1. Аналіз фактичного матеріалу проведення

"малої" приватизації на регіональному рівні

Згідно з програмою Уряду України на 1996 рік "малу" приватизацію передбачалося завершити в І півріччі нинішнього року. Але враховуючи те, що багато областей ще не повністю завершили "малу" приватизацію, що багато об'єктів є в таких галузях, як залізничий транспорт, вугільна промисловість тощо, які не підлягають приватизації, то можна стверджувати, що вона буде тривати і далі.

Що ж дав нам цей чотирьохрічний процес, про який говорено-переговорено? Не буду зупинятися на кількісній характеристиці приватизації, адже якщо переглянути офіційну пресу з цього приводу, то інформація як в старі, добрі часи: заплановано приватизувати - фактично виконано. Що стосується якісної характеристики, то тут гірше. Інколи зустрічаються такі твердження, що на сучасному етапі якісна характеристика і не можлива, адже підприємства, що змінили форму власності ще не адаптувалися до впливу негативних факторів економіки України, до ринкових умов. Дозвольте з цим не погодитись. Негативні фактори однаково впливають на підприємства як державного, так і недержавного сектору економіки. Ніхто не повірить в те, що приватизовані підприємства працюють і працюватимуть краще інших, якщо не буде проведений грунтовний аналіз їх роботи.

Проведення приватизації в Україні характеризується неритмічністю та зміною завдань на кожному етапі.

Державна програма приватизації майна державних підприємств на 1992 рік "мала" на меті досягнення таких головних цілей:

- зміну відносин власності на засоби виробництва з метою їх якісного відтворення та ефективного використання;

- створення прошарку недержавних власників як основи багатоукладної соціально орієнтованої економіки;

- структурну перебудову економіки;

- стабілізацію економічного становища;

- розвиток конкуренції та обмеження монополізму;

- залучення іноземних інвестицій.[11.4]

Протягом 1992 року передбачалося приватизувати 15% основних фондів державної власності. Поставлені завдання не були виконані. Дію зазначеної Державної програми Верховною Радою було продовжено на 1993р. Причинами невиконання програми у 1992 році були такі фактори: відсутність актів законодавства, нормативно-методичних документів, затримка терміну затвердження Програми..., невизначеність з майновим комплексом України в цілому у зв'язку з незавершеним розподілом власності на рівні держав СНД, України та автономної республіки Крим; недосконалість схеми управління державною власністю на рівні комунального майна тощо.[58.60]

У 1993 році приватизація пішла більш швидкими темпами. В цілому за 1992-1993 рр. Було приватизовано 3621 об'єкт, в тому числі 2781 об'єкт групи А та 840 об'єктів груп Б,В,Г,Е.

За об'єкти групи А було вилучено 128,1 млр.крб., а за об'єкти групи Б,В,Г,Е - 1227,5 млрд.крб.[57.6]

Приватизовані об'єкти групи А становлять за цей період 76,8% загальної кількості приватизованих підприємств, а виручено за них лише 10,4% загальної суми виручки від приватизації об'єктів груп А-Е.

Якщо аналізувати приватизаційний процес за 1992-1993рр. за способами приватизації, то переважають неконкурентні способи: викуп та оренда з викупом (табл. 2.1.1).

Класифікація об'єктів за способами приватизації

по Україні в 1992-1993рр. Таблиця 2.1.1

Cпособи приватизації 1992 р.

одиниць в%

Викуп

Викуп за альтернативним планом

Оренда з викупом

Аукціон

Некомерційний конкурс

Комерційний конкурс

Продаж акцій

УСЬОГО: - -

- -

29 96,7

- -

- -

- -

1 3,3

30 100,0

Вищезгаданими способами було приватизовано 2751 об'єкт, тобто 74,7% приватизованих підприємств. За найбільш доцільним способом - аукціоном - було приватизовано лише 269 підприємств (7,5%).

На Чернігівщині за цей період було приватизовано 39 підприємств.[16.1] Всі вони були приватизовані у 1993 році (табл. 2.1.2).

"мала" приватизація на Чернігівщині за способами приватизації

в 1992-1993рр. Таблиця 2.1.2

Способи приватизації 1992-1993рр.

одиниць у%

Викуп товариством покупців

Викуп державного майна зданого в аренду

Продаж на аукціоні

Некомерційний конкурс

Комерційний конкурс

Продаж акцій

УСЬОГО: 23 59

1 2,6

2 5,1

10 25,6

3 7,7

- -

39 100

Найбільше підприємств приватизовано з використанням таких некомерційних методів, як викуп товариством покупців (59%) та некомерційний конкурс (25,6%). Використання некомерційних методів вплинуло на формування фактичних цін продажу, адже при викупі підприємства товариством покупців ціна продажу у 21 (91,3%) випадку не збільшилась, а залишилась на рівні вартості майна підприємства, розрахованої за діючою Методикою оцінки вартості майна. Щодо недоліків цієї методики, говорилось в попередніх главах.

На Чернігівщині за 1992-1993рр. було приватизовано підприємств на суму 6173,7 млн.крб., з них за гроші - на 3631,3 млн.крб., а за сертифікати - на 2542,2 млн.крб. По Україні за 1993 рік до позабюджетного Державного фонду приватизації надійшло 247,7 млрд.крб. готівкою, а також 26,8 млрд.крб - кошти з депозитних приватизаційних рахунків.

Доля надходжень до позабюджетного Державного фонду від приватизації підприємств на Чернігівщині склала 1,1%, тобто мінімальна. До Державного бюджету України за 1993 рік перерахували 88,3 млрд.крб., 13,8% всієї суми надходження коштів до позабюджетного Державного фонду приватизації.

За 1992-1993рр. в Чернігові та області не приватизували жодного об'єкта незавершеного будівництвом, що негативно валинуло на результати всього приватизаційного процесу.

Державною програмою приватизації на 1994 рік передбачалося суттєве прискорення приватизації. Цією програмою були визначені такі пріоритети:

- широкомасштабне проведення приватизації об'єктів груп А,Д;

- розгортання приватизації об'єктів Б,В,Г;

- розвиток ринкової інфраструктури;

- створення умов для активізації процесу приватизації та післяпри-ватизаційного функціонування підприємств.[17.81]

Вже на початку 1994 року в Україні вдалося досягти значного прискорення процесів приватизації. Із запланованих на 1994 рік 20 тис. об'єктів групи А, 8 тис. приватизації об'єктів груп Б,В,Г,Е та 1200 об'єктів групи Д, було приватизовано протягом 1994 року 7982 об'єкти в тому числі 6128 об'єктів групи А. За них було виручено 1605 млрд.крб.[57.63] У першому півріччі 1994 року приватизація здійснювалась більш швидкими темпами, ніж в 1993 році. У другому півріччі 1994 року обсяги приватизації скоротились в порівнянні з першим півріччям, але не зважаючи на це, вони були вищі ніж у 1993 році. У 1994 році найбільш активно проходили процеси приватизації в Донецькій, Львівській областях та м.Києві. В цих містах приватизовано було відповідно 935,820,685 об'єктів всіх груп.

В Чернігові темпи приватизації в 1994 році були нижчі, ніж в вищезгаданих регіонах. За 1994 рік тут було приватизовано 51 об'єкт. Із них за конкурентними методами було приватизовано 16 підприємств (31,4%). В 1994 році так, як в 1993 році найбільше підприємств (41,2%) було викуплено товариством покупців. В 1994 році товариства покупців у всіх випадках створювались лише на базі своїх працівників, (дивись таблицю 2.1.3). Викуп майна, зданого в оренду в основному (91,4%) також здійснювався із залученням лише своїх працівників. Вцілому, за 1994 рік лише 40,2% державної власності потенційно могли бути викуплені не членами трудових колективів. "Такий стан речей є нечесним по відношенню до основної маси населення".[74.11]

Несправедливо позбавляти пенсіонерів, вчителів, лікарів можливості вкладати гроші та сертифікати також в найприбуткові підприємства. А такий стан є звичним для України, адже найприбутковіші підприємства, якщо не приватизовані трудовим колективом, то викуплені приватними юридичними та фізичними особами.

Я згодна з думкою Шигаєвої в тому, що одним із можливих виходів із такого становища могла б бути індексація основних фондів. "Відповідне подорожання фондів відразу б визначило фактичну частку викупленого орендарями майна, відбило б бажання членів колективів отримати додаткові акції задешево і таким чином звільнило б пакет акцій для інвесторів. Індексація не панацея від усіх лих, а просто дозволяє визначити дійсність такою, як вона є, виключити з гри фіктивних власників і знайти ефективних господарів..."[74.11]

Приватизація об'єктів на Чернігівщині за гроші та сертифікати

в 1992-1994рр. Таблиця 2.1.4

Роки Фактична ціна продажу

за гроші за сертифік. Вцілому %

млн.крб. % млн.крб. % Вартість

розрахов.

в млн.крб. %, що займає розрах. вар- тість в цін продажу

1992_

1993

1994

Разом 3631,3 58,8 2542,2 41,2 6173,5 100

12625,4 68,6 5772 31,4 18397,4 100

16256,7 66,2 8314,2 22,8 24570,9 100 4116,7

14867,1

18983,8 66,7

80,8

* Таблиця складена за даними, що були надані Чернігівським Регіональним відділенням ФДМУ.

З таблиці 2.1.4 видно, що в 1994 році в порівнянні з 1993 роком цін продажу зросла по відношенню до розрахованої вартості. Загальна вартість об'єктів, розрахована у відповідності з діючою методикою становить в 1994 році 80,8% загальної суми ціни продажу в порівнянні з 66,7% в 1992-1993рр. Цьому сприяло збільшення в 1994 році кількості підприємств, що були приватизовані конкурентними способами: в 1992-1993рр. на аукціоні та за комерційним конкурсом було приватизовано 12,8% підприємств, а в 1994 році - 31,3%. Тобто, якщо вважати, що діюча на той час Методика розрахунку вартості основних засобів давала занижені результати, та із зростанням питомої ваги підприємств, приватизованих за конкуретними способами, зростає ймовірність оптимізації вартості і ціни продажу. На Чернігівщині в 1994 році в порівнянні з 1993 роком збільшилась частка майна, що приватизувалось за гроші. Це сприяло поповненню бюджетних коштів.

Хід приватизації у 1994 році в Чернігові, так як в усій Україні пов'язаний з прийняттям постанови Верховної Ради від 29 липня 1994 р. №149 "Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням". В цій постанові відмічалось, що у зв'язку з тим, що Державна програма приватизації не виконується, проявляється недосконалість оцінки вартості об'єктів, що приватизуються, недостатньо аналізується ефективність використання приватизованого майна, хід приватизації був визнаний незадовільним. В цій постанові основним пріоритетом було визнано підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови економіки. На мою думку ця постанова є дуже важливим елементом всього приватизаційного процесу. Згідно з нею до законодавчих актів України повинні були бути внесені зміни, які б якісно покращили хід приватизації, були напрвлені на заборону використання коштів від приватизації на покриття дефіциту державного та місцевих бюджетів, спрямовуючи їх на розвиток виробництва та створення нових робочих місць, надавати пріоритет конкурентним способам приватизації, не допускати руйнування цілісних виробничих комплексів, циклів, технологій. В ній намічалися конкретні заходи по подоланню негативних тенденцій в процесі приватизації, необхідність внесення змін:

- до Методики оцінки майна підприємств, що приватизуються з урахуванням світового досвіду експертних оцінок та потенційної прибутковості;

- до механізму участі іноземних інвесторів у процесі приватизації;

- до механізму проведення аукціонів і т.інше.

Ця постанова "мала" стати якісним поворотом в процесі приватизації, змінити весь хід, переорієнтувавши приватизацію з кількісних показників на якісні. Але цього не сталося. І надалі хід приватизації освітлювався переважно з кількісного боку: план - його виконання. На мою думку, не можна робити акцент лише на контролі за виконанням кількісних завдань та графіків без оцінки соціально-економічних результатів приватизації: "Недопустимі: компанійський підхід до проблеми приватизації, здатний привести від абсолютної державної монополії до панування приватної; планування масштабів приватизації шляхом встановлення директивних строків і процентних співвідношень; надії на приватизацію як панацею при подоланні всіх економічних "хвороб" реформування".[8.63]

Кількісний підхід до аналізу приватизації особливо помітний при освітленні ходу приватизації в 1995 році. Офіційні джерела знову акцентують увагу на виконанні планових завдань:

"Упродовж 1994-1995 рр. не вдалося забезпечити поступове нарощування обсягів приватизації малих підприємств... У першому кварталі 1995 року завдяки реалізації положень Указу Президента України від 30 грудня 1994 року №827/94 "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" вдалося зупинити падіння малої приватизації".[58.13]

Крім розмірів виконаних завдань офіційними джерелами аналізується приватизаційний процес в Україні в 1995 році:


Информация о работе «Формування недержавного сектору економіки на прикл приватизації»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 250885
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
112218
0
0

... колишньої централізованої системи формування місцевих бюджетів. Як наслідок, регіони вимушені були шукати ефективних способів регулювання оподаткування, на територіальному рівні. Україна наслідує приклад Росії, де було продекларовано створення одразу 23 вільних економічних зон та регіонів із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, територія яких становила майже третину території країни. ...

0 комментариев


Наверх