Навигация
Матриця фінансових стратегій
116280
знаков
23
таблицы
1
изображение
1.2. Матриця фінансових стратегій.
Стратегічна установка в поведінці підприємства в цілому обумовлює і її фінансову стратегію. Однак зв’язок між ними набагато міцніший ніж причинно-наслідковий, як може здатися на перший погляд. Я буду виходити з того, що існує не тільки прямий зв’язок: стратегія підприємства - фінансова стратегія підприємства, але й оборотний: фінансова стратегія підприємства — стратегія підприємства. Тобто фінансова стратегія підприємства має певну самостійність по відношення до самої стратегії підприємства. Тому у підприємця більше свободи при формуванні фінансової стратегії , ніж при формуванні загальної стратегічної лінії поведінки підприємства.
Всі можливі види фінансової стратегії підприємства можуть бути представлені у вигляді матриці фінансових стратегій підприємства. Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо розглядати проблему в динаміці, надаючи можливість не тільки формулювати фінансову стратегію, але й міняти її в результаті зміни деяких дуже важливих параметрів функціонування підприємства.
Для вивчення даної матриці ми повинні ввести декілька нових і дуже важливих категорій фінансового менеджменту.
Результат господарської діяльності (РГД) з економічної точки зору може бути виявлен як грошові засоби підприємства після фінансування його розвитку. РГД говорить про ліквідність підприємства після фінансування всіх витрат, пов’язаних з його розвитком. Позитивне значення даного показника дає можливість підготовки до реалізації масштабних інвестиційних проектів .
Результат фінансової діяльності (РФД) відображає фінансову політику підприємства (залучення позикових коштів або функціонування без їх залучення). При його розрахунку ми використовуємо тільки рух фінансових потоків. Вирішальне значення для встановлення знаку РФД має знак зміни позикових коштів. При збільшення позикових коштів, що використовуються, РФД збільшується та стає додатнім. По мірі росту витрат, пов’язаних з оплатою позикових коштів, РФД починає знижуватися (тут ще додається збільшення податку на прибуток, так як зростання позикових коштів призводить до дії фінансовий важель, який має вплив на виручку підприємства , його прибуток і виплату дивідендів). Підприємство повинно скоротити використання позикових коштів, але при цьому вказаний вище “ланцюг” розгортається в іншому напрямку, що дає змогу, через певний проміжок часу, знов збільшити позики.
Цей механізм зміни РФД дуже добре “вмонтований” в життєвий цикл підприємства, доповнює його, підтверджує його реальність і об’єктивність. Таким чином, на фазі залучення позикових коштів РФД стає додатнім, на фазі відмови від залучення позикових коштів РФД стає від’ємним.
РГД потрібен для виявлення величини і динаміки грошових засобів підприємства в результаті його інвестиційно-господарської діяльності. РФД потрібен для виявлення величини і динаміки грошових засобів підприємства в результаті його фінансової діяльності. Таким чином, результат фінансово-господарської діяльності (РФГД) показує величину і динаміку грошових засобів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно-виробничої і фінансової діяльності.
Додатня величина результату фінансово-господарської діяльності дає змогу стверджувати, що в діяльності підприємства має місце перевищення доходів підприємства над його витратами. При цьому цей висновок може бути зроблений не тільки на сьогоднішній день, а й, принаймні, на майбутній короткостроковий період. Тому для підприємства бажано щоб РФГД був додатнім. Але явно, що сам життєвий цикл підприємства не дозволяє стверджувати, що підприємства завжди може мати таке значення РФГД (наприклад, в період реалізації інвестиційного проекту з обов’язковим приростом постійних витрат і зниженням прибутку). Динаміка РФГД якраз вписується в цей життєвий цикл підприємства. Період додатнього РФГД змінюється періодом від’ємного РФГД і так далі (при умові, що підприємство нормально розвивається). Підприємство не може довгий час мати від’ємне РФГД. Це призведе до банкрутства. РФГД стабільно працюючого підприємства може коливатися в рамках життєвого циклу між 0% і 10% доданої вартості (в обидві сторони). Це — безпечна зона для підприємства. Але ідеальний варіант — це коливання з ще меншою амплітудою.
Розглянуте вище дозволяє побачити асинхронність в поведінці РФД и РГД в рамках життєвого циклу підприємства, при чому ця асинхронність посилюється тим, що вона не накладається на циклічні коливання виробництва підприємства (випуск ним продукції).
Матриця фінансових стратегій дозволить фінансовому менеджеру зняти більшість тих питань, які були поставлені вище (у зв’язку з досягненням РФГД оптимальної величини). Данні цієї матриці були рекомендовані французькими вченими Ж. Франшоном і И. Романе.
Таблиця №1
Матриця фінансових стратегій.
| РФД < або = 0 | РФД = 0 | РФД > або = 0 | |
| РГД > або = 0 | 1 РФГД = 0 | 4 РФГД > 0 | 8 РФГД > або = 0 |
| РГД = 0 | 7 РФГД < 0 | 2 РФГД = 0 | 5 РФГД > 0 |
| РГД < або = 0 | 9 РФГД < або = 0 | 6 РФГД < 0 | 3 РФГД = 0 |
Квадранти 4, 8, 5 пов’язані зі створенням ліквідних засобів підприємством . Квадранти 7, 6, 9 пов’язані зі споживанням ліквідних засобів підприємством (дефіцит обігових засобів).По горизонталі РФД пов’язан зі зростанням позикових коштів підприємства. МИ йдемо від від’ємного значення РФД до додатнього.По вертикалі РГД пов’язан з реалізацією підприємством інвестиційного проекту. Тільки цим можливо пояснити перехід від додатнього РГД до від’ємного РГД.
Проаналізуємо тепер кожний з можливих станів (1-9) та ті види фінансової стратегії, які можуть бути використані підприємством.
Почнемо з першого квадранту. Він характеризується станом, коли РФГД наближається до нуля. Можливі, по меншій мірі, три варіанти фінансового розвитку: а) перехід до квадранту 4; б) перехід до квадранту 7; в) перехід до квадранту 2. Розглянемо всі три можливі сценарії.
Перш за все, знаходячись в квадранті 1, підприємство має всі можливості для початку реалізації інвестиційного проекту (РГД >> 0). З іншого боку, дане підприємство з фінансової точки зору (з точки зору фінансової діяльності) знаходиться на стадії відмови від позикових коштів, коли наростають фінансові витрати, пов’язані з оплатою поточної заборгованості, збільшуються виплати податку на прибуток та дивідендів (запас фінансової стійкості у підприємства недостатній. Але у підприємства ще зберігається можливість нарощувати запас фінансової стійкості за рахунок мобілізації ефекту фінансового важеля. Це дає змогу підтримувати темпи зростання виробництва. При цьому підприємство переходить в квадрант 4.
Але все ж таки найбільш прийнятний сценарій — це перехід в квадрант 2 або 7 (в залежності від темпів зростання обороту). При більш високих темпах зростання — перехід в квадрант 2. При більш низьких - підприємство буде переміщуватись в квадрант 7.
Тепер розглянемо підприємство яке опинилось в квадранті 2. Знаходячись в такому стані, підприємство перебуває в положенні фінансової рівноваги. Діяльність підприємства може “перевести” його в один з шести квадрантів: 1, 4, 7, 5, 3, 6. В результаті реалізації інвестиційного проекту в залежності від темпів зростання виробництва підприємство може опинитися в квадрантах 6 (невисокі темпи зростання) і 3 (достатні темпи зростання). В залежності від прийнятого рішення в області використання позикових коштів підприємство може перейти в квадрант 5 (нарощування використання позикових коштів, активне використання ефекту фінансового важеля) або в квадрант 7 (відмова від використання позикових коштів та послаблення дії фінансового важеля). При скороченні фінансово-експлуатаційних потреб підприємства можливий перехід в квадрант 4 (при достатньому темпі росту) або в квадрант 1 (при помірних темпах зростання обороту).
Підприємство знаходиться в квадранті 3. Таке підприємство характеризується протифазою РФД и РГД, але вже з іншим знаком (в порівнянні з квадрантом 1). Від’ємний РГД говорить про те, що підприємство або реалізувало інвестиційний проект, або скоротила фінансово-експлуатаційні потреба (за рахунок збільшення кредиторської заборгованості). Можливі сценарії розвитку — перехід в квадранти 5 або 6 (повернення до квадранту 2 малоймовірно — тільки в випадку рівноваги темпів зростання обороту та рентабельності).
Перехід в квадрант 5 можливий у випадку скорочення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства. При цьому зростає рентабельність активів підприємства і збільшуються темпи росту обороту (виручки).
У випадку зменшення позикових коштів підприємства у вигляді кредитів (послаблюється сила фінансового важеля) підприємство може опинитися в квадранті 6, що свідчить про зростання власних коштів підприємства.
Для 4 квадранта характерна ситуація, коли РФГД додатній. У підприємства досить ресурсів для реалізації інвестиційного проекту при нульовому значені РФД. Існує деякий надлишок ліквідних засобів. Можливі сценарії розвитку — переміщення до квадрантів 1, 2, 7.
В квадранти 2 і 7 підприємство переміститься у випадку реалізації інвестиційного проекту. Якщо темпи зростання будуть достатньо високими, то підприємство перейде до квадранту 2. При невеликих темпах зростання обороту — в квадрант 7. В цьому випадку позики, пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту, негативно відобразяться на величині РФД.
У випадку скорочення використання позикових коштів підприємство може перейти в положення 1. Тут послаблюється сила фінансового важеля, знижується рентабельність власних засобів.
Наступне положення — квадрант 5. В цілому положення підприємства дуже добре, стійке (так же, як і в квадранті 4), існує деякий надлишок ліквідних засобів, з’являється можливість не тільки закріпитися на власному сегменті ринку, але й розширити його за рахунок диверсифікації виробництва. При високому рівні рентабельності і при зростанні фінансових виплат, пов’язаних з нарощуванням виробництва, підприємство може переміститися в квадрант 2.
При зниженні економічної рентабельності підприємство може погіршити своє становище і переміститися в квадрант 6. Але треба пам’ятати про те, що в таке положення попадає підприємство з диверсифікованою структурою.
Підприємство знаходиться в квадранті 6. РФГД менше нуля за рахунок дуже великої від’ємної величини РГД. Можливо, що підприємство або щойно реалізувало інвестиційний проект, або зробило диверсифікацію свого виробництва (або діяльності). Є певний дефіцит ліквідних засобів. Існує три можливих сценарія розвитку — квадранти 2, 7 або 9.
Найкраща з перспектив — встановлення рівноваги (повернення в квадрант 2). Тут необхідно встановити рентабельність активів до потрібної величини (потрібно потурбуватися про ефективність, запровадивши заходи по скороченню витрат на підприємстві). Якщо є можливість, то слід попрацювати над скороченням фінансово-експлуатаційних потреб, в тому числі і за рахунок грамотного управлення дебіторською і кредиторською заборгованостями підприємства.
Більш вірогідним є перехід в квадрант 7. Це може бути реалізовано перш за все за рахунок зниження використання позикових коштів. В даному випадку не виникне поліпшення ситуації з ліквідними засобами підприємства, але кризові явища на підприємстві будуть трансформовані в іншу форму, яка наблизить підприємство до виходу з такого стану. Якщо економічна рентабельність і в подальшому буде знижуватись, то не уникнути переміщення в квадрант 9.
Квадрант 7. У підприємства нерадісне положення — дефіцит ліквідних засобів. Найбільш вірогідна причина — асинхронність їх надходження і використання. Якщо вдасться досягнути ситуації, коли економічна рентабельність буде зростати (причому швидше обороту), то можливий перехід в положення 2 або 1. Це буде означати подолання кризового стану
У випадку, коли економічна рентабельність не буде зростати або буде знижуватися, найбільш вірогідний сценарій — поглиблення кризи (перехід в квадрант 9, може бути, через положення 6 ).
Наступне положення — пряма протилежність двом першим — квадрант 8. В цій ситуації у підприємства ярко виражений надлишок ліквідних засобів. Якщо підприємство зможе з найбільшою ефективністю ними розпорядитися, то положення може стати стабільним. Слід звернути увагу, що ми не змогли попасти в квадрант 8 традиційним переходом з якого-небудь другого квадранта. Це означає, що дане положення пов’язано не тільки з успіхами в фінансовій і виробничий сферах. Тут економічні успіхи підприємства повинні бути підкріплені успіхами в засновництві, створенні розгалуженої підприємницької структури. Мабуть, найбільш цікавим і перспективним в цій ситуації буде перевтілення підприємства холдинг з добре розгалуженою і розвинутою структурою). Якщо при цьому наше підприємство вичерпає всю позикову силу за рахунок залучення позикових коштів (при спробі максимізувати рентабельність власних засобів з використанням ефекту фінансового важеля), то можливим є перехід в квадрант 4. Скоротиться величина результату фінансової діяльності підприємства (РФД).
І, нарешті, квадрант 9. Це реальне кризове положення підприємства. Рецепти виходу з кризового стану можуть бути наступні: дезінвестиції, фінансова підтримка держави (якщо це можливо) або материнської компанії (якщо така є), дроблення підприємства (дозволить різко зекономити на постійних витратах і скоротити величину фінансово-експлуатаційних потреб).
В результаті проведення вищезгаданих заходів можливий перехід в квадрант 6 або 7.
Отже, всі квадранти матриці розглянуті. Використання матриці фінансових стратегій підприємства дозволить йому адекватно приймати рішення про комплексне використання всіх активів і пасивів підприємства.
“Подорож” з квадранта в квадрант даної матриці дає можливим аналіз стратегії підприємства в динаміці. Тут існує велика кількість можливих сценаріїв, але якщо вдається точно ідентифікувати положення підприємства в тому чи іншому квадранті, то кількість можливих варіантів розвитку обмежиться.
Похожие работы
... , позволяющие автоматизировать финансово-хозяйственную деятельность и планирование, что на данном этапе выходит за рамки простых учетно-регистрационных задач. 3. Анализ финансового состояния предприятия 3.1 Сущность финансового анализа и его роль в современных условиях ведения хозяйства Результативность управления предприятием в значительной мере определяется уровнем его организации и ...
... на финансовые процессы Внешние, не зависящие от предприятия Внутренние, зависящие от предприятия Соотношение двух различных по экономическому содержанию, но логически совместимых количественных показателей финансовой отчетности создает возможность формировать качественные показатели финансового анализа, представляющие в основе своей коэффициент, т.е. двухфакторную модель типа . ...
... политики предприятия; 4) управление оборотными средствами, кредиторской и дебиторской задолженностью; 5) управление издержками, включая выбор амортизационной политики; 6) выбор дивидендной политики. 2. Оценка финансовой политики предприятия на примере ОАО "Чебоксарский хлебозавод № 2" 2.1 Общая характеристика предприятия Открытое акционерное общество "Чебоксарский хлебозавод № 2" ...
... 132,0 288% 98 9. Прочие в т.ч. 4020,0 3959,0 -2% -61 Чтобы достич таких результатов на 2006 год и в дальнейшем увеличивать объемы продаж, разработаем финансовую стратегию предприятия ОАО»ДАКГОМЗ». Необходимые мероприятия на рынках реализации Наименование рынка Мероприятия Комсомольск-на-Амуре Расширение торговой сети дочернего предприятия ООО «ДАКГОМЗ-ТОРГ», привлечение новых ...
0 комментариев