ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

5. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

Розрахунки проводяться на основі даних базового підприємства.

Початкові дані для розрахунку:

річна програма випуску – 100000 шт.;

кількість змін – 2;

тривалість зміни – 8 год.;

календарний фонд часу – 366 днів;

відрахування на соціальне страхування – 4 % від загальної заробітної плати;

накладні цехові витрати:

1) по групі А – 140 % від основної заробітної плати;

2) по групі Б – 160 % від основної заробітної плати;

загальнозаводські витрати – 350 % від основної заробітної плати;

позавиробничі витрати – 35 % від заводської собівартості;

рентабельність виробу – 20 % від повної собівартості;

відрахування до Пенсійного Фонду – 32 % від загальної заробітної плати;

відрахування в Фонд зайнятості – 1,5 % від загальної заробітної плати;

податок на додану вартість – 20 % від оптової ціни виробу;

процент невиходів на роботу робітників – 10 %;

процент простоїв устаткування – 5 %;

транспортно-заготівельні витрати – 15 %;

плановий період – 1 рік;

додаткова заробітна плата – 30 %;

премії – 20 %

5.1. Розрахунок вартості основних, допоміжних матеріалів та купованих виробів і напівфабрикатів

Розрахунок фонду оплати праці (ФОП) та фонду споживання (ФС) проводиться на основі годинних тарифних ставок з урахуванням розрядів приведених в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Годинні тарифні ставки робітників

Розрахунок фонду оплати праці та фонду споживання для керівників та службовців здійснюється на основі встановлених посадових окладів з урахуванням категорій згідно з штатним розкладом.

Починаючи розрахунок, необхідно порівняти технологічні процеси з використанням групової пайки та з використанням ручної пайки.

Технологічний процес з використанням групової пайки включає:

1) підготовчу операцію;

2) електромонтажні операції (встановленя резисторів, конденсаторів, транзисторів, діодів, стабілітронів, катушок індуктивності, мікросхем);

3) групову пайку;

4) допайку;

5) промивку.

2.1.1. Визначаємо відрядну розцінку:

, (5.1)

де t_шт – норма часу на виріб (див. табл. 5.2);

C_год – годинна тарифна ставка (табл. 5.1).

Р_від1 = = 0,43 грн.;

Р_від2 = = 1,12 грн.

Для порівняння двох даних технологічних процесів необхідно заповнити таблицю 5.2.

Таблиця 5.2

Техніко-економічне обгрунтування вибору варіанту технологічного процесу

Таблиця 5.3

Вартість матеріалу на виріб визначається множенням норми витрат матеріалу на виріб (в кг) на ціну одиниці даного матеріалу (в грн.).

Таблиця 5.4

Розрахунок вартості купованих виробів та напівфабрикатів

Таблиця 5.5

5.2. Розрахунок корисного фонду часу

5.2.1. Визначаємо номінальний фонд часу:

F_н = (F_к – F_в – F_св)d – F_пр.св = 1978 год., (5.2)

де F_к = 366 днів – календарний фонд часу;

F_в = 112 – вихідні дні;

F_св = 6 – святкові дні;

F_пр.св = 8 – скорочення робочого часу в передсвяткові дні;

d = 8 годин – тривалість робочого дня.

5.2.2. Визначаємо корисний фонд часу для працюючих:

к = 366 днів – календарний фонд часу;

Fв = 112 – вихідні дні;

Fсв = 6 – святкові дні;

Fпр.св = 8 – скорочення робочого часу в передсвяткові дні;

d = 8 годин – тривалість робочого дня.

5.2.2. Визначаємо корисний фонд часу для працюючих:

EMBED Equation.3 год., (5.3)

де η = 10 % – процент невиходів робітників в зв’язку з виконанням держобов’язків, хворобою, відпусткою.

5.2.3. Визначаємо корисний фонд часу для устаткування:

год. = 225480 хв., (5.4)

де Z = 2 – кількість змін;

μ = 5% – процент простою устаткування в ремонті та внутрішньо-змінні перерви.

Таблиця 5.6

Розрахунок корисного фонду часу одного робітника

на 2000 рік

5.3. Розрахунок параметрів потокової лінії

5.3.1. Розраховуємо такт потокової лінії:

хв./шт., (5.5)

де F_{кор.уст} = 225480 хв. – корисний фонд часу устаткування;

N = 100000 шт. – умовно-річна програма.

5.3.2. Розраховуємо темп потокової лінії ( кількість деталей за годину):

шт./год., (5.6)

де t = 60 хвилин – одиниця часу.

5.3.3. Робимо розрахунок робочих місць m_р, і коефіцієнта завантаження К_з:

, (5.7)

, (5.8)

де m_пр – прийнята кількість робочих місць.

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

= 17,443 = 17

Якщо на конвейєрі виконуються контрольні операції, то необхідно передбачити робочі місця для контролерів – 2 робочих місця, а також для забезпечення безперервної роботи конвейєра резервні робочі місця в розмірі 8 – 10 % від m_пр.

Тоді загальна кількість робочих місць на конвейєрі визначається слідуючим чином:

m_заг1 = m_пр1 + m_кон1 + m_рез1 = 17 + 2 + 2 = 21, (5.9)

де m_кон = 2 – робочі місця для контролерів;

m_рез = 2 – резервні робочі місця.

Аналогічно проведемо розрахунок по другому варіанту:

, (5.10)

m_пр2 = 46 чол.

m_заг2 = m_пр2 + m_кон2 + m_рез2

5.3.4. Розраховуємо скорочення кількості робочих місць

Δm = m_заг2 – m_заг1 = 53 – 21 = 32 чол., (5.11)

5.3.5. Розраховуємо довжину потокової лінії:

, (5.12)

де l_o = 1 м – крок конвеєра.

м;

м

5.3.6. Розраховуємо площу, яку займає конвейєр:

S_к = (Н + П)L_р (5.13)

де П = 2,5 м – проходи, проїзди;

Н = 1,5 м – ширина конвейєрної стрічки.

S_к1 = (2,5 + 1,5)10,5 = 42 м²;

S_к2 =(2,5 + 1,5)26,5 = 106 м².

5.3.7. Визначаємо загальну площу дільниці, яку займає конвеєр з урахуванням площі підсобних приміщень, робочих місць службовців.Вона становить 120 % від площі конвеєра:

S_заг = 1,2S_к м² (5.14)

5.3.8. Визначаємо скорочення загальної площі дільниці:

ΔS_заг = S_заг1 – S_заг2 = 127,2 – 50,4 = 76,8 м², (5.15)

5.3.9. Розраховуємо швидкість руху конвейєра:

м/хв. (5.16)

5.3.10. Розраховуємо тривалість технологічного циклу для розподільчого конвеєра:

, (5.17)

хв.;

хв.

5.3.11. Розраховуємо скорочення тривалості технологічного циклу для розподільчого конвеєра:

ΔТ_ц = Т_ц1 – Т_ц2 = 183,53 – 72,72 = 110,81 хв., (5.18)

5.3.12. Визначаємо запас на конвейєрній лінії

5.3.12.1. Технологічний запас Z_тех включає всі деталі, схеми, що знаходяться на робочих місцях в процесі монтажу і складання. Він дорівнює кількості робочих місць на конвейєрі:

Z_тех = m_заг, (5.19)

Z_тех1 = 21 шт.;

Z_тех2 = 53 шт.

5.3.12.2. Визначаємо скорочення технологічного запасу:

ΔZ_тех = Z_тех1 – Z_тех2 = 53 – 21 = 32 шт.

5.3.12.3. Визначаємо Z_тр, що включає всі елементи, схеми, розташовані на конвейєрі між робочими місцями:

Z_тр = m_заг – 1, (5.20)

5.3.12.4. Визначаємо скорочення транспортного запасу:

ΔZ_тр = Z_тр1 – Z_тр2 = 52 – 20 = 32 шт., (5.21)

5.3.12.5. Страховий запас (Z_стр) створюється на операціях, недостатньо освоєних на виробництві, з метою запобігання зупинки виробничого процесу, на випадок виходу з ладу інструменту, устаткування і т.ін.

Як свідчить виробничий досвід, страховий запас становить 4 – 5 % від розміру змінного завдання N_зм:

шт., (5.22)

шт., (5.23)

5.3.12.6. Розрахунок обсягів незавершеного виробництва:

N_нез = Z_тех + Z_тр + Z_стр = 21 + 20 + 11 = 52 шт., (5.24)

5.4. Розрахунок чисельності працюючих

5.4.1. Визначаємо чисельність основних робітників Р_осн. Наявна кількість основних робітників Р_осн.яв на конвеєрі визначається виходячи з кількості робочих місць з врахуванням змінності роботи:

Р_осн.яв = m_прZ, (5.25)

5.4.2. Визначаємо умовну економію чисельності основних робітників:

ΔР_осн.яв = Р_осн.яв1 – Р_осн.яв2 = 92 – 34 = 58 чол., (5.26)

5.4.3. Визначаємо спискову чисельність основних робітників:

Р_осн.сп = Р_осн.явК_сп, (5.27)

де К_сп – коефіцієнт переводу наявної кількості робітників в спискову.

Визначаємо коефіцієнт переводу наявної кількості робітників в спискову:

, (5.28)

Отримані дані підставляємо в формулу (5.27) і отримуємо результат:

Р_осн.сп1 = 341,11 = 37,7438 чол.;

Р_осн.сп2 = 921,11 = 102,12102 чол.