2. Показники виробничої діяльності та аналіз фінансової

звітності постприватизаційних підприємств

Починаючи розгляд цього питання важливо відмітити, що один або декілька показників не можуть точно оцінити фінансовий стан підприємств. "...єдиний спосіб вирішення цієї проблеми - це порівняння з показниками роботи фірми в попередньому періоді; характеристиками конкурента; "нормативним", середньогалузевим рівнем і т.ін."[10.53]

Для характеристики виробничої діяльності підприємств, використовують дані про стан основних фондів, обігових коштів, фінансів підприємств та виробничо-господарської діяльності. Для характеристики основних фондів вказують: балансову вартість основних фондів, знос основних засобів, обсяг невстановленного обладнання; для характеристики обігових коштів зазначають: грошові кошти, розрахунки та інші активи, дебіторську та кредиторську заборгованість підприємств, цінні папери, в які вкладені активи підприємства, товарно-матеріальні запаси; для характеристики кадрового потенціалу - чисельність всіх працівників, кошти, направлені на оплату праці, прогноз вивільнення працівників; для характеристики фінансового стану підприємства - балансовий прибуток розрахунковий прибуток (після розрахунків з бюджетом та внесення інших обо'вязкових платежів), розмір фонду споживання, рівень рентабельності реалізованої продукції. Для характеристики та порівняння пісяляприва-тизаційної діяльності підприємств з діяльностю до приватизації найбільш важливими є показники, що характеризують фінансовий стан. Для цього до Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області післяприватизаційні підприємства подають "форму 2 - приватизація", яка містить показники діяльності підприємств за певний період після приватизації та до неї. Це такі показники, як фактичні обсяги виробництва, товарооборот, валовий дохід, собівартість виробленої продукції, затрати на виробництво та реалізацію продукції, балансовий прибуток, розмір обов'язкових платежів до бюджету, чистий прибуток підприємств, середньоспискова чисельність працівників та інші.

Аналізуючи ці та інші дані можна зробити висновок про стан підприємств, про те, як він змінюється в процесі приватизації.

За висновком Департаменту економічного аналізу та післяпривати-заційної підтримки підприємств (ФДМУ), майже всі з перевірених ним у першому кварталі 1026 приватизованих підприємств знизили обсяги виробництва. Найбільший спад після приватизації зафіксовано на будівельних, транспортних і машинобудівних підприємствах.[59.35]

На думку керівників цих підприємств до цього призвели високі ціни на сировину, матеріали, енергоносії та брак обігових коштів.

Лише на деяких підприємствах (серед них 9 цукрових заводів Кіровоградської області, Київський дослідний машинобудівний завод) у І кв. 1996р. досягнуто збільшення обсягів виробництва. Це київське підприємство "Оболонь", яке спеціалізується на виробництві пива, Тростянецька шоколадна фабрика, та інші.

За данними Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігвській області з початку приватизації у області приватизовано станом на 1 січня 1996 року:

Всього Групи "А" Групи "Б,В,Е" З них АПК

Всього підприємств 405 226 179 71

В довідці про висновки аналізу фінансово-економічного стану приватизованих підприємств Чернігівської області станом на 01.01.96 р. за підписом начальника Регіонального відділення Литвинова сказано: "Як показала перевірка та аналіз їх фінансово господарської діяльності приблизно 26% приватизованих підприємств нарощують обсяги виробництва, 55% підприємств залишилися на доприватизаційному рівні, 19% скорочують обсяги виробництва і зменшують кількість працюючих".

У відповідності із аналітичною довідкою про роботу підприємств у післяприватизаційному періоді, станом на 01.01.1995р. відділенням було укладено 50 договірів купівлі-продажу. Первірено виконання їх умов на 47 підприємствах. Перевіркою встановлено, що на 13 підприємствах (ЗАТ "Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат", "ЗАТ Бахмацький завод продтоварів", "ТОВ фірма "Чернігівторгсервіс" "ЗАТ Чернігівриба" "ЗАТ "Ритм", ЗАТ виробничо-торгова фірма "Нежинка", колективне підприємство "Славутич", ЗАТ "Автотехснаб", ЗАТ "ЧСТО-17497", ЗАТ "Прилучанка", ЗАТ "Чернігівський ремонтно-виробничий комбінат", ТОВ ЛТД "Лабораторії скануючих пристроїв") після їх приватизації зросли обсяги виробництва, збільшилась кількість працюючих, виконуються інші умови договорів купівлі-продажу. 25 підприємств залишилися за вказаними показниками на доприватизаційному рівні а на 9 підприємствах скоротилися обсяги виробництва і зменшилася кількість працюючих, що є істотним порушенням договорів купівлі-продажу.

Суттєвих зрушень у виробництві досягло створене після приватизації ЗАТ "Ритм" Чернігівського птахокомбінату. За цей період кількість працюючих зросла з 262 до 278 чоловік, обсяг виробництва зріс на 28%. Тут займаються впровадженням нової технологічної лінії по переробці м'яса рогатої худоби, що забезпечить подальший ріст виробництва.

Я провела вібіркове дослідження: вибрала довільно 25 підприємств із числом працюючих менше 100 чоловік і порівняла основні показники фінансово-економічної діяльності цих підприємств за І півріччя 1995 р. (до (приватизації) та за І півріччя 1996 року, (після приватизації). Дані були взяті з Ф2 - приватизація. Із них 14 підприємств (56%) зменшили обсяги виробництва після приватизації, 6 (24%) - більшили, по решті підприємств дані щодо обсягів виробництва відсутні. Темпи падіння обсягів виробництва на приватизованих підприємствах в порівнянні з доприватизаційним періодом на Чернігівщині склав по моїй вибірці - 7,6% (таблиця 2.2.1). Падіння темпів виробництва мало місце на підприємствах усіх провідних галузей. Найбільшим воно залишається в легкій промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Слід зазначити, що аналіз динаміки обсягів виробництва на підприємствах недержавного сектора показує: зміна форм власності у більшості випадків сьогодні не дає змоги подолати "загальні для всієї економіки труднощі".[28.23]

Змінилась також і рентабельність (в І півріччі 1996 року) на приватизованих підприємствах в порівнянні з доприватизаційним періодом. Із 21 приватизованого підприємства рентабельність у порівнянні з доприватизаційним періодом зменшилась на 15-ти, а збільшилась на 6-ти (таблиця 2.2.2).

Середній рівень рентабельності в доприватизаційний період був на 24,7% вищий, ніж після приватизації: зниження показника рентабельності витрат свідчить про зниження ефективності використання матеріальних ресурсів на приватизованих підприємствах. Зате приватизовані підприємства збільшили розмір Фонду споживання, що привело до росту питомої ваги заробітної плати в собівартості виробничої продукції.

З одного боку це дає позитивні наслідки, адже підприємства мають право самостійно визначати фонд споживання, підвищувати життєвий рівень своїх працівників. Але на фоні спаду виробництва збільшення розміру заробітної плати в собівартості продукції приводить до зростання відрахувань до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду сприяння занятості, Фонду по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, до потенційного зростання грошової маси та невідповідності між грошовою та товарною масами. До того ж зростання питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції відбувається на фоні зниження продуктивності праці. Приватизовані підприємства в І кварталі 1996 року зменшили продуктивність праці в порівнянні з І кварталом 1995 року в середньому на 88,4 млн.крб. (13 підприємств зменшили продуктивність праці) (таблиця 2.2.3).

В І кварталі 1995 року сума обов'язкових платежів до бюджету, що сплатили досліджувані підприємства (з урахуванням індексу інфляції) становила 21678,2 млн.крб., а в І кварталі 1996 року - 10488 млн.крб., тобто на 11190,2 млн.крб. менше. Така ситуація, коли бюджет недораховує млн.крб., пов'язана із зменшенням обсягів виробництва.

Вибіркове дослідження, яке я провела, відображає ситуацію, що склалася на Чернігівщині із діяльністю приватизованих підприємств. У відповідності із Звітом про результати перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу та планів приватизації на підприємствах Чернігівської області за ІІ квартал 1996 року, у І кварталі 1996 року стан підприємств області істотно гірший, ніж був у І кварталі 1995 року, коли половина

приватизованих підприємств утримувалась на доприватизаційному рівні. Скорочення виробництва позначилося на прибутках підприємств, через що 67% їх зменшили відрахування до бюджету. Вцілому по Черніговщині загальний спад надходжень до бюджету у І кварталі 1996 року у порівнянні з І кварталом минулого року у порівнених цінах становив майже 30% (за моєю вибіркою 48%).

Фонд споживання зріс на 55% приватизованих підприємствах (за моєю добіркою на 61%), на 8% залишився на доприватизаційному рівні, на 37% знизився (за вибірковим дослідженням на 39%).

В динаміці стан виробництва на Чернігівщині можна охарактеризувати такими даними:

Стан виробництва на приватизованих підприємствах

на 01.01.95р., в І кварталі 1996 року,

у ІІ кварталі 1996 року Таблиця 2.2.4

Питома вага підприємств станом на

01.01.95р.(%) І квартал

1996р. (%)  ІІ квартал

 1996р. (%)

що збільшили обсяг виробництва

що зменшили обсяг виробництва

що залишили обсяг на доприват.рівні 28

19

53 26

19

55 34

63

3

Той стан, що з кожним роком зменшується обсяг виробництва пов'язаний із загальноекономічною кризою, із такими проблемами, як:

- інфляційні процеси;

- недосконалість механізму кредитування;

- недосконалість правової бази в частині опадаткування;

- відсутність дієвої системи поєднання інтересів держави і виробництва, а це пов'язано також із тим, що на початку приватизаційного процесу частіше реформувалися економічно сильніші підприємства і вища була платоспроможність підприємств і населення;

- з платіжною кризою Платіжна криза зв'язала руки товарови-робникам. Зростає взаємна заборгованість більшості вітчизняних підприємств. За станом на 1 січня 1996 року, дебіторська і кредиторська заборгованість підприємств України становила, відповідно, 2225,0 трлн. і 3054,3 трлн.крб. Згідно з моєю добіркою дебіторська заборгованість підприємств у І кварталі 1996 року становила 97075 млн.крб., а у І кварталі 1995 року у проіндексованих цінах - 77718,38 млн.крб. Тобто у післяприватизаційний період дебіторська заборгованість зросла в порівнянні

з тим же періодом до приватизації на 19,9%. Кредиторська заборгованість у І кварталі 1996 року по дослідженим підприємствам склала 190304 млн.крб., а у І кварталі 1995 року вона становила 190094,1 млн.крб., тобто майже одинакова. Зміна форми власності не зможе зменшити суми неплатежів, яка викликана внаслідок монетарної політики. Жорстка монетарна політика сприяла активізації такого інфляційного чинника, як спад виробництва. На думку Ковальчука необхідні точно спрямовані грошові ін'єкції, які б могли прискорити загальмований цикл "виробництво-реалізація-виплати". На сучасному етапі спонтанні емісійні вливання розливаються у банківсько-кредитній системі, фінансуючи тіньову економіку.

Варто відмітити, що дані економічного аналізу, які характеризують роботу післяприватизаційних підприємств по Україні дещо відрізняються від даних, що характеризують роботу приватизованих підприємств на Чернігвщині. "Динаміка промислового виробництва на підприємствах різних форм власності має неоднозначний характер".[58.306] Відзначається, що відбувається падіння виробництва як на державних так і на приватних підприємствах, навіть на недержавних в більших розмірах. "Підприємствами державної форми власності у 1994 році в порівнянні з 1993 роком зменшено обсяги виробництва на 12,6%, недержавної - на 16,6%. Серед недержавних підприємств найбільше зниження обсягів виробництва відбулося на колек-тивних підприємствах - на 25,3% та в акціонерних товариствах - на 19,5%, а найменше на орендних - на 5,6%, та підприємствах, заснованих на власності громадянина або юридичної особи іноземної держави - на 8,3%".[58.306] Ці дані, та дані, які я наводила в своїй роботі свідчать, що роздержавлення автоматично вирішити всі проблеми не може. Воно може бути лише передумовою зростання виробництва в результаті підвищення зацікавленості в результатах праці на приватних підприємствах.

В літературі відсутній економічний аналіз роботи підприємств до приватизації та після неї. Виявляється, що "...підводити підсумки ефективності роботи приватизованих підприємств ... неможливо". Облік, який здійснює Міністерство статистики України, не дозволяє виділити в окрему графу приватизовані підприємства."[58.307] Якщо відсутній аналіз, то відсутня і можливість порівняти роботу приватизованих підприємств в Україні. Набагато легше посилатися на досвід розвинутих країн і говорити, що їх добробут будується саме на приватній власності на засоби виробництва і отже якщо Україна приватизує державне майно, то автоматично вирішить всі проблеми. Не можна закривати очі на те, що економіка почне функціонувати не лише тоді, коли запрацюють конкретні механізми, але також тоді, коли будуть відпрацьовані монетарні, бюджетні, податкові, кредитні механізми.

От наприклад, такі дані: "За 1994 рік у порівнянні з 1993 роком рентабельність на підприємствах, як колективної, так і державної форм власності знижувалася практично однаковими темпами, а саме на 27%... У 1994 році по народному господарству балансовий прибуток на одного працюючого на підприємствах колективної форми власності становить 14,95 млн.крб., в той час як на підприємствах державної власності він на 30% менший, і відповідно складає 10,49 млн.крб. В середньому по народному господарству, з розрахунку на одного працюючого, надходження до бюджету по підприємствах колективної форми власності у 1994 році становили 4,6 млн.крб., в той час як на підприємствах державної форми власності 3,15 млн.крб. Ці показники характеризують роботу колективних підприємств, порівняно з державними, як більш ефективну."[58.308] Не можна так однозначно стверджувати, що ці дані характеризують роботу підприємств як більш ефективну. При цьому потрібно врахувати, що в 1993, 1994 роках приватизувались підприємства високоприбуткові, рентабельні, що надалі вплинуло на показники. До того ж загальновідомо, що якщо орендне підприємство готується до приватизації, то всі показники, які вплинули на майбутню ціну викупу, будуть максимально занижені, в тому числі прибуток, фонд заробітної плати, обсяг виробництва. Тому характеризувати за цими показниками діяльність державних підприємств і приватних і робити висновки на користь недержавного сектору економіки неправомірно.

На мою думку, необхідно розробити такі форми статистичної звітності, які б більш повно відображали роботу саме приватизованих підприємств і були обов'язкові для виконання. Наприклад, форму №2 - приватизація доповнити такими даними, як вартість основних та оборотних коштів. І встановити відповідальність приватизованих підприємств за неподання даних про свою фінансову діяльність до Регіональних управлінь фонду Державного Майна України.

Низка приватизованих підприємств проходять на сучасному етапі період деіндустріалізації: зупиняється випуск наукомісткої продукції, розпродається непотрібне зараз майно.[25.13] Залишаються тільки найпростіші технологічні процеси, які дозволяють випускати дешеву продукцію. Підприємства розпадаються на технологічно розрізнені виробництва, інфраструктура яких приходить в занепад. Такі підприємства-потенційні банкрути. Тому на державному рівні необхідно впровадити механізм, який би забезпечив реальне виконання Постанови Верховної Ради України від 29.07.94 р. №149 "Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її проведенням". Особливо в питанні про недопущення руйнування цілісних майнових комплексів, циклів. Це б запобігло перетворенню економіки України на дрібнотоварне господарство з примітивною технологічною базою, яке не зможе конкурувати з технічно досконалими зарубіжними фірмами. Для впровадження такого механізму необхідно зобов'язати Регіональні відділення Фонду державного майна України на базі існуючого персоналу створити комісію по нагляду за збереженням технологічних циклів.

Саме зараз необхідний повний і грунтовний аналіз роботи підприємств після приватизації. Якщо він показує, що приватизовані підприємства так же залежні від загального економічного та політичного клімату, що вони знижують свою рентабельність, прибутковість, то потрібно відмовитись від повальної та поспішної приватизації. Необхідно на державному рівні акцентувати увагу на постприватизаційній підтримці підприємств:

- ввести систему кредитної підтримки підприємств;

- внести зміни до чинного законодавства з метою використання певної фіксованої частини прибутку (наприклад 15%) на формування обігових коштів і звільнити її від оподаткування;

- на базі регіональних відділень Фонду держмайна України створити центри по навчанню керівників приватизованих підприємств.

На сучасному етапі дещо з вищезгаданого виконується:

- Фонд держмайна надає технічну допомогу приватизованим підприємствам у рамках міжнародної програми ТАСІС, для організації якої Фонд виступив співзасновником Українського центру післяприватизаційної підтримки підприємств (УЦППП).[58.317]

Європейське співтовариство з цією метою створило в рамках програми ТАСІХ спеціальний консорціум, який очолила французська торгова банківська філія Креді Ліоне Груп "Клін вест". Крім "Клін весту" до цього консорціуму увійшли і інші відомі фірми.

Фінансування робіт в рамках ТАСІС здійснюється через бюджетні органи ЄС (схема 2.2.1 с.). За 1991-1994рр. Європейське співтовариство в межах програми ТАСІС витратило 1млрд.757млн.екю. На Росію витрачено 9млн.екю, на Україну планується втрічі менше.

СХЕМА 2.2.1. Співробітництво ТАСІС з Україною

Елементи співтовариства

Реорганіза- Виробницт- "Інтелектуальне Фінансове

ція і розви- во і розпо- інвестування", інвестування

ток під- діл продуктів тобто передача

приємств харчування  різного роду

"ноу-хау"

На сучасному етапі підприємства на різних етапах приватизації прив'язані до різних відомств, що створює не найкращі умови для післяприватизаційної підтримки підприємств. Я згодна з тією точкою зору, що здійснення заходів, пов'заних з підтримкою підприємств після їх приватизації необхідно передати до сфери діяльності Фонду держмайна України,[57.319] але категорічно проти тієї думки, що необхідно створити ще один фонд, із якого можна було б кредитувати, фінансувати міроприємства, пов'язані із післяприватизаційною діяльністю підприємств. Це пов'язано з тим, що на сучасному етапі податковий тягар стримує виробничу та інвестиційну діяльність в Україні і відрахування ще до одного фонду не покращать сучасного стану діючих підприємств. Головне, що необхідно на сучасному етапі для ефективної роботи приватизованих підприємств - це стабілізувати грошову, фінансову, кредитну систему, створити рівні умови для роботи підприємств всіх форм власності. Необхідне гнучке державне регулювання для налагодження роботи саме виробничого сектору без якого не можливе відродження України.

Гл.3. Аналіз методик оцінки об'єктів

комунальної власності в процесі формування

 недержавного сектору економіки


Информация о работе «Формування недержавного сектору економіки на прикл приватизації»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 250885
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
112218
0
0

... колишньої централізованої системи формування місцевих бюджетів. Як наслідок, регіони вимушені були шукати ефективних способів регулювання оподаткування, на територіальному рівні. Україна наслідує приклад Росії, де було продекларовано створення одразу 23 вільних економічних зон та регіонів із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, територія яких становила майже третину території країни. ...

0 комментариев


Наверх