела погашення боргу, підтверджені відповідними документами;

вартістю заставленого майна, що може бути надане позичальником (іншою особою) в забезпечення повернення кредиту з урахуванням виду застави.

Кредити під заклад, з урахуванням суми процентів за користування ними (не менше ніж за три місяці) та витрат на оформлення, видаються у розмірі не більше:

60 % оціночної вартості прийнятих під заклад нових товарів;

30 % оціночної вартості прийнятих під заклад товарів, що вже були в користуванні.

Що ж стосовно кредитів під заставу, з урахуванням суми процентів (не менше ніж за три місяці) за користування ними та витрат на оформлення, то вони видаються у розмірах, що обмежуються вартістю заставленого майна, яке може бути надане позичальником (іншою особою) Банку в забезпечення.

Кредит може бути наданий в сумі, яка не перевищує:

60% оціночної вартості житлових будинків та квартир;

40% оціночної вартості виробничих приміщень;

50% оціночної вартості товарів в обороті або переробці та легкових автомобілів;

30% оціночної вартості вантажних автомобілів та технологічного обладнання, яке було у використанні;

60-70% оціночної вартості нового технологічного обладнання;

90% суми на депозитному вкладі в установі Ощадного банку України.

Надання кредитів здійснюється на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з установою банку за місцем проживання (за наявності постійної прописки), за винятком кредитів на будівництво або купівлю індивідуальних житлових будинків (квартир), які надаються за місцем забудови або знаходження індивідуального житлового будинку (квартири).

Кредит Ощадбанком надається переважно в безготівковій формі, а також шляхом видачі готівки, розрахункового чека.

Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється установою банку самостійно залежно від вартості кредитних ресурсів, характеру наданого забезпечення, виду кредиту, попиту та пропозиції на кредитному ринку в конкретному регіоні та інших факторів з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, необхідних для надання кредиту, витрати на ведення банківських справ і забезпечувала одержання прибутку. Розмір плати за користування кредитом повинен бути не нижче мінімального рівня, що встановлюється Ощадним банком України.

Протягом часу дії кредитного договору банк має право змінювати рівень процентної ставки за кредит залежно від зміни процентної політики банку та державних органів, в компетенцією яких входить вирішення цих питань, від попиту та пропозицій на кредитні ресурси з оформленням цих змін додатковою угодою. Порядок зміни процентної ставки обумовлюється в кредитному договорі.

У разі незгоди сплачувати змінену процентну ставку позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення про зміну процентної ставки у 2-місячний строк по довгострокових кредитах та у місячний строк по короткострокових кредитах погасити заборгованість за одержаними кредитами. Якщо у вказаний строк позичальник не повертає кредит, то заборгованість перераховується на рахунок прострочених позичок. В цьому випадку банк направляє позичальнику претензію і в разі, якщо вона не задовольняється в місячний строк, то передає справу до суду.

Для одержання кредиту позичальник укладає з банком кредитний договір (додаток 2.1), в якому визначаються умови видачі та порядок погашення кредиту, права, обов'язки і відповідальність кожної із сторін. Одночасно укладається договір застави (закладу) (додатки 2.2,2.3,2.4,2.5) з позичальником або майновим поручителем - фізичною або юридичною особою.

В разі зміни процентної ставки за кредитом, пролонгації кредиту, зміни будь-якого пункту кредитного Договору або появи / ліквідації пунктів у кредитному договорі банк укладає додаткову угоду, що є невід'ємною частиною кредитного Договору.

Рішення про надання кредиту приймається кредитним комітетом установи банку на підставі загального висновку кредитного підрозділу, який враховує висновки з цього питання служби безпеки, юридичної служби та підрозділу по управлінню ресурсами.

Новий кредит надається лише за умови повної сплати заборгованості за раніше одержаними кредитами або при наявності додаткового ліквідного майна та реальних можливостей щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів.

Короткострокові кредити надаються громадянам на споживчі цілі (придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів) та на нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо) строком до 1 року.

У кредитному договорі обов`язково вказується конкретна ціль кредиту.

Що стосовно довгострокових кредит установами Ощадбанку надаються громадянам на такі цілі:

будівництво індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями;

будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок;

будівництво надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо;

будівництво гаражів;

купівля індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями;

купівля квартир у багатоквартирних житлових будинках;

купівля будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;

купівля гаражів;

реконструкція та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку;

реконструкція та ремонт квартир;

реконструкція та капітальний ремонт будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;

поточні потреби (придбання товарів тривалого користування меблі, транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

Строк користування довгостроковим кредитом встановлюється залежно від об’єкта кредитування, розміру кредиту та фінансового стану позичальника. При цьому строк користування кредитом, одержаним на будівництво та купівлю житла, не повинен перевищувати 10 років, а за іншими видами кредитів – 5 років.

Довгострокові кредити на купівлю квартир, будинків, гаражів, товарів тривалого користування, обладнання для підприємницької діяльності і т.ін. надаються у розмірі до 70% від вартості об’єкта кредитування, але не більше граничних розмірів, визначених Правлінням Ощадбанку. Решта суми вноситься позичальником як аванс до початку кредитування. В разі якщо позичальник не може одноразово внести всю необхідну суму, банк пропонує йому відкрити накопичувальний депозитний рахунок на загальних підставах. Після накопичення необхідної суми позичальник може претендувати на отримання довгострокового кредиту.

Власні грошові кошти позичальника, що знаходяться на накопичувальному депозитному рахунку, будуть переведені на рахунок продавця разом з коштами, що знаходяться на позичковому рахунку.

Довгострокові кредити на будівництво об’єктів надаються у розмірі до 85% від вартості об`єкта кредитування, але не більше граничних розмірів, визначених Правлінням Ощадбанку. Обов`язковою умовою надання довгострокового кредиту на будівництво будинку є першочергове вкладання позичальником власних коштів у розмірі не

Цілі на які надаються довгострокові споживчі кредити

будівництво

купівлю

поточні потреби (придбання товарів тривалого користування меблі, транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями

будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок

надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо

гаражів

індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями

квартир у багатоквартирних житлових будинках

будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом

гаражів

реконструкцію та капітальний ремонт

індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку

будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом

квартир

Рис.2.1. Схема цілей на які надаються довгострокові споживчі кредити

менше ніж 15% вартості об’єкта кредитування. Як авансовий платіж в цьому випадку можуть бути розглянуті вже здійснені капітальні вкладення позичальника у придбання земельної ділянки або в початкові етапи будівництва, які документально підтверджені як власні витрати позичальника та можуть бути оцінені представником банку при огляді об`єкта будівництва.

У разі будівництва згідно з вартістю закінчених етапів робіт в першу чергу підрядчику перераховуються грошові кошти з накопичувального депозитного рахунку, а потім з позичкового рахунку позичальника.

У разі якщо позичальник пред’являє документи, що підтверджують здійснення його власних витрат у розмірі не менше ніж 15% на капітальні вкладення у будівництво, то підрядчику перераховуються кошти з позичкового рахунку позичальника.

Відсоткова ставка за кредит визначається на загальних підставах

В окремих випадках установи банку можуть встановлювати порядок сплати відсотків з регресом платежу (тобто сума відсотків за користування кредитом розподіляється і сплачується рівними частинами протягом дії кредитного Договору).

Граничні строки освоєння кредитів:

на будівництво індивідуальних житлових будинків - не більше 2 років з дня отримання кредиту;

на будівництво садово-дачних будиночків та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом , - не більше 1 року з дня отримання кредиту;

- на реконструкцію та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, садових будиночків, будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, ремонт квартир, будівництво гаражів та надвірних будівель для утримання худоби і зберігання сільгосппродуктів - не більше 6 місяців з дня отримання кредиту;

- на купівлю індивідуального житлового будинку, квартири, садових будиночків та будинків у сільській місцевості , що не є основним житлом , гаражів - не більше 2 місяців з дня отримання кредиту.

Конкретний строк освоєння кредиту встановлюється у межах граничного і визначається залежно від об’єкта кредитування, суми та строку надання кредиту.

У випадках, якщо роботи (будівництво, реконструкція, ремонт і т.п.) не закінчені у встановлений строк, установа банку може за заявою позичальника при наявності звіту про використання коштів за попередній період надати відстрочку в освоєнні кредиту на строк до 6 місяців без зміни кінцевого строку користування кредитом, встановленого кредитним договором.

Обов`язковою умовою надання довгострокового кредиту є страхування об`єктів кредитування на користь Банку протягом усього періоду користування кредитом. Копія страхового Договору подається Банку позичальником у строки, передбачені кредитним договором.

Видача кредиту позичальникам здійснюється у безготівковій формі шляхом:

оплати розрахункових документів на матеріали, конструкції, обладнання, надані послуги, виконані роботи;

перерахування коштів на поточний рахунок позичальника (у разі здійснення будівництва власними силами) на підставі розрахунку готовності об`єкта кредитування;

перерахування коштів на поточний рахунок продавця квартири, житлового будинку чи гаражу.

У виняткових випадках установа банку може видавати кредит готівкою з правом контролю за цільовим використанням коштів.

Кредити на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків (приватних квартир), будівництво надвірних будівель, будівництво садово-дачних будиночків, гаражів, капітальний ремонт садових будиночків і будинків у сільській місцевості видаються частинами після обов'язкового одержання звіту про використання раніше одержаної суми.

Якщо продавцем будови виступає юридична особа, то перерахування здійснюється на підставі платіжного доручення відповідно до розділу II та додатка I 2 до інструкції НБУ N 7 від 02.08.96. Таким же чином здійснюються розрахунки, якщо будівлю продає фізична особа через посередницьку організацію.

У разі якщо продавцем будови виступає фізична особа без посередників, то у присутності відповідального працівника банку позичальник відкриває умовний вкладний рахунок на ім'я продавця будови, на який зараховується наданий кредит. Видача коштів з такого рахунку проводиться за умови надання продавцем та покупцем завіреної копії належно оформленого договору купівлі-продажу, дійсність якого перевіряє і візує працівник юридичної служби. Якщо угода між продавцем та покупцем не відбулася, то позичальник (особа, яка відкрила умовний рахунок) закриває рахунок, одночасно перераховуючи кошти на погашення кредиту.

Якщо кредит надається для придбання у власність або будівництва житлових будинків, квартир, гаражів, садово-дачних будиночків та ін., то його забезпеченням має бути договір застави іншого майна. Після набуття позичальником права власності (після закінчення будівництва) замість договору застави іншого майна або в додаток до нього на вимогу банку може укладатися договір застави придбаного (збудованого) об`єкта згідно із загальноприйнятою процедурою. Про наступну зміну форми забезпечення кредиту має бути вказано у кредитному договорі (після назви форми забезпечення додається: "Після набуття Позичальником права власності на (вказується назва об'єкта) протягом не більше 10 робочих днів укладається договір застави названого об'єкта). В разі неоформлення у встановлений строк договору застави банк має право на дострокове розірвання кредитного договору" .

Для отримання кредиту та оформлення кредитного договору позичальник подає до установи банку наступні документи:

- заяву на одержання кредиту ;

- паспорт;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

- анкету позичальника (додаток __2.6__);

-довідку з місця постійної роботи позичальника із зазначенням посади та отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань з нього (додаток _2.8__ ). Індивідуальний підприємець подає декларацію про доходи, завірену податковою адміністрацією. Пенсіонери подають до банку довідку про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;

- документи, що необхідні для визначення платоспроможності позичальника;

- документи, що підтверджують право власності на майно позичальника або майнового поручителя;

- копію довідки державної нотаріальної контори про те , що заставлене майно (нерухомість, транспортний засіб) позичальника або майнового поручителя є вільним від інших зобов'язань;

- письмове повідомлення відділення Ощадного банку за місцем проживання (постійної прописки) позичальника про відсутність у нього заборгованості за раніше отриманими позичками (у випадку отримання позички не за місцем прописки) або при наявності регіональної автоматизованої бази даних позичальників, - підтвердження особи, яка відповідає за базу даних, про відсутність такого боргу у позичальника;

- письмовий розрахунок погашення кредиту (економічне обгрунтування).

В разі отримання довгострокового кредиту на нижчезазначені цілі позичальник, крім вищезазначених документів, додатково надає такі документи:

- на будівництво індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями - витяг з рішення місцевої Ради народних депутатів про виділення земельної ділянки під забудову будинку, акт про відведення земельної ділянки в натурі, узгоджений з архітектурою проект будівлі, кошторис, будівельний паспорт. Якщо виділення земельної ділянки відбулося 3 і більше років назад, необхідно вимагати надання письмового підтвердження дозволу на здійснення (продовження) будівництва;

- на будівництво надвірних будівель - довідку місцевої Ради народних депутатів про те, що позичальник є власником будинку і не має названих будівель, довідку про кошторисну вартість забудови, а також паспорт з постійною пропискою в цьому будинку;

- на реконструкцію та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, на придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку - документ, який засвідчує право власності на житловий будинок; перелік і вартість запланованих робіт, завірений органами місцевої влади;

- на купівлю індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями (будинок купується як основне житло) - довідку бюро технічної інвентаризації (БТІ) про балансову (залишкову) вартість будови, а при необхідності - довідку організації, яка має ліцензію на надання послуг з оцінки нерухомості;

на купівлю квартир - довідку бюро технічної інвентаризації (БТІ) про балансову (залишкову) вартість квартири, а при необхідності довідку організації, яка має ліцензію на надання послуг з оцінки нерухомості;

на реконструкцію та ремонт приватизованих квартир - документи, що посвідчують право власності позичальника на квартиру , та кошторис робіт;

- на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт садово-дачних будиночків та благоустрій садових ділянок - довідку Правління садівницького товариства ( із зазначенням номера та дати рішення виконкому і реєстрації статуту садівницького товариства) про те, що позичальник є членом садівницького товариства , з переліком вартості робіт, які належить виконати;

-на будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом , - довідку з виконкому місцевої Ради народних депутатів про виділення ділянки з переліком робіт на будівництво;

- на купівлю садово-дачних будиночків та будинків у сільській місцевості не для постійного проживання - довідку БТІ про балансову (залишкову) вартість будови , або Акт про оціночну вартість будови , або інший документ, що підтверджує її вартість;

- на реконструкцію та капітальний ремонт будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом , - документ місцевого органу влади, який засвідчує право власності на цей будинок, з переліком та вартістю робіт, які належить виконати;

на будівництво та купівлю гаражу - довідку гаражно-будівельного кооперативу або районної державної адміністрації із зазначенням кошторисної вартості робіт, що належить виконати; при купівлі приватизованого гаражу - довідку з БТІ про балансову (залишкову) вартість будови, а при необхідності - довідку організації, яка має ліцензію на проведення таких операцій; при купівлі гаража через торговельну мережу - рахунок-фактуру або інший документ, що підтверджує його вартість.

Позичальник подає оригінали та копії перелічених документів. Кредитний працівник звіряє копії з оригіналом і робить на копії відмітку «Копія вірна», ставить дату та свій підпис .

Рішення про видачу кредиту (надання відстрочки погашення платежів, пролонгацію строку дії кредитного договору, відстрочку освоєння кредиту, надання додаткової частини до максимально можливого кредиту), незалежно від його розміру, приймається колегіально на засіданні кредитного комітету, згідно з положенням про нього і оформлюється протоколом. Кредитний договір підписується керівником установи банку. Оформлення кредитного договору, договору застави (закладу) здійснюється кредитним працівником банку спільно з працівником юридичного відділу (при цьому кредитний договір візується начальниками кредитного та юридичного відділів, а при відсутності керівника - кредитним працівником або працівником юридичного відділу). Працівник юридичного відділу забезпечує - посвідчення у нотаріуса договору застави.

Операції по видачі та погашенню кредиту здійснюються операційним відділом банку, а ведення позичкових особових рахунків позичальників - відповідальним працівником бухгалтерії.

Кредитний працівник, отримавши всі необхідні документи для розгляду на кредитному комітеті:

а) переконується в особистості позичальника;

б) перевіряє правильність оформлення всіх наданих довідок :і разом з представниками служби безпеки перевіряє достовірність даних, що наведені в анкеті позичальника;

в) на підставі письмового повідомлення або витягу з автоматизованої бази даних переконується в тому , що позичальник не має заборгованості за іншими кредитами (не виступає поручителем за іншими зобов'язаннями) та не допускав порушень правил кредитування в минулому;

г) якщо в установі банку немає служби безпеки, перевіряє правильність оформлення довідки з місця роботи про заробітну плату або інші документи, що підтверджують доходи, і робить про це відповідний напис на довідці, ставить свій підпис і дату;

д) визначає фінансовий стан позичальника і оцінює його платоспроможність;

е) разом з постійно діючою комісією з оцінки майна або з допомогою експерта бере участь у перевірці справжності, якості та визначенні реальної вартості майна, цінностей, що приймаються в заставу (заклад). При прийнятті в заставу автомобіля чи нерухомості перевіряє дійсність пред'явлених , в заставу страхових полісів (якщо майно вже застраховано позичальником) та документів, що посвідчують право власності. При видачі кредиту під заставу нерухомості перевіряє відсутність прописаних неповнолітніх дітей. Витрати, пов'язані з оцінкою застави (закладу) , експертом відшкодовуються за рахунок позичальника;

є) на підставі даних, наведених в анкеті позичальника (додаток _2.6__), аналізу фінансового стану та платоспроможності позичальника, джерел погашення боргу, ліквідності цінностей, що пропонуються у заставу (заклад), робить висновки про надання кредиту (додаток _2.7_) і передає їх для подальшого розгляду юридичному відділу та службі безпеки, а при їх відсутності - відповідним службам регіонального управління Ощадбанку;

ж) повний пакет документів разом з висновками, погодженими з юридичною службою і службою безпеки, передає на розгляд кредитного комітету.

За умови позитивного рішення Кредитного комітету щодо надання кредиту кредитний працівник:

- додатково може вимагати від позичальника оформлення договору страхування майна, яке надається у заставу, на користь банку на строк дії кредитної угоди та підтвердження державної нотаріальної контори про те , що заставлене майно (нерухомість або транспортний засіб) позичальника або майнового поручителя на момент укладення договору застави є вільним від інших зобов'язань;

- погоджує з позичальником порядок погашення кредиту та сплати процентів за ним, а також інші питання, пов'язані з виконанням умов кредитного договору;

- встановлює суму щомісячного внеску в рахунок погашення кредиту та сплати процентів за ним, робить розрахунок загальної суми за користування кредитом та ознайомлює з ним позичальника, інформує позичальника про відповідальність за невиконання взятих зобов'язань, що той бере на себе;

- оформлює разом з позичальником кредитний договір (у 2-х примірниках: по одному у сховище та позичальнику. Кредитний працівник працює з копією) та договір застави і закладу (у 3-х примірниках: один - у сховище, один - позичальнику, один – нотаріусу. Кредитний працівник працює з копією) . В разі необхідності кількість примірників договорів може бути збільшена ;

- приймає у позичальника відповідний страховий поліс або договір страхування заставленого майна на користь банку для зберігання його в установі банку;

- заповнює другу половину заяви - розпорядження на видачу кредиту (додаток _2.11_), в якому вказує суму та спосіб видачі кредиту (в разі безготівкового перерахування вказує реквізити підприємства установи, організації, куди мають бути перераховані кошти);

- підписує розпорядження особисто , у керівника та головного бухгалтера банку;

- реєструє кредитний договір в журналі реєстрації та надає розпорядження бухгалтерії ( у 2-х примірниках ) взяти на облік всі документи, що підлягають внесенню у сховище. Про отримання документів відповідальний працівник бухгалтерії ставить свій підпис на одному примірнику розпорядження, який кредитний працівник залишає у себе;

- передає позичальнику, майновому поручителю належні їм примірники кредитного договору та застави (закладу) ;

- заповнює акт передачі майна у заклад (додаток 2.14) і передає на підпис позичальнику та керівнику установи банку .

Протягом дії кредитного Договору установи банку можуть надавати позичальнику відстрочку та/ або розстрочку погашення окремих (часткових) платежів по кредиту в межах строку користування кредитом, визначеного кредитним договором, а також пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення .

При наявності у Позичальника тимчасових фінансових труднощів, що виникли з об’єктивних причин, та неможливості погашення заборгованості по кредиту у строк, встановлений кредитним договором, банк може в окремих випадках надати позичальнику відстрочку погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту за умови, що позичальник не має заборгованості за нарахованими процентами. Пролонгація строку погашення кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору. Питання про пролонгацію кредиту вирішується з урахуванням положення Національного банку України про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позичками комерційних банків. При цьому обов’язково враховуються наявність кредитних ресурсів, їх вартість, а також відповідність по строках повернення. Пролонгація строку погашення кредиту здійснюється на підставі клопотання позичальника.

Строк, на який може установа банку пролонгувати погашення кредиту, визначається установою банку, що надавала кредит , але не більше 6 місяців по довгострокових кредитах та не більше 3 місяців по короткострокових кредитах. Пролонгація кредиту на вказані строки повинна не відноситися всією сумою на кінець строку, а переважно розподілятися частинами протягом строку пролонгації.

Заборгованість за таким кредитом відноситься на окремий рахунок для обліку пролонгованої заборгованості за кредитами. Установа банку при вирішенні питання про пролонгацію може переглядати рівень процентної ставки за користування кредитом.

Регіональні управління Ощадбанку можуть визначати для окремих підвідомчих установ банку більш короткий строк, в межах якого вони можуть пролонгувати строки погашення кредиту, надавати відстрочку чи розстрочку окремих платежів по кредиту .

Клопотання щодо пролонгації понад строки,( вказані вище) до Правління Ощадбанку не надсилаються. Пролонгація на строки , що перевищують встановлені , може бути здійснена у виняткових випадках з дозволу регіонального облуправління в межах розміру, що встановлюється Правлінням Ощадбанку для кожного регіонального управління у процентному співвідношенні до кредитного портфеля регіонального управління по фізичних особах.

Рішення про пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення, передбаченого кредитним договором, приймається кредитним комітетом установи банку, яка приймала рішення про надання кредиту, з урахуванням обмежень, вказаних раніше.

Пролонгація договорів, укладених у забезпечення кредитного договору, в разі необхідності проводиться у встановленому порядку одночасно з підписанням угоди про пролонгацію строку повернення кредиту , або до такого підписання.

Якщо позичальник здійснює платежі за короткостроковим кредитом у розстрочку і протягом дії кредитного договору у нього виникли тимчасові труднощі, внаслідок чого він не може погасити окремі (часткові) платежі по кредиту у строки, передбачені кредитним договором чи графіком, банк може перенести строки погашення окремих платежів, які не забезпечуються своєчасним поверненням , на більш пізній строк, але не пізніше кінцевого строку погашення боргу, передбаченого кредитним договором. Можлива розстрочка такого платежу в межах строку користування кредитом, передбаченого кредитним договором. При цьому сума платежу, яка не забезпечується поверненням у строк, розподіляється рівномірно на решту строків.

Відстрочка та розстрочка окремих платежів по довгостроковому кредиту можуть здійснюватися з погашенням відстроченої або розстроченої суми протягом 12 місяців з дня надання відстрочки або розстрочки, але не пізніше кінцевого строку, визначеного кредитним договором.

При наданні відстрочки або розстрочки окремих платежів по кредиту без зміни кінцевого строку повернення кредиту, передбаченого кредитним договором, установи банку повинні враховувати можливості клієнта мобілізувати кошти для погашення боргу в нові строки та у збільшених розмірах. Зміни строків та розмірів платежів не повинні спричинювати підвищення ступеня ризику неповернення боргу. Така заборгованість враховується на тих самих рахунках (не переноситься на окремі рахунки пролонгованих позичок).

Рішення про перенесення платежу на строк, що не перевищує кінцевий строк погашення кредиту, визначений кредитним договором, приймається кредитним комітетом установи банку, що надавала кредит.

Проценти нараховуються з дня виникнення заборгованості по кредиту і стягуються щомісячно у строки і в розмірах, що передбачені кредитним договором. Проценти нараховуються відповідальним працівником бухгалтерії, який веде особові рахунки.

Погашення кредиту здійснюється в строки, передбачені кредитним договором. Погашення основного боргу за короткостроковим кредитом здійснюється позичальником щомісячно рівними частинами, починаючи з наступного місяця після його одержання, але не пізніше 30 днів з дня підписання кредитного договору.

Погашення довгострокового кредиту здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи з будь-якого дня першого місяця після закінчення встановленого строку освоєння кредиту.

Банк може встановити іншу періодичність сплати та розмір платежів по основному боргу. У випадках, коли погашення кредиту здійснюється нерівними частинами, то до кредитного договору складається графік погашення кредиту, який підписується позичальником і погоджується з банком. Графік є невід’ємною частиною кредитного договору.

Позичальник може здійснювати дострокове погашення всієї заборгованості за кредитом або внесення окремих платежів у погашення заборгованості за кредитом наперед, попередивши про це банк за два тижні.

Погашення заборгованості за кредитами і сплата процентів за ними може здійснюватись позичальниками через установи банку готівкою, переказами через підприємства зв'язку або перерахуванням з вкладних рахунків, а також шляхом утримання коштів із заробітної плати, пенсії та перерахування їх у погашення боргу на підставі доручення позичальника бухгалтерії за місцем роботи або органу, що призначив пенсію. Але потенційний позичальник повинен знати, а кредитний працівник –роз`яснити, що строк внесення чергового платежу обчислюється з дня надходження останнього в касу установи банку, що надала кредит , або на її рахунок.

У разі вибору позичальником способу погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом утримання із заробітної плати (пенсії) кредитний працівник направляє його заяву (додатки _2.12,2.13_) за місцем роботи чи до органу, що призначив пенсію, рекомендованою поштою.

Погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом списання суми внеску з вкладного рахунку відбувається на підставі разового доручення вкладника по ф.N 187 або його доручення на тривале перерахування платежів по ф. N 190.

У разі порушення строків платежів за кредитом чи процентів та виникнення простроченої заборгованості установа банку застосовує до позичальника санкції, обумовлені кредитним договором : нарахування пені, припинення кредитних відносин , пред`явлення всієї заборгованості до дострокового стягнення та ін. На час виникнення простроченої заборгованості банк нараховує пеню, розмір якої обумовлюється кредитним договором, але не вище встановленого Національним банком України. Стягнення простроченого боргу за кредитом, нарахованими процентами та пені з фізичних осіб здійснюється на підставі нотаріальних написів та виконавчих документів.

При ненадходженні платежів від позичальника у встановлений кредитним договором строк відповідальний працівник бухгалтерії на наступний день перераховує суми не погашених у строк платежів на рахунок прострочених кредитів чи прострочених нарахованих доходів та одночасно письмово повідомляє кредитного працівника для прийняття останнім відповідних заходів.

У разі прострочення позичальником платежу за нарахованими процентами кредитний комітет установи банку може визнати цю заборгованість сумнівною. Облік цієї заборгованості та подальше нарахування процентів здійснюються на позабалансових рахунках. Рішення кредитного комітету про визнання заборгованості сумнівною оформляється протоколом.

Банк при зупиняє нарахування відсотків по прострочених кредитах відповідно до чинного законодавства у разі:

рішення суду про примусове стягнення;

вчинення нотаріального напису про примусове стягнення всієї суми боргу.

Після надання юридичною службою вищезазначених документів кредитний працівник надає розпорядження бухгалтеру, який веде особові позичкові рахунки клієнтів, про призупинення нарахування відсотків за кредитом.

Після сплати всього боргу за кредитом і запису в картці особового рахунку останнього платежу бухгалтер надає картки особових рахунків позичальника з поміткою "Кредит повернуто повністю з відсотками", ставить свій підпис і дату.

Кредитний працівник, перевіривши розрахунки , робить напис , "Вірно", ставить свій підпис, дату, візує у керуючого установою банку, одержує у сховищі кредитний договір, договір застави (закладу) і договір страхування та в кінці року передає на зберігання в поточний архів.

У процесі кредитування банк здійснює контроль за цільовим використанням наданих кредитів позичальниками шляхом перевірки документів, представлених для оформлення кредиту, звітів про використання коштів та інших документів, передбачених кредитним договором, а також шляхом перевірок на місцях у відповідних установах, організаціях, фірмах тощо.

Відповідно до строків, встановлених довгостроковими кредитними договорами, індивідуальні позичальники надають банку документи, що підтверджують витрати та цільове використання кредиту:

- по будівництву, а також капітальному ремонту і реконструкції індивідуальних житлових будинків та садових будиночків - акти приймальних комісій або довідки БТІ про реєстрацію будівель із зазначенням оціночної (кошторисної) вартості або звіт про використання коштів по кредиту з пред'явленням виправдних документів (рахунки, квитанції, чеки торговельних організацій і т.ін.). Акти складаються та підписуються: по індивідуальних будинках - представником місцевих органів влади та позичальником; по садово-дачних будиночках - головою садівницького товариства та позичальником. Крім того, по кредитах на будівництво (купівлю) індивідуальних житлових будинків подається документ, який підтверджує постійну прописку у збудованому (придбаному) за участю банківського кредиту будинку;

- на купівлю об'єктів - договори купівлі-продажу та документи, що підтверджують право власності на придбаний об'єкт;

- по інших кредитах - документи, що підтверджують цільове використання кредиту.

За кредитами, наданими на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об'єктів, проводяться перевірки цільового використання на місцях силами кредитних працівників, а при необхідності - інших спеціалістів. Перевіряються передбачена документація, відповідність будинків, що будуються, затвердженим проектам, наявність не вкладених у справу будівельних матеріалів, комплектів деталей стандартних будинків та причин їх нагромаджування, відповідність обсягу фактично виконаних робіт обсягу, який зазначено у звітах про використання коштів по позичці, і т.ін.

Кредитний працівник щоквартально складає план перевірки цільового використання наданих довгострокових кредитів. План складається з таким розрахунком, щоб кожний позичальник був охоплений перевіркою не менше одного разу на рік з дня оформлення кредитного договору.

Перевірка освоєння та цільового використання довгострокового кредиту оформлюється актом, який підписується комісією, що здійснює перевірку, (не менше 3 чоловік) та позичальником (в разі відмови позичальника підписати акт про нецільове використання кредиту або його частини акт підписується представником місцевого органу влади або садівничого товариства чи гаражного кооперативу).

У випадку нецільового використання кредиту акт перевірки або чеки, сплачені за товари, не пов'язані з прямим призначенням кредиту, є підставою для пред'явлення до позичальника позову про дострокове утримання виданих йому коштів, навіть якщо строк освоєння кредиту, визначений кредитним договором, ще не настав. При встановленні фактів пред'явлення фіктивних документів, які стали підставою для видачі коштів по кредиту, банк передає матеріали слідчим органам для притягнення винних до відповідальності.

При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами установи банку зобов’язані без затримки вживати заходів щодо повного повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів.

Відповідальність за своєчасне вжиття заходів по поверненню боргів несуть керівники установ банку, які видали даний кредит.

Спори між банком і боржником – фізичною особою вирішуються шляхом учинення виконавчих написів та в судовому порядку.

Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника , кредитний працівник разом з працівником служби безпеки та працівником юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника:

1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними відповідних платежів ;

2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання заробітку (пенсії) позичальника.

Одночасно установа банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для учинення виконавчого напису або до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником, накладення арешту і звернення стягнення на його майно.

У цьому випадку установа банку повинна звернутися до суду з позовною заявою щодо задоволення вимоги про стягнення заборгованості за кредитом відносно позичальника і майнового поручителя одночасно. До позовної заяви додаються завірені копії кредитного Договору, виписки з особового рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу банку.

Оригінали документів можуть бути представлені суду за його вимогою лише для огляду.

Якщо у зв'язку з припиненням надходження коштів від позичальника в погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце його проживання невідомо, то при наявності рішення суду про стягнення заборгованості установі Ощадного банку необхідно негайно звернутися до суду за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх справ (додаток _2.16_).

У разі смерті позичальника, незалежно від настання права вимоги, банк повинен протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту за місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія повинна бути пред'явлена в той же строк до державної нотаріальної контори відповідно до ст. 557 ЦПК України.

Після смерті позичальника заборгованість по позичці може бути переоформлена на працездатного члена сім’ї за згодою останнього, а також на іншу працездатну особу за її особистою згодою.

За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому працівники установи Ощадного банку несуть матеріальну відповідальність за завданий збиток у встановленому законом порядку.

За рухом справ, переданих судовим органам , органам арбітражу, прокуратури та внутрішніх справ, установи банку повинні здійснювати постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які переховуються, а також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову банку.

При розгляді справ у судах установи банку зобов’язані брати участь у засіданнях через своїх представників як позивачі. У випадках безпідставного відхилення судом поданих позовів установи банку зобов’язані оскаржити ці рішення в строки, передбачені чинним законодавством, а також надіслати вищестоящим установам банку копії всіх рішень по відхилених позовах.

Одержані установами банку виконавчі документи по стягненнях з фізичних осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям.

Для стеження (або нагляду) за ходом стягнення боргів з осіб, що відбувають покарання, виконавчі документи повинні направлятися для виконання утримань із заробітків боржників у місцях ув’язнення.

Виконавчі листи та виконавчі написи подаються до стягнення негайно. При цьому слід мати на увазі ,що згідно з чинним законодавством строк подання до стягнення виконавчих документів та виконавчих написів становить один рік.

Передача виконавчого листа судовому виконавцю для здійснення стягнення або в банк для списання присудженої суми з рахунку боржника перериває перебіг зазначених строків. У цих випадках дія строку виконавчих документів починається знову з моменту повернення їх стягувачу.

Якщо стягнення провадиться з громадян, то строк давності переривається також частковим виконанням рішення.

При відсутності відомостей про місце знаходження боржника або майна, що йому належить, виконавчий документ з метою переривання строку давності повинен направлятися судовому виконавцю за останньою відомою адресою боржника. Одночасно повинні бути вжиті всі можливі заходи щодо його розшуку.

Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів (подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або в банк та ін.) несуть керівники установ банку , юрисконсульти та кредитні працівники.

Нагляд за станом цієї роботи в установах банку та надання консультацій з питань, пов’язаних із стягненням боргів, покладається на начальників та юрисконсультів регіональних управлінь банку.

При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) банк звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно або нотаріального органу згідно із Законом України "Про заставу". На підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу (заклад).

Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад) проводиться відповідно до чинного законодавства .

Із суми виручених коштів погашається борг за процентами та кредитом, а також відшкодовуються витрати по стягненню заборгованості та пеня. Частина коштів, що залишилась, підлягає поверненню позичальнику.

Якщо вирученої від реалізації застави (цінностей) суми коштів недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного боргу, банк має право пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника (або майнового поручителя), що необхідно зазначити в кредитному договорі та договорі застави (закладу).

Безнадійна до повернення заборгованість списується згідно з Положенням про порядок визнання і списання безнадійної до повернення кредитної заборгованості юридичних та фізичних осіб в установах Ощадбанку.

Отже, як ми бачимо, в Ощадному банку України механізм споживчого кредитування дуже детально врегульований внутрібанківськими положеннями, що є характерним для великих банків. Передбачені всі можливі ситуації, що можуть виникнути на будь-якому етапі споживчого кредитування та розроблені чіткі програми дій в даних ситуаціях, особливо це актуально при роботі з нестандартними кредитами, коли від кредитного працівника вимагають нестандартних рішень ситуації, що склалася. Такий високий рівень організації процесу кредитування дає підстави зробити висновок про високий рівень кредитних працівників банку та про величезний накоплений досвід на протязі всієї діяльності банку.